Постанова

від 28.05.2024 по справі 911/4133/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа№ 911/4133/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Бабійчук А.С. за ордером;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Савчук Юлії Іванівни

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.03.2024 про видачу дублікатів наказів

у справі №911/4133/15 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія"

до 1) фізичної особи-підприємця Савчук Юлії Іванівни

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсвіт"

про стягнення 82823,71 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25 березня 2024 року заяву арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про видачу дублікатів судових наказів у справі №911/4133/15 задоволено.

Видано дублікати наказів Господарського суду Київської області від 13.01.2016 у справі №911/4133/15 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі №911/4133/15, яке набрало законної сили 29.12.2015, про стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця Савчук Юлії Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 82823 грн 71 коп. заборгованості, стягнення з Фізичної особи-підприємця Савчук Юлії Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 621 грн 18 коп. судового збору, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 621грн 18 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Савчук Юлія Іванівна подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про видачу дублікатів судових наказів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права та неналежно досліджено фактичні обставини у справі, а саме: суд не перевірив чи дійсно судовий наказ було втрачено, оскільки заявником відповідних доказів не подано; при розгляді заяви позивача про поновлення пропущеного строку на пред`явлення судових наказів від 13.01.2016 суд в ухвалі від 18.11.2021 зазначив, що оскільки функції ліквідатора на нього (арбітражного керуючого Оберемка Р.А.) покладені лише у 2020 році та оригінали наказів йому не передавались, існують підстави вважати поважними причини пропуску строку на пред`явлення даних наказів до виконання, однак оригінал судового наказу відносно боржника Савчук Ю.І. не міг бути переданий арбітражному керуючому в лютому 2020 року, оскільки перебував на виконанні у Третьому відділі ДВС у м.Чернівці і тільки 20.07.2020 згідно постанови був повернутий стягувачу, тому можна зробити висновок, що судовий наказ було повернуто стягувачу за адресою юридичної особи і матеріали справи не містять доказів чи посилань на те, що такого наказу ними отримано не було чи такий судовий наказ втрачено. До скарги апелянтом додано роздруківку постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.07.2020 у ВП №50512047.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (позивачу та відповідачу 1) та рекомендованим поштовим відправленням (відповідачу 2).

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача і відповідача 2.

За клопотанням представника відповідача 1 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцїі.

Представник відповідача 1 (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця Савчук Юлії Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 82823,71 грн. заборгованості.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Савчук Юлії Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 621,18 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" 621,18 грн. судового збору.

13.01.2016 на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 видано накази, оригінали яких 16.01.2016 надіслано стягувачу, що підтверджується штампом канцелярії на зворотьому боці копій наказів, що знаходяться у матеріалах справи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.03.2016 внесено запис №20380060004032635 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Савчук Ю.І. на підставі власного рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2020 відмовлено у задоволенні заяви Савчук Юлії Іванівни від 07.11.2019 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 911/4133/15. Рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі № 911/4133/15 залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2021 заяву арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів Господарського суду Київської області від 13.01.2016 до виконання задоволено, поновлено пропущений строк для пред`явлення наказів Господарського суду Київської області від 13.01.2016 до виконання. У лютому 2024 року арбітражний керуючий Оберемок Роман Анатолійович подав заяву щодо отримання дублікатів наказів суду (вх.№1663/24 від 06.02.2024).

Заява мотивована тим, що листом від 21.12.2023 Третій відділ ДВС у м.Чернівці повідомив йому про те, що 20.07.2020 виконавче провадження з примусового виконання наказу про стягнення боргу з ФОП Савчук Ю.І. на користь позивача завершено, однак оригінал наказу на адресою ліквідатора не направлявся, за юридичною адресою боржник не знаходиться, а на запит щодо отримання оригіналу виконавчого документа відділом ДВС повідомлено, що він не може надати інформацію у зв`язку із знищенням частини документів. До заяви була додана копія відповіді відділу ДВС від 21.12.2023 та постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.07.2020 у ВП №50512047.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив заяву позивача, прийшовши до висновку щодо наявності підстав для видачі дублікатів наказів.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Апелянтом не надано доказів виконання рішення суду у даній справі.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Так, пунктом 19.4 Перехідних положень ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 розділу Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує заявника наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).

Матеріалами справи підтверджується, що оригінали наказів направлялись господарським судом позивачу і накази щодо стягнення боргу відповідача 1. перебував на примусовому виконанні у Третьому відділі ДВС у м.Чернівці, однак постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.07.2020 у ВП №50512047 виконавчі документи був повернутий стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вказує, що оригінали наказів на адресою ліквідатора не направлялися, а за юридичною адресою боржник не знаходиться.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 02.12.2020 у справі №916/929/16).

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2021 заяву арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів Господарського суду Київської області від 13.01.2016 до виконання задоволено, поновлено пропущений строк для пред`явлення наказів Господарського суду Київської області від 13.01.2016 до виконання.

Отже, строк виконання наказів поновлено і він становить три роки від дати винесення ухвали про його поновлення, тобто до 18.10.2024, тому строк їх пред`явлення до примусового виконання на день звернення позивача з заявою про видачу дублікатів наказів (06.02.2024) не закінчився.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про наявність підстав для видачі дублікатів наказів та, відповідно, обґрунтовано задовольнив заяву про їх видачу.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Савчук Юлії Іванівни залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 25 березня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.05.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова