Ухвала

від 23.05.2024 по справі 752/6668/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6668/23

Провадження № 1-кс/752/3831/24

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження №12022141380000931 від 16.08.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах підозрюваної у кримінальному провадження 12022141380000931 від 16.08.2022р. ОСОБА_4 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, сторона захисту просить слідчого суддю:

скасувати повідомлення про підозру від 16.05.2023р та повідомлення про зміну підозри від 26.10.2023 в рамках кримінального провадження № 12022141380000931 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;

зобов`язати старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022141380000931 від 15.08.2024р. за ознаками, передбаченими ч. 5 ст. 191 КК України, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у вказаному кримінальному провадженні про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог скарги адвокат вказує, що досудове розслідування здійснено з порушенням процесуальних норм, зокрема, не було дотримано підслідності, як визначено ст. 218 КПК України, і досудове розслідування мало бути проведене в м. Львові, а не в м. Києві. Оскільки, 15.08.2022 Відділом поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області розпочате кримінальне провадження №12022141380000931 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство). 19.01.2023 заступник Генерального прокурора виніс постанову про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022141380000931 Головному управлінню Національної поліції у місті Києві. 15.02.2023р. до СУ ГУНП у м. Києві надійшла заява від колишнього директора ТОВ «Будівельна - інвестиційна компанія «РУБІКОН ГРУП» ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 17.02.2023 Київською міською прокуратурою винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань: №12022141380000931 від 16.08.2022 за ч. 4 ст. 190 КК України (за заявою ОСОБА_7 ); №12023100000000296 від 15.02.2023 за ч. 5 ст. 191 КК України (за заявою ОСОБА_8 ). Об`єднаному провадженню присвоєно єдиний №12022141380000931. 31.03.2023 начальником слідчого управління ГУ НП у м. Києві винесено постанову про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12022141380000931. Цією постановою було визначено, зокрема, місце здійснення досудового розслідування - Голосіївський район міста Києва, за місцезнаходженням приміщення слідчого управління (м. Київ, вул. Антоновича, буд. 114). Однак реєстрація заяви та проведення досудового розслідування за заявою ОСОБА_6 , колишнього директора, ТОВ «Будівельна - інвестиційна компанія «РУБІКОН ГРУП» про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вчинено з порушенням вимог ст. 218 КПК України, а саме ч. 1 цієї статті, якою передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Скаржник стверджує, що дії, які інкримінують ОСОБА_4 , не містять складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, через відсутність об`єктивних доказів, які б встановлювали об`єктивну сторону вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За переконанням адвоката, слідство не надало належних доказів того, що ОСОБА_4 дійсно привласнила або розтратила майно ТОВ «БІК «Рубікон Груп», оскільки акти службового розслідування, що лягли в основу висунутої підозри, та інші документи містять підроблені дані, що не підтверджують факти привласнення або розтрати. Акт службового розслідування та наказ про проведення розслідування містять численні фактичні помилки і суперечності, які ставлять під сумнів їхню достовірність. Наприклад, помилки в датах, посадах і особах, які брали участь у розслідуванні, що свідчить про можливу підробку цих документів. Слідство не надало жодних матеріальних доказів (фінансових документів, звітів тощо), які б підтверджували, що кошти були привласнені або розтрачені ОСОБА_4 . Так само сумнівною є позиція органу досудового розслідування щодо доведення умислу ОСОБА_4 привласнити грошові кошти, оскільки підозрювана отримала ці кошти від майбутніх власників квартир та іншого нерухомого майна на підставі виданої товариством довіреності, тобто діяла в межах своїх повноважень, визначених довіреністю. Ця довіреність не містить у собі право або обов`язок повірених, у тому числі ОСОБА_4 , на здійснення внесення отриманих від покупців грошових коштів на рахунки Товариства. Слідство не надало жодних доказів того, що ОСОБА_4 мала обов`язок вносити отримані кошти на рахунки товариства, що не передбачено ні довіреністю, ні внутрішніми документами ТОВ «БІК «Рубікон Груп». Крім того, підозрювана 15.03.2024р. звернулась до ТОВ «Судово-експертне бюро України» для надання висновку експерта з наступних питань: чи підтверджується документально невнесення ОСОБА_4 готівкових коштів на банківський рахунок ТОВ «БІК «Рубікон Груп» у сумі 54,335,955 грн за період з 01.03.2020 по 31.12.2022; чи підтверджується документально нанесення ОСОБА_4 збитків ТОВ «БІК «Рубікон Груп» через невнесення готівкових коштів на банківський рахунок у сумі 54,335,955 грн за період з 01.03.2020 по 31.12.2022; які порушення вимог бухгалтерського обліку могли призвести до матеріальних збитків і хто був зобов`язаний забезпечити дотримання цих вимог. Адвокатом зазначається, що за результатом складеного висновку можна дійти до переконання, що органом досудового розслідування не встановлено розмір збитків (встановлення розміру збитків), що не може бути достатнім для визначення кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191, яка викладена в первинній підозрі (повідомленні про підозру) від 16.05.2023р. так і в повідомленні про зміну підозри від 26.10.2023р. Отже, адвокат наполягає на скасуванні повідомлення про підозру на підставі суттєвих процесуальних порушень, недопустимості доказів, використаних для обґрунтування підозри. По-перше, процесуальні порушення включають недотримання встановленого порядку проведення досудового розслідування, порушення норм КПК України, що регламентують порядок дотримання вимог щодо підслідності кримінального провадження, а також недостатності та неналежності доказів, зокрема, на використання документів, які містять ознаки підробки та не відповідають вимогам законності та достовірності. Висновки експертів, на які посилається слідство, не підтверджують факти привласнення або розтрати коштів заявником, оскільки не мають належного документального підтвердження та виходять за межі компетенції експертів, оскільки частково відноситься до правових питань. Також довіреність, яка використовувалася для обґрунтування підозри, не передбачає обов`язку повіреної (підозрюваної) щодо внесення готівкових коштів на рахунок товариства, а тому суперечить змісту висунутої підозри.

У судове засідання процесуальний керівник з досудового розслідування кримінального провадження 12022141380000931 від 16.08.2022р. та/або слідчий групи слідчих не з`явились, повідомлявся про розгляд скарги вчасно та належним чином.

Від слідчого надійшла заява, за якою він просив перенести засідання з посиланням на службову необхідність.

Від начальника відділу Київської міської прокуратури надійшла заява про відкладення судового засідання, в якій зазначено, що прокурор ОСОБА_9 перебуває в іншому судовому засіданні в Шевченківському районному суді міста Києва.

Вказані заяви слідого та прокуратури були відхилені слідчим суддею, з огляду на відсутніть доказів на підтверження обставин, що викладені в них.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів скарги встановлено, що з наданого витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження №12022141380000931 було зареєстровано 15.08.2022 на підставі заяви ОСОБА_7 про незаконне заволодіння грошовими коштами ТОВ «БІК «Рубікон Груп».

З постанови Офісу Генерального прокурора від 12.01.2023 року вбачається, що заступник Генерального прокурора ОСОБА_11 , розглянувши матеріали кримінального провадження №12022141380000931 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, встановив, що досудове розслідування проводилося неефективно, із порушенням розумних строків та вимог кримінального процесуального законодавства. Враховуючи виявлені порушення, він доручив здійснення досудового розслідування цьому провадженню іншому органу досудового розслідування - Головному управлінню Національної поліції у місті Києві. Вказана постанова і матеріали кримінального провадження були направлені для організації виконання цього рішення.

Згодом, 15.02.2023, додатково було внесено відомості на підставі заяви директора ТОВ «БІК «Рубікон Груп» ОСОБА_6 про привласнення коштів компанії в особливо великих розмірах. Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ст. 190 ч. 4 та ст. 191 ч. 5 КК України (кримінальне провадження №12023100000000296). Розслідування ведеться Головним управлінням Національної поліції у м. Києві.

При цьому достовірним є факт, що місцем вчинення кримінального правопорушення є територія м. Львів, що вбачається з матеріалів досудового розслідування, відповідає фабулі кримінального правопорушення, що розслідується Головним управлінням Національної поліції у місті Києві.

Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Юрисдикція Головного управління Національної поліції у місті Києві поширюється на територію міста Києва, до якої територія міста Львів не відноситься. Вона охоплює всі адміністративні райони Києва і включає в себе управління та підрозділи поліції, що відповідають за підтримання громадського порядку, забезпечення безпеки громадян, розслідування злочинів та інші поліцейські функції в межах міста Київ, виключно.

З постанови Київської міської прокуратури від 17.02.2023 року вбачається, що прокурор другого відділу процесуального керівництва ОСОБА_12 прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12022141380000931 від 16.08.2022 та № 1202310000000296 від 15.02.2023. Перше провадження стосується заяви ОСОБА_7 про незаконне заволодіння грошовими коштами та активами ТОВ «БІК «Рубікон Груп», що завдало матеріальної шкоди інвесторам та засновникам товариства. Друге провадження було порушене на підставі заяви директора ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» ОСОБА_6 , який повідомив про нові обставини привласнення грошових коштів компанії. Ухвалено об`єднати ці провадження з огляду на їх взаємозв`язок і те, що обидва кримінальні правопорушення вчинені одними і тими ж особами.

16.05.2023 ОСОБА_4 вручено повідомлено про підозру від 15.05.2023р. у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: «привласненні чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах».

У повідомленні наведено правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, а також виклад фактичних обставин правопорушення, включаючи час, місце його вчинення (період з серпня 2020 по грудень 2022, суму привласнених коштів та угоди, на підставі яких були отримані кошти).

Аналізуючи зміст повідомлення про підозру від 15.05.2023 врученого ОСОБА_4 16.05.2023, остання підозрюється у привласненні чужого майна, яке було ввірене їй у якості представника ТОВ «БІК «Рубікон Груп» на підставі виданої нотаріальної довіреності, в особливо великих розмірах. Підозра ґрунтується на тому, що в період з серпня 2020 року по грудень 2022 року вона отримувала грошові кошти від покупців майнових прав на нерухоме майно, але не вносила їх на банківські рахунки підприємства, порушуючи вимоги постанови НБУ №148 від 29 грудня 2017 року, що завдало шкоди підприємству.

З довіреності, виданої ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 03.08.2020 року на ім`я ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_4 наділена повноваженнями подавати від імені товариства будь-які довідки та документи, одержувати необхідні довідки, витяги та інші документи, отримувати експертно-грошову оцінку, підписувати договори купівлі-продажу, попередні договори купівлі-продажу, договори про внесення змін та доповнень до цих договорів, договори про розірвання вчинених від імені товариства вище згаданих правочинів, одержувати кошти, вносити платежі в разі виникнення такої потреби, у тому числі сплачувати державне мито, чи вносити плату за вчинення нотаріальних дій, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством. Довіреність дійсна на три роки до 03.08.2021 року і видана без права передоручення третім особам.

З довіреності, виданої ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на ім`я ОСОБА_4 13.10.2020, вбачається, що ОСОБА_4 наділена повноваженнями подавати від імені товариства будь-які довідки та документи, одержувати необхідні довідки, витяги та інші документи, отримувати експертно-грошову оцінку, підписувати договори купівлі-продажу, попередні договори купівлі-продажу, договори про внесення змін та доповнень до цих договорів, договори про розірвання вчинених від імені товариства вище згаданих правочинів, одержувати кошти, вносити платежі в разі виникнення такої потреби, у тому числі сплачувати державне мито, чи вносити плату за вчинення нотаріальних дій, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством. Довіреність була видана строком на три роки, без права передоручення третім особам, і діє до 13.10.2023.

З висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.03.2023 року 5922/23-72 вбачається, що за результатами судово-економічної експертизи встановлено: невнесення грошових коштів, отриманих від фізичних осіб за оплату вартості майнових прав на нерухоме майно, на банківські рахунки ТОВ «БІК «Рубікон Груп» у період з 01.12.2019 по 31.12.2022 документально підтверджується на загальну суму 53 692 984 грн. Також експертиза підтвердила нанесення матеріальної шкоди ТОВ «БІК «Рубікон Груп» на цю ж суму внаслідок невнесення зазначених коштів на банківські рахунки підприємства.

З висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.04.2023 року № 8852/8853/23-32-11323/23-32 вбачається, що на основі судової почеркознавчої експертизи було встановлено, що підписи у графі «головний бухгалтер» на документах, перелік яких наведений у висновку експерта, зокрема на прибуткових касових ордерах ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», виконані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим суддею були досліджені всі покази свідків, надані до суду в копіях, зокрема: протокол свідка від 16.03.2023 р.; протокол допиту свідка від 21.03.2023 р.; протокол допиту свідка від 13.04.2023р.

Узагальнюючи інформацію, викладену в цих протоколах, можна дійти висновку, що підозрювана дійсно отримувала грошові кошти, передані їй фізичними особами - покупцями майнових прав. Проте жоден зі свідків не вказує на те, що ОСОБА_4 привласнювала кошти, отримані від інесторів, або не клала їх до сейфу, в якому кошти зберігалися.

Так у протоколі допиту свідка від 16.03.2023р. свідок ОСОБА_13 повідомляє, що відповідно до розпорядження внутрішнього та згідно постанови Національного банку України, в кінці робочого дня один із менеджерів відвозив готівку, отриману від клієнтів, до банку та клав на рахунок ТОВ "БІК "Рубікон Груп". До моменту відвезення готівка зберігається у сейфі відділу продажу. Вказівку щодо внесення коштів на рахунок підприємства надавав він ( ОСОБА_13 ) або ж директор ОСОБА_6 . Також зазначає, що про отримання готівкових коштів від інвесторів виписувались прибутокві касові ордери, самі кошти клали у сейф та в кінці дня або ж наступного дня їх відвозили в банк для зарахування на рахунок товариства.

Аналогічні покази зафіксовані в протоколах допиту свідка ОСОБА_14 від 21.03.2023р. та ОСОБА_15 .

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що проведені органом досудового розслідування експертні дослідження, або видані на ім`я ОСОБА_4 довіреності, чи покази свідків прямо чи опосередковано не вказують на прямі повноваження підозрюваної вносити грошові кошти, отримані від фізичних осіб за оплату вартості майнових прав на нерухоме майно, на рахунки підприємства.

Таким чином, твердження, що невнесення цих коштів на рахунки підприємства було наслідком прямого умислу саме ОСОБА_4 привласнити грошові кошти, які визначені органом досудового розслідування як шкода, завдана кримінальним правопорушенням, доказами, здобутими органом досудового розслідування, не підтверджено.

Що стосується проведеного службового розслідування, необхідно вказати, що з документів, включаючи наказ ТОВ «БІК «Рубікон Груп» від 16.11.2022 про проведення службового розслідування та акт службового розслідування від 17.11.2022, вбачається, що було створено комісію для розслідування привласнення грошових коштів у сумі 54 335 955,00 грн. та встановлено, що ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреності від 13.10.2020, отримувала грошові кошти від покупців за договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, але не вносила ці кошти на банківські рахунки товариства, чим завдала збитків ТОВ «БІК «Рубікон Груп». Комісія встановила, що ОСОБА_4 продовжувала виписувати ордери на отримання коштів навіть після зміни фінансового директора у вересні 2022 року, порушуючи при цьому вимоги постанови НБУ №148 від 29.12.2017. У висновку комісії зазначено, що дії ОСОБА_4 призвели до значних фінансових втрат для товариства.

Однак, з наказів №2-13/06 та №3-13/06 від 13.06.2023 р. ТОВ «БІК «Рубікон Груп» вбачається, що у зв`язку з обставинами скасування попереднього наказу від 16.11.2022 року щодо проведення службового розслідування з приводу привласнення грошових коштів, а також у зв`язку з новим рішенням про проведення відповідного розслідування, було створено нову комісію для розслідування можливого привласнення або нецільового використання грошових коштів. Попереднє розслідування визнано неаргументованим та проведеним з порушеннями, що призвело до необхідності організації нового службового розслідування для встановлення фактів та прийняття відповідних рішень.

Таким чином, службовою перевіркою не встановлено винність ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави стверджувати про причетність ОСОБА_4 до фінансових втрат товариства.

26.10.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме повідомлено про те, що вона підозрюється у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, зміст зміненої підозри зводиться до того, що ОСОБА_4 будучи особою, яка представляє інтереси ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП», з метою реалізації своєї особистого злочинного умислу, направленого на незаконне привласнення майна товариства, зі злочинним умислом, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особою з корисливих мотивів із серпня 2020 року по грудень 2022, отримала грошові кошти від покупців майнових прав на нерухоме майно, не передала готівкові кошти до каси підприємства та службовим особам ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП», лише внесення підприємства та службові рахунки підприємства привласнила грошові кошти в сумі 50 504 684 (п`ятдесят мільйонів п`ятсот чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, чим завдала шкоди ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» в особливо великих розмірах на вказану суму.

Систематизуючи висновки, зроблені слідчим суддею в цій ухвалі, можна узагальнити їх у контексті зміненої підозри, зазначаючи, що в розпорядженні органу досудового розслідування відсутні докази, які б однозначно підтверджували умисел підозрюваної на привласнення майна та привласення майна. Більше того, немає встановленого чіткого обов`язку підозрюваної ОСОБА_4 передавати готівкові кошти в касу підприємства або іншим службовим особам ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП». Це свідчить про необґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри від 15.05.2023 року та зміненої підозри від 26.10.2023 року, яка була повідомлена раніше. Отже, без наявності конкретних доказів, що підтверджують умисел та встановлений обов`язок, оголошення та зміна підозри є передчасними.

У контексті зазначеного, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що посилання органу досудового розслідування на Постанову Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» щодо невиконання підозрюваною її норм, не є переконливими. Це обумовлено відсутністю будь-яких інструкцій, довіреностей, доручень тощо, які б встановлювали обов`язок ОСОБА_4 дотримуватись положень цієї Постанови. Крім того, не встановлено, чи є ОСОБА_4 підзвітною особою в розумінні зазначеної постанови, оскільки видані на її ім`я довіреності для представлення інтересів товариства не наділяють її посадовими обов`язками бухгалтера чи керівника, які за Законом є особами, що прямо визначені для здійснення банківських операцій підприємства.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчий суддя також зазначає, що кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в їх системному зв`язку, вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді можуть бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому в разі посилання на них у скарзі.

Стосовно дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому, слідчий суддя зазначає наступне.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На підставі всього вище викладеного, враховуючи обставини, наведені в обґрунтування скарги, встановлені слідчим суддею обставини, а також на підставі норм національного процесуального права та практики ЄСПЛ, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо скасування повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження №12022141380000931 від 16.08.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. З урахуванням необґрунтованості оголошеної останній підозри, а також її подальшої зміни, слідчий суддя вважає наявними підстави для її скасування.

Поряд з цим, не підлягають задоволенню вимоги захисника щодо зобов`язання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 або іншої уповноваженою особи органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141380000931 від 15.08.2024р. за ознаками, передбаченими ч. 5 ст. 191 КК України, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у вказаному кримінальному провадженні про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 , оскільки розгляд даного питання не входить до компетенції слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309, КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Скасувати повідомлення про підозру від 15.05.2023р. та повідомлення про зміну підозри від 26.10.2023 року щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №12022141380000931 від 16.08.2022р.

3. В іншій частині вимог скарги відмовити.

4. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1