Ухвала

від 28.05.2024 по справі 320/42930/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42930/23

УХВАЛА

28 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

29 лютого 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, апелянту надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 04 березня 2024 року, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтуванні якого посилалося на відсутність коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів, починаючи з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

22 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на вищезазначене рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, яка направлена через систему "Електронний суд" 22 квітня 2024 року до суду апеляційної інстанції.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - апелянт) в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження того самого судового рішення від 02 лютого 2024 року, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" відмовити повністю. Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві обґрунтовано тим, що первісну апеляційну скаргу було подано своєчасно, проте без сплати судового збору за її подання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без руху, з підстав відсутності доказів сплати судового збору та необґрунтованістю клопотання про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою. Надано строк для усунення недоліку протягом 10 днів з моменту вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яку було отримано відповідачем в електронному кабінеті 25 квітня 2024 року о 19 год. 40 хв., тобто у розумінні частини шостої статті 251 КАС України 26 квітня 2024 року.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплатити судового збору, яке обґрунтовано неможливістю своєчасного проведення платежів, недостатністю фінансування та скрутним майновим станом. Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зазначає про відсутність належного фінансування.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору і задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено такий строк на п`ять робочих днів, починаючи з дня вручення копії ухвали. Відповідачем отримано ухвалу суду в електронному кабінеті 09 травня 2024 року о 01 год 45 хв, тобто у розумінні частини шостої статті 251 КАС України 09 травня 2024 року.

В подальшому, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві 14 травня 2024 року подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплатити судового збору, яке обґрунтовано неможливістю своєчасного проведення платежів, недостатністю фінансування та скрутним майновим станом. Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зазначає про відсутність належного фінансування.

За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У розумінні статей 73, 74 КАС України важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування, тому має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на неналежний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору у розмірі, визначеному в ухвалі від 24 квітня 2024 року.

Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 21 січня 2020 року у справі №640/19706/18.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний десятиденний визначений законодавцем строк для усунення недоліків, який, в подальшому, було продовжено на п`ять днів.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є об`єктивно непереборною обставиною неможливості сплати судового збору, оскільки держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі №640/12477/19 звернув увагу на те, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору не є такою, що пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а тому у задоволенні повторного клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану на території України слід відмовити.

Суд звертає увагу, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи те, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо сплати судового збору і оскарження судового рішення у встановлений законом строк.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21 та від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання поважними зазначених вище причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено та не надано жодних доказів.

В свою чергу слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги і відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

За змістом частини четвертої статті 299 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 295, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.В. Штульман

Судді: Н.Є. Маринчак

Ю.К. Черпак