Рішення

від 17.05.2024 по справі 946/1825/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1825/20

Провадження № 2/946/199/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Баннікової Н.В.

за участю секретарів: Зубенко Л.М., Клопот М.П. ,

розглянувши у загальному позовному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування в частині рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 25 лютого 2011 року, визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії по продажу об`єктів комунальної власності від 30 червня 2011 року в частині та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування в частині рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 25 лютого 2011 року, визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії по продажу об`єктів комунальної власності від 30 червня 2011 року в частині та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за договором оренди нерухомого майна від 15.09.2009 року, яке було власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради, він був орендатором частини вестибюлю № 1 на першому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 , з датою закінчення договору оренди 14.08.2012 року включно, який був не змінений і не розірваний. 08.02.2011 року на ім`я начальника Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради ним була подана заява про включення в перелік приватизації на 2011 рік приміщення НОМЕР_2- кабінет, яке розташоване на першому поверсі в прибудові до будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом викупу. Ізмаїльська міська рада підтвердила, що не було ніяких ні письмових, ні усних претензій ( в тому числі і по своєчасній та в повному обсязі сплати орендної плати), зауважень по позивача, як орендатора вказаного приміщення, і підтвердила той факт, що позивач мав право на приватизацію приміщення НОМЕР_2- кабінет, загальною площею 13.1 кв.м., яке розташоване на першому поверсі в прибудові до будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом викупу. Однак, у подальшому, під час конкурсу з продажу орендованого ним майна, порушуючи його переважне право на його придбання, переможцем з купівлі майна була визнана ОСОБА_3 , із якою і було укладено Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради договір купівлі-продажу. Вважає, що його права, зокрема, як такого, що має переважне право на придбання майна, було порушено, тому просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, справу розглянути у його відсутність.

Представник Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подала заяву про закриття провадження, посилаючись, на те, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Отже, вважає, що справа за даним предметом позову підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Начальник Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - Фонд) подала заяву про розгляд справи у відсутність представника Фонду, Підтримує заяву про закриття провадження у справі.

Третя особа надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, заяву відповідачів про закриття провадження у справі підтримує.

Позивач подав до суду заяву про заперечення щодо закриття справи, позовні вимоги підтримує.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 15 ЦПК України (у вказаній редакції): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічну норму закріплено й у частині першій статті 19 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року).

Виходячи з пп.1,2 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Як вбачається з копії договору оренди нерухомого майна від 15.09.20009 р., предметом якого виступала частина вестибюлю АДРЕСА_2 , сторонами договору були: орендодавець - Фонд комунального майна, орендатор - Фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) (а.с.14-15).

Заяву на приватизацію на ім`я начальника Фонду комунального майна 08.02.2011 р. подавав ФОП ОСОБА_4 (а.с.16).

Отже, сторонами договору оренди від 15.09.2009 р., на підставі якого позивач вважає , що він мав переважне право перед іншими на придбання нерухомого майна, виступали юридична особа та Фізична особа підприємець ОСОБА_2 .

В той же час, з позовними вимогами звернулась фізична особа - ОСОБА_2 , який підтримав свої позовні вимоги, заперечуючи проти закриття провадження по справі, і які, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства має розглядати суд.

Проте, враховуючи, що фізична особа ОСОБА_2 (позивач), не була учасником конкурсу, не виступала стороною договору оренди нерухомого майна - частини вестибюлю № НОМЕР_1 на першому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 , отже її права і не могли бути порушені діями відповідачів під час проведення конкурсу тощо.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вілповідно до чч.1, 9 ст. 159 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 12,13,15, 49,77,78,79,80,81,140,141, 159, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, пп.1,2 ч.1 ст. 20 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування в частині рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 25 лютого 2011 року, визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії по продажу об`єктів комунальної власності від 30 червня 2011 року в частині та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2020 р. щодо накладення арешту на нежитлове вбудоване приміщення НОМЕР_2-кабінет, яке розташоване на першому поверсі в прибудові до будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 , загальною площею 13,1 кв.м., і зареєстроване за ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Н.В.Баннікова