Ухвала
від 10.07.2024 по справі 320/42930/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 320/42930/23

адміністративне провадження № К/990/24163/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №320/42930/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної Податкової Служби у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №77328 від 07 серпня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40750856) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у місті Києві подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

У встановлений зазначеною вище ухвалою суду апеляційної інстанції строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору; продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів, починаючи з моменту отримання копії даної ухвали.

На адресу суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

22 квітня 2024 року відповідач вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України.

Головним управлінням ДПС у м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплатити судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; продовжено строк на п`ять робочих днів, починаючи з дня вручення копії ухвали.

Відповідач отримав ухвалу суду в електронному кабінеті 09 травня 2024 року о 01 год 45 хв.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник зазанчив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які повністю незалежали від волі останнього, позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Також суд зауважив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №320/42930/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М.М. Яковенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено11.07.2024
Номер документу120247161
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —320/42930/23

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Штульман Ігор Володимирович

Ухвала від 08.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Штульман Ігор Володимирович

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Штульман Ігор Володимирович

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Рішення від 02.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 05.12.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 24.11.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні