Постанова

від 27.05.2024 по справі 260/7536/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7536/23 пров. № А/857/3400/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін м. Ужгороді суддею Рейті С. І.) в адміністративній справі № 260/7536/23 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі також - позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» (далі також - відповідач, ТОВ «Д-Трансгейт») про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 19 652 509,48 гривень, який станом на дату звернення до суду не погашено.

24.03.2023 заступник начальника ГУ ДПС у Закарпатській області прийняв рішення № 41/13-08 про опис майна у податкову заставу.

04.04.2023 уповноважена особа податкового органу надіслала відповідачу лист із пропозицією визначити перелік основних засобів та перелік ліквідного майна, які можливо було б використати для погашення податкового боргу.

Не надавши податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, останнім 05.07.2023 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1.

За таких обставин контролюючий орган на підставі статей 89 та 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, а також зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ «Д-Трансгейт», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує фактично тим, що справа повинна розглядатися в порядку спрощеного провадження, за умови подання позову згідно зі ст. 283 КАС України, або ж протягом трьох місяців (згідно зі ст. 122 КАС України) -тоді справа повинна вирішуватись в порядку загального провадження. Проте суд дійшов помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження в спрощеному порядку.

Крім того, звертає увагу суду, що сума позову становить 19 652 509,48 грн, що становить 6490 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік.

Звертає увагу суду на те, що ТОВ «Д-Трансгейт», дізнавшись про існування боргу та винесені податкові повідомлення-рішення, подав їх на оскарження до суду; враховуючи це, можна дійти висновку, що ТОВ «Д-Трансгейт» не знало та не могло дізнатися про існування боргу оскільки про призначення та розгляд справи № 260/7536/23 їх повідомлено не було, позаяк справа розглядалася без виклику сторін та про рішення № 41/13-08 від 24.03.2023 року, про запит від 04.04.2023 та податкову вимогу №0000001-1301-0716 не знали, оскільки як констатовано судом в рішенні вказана кореспонденція поверталася до податкового органу.

Оскільки ТОВ «Д-Трансгейт» оскаржує в судовому порядку податкові повідомлення-рішення то податковий борг не можна вважати узгодженим, разом з тим Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1 від 05.07.2023 є теж неправомірними, а тому податковий орган необґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язанням допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Також вказує на те, що суд першої інстанції, розглянувши позовну заяву, не перевірив, чи була вона вручена відповідачу та чи закінчився строк, визначений ухвалою суду для подання відзиву на неї, внаслідок чого позбавив останнього можливості до ухвалення оскаржуваного судового рішення надати до суду відзив на позовну заяву, подану у справі, що передусім унеможливило виконання судом першої інстанції свого обов`язку щодо надання оцінки доводам й обґрунтуванням, викладеним у відзиві на позовну заяву.

ГУ ДПС у Закарпатській області подало відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Тому просило відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги відзиву обґрунтовує тим, що звернення до суду із указаним предметом спору можливе і без попереднього звернення до суду у порядку визначеному статтею 283 КАС України, оскільки спір про право може виникнути на будь-якій стадії здійснення податковим органом своїх повноважень передбачених законом, а тому звернення до суду в такому випадку може бути недоцільним. Також, нормами частини п`ятої статті 283 КАС України надано право звернутися до суду в загальному порядку, який дозволяє вирішити спір між сторонами з дотриманням визначених процедурних гарантій реалізації права особи на судовий захист.

Також зазначає, що предметом цього спору має немайновий характер. Суд першої інстанції з урахуванням приписів статті 12 та глави 10 КАС України, прийшов до правильного висновку, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відтак, суд дійшов правильного висновку, що ця справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Вказує на те, що на дату складення - 05.07.2023 податковим керуючим Акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1, податковий борг відповідача складався з трьох платежів. Відповідач оскаржив податковий борг, та зокрема податкові повідомлення-рішення за платежем 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції» на вказану вище суму. За іншим платежем, згідно облікової картки, зокрема з 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» податковий борг на вказану суму вище погашено добровільно.

Однак, за платежем 14010600 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» податковий борг у сумі 370 180,48 грн станом на сьогодні відповідачем добровільно не погашено, та в судовому порядку нарахування не оскаржено (копії облікових карток з указаних платежів додаються).

Тобто, станом на сьогодні за відповідачем обліковується податковий борг за платежем 14010600 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» який обліковувався за відповідачем і станом на 05.07.2023.

Ураховуючи наявність податкового боргу у відповідача, у відповідності до пункту 89.2 статті 89 ПК України, виникає право податкової застави, як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідач відповідь на вимогу контролюючого органу, щодо надання ліквідних активів у податкову заставу не надав ні у вказаний у запиті строк, ні станом на цей час.

Зазначає, шо механізм щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника є превентивними заходами щодо стимулювання платника при наявності податкового боргу для надання відомостей про своє майно у разі наявності чи повідомлення про відсутність такого. Також, вказаний механізм є обмежений до настання певної події. Так, згідно абзацу третього 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ «Д-Трансгейт» внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, будинок 4в, офіс 3, та перебуває на обліку у контролюючому органі, як платник податків.

Згідно довідки ГУ ДПС у Закарпатській області від 06.07.2023, станом на 05.07.2023 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 19 652 509,48 грн за видами платежів:

11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" - у сумі 135 620,00 грн,

14010600 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) " у сумі 370 180,48 грн,

21081103 "Адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 19 146 709,00 грн (а. с.15).

На виконання норм ст. 59 ПК України та у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу, контролюючий орган направив боржнику податкову вимогу № 0000001-1301-0716 від 24.03.2023 на суму податкового боргу у розмірі 19323929,22 грн за адресою: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, буд. 5, яка повернута на адресу інспекції без вручення з відміткою пошти «адресат переїхав» (а. с. 12, 13).

Одночасно, контролюючим органом прийнято рішення від 24.03.2023 за № 41/13-08 про опис майна у податкову заставу ТОВ «Д-Трансгейт», яке направлено відповідачу за вищевказаною адресою та аналогічно повернуто на адресу інспекції без вручення (а. с. 14).

Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 28.03.2023 за № 93 начальника Ужгородського відділу по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 призначено податковим керуючим ТОВ «Д-Трансгейт» (а. с. 16 - 17).

На виконання повноважень, наданих ст. 20 ПК України, ГУ ДПС у Закарпатській області на адресу відповідача: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, будинок 4в, офіс 3, направлено запит від 04.04.2023 щодо переліку ліквідних активів, які можливо використати як джерело погашення податкового боргу для складення акту опису майна. У випадку ненадання інформації щодо наявності ліквідного майна протягом 10 днів з дня отримання даного листа, контролюючим органом буде ініційовано направлення матеріалів до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках боржника, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу.

Разом із вказаним листом відповідачу повторно направлена податкова вимога від 24.03.2023 за № 0000001-1301-0716 та рішення про опис майна у податкову заставу №41/13-08 від 24.03.2023, проте, вказана кореспонденція повернута на адресу інспекції без вручення з відміткою пошти «переїхав».

05.07.2023 податковий керуючий ОСОБА_1 склала Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1, яким підтверджено, що ТОВ «Д-Трансгейт» за наявності законодавчих підстав податкового керуючого не надало документів, необхідних для такого опису.

Оскільки відповідач не подав податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, контролюючий орган звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, у зв`язку з несплатою ТОВ «Д-Трансгейт» податкового боргу.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другоїстатті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України.

Законодавцем встановлений захід податкового примусу, як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (підпункти20.1.31,20.1.32 пункту 20.1 статті 20, пункту 89.4 статті 89, пункту 91.4 статті 91 ПК України).

Відповідно до підпунктів 20.1.31 та 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з пунктом 16.1 ПК Україниплатник податків зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

- повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК Україниподатковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стаття 42 ПК Українипередбачає умови, за дотримання яких кореспонденція від контролюючого органу до платника податків вважається належним чином надісланою, а саме:

- якщо кореспонденцію надіслано за належною адресою платника податків, якою є його місцезнаходження та податкова адреса;

- якщо поштове відправлення оформлено шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Згідно з абзацом 2 пункту42.5 статті 42 ПК Українивизначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка визначена податковою адресою, та за якою контролюючий орган надсилає адресовану платнику податків кореспонденцію. У разі невиконання цього обов`язку платник податків не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції від контролюючого органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв`язку із настанням негативних для нього наслідків.

Як видно з матеріалів справи, заявник правомірно скерував рішення про опис майна у податкову заставу, відповідний лист та податкову вимогу на податкову адресу відповідача, оскільки повідомлень про її зміну він не повідомляв.

Разом з тим, платник податків не виконав передбачені статтею 16 ПК України обов`язки, зокрема: не сплатив суму податкового боргу, не вжив заходів з погашення такого боргу та не надав документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

Підставою для складання акта про перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим є, в тому числі, ненадання платником податків документів, необхідних для такого опису. Дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу та складання відповідних актів є обґрунтованими та законними. Проте проведення опису майна в податкову заставу податковим керуючим було неможливим.

За таких обставин, контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

При цьому доводи ТОВ «Д-Трансгейт» про те, що податкові повідомлення-рішення за платежем 30 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції» та на загальну суму нарахувань 19 146 709,00 грн оскаржені в судовому порядку, тому податковий борг не можна вважати узгодженим, відповідно податковий орган необґрунтовано звернувся до суду з цим позовом, колегія суддів апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки з позовом до суду в цій справі контролюючий орган звернувся у серпні 2023 року і на цей час податковий борг вважався узгодженим, а з позовом про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду тільки у січні 2024 року і цей позов залишено без розгляду та станом на цей час апеляційне провадження не відкрито.

Щодо доводів скаржника про те, що справа повинна розглядатися в порядку спрощеного провадження, за умови подання позову згідно зі ст. 283 КАС України, або ж протягом трьох місяців (згідно зі ст. 122 КАС України) - тоді справа повинна вирішуватися в порядку загального провадження колегія суддів зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, Головне управління ДПС України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт», яким просить: винести судове рішення, яким зупинити видаткові операції на рахунках та заборонити здійснювати відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 123 КАС України, в частині не надання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою в порядку ст. 283 КАС України та позивачу встановлено строк для усунення вказаних недоліків до 11 год. 00 хв. 30.08.2023 року шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

30.08.2023 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області на усунення недоліків позовної заяви залишеної без руху, в якій, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 02.09.2022 у справі № 805/3801/16-а та від 12.07.2022 у справі № 811/2299/17 зазначено, що податковий орган звернувся до суду в загальному порядку, а не в порядку ст. 283 КАС України, оскільки, окрім вимог про зупинення видаткових операцій, прохальна частина позову містить вимоги про заборону відчуження майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, строк звернення до суду із якими не обмежений 24 годинами з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст.160,172 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження, підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду, підстав для відмови у відкритті провадження у справі та її повернення немає.

Частиною першою статті 12 КАС Українивизначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів статті12та глави10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на наведені норми, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності та для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, відтак, підлягала розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в апеляційні скарзі апелянта, відсутнє жодне нормативне обґрунтування в підтвердження зворотного. Крім цього, апелянт також здійснює посилання на постанову Верховного суду від 12.07.2022 у справі №П/811/2299/17, згідно висновків якої, звернення до суду із указаним предметом спору можливе і без попереднього звернення до суду у порядку визначеному статтею 283 КАС України, оскільки спір про право може виникнути на будь-якій стадії здійснення податковим органом своїх повноважень передбачених законом, а тому звернення до суду в такому випадку може бути недоцільним.

Також, нормами частини 5 статті 283 КАС України надано право звернутися до суду в загальному порядку, який дозволяє вирішити спір між сторонами з дотриманням визначених процедурних гарантій реалізації права особи на судовий захист.

Крім, цього апелянт вважає, що судом помилкового розглянуто справу у спрощеному проваджені, що прямо суперечить законодавству, з огляду на те, що сума позовних вимог становить 19 652 509,48 грн, що відповідно становить 6490 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік.

Проте, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що предмет цього спору є немайнового характеру.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, розглянувши позовну заяву, не перевірив, чи була вона вручена відповідачу та чи закінчився строк, визначений ухвалою суду для подання відзиву на неї, внаслідок чого позбавив останнього можливості до ухвалення оскаржуваного судового рішення надати до суду відзив на позовну заяву, подану у справі, що передусім унеможливило виконання судом першої інстанції свого обов`язку щодо надання оцінки доводам й обґрунтуванням, викладеним у відзиві на позовну заяву, колегія суддів зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи (а. с. 46 - 48) ухвала про відкриття позовного провадження у справі надсилалася відповідачу з повідомлення про вручення, проте була повернута у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Також в матеріалах справи є поштова накладна 8800021172850 від 22.08.2023, яка підтверджує факт надсилання ТОВ «Д-Трансгейт» позову.

Таким чином надіслання відповідачу позову та ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується матеріалами справи, а неотримання відповідачем цих документів відбулося з незалежних від позивача і суду обставин.

У зв`язку з цим доводи апелянта про ненадання йому можливості подати до суду відзив на позовну заяву колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі є необґрунтованими.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року в адміністративній справі № 260/7536/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин