Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/14922/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 910/14922/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Васильєва С.М.,

від відповідача-1 - Браніцький О.М.,

від відповідача-2 - не з`явився,

від третьої особи-1 на стороні позивача - Шевченко І.Є.,

від третьої особи-2 на стороні позивача - не з`явився,

від третьої особи-1 на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши апеляційні скарги

Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 (повний текст рішення складено 06.10.2023)

у справі № 910/14922/22 (суддя Літвінова М.Є.)

За позовом Київської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія"

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєллома Олени Віталіївни

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєллома Олени Віталіївни про:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белломої Олени Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2022 року № 65570587 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029, за адресою: просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662509080000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія";

- припинення права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія" на об`єкт нерухомого майна, а саме: громадський будинок (нежитлова будівля) літ. К, загальною площею 1406,6 кв.м., що розташований за адресою просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029);

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія" звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки на просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029), привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 року закрито провадження у справі №910/14922/22 за позовом Київської міської ради до ТОВ "Київська Дитяча Волейбольна Академія"; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєллома Олени Віталіївни в частині позовних вимог, а саме:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белломої Олени Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2022 року № 65570587 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029, за адресою: просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662509080000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія";

- припинення права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія" на об`єкт нерухомого майна, а саме: громадський будинок (нежитлова будівля) літ. К, загальною площею 1406,6 кв.м., що розташований за адресою: просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029).

Позов обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою зафіксовано порушення підпунктів б) та г) пункту 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: самовільне зайняття ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" земельної ділянки загальною орієнтовною площею 15 394, 06 кв.м із земель водного фонду, використання земельної ділянки орієнтовною площею 746 кв.м, на якій побудовано об`єкт нерухомого майна, без відповідної реєстрації права на неї згідно статті 125 Земельного кодексу України. Одночасно позивач посилається на приписи ст. 212 Земельного кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України та зазначає, що рішення Київською міською радою, як єдиним розпорядником земель комунальної власності м. Києва, рішень про надання спірної земельної ділянки відповідачу-1 у власність чи у користування у передбаченому законом порядку не приймалось.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що облаштування спірної земельної ділянки відповідачем 1 мало місце на підставі Інвестиційного договору №050-13/і/150 від 12.03.2015 року та Договору № 1/15-03-21 про спільне інвестування та соціально-економічну співпрацю на території пляжу "Венеція" та прилеглої території острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2021 року, а тому на думку місцевого господарського суду виключаються ознаки протиправної поведінки відповідача 1 під час облаштування спірної земельної ділянки, що говорить про відсутність підстав для зобов`язання останнього звільнити її, саме як самовільно зайняту. Крім цього суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту зведення відповідачем 1 на спірній земельній ділянці об`єкту саме нерухомого майна, у зв`язку з чим виключається можливість застосування до спірних правовідносин сторін стосовно знесення тимчасової конструкції без улаштування фундаменту, якою фактично є конструкції № 1 - адміністративно-побутового корпусу, приписів ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду і на неї поширюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг, а тому дана земельна ділянка не може використовуватись під розміщення об`єкту нерухомого майна. Крім цього скаржник зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, набуття права користування такою земельною ділянкою може бути здійснено виключно на підставі рішення Київської міської ради (як представника органу місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством). З огляду на відсутність будь-яких рішень Київської міської ради про передачу відповідачу 1 спірної земельної ділянки, інвестиційний договір та договір №1/15-03-21 від 15.03.2021 року не є належними доказами набуття прав користування земельною ділянкою. Також скаржник вважає, що наявність на момент звернення позивача з даним позовом державної реєстрації на об`єкт в Державному реєстрі речових прав підтверджує правову сутність даного об`єкта, як об`єкту нерухомого майна. Крім цього, дії відповідача 1 щодо здійснення державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, свідчать про визнання ним даного об`єкту, як об`єкт нерухомого майна, а не тимчасової (некапітальної) споруди. Й наостанок скаржник вважає, що місцевий господарський суд не здійснив дослідження доказу, а саме акту обстеження земельної ділянки від 15.12.2022 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

16.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської ради надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14922/22.

21.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №910/14922/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року у справі №910/14922/22 та призначено розгляд справи на 21.02.2024 року.

15.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

19.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської ради, позивача у справі, надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року залучено третіх осіб Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради( Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту", розгляд справи відкладено на 17.04.2024 року.

06.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської ради, позивача у справі, надійшло клопотання про долучення доказів.

15.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія", відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про долучення доказів.

17.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту", третьої особи-1 на стороні відповідача, надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 року розгляд справи відкладено на 29.05.2024 року.

29.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту", третьої особи-1 на стороні відповідача, надійшли пояснення.

В судовому засіданні 29.05.2024 року представник позивача надала колегії суддів пояснення, відповіла на запитання суду. Представник відповідача надав колегії суддів пояснення, відповів на запитання суду. Представник третьої особи-1 на стороні відповідача надала колегії суддів пояснення, відповіла на запитання суду. Представники третьої особи-2 на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та відповідача 2 в судове засідання не з`явились, про дату та час були повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третьої особи-2 на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та відповідача 2.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга прокуратури підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що виступає організатором конкурсу із залучення інвестора до облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", що виступає замовником облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТО СПОРТУ", що виступає інвестором облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, 12.03.2015 року було укладено інвестиційний договір № 050-13/і/150 "Про облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу, та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва". (далі - договір від 12.03.2015 року, т.1, а.с. 53-59).

Відповідно до п. 1.1.3 договору від 12.03.2015 року об`єкт інвестування - це спортивна база для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.1.10 договору від 12.03.2015 року Земельна ділянка - це земельна ділянка, на якій буде здійснено облаштування об`єкту інвестування, що розташована за адресою: м. Київ, острів Долобецький, пляж "Венеція", площа та межі якої фіксуються актом обстеження земельної ділянки, який підписується між замовником та інвестором та узгоджується з комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва у відповідності до умов цього договору. В будь-якому випадку площа земельної ділянки не може перевищувати 4,89 га. Земельна ділянка складається з кількох земельних ділянок, що перебувають у користуванні у замовника та комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва.

Пунктом 1.1.16 договору від 12.03.2015 року передбачено, що Складові об`єкта інвестування - окремі збірно-розбірні конструкції тимчасового характеру, що встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту, з елементами благоустрою. Перелік складових об`єкта інвестування з орієнтовними техніко-економічними показниками наведений у Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору від 12.03.2015 року відповідно до умов цього договору сторони здійснюють діяльність щодо облаштування, прийняття в експлуатацію об`єкта інвестування та вчинення сторонами інших дій, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 договору від 12.03.2015 року інвестор забезпечує облаштування об`єкта інвестування на земельній ділянці, здійснення фінансування, необхідного для облаштування об`єкта інвестування, та виконання інших передбачених цим договором обов`язків.

В пункті п. 2.9 договору від 12.03.2015 року передбачено, що він не дає інвестору будь-яких прав на земельну ділянку, не вносить змін та не замінює собою будь-якого документу на право власності або користування земельною ділянкою.

В подальшому, 15.03.2021 року між ТОВ "МІСТО СПОРТУ" (інвестор) та ТОВ "Київська дитяча волейбольна академія" (партнер інвестора) було укладено договір № 1/15-03-21 про спільне інвестування та соціально-економічну співпрацю на території пляжу "Венеція" та прилеглої території острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва (далі - договір від 15.03.2021 року, т.1, а.с. 62-64).

Відповідно до п. 1.1.2 договору від 15.03.2021 року об`єкт інвестування - це територія з цільовим призначенням для рекреації і відпочинку спортсменів та відвідувачів спортивної бази для пляжного футболу, футболу, та інших видів спорту на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва. Техніко-економічні показники об`єкта інвестування визначені відповідно до розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Партнер інвестора, тобто ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ", здійснює фінансове, організаційне, та технічне забезпечення функціонування об`єкта інвестування згідно з передбаченим цим договором цільовим призначенням та у відповідності до вимог законодавства України та умов цього договору а також заходи з благоустрою та санітарне утримання. Складові об`єкта інвестування - це окремі збірно-розбірні конструкції тимчасового характеру, що встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту, з елементами благоустрою, згідно затвердженої проектної документації. Облаштування об`єкта інвестування - це роботи з проектування та встановлення складових об`єкта інвестування партнером інвестора.

Згідно з п. 1.1.4 договору від 15.03.2021 року Земельна ділянка - територія, на якій буде здійснено облаштування об`єкту інвестування партнером інвестора, що розташована за адресою: м. Київ, острів Долобецький, пляж "Венеція". Площа та межі земельної ділянки визначена схемою, яка додається в додатку № 2 до цього договору. Земельна ділянка для об`єкта облаштування партнера інвестора входить до складу об`єкту інвестування згідно інвестиційного договору.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору від 15.03.2021 року сторони здійснюють діяльність щодо облаштування, прийняття в експлуатацію об`єкта інвестування та вчинення сторонами інших дій, передбачених цим Договором та законодавством України. Партнер інвестора забезпечує облаштування об`єкта інвестування на земельній ділянці, здійснення фінансування, необхідного для облаштування об`єкта інвестування, та виконання передбачених цим Договором обов`язків. Орієнтовні техніко-економічні показники об`єкта інвестування та складові об`єкта інвестування сторони додатково визначать та зафіксують в Додатку до цього Договору. Остаточні техніко-економічні показники об`єкта інвестування та складові об`єкта інвестування сторони визначають відповідно до змін до затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Пунктом 2.5 договору від 15.03.2021 року визначено, що партнер інвестора є власником об`єкта інвестування та всіх його складових, які встановлюються на земельній ділянці. Сторони погодились, що об`єкт інвестування в цілому та кожна окрема складова об`єкта інвестування не може бути об`єктом нерухомого майна, право власності на об`єкт інвестування (складові об`єкта інвестування) не підлягає реєстрації в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 2.7 договору від 15.03.2021 року за необхідності земельні та майнові питання вирішуються інвестором та партнером інвестора у встановленому законодавством України порядку. Цей договір не дає партнеру інвестора будь-яких інших прав на земельну ділянку, у тому числі на право власності або користування земельною ділянкою. Інвестор зобов`язується заздалегідь повідомляти партнеру інвестора про свої наміри та дії, а також про дії та наміри інших осіб (за наявності такої інформації), спрямовані на зміну правового статусу земельної ділянки.

Загальна сума Договору складає 1 000 008, 00 грн., які ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" має сплатити ТОВ "МІСТО СПОРТУ" впродовж двох місяців з моменту оформлення цього договору (п. п. 3.1, 3.2 договору від 15.03.2021 року).

Згідно з платіжним дорученням №1 від 26.04.2021 року ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" перерахувало на поточний рахунок ТОВ "МІСТО СПОРТУ" визначену договором суму. (т.1, а.с. 127).

Пунктом 5.1. договору від 15.03.2021 року унормовано, що строк дії договору припиняється разом з припиненням дії Інвестиційного договору від 12.03.2015 року, який діє до 11.03.2030 року.

При цьому умовами п. 4.3.6 договору від 15.03.2021 року передбачено, що партнер інвестора зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору забезпечити повний демонтаж та вивезення складових та комплектуючих об`єкту інвестування.

В матеріалах справи наявний додаток №1 до договору від 15.03.2021 року. (т.1, зворот а.с. 64-65).

Так, у п. 1 додатку № 1 до договору від 15.03.2021 року сторони погодили, що вони об`єднують зусилля для створення центру пляжного волейболу, пляжного футболу та інших пляжних видів спорту в м. Києві на земельній ділянці в Гідропарку на Долобецькому острові, загальною площею орієнтовно 0,6797 га. Детальну межу ділянки сторони визначать генеральним планом благоустрою, після рішень проектантів відносно розміщення об`єктів інвестування, яку оформлено в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору від 15.03.2021 року земельна ділянка п. 1 є частиною території Інвестиційного договору ТОВ "МІСТО СПОРТУ" з Департаментом економіки КМДА і КП "Плесо" № 050-13/і/150 від 12.03.2015 року.

Пунктом 6 додатку № 1 до договору від 15.03.2021 року передбачено, що ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" забезпечить інвестицію в створення та відкриття в 2021 році цілорічного центру для пляжного волейболу, пляжного футболу та інших пляжних видів спорту, який буде включати в тому числі (але не виключно): критий манеж з розміром 28,2 х 101 м, розрахований для кортів для пляжного волейболу, які при потребі можуть бути переобладнані в ігрові майданчики для пляжного футболу; адміністративний корпус; інші тимчасові збірно-розбірні споруди для обслуговування діяльності центру.

Згідно з п. 9 додатку № 1 до договору від 15.03.2021 року сторони визначили, що ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" має право почати основні монтажні роботи з благоустрою земельної ділянки після оформлення карти порушення благоустрою, яку відкриє ТОВ "МІСТО СПОРТУ".

В матеріалах справи наявний лист Департаменту міського благоустрою №064-3263 від 07.06.2021 року в якому останній повідомив Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, що не заперечує щодо облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на острові Долобецькому за умови дотримання Правил благоустрою міста Києва та законодавства України. (т.1, а.с. 128).

Також, листом № 01/0-07 від 07.06.2021 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва повідомило ТОВ "МІСТО СПОРТУ", що не заперечує щодо облаштування спортивної бази в рамках інвестиційного договору від 12.03.2015 року. При цьому звернуло увагу, що виконувати земляні, будівельні та іншої роботи без контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території, виданої Департаментом міського благоустрою, дозволяється за умови обладнання дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків. (т.1, а.с. 129).

Як зазначає відповідач 1, після отримання від ТОВ "МІСТО СПОРТУ" інформації про отриманий дозвіл на облаштування спортивної бази ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" приступило до виконання своїх обов`язків, визначених Договором від 15.03.2021 року та у результаті проведених монтажно-будівельних робіт на спірній земельній ділянці було створено мобільну, каркасну, збірно-розбірну конструкцію, яка включає в себе адміністративний корпус, критий манеж розміром 28,2 х 101 м, розрахований для кортів для пляжного волейболу, які можуть використовуватися як ігрові майданчики для пляжного футболу та перехід до критого манежу.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт конструкції модульна, каркасна, збірно-розбірна №30/09-1 відповідно до якого остання не є об`єктом нерухомого майна, складається із окремих металевих конструкцій та встановлюється на окремі підпори, без улаштування заглибленого фундаменту. (т.1, а.с. 130-150).

Також в матеріалах справи наявний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки № ДК/1-А/2022 від 15.12.2022 року, який складено державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лисенком А.В. (т.1, а.с. 26-30).

Відповідно до вказаного вище акту вбачається, що було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки на острові Долобецький у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029). Так, у вказаному акті значиться: площа земельної ділянки - 18.9538 га; форма власності - інформація відсутня; категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення земельної ділянки - для цілей підрозділів 10.01 - 10.11, 10.13 - 10.16 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; інформація про власника (користувача) земельної ділянки - відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-VI земельна ділянка є комунальною власністю. Право користування та інші права не зареєстровано.

Проведеною перевіркою, також встановлено й те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:059:0029 за ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" зареєстровано право приватної власності на громадський будинок (нежитлова будівля) літ. К, заг. площею 1406,6 кв.м. Адреса місця розташування: просп. Броварський, буд. 7, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662509080000. Дата державної реєстрації 24.11.2022 року. Номер запису 48522685. Підстава набуття права: Інвестиційний договір, серія та номер: №050-13/і/150, виданий 12.03.2015 року, видавник: сторони по договору; договір, серія та номер: №1/15-03-21, виданий 15.03.2021 року, видавник: сторони по договору; відомості з ДЗК, серія та номер: 58794888, виданий 24.11.2022 року, видавник: Державний земельний кадастр; Довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: № 52, виданий 18.11.2022 року, видавник: Бюро технічної інвентаризації ТОВ "Пилипенко А.В."; технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5112-9075-2604-7335, виданий 21.11.2022 року, видавник: ЄДЕССБ.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції були встановлені обставини звернення ТОВ "Місто Спорту" до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора Бєлломі О.В. щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок (нежитлова будівля) літ. К, розташований за адресою: м. Київ, просп. Броварський, буд. 7; заінтересована сторона: ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ".

28.02.2023 року за результатом розгляду скарги ТОВ "Місто Спорту" центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було складено висновок, яким рекомендовано вищезазначену скаргу задовольнити. (т.1, а.с. 182-186).

В подальшому, 17.03.2023 року з урахуванням означеного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ №1010/5, яким задоволено скаргу ТОВ "Місто Спорту" та скасовано рішення від 24.11.2022 року № 65570587, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белломі О.В. (т.1, а.с. 188).

20.03.2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерством юстиції України Авравмченко С.С. прийнято рішення про скасування №66832344, на підставі якого до ДРРП внесено запис про скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 2662509080000. (т.1, а.с. 189-190).

Зазначене вище скасування реєстрації права власності слугувало підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині позовних вимог у порядку п. 2 ч. 1, ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, що вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 року у справі №910/14492/22.

Крім цього, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач 1 надав висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 5165/23-44 від 18.05.2023 року. (т.1, а.с. 241-259).

Зі змісту вказаного вище висновку експерта вбачається, що на вирішення будівельно-технічного дослідження було поставлене питання:

- чи є нерухомим майном об`єкт на території пляжу "Венеція" острова Долобецький у Дніпровськму районі м. Києва, розташований в місці з координатами, вказаними у Додатку № 2 до Договору від 15.03.2021 року № 1/15-03/21 про спільне інвестування та соціально-економічну співпрацю на території пляжу "Венеція" та прилеглої території острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва?

За результатами проведеного будівельно-технічного дослідження експертом КНДІСЕ було виснувано, що об`єкт дослідження - конструкція № 1 - адміністративно-побутовий корпус, об`єктом нерухомості не є.

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що Київської міською радою будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки ТОВ "КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ" у власність чи у користування не приймалось. Одночасно позивач звертає увагу, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, що в свою чергу виключає будь-яку можливість використання такої земельної ділянки під розміщення об`єкту нерухомого майна.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вставила наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов:

наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу;

порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача (відповідачів); належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту.

Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги заявлені щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на просп. Броварський, буд. 7 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029), привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нерухомого майна.

Статтею 152 Земельного кодексу України унормовано, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Проте, при вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що само по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. При вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи в силу закону права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування.

На переконання колегії суддів, у випадку виникнення спору між законним розпорядником землі та власником нерухомого майна, інших споруд, що не мають статусу нерухомого майна, та які розміщені на спірній земельній ділянці, відсутність у такого власника нерухомого майна, споруд, оформлених на його ім`я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, у разі вжиття заходів для оформлення законного користування такою земельною ділянкою, не може розцінюватися як правопорушення, а відтак і бути підставою для застосування приписів статті 212 Земельного кодексу України (повернення самовільно зайнятих земельних ділянок).

Як обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач, в тому числі, зазначає, що відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, для вирішення спору суд в комплексі має встановити:

- чи є відповідачі у розумінні статті 212 Земельного кодексу України особами, до яких можуть бути пред`явлені вимоги про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення споруд, що на ній розташовані (чи вчиняли відповідачі заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування спірною земельною ділянкою).

- чи було будівництво на спірній земельній ділянці самочинним, як то передбачено статтею 376 Цивільного кодексу України.

У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13, висновки в якій аналогічні висновкам, викладеним у постановах від 23.06.2020 року у справі №680/214/16-ц та від 20.07.2022 року у справі № 923/196/20, зазначено наступне: за положеннями частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частинами 2, 3 ст.376 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, облаштування спірної земельної ділянки відповідачем-1 мало місце на підставі Інвестиційного договору від 12.03.2015 року, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" та ТОВ "МІСТО СПОРТУ", і Договору № 1/15-03-21 про спільне інвестування та соціально-економічну співпрацю на території пляжу "Венеція" та прилеглої території острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2021 року, укладеного між ТОВ "МІСТО СПОРТУ" та ТОВ "Київська дитяча волейбольна академія".

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правочину, суть якої полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що Інвестиційний договір від 12.03.2015 року та Договір № 1/15-03-21 про спільне інвестування та соціально-економічну співпрацю на території пляжу "Венеція" та прилеглої території острова Долобецький у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2021 року, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 1.1.16 Інвестиційного договору від 12.03.2015 року складові об`єкта інвестування - окремі збірно-розбірні конструкції тимчасового характеру, що встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту, з елементами благоустрою. Перелік складових об`єкта інвестування з орієнтовними техніко-економічними показниками наведений у Додатку №1 до цього договору.

У п. 2.9 Інвестиційного договору від 12.03.2015 року передбачено, що він не дає інвестору будь-яких прав на земельну ділянку, не вносить змін та не замінює собою будь-якого документу на право власності або користування земельною ділянкою.

Відтак, колегія суддів зазначає, що умовами Інвестиційного договору передбачено відсутність у інвестора будь-яких прав на земельну ділянку.

Втім, сторони не позбавлені права оформити право користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу, що Інвестиційний договір укладеного також, зокрема на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1534 від 05.09.2013 року «Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до облаштування спортивної бази для пляжного футболу, футболу та інших видів спорту на території пляжу «Венеція» острова Долобецький у Дніпровському районі». (т.1, а.с. 70).

В той же час, за відсутності оформлення права користування земельною ділянкою та за наявності волі міської ради (розпорядження №1534 від 05.09.2013 року) у наданні інвесторам спірної земельної ділянки для облаштування її спортивним майданчиком, рада не позбавлена права звернутися до суду з позовом про стягнення орендної плати за фактичне користування такою земельною ділянкою.

Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 5.1. Договору від 15.03.2021 року закріплено, що строк дії договору припиняється разом з припиненням дії Інвестиційного договору від 12.03.2015 року, який діє до 11.03.2030 року. Таким чином, договір є чинним, діючим.

При цьому, умовами Договору від 15.03.2021 року передбачено, що протягом 30 календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору, ТОВ «КИЇВСЬКА ДИТЯЧА ВОЛЕЙБОЛЬНА АКАДЕМІЯ» за власний рахунок зобов`язане забезпечити повний демонтаж та вивезення складових та комплектуючих об`єкту інвестування. (п. 4.3.6.).

Отже, умовами договору передбачено обов`язок відповідача 1 по закінченню терміну дії договору, звільнити спірну земельну ділянку.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 року у справі № 320/1889/17-ц зазначає, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведеним виключаються ознаки протиправної поведінки відповідача-1 під час облаштування спірної земельної ділянки, оскільки таке облаштування здійснювалось на підставі чинних правочинів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що приписами частини 1 ст. 181 Цивільного кодексу України закріплено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Саме фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхнього знецінення та зміни їхнього призначення, є основним критерієм віднесення речей до нерухомих.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщати у просторі (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Речі, не віднесені Цивільним кодексом або окремими законами до нерухомих, вважаються рухомими.

Як уже зазначалося вище, споруджена спортивна база (яка включає в себе критий манеж з розміром 28,2 х 101 м. розрахований для кортів для пляжного волейболу, які при потребі, можуть бути переобладнані в ігрові майданчики для пляжного футболу; адміністративний корпус; інші тимчасові збірно-розбірні споруди для обслуговування діяльності центру) являє собою модульну, каркасну, збірно-розбірну конструкцію може вільно переміщуватися у просторі, а відтак - не належить до нерухомого майна.

Матеріали справи містять Висновок експерта №5165/23-44, складений за результатами проведення будівельно-технічного дослідження. (т.1, а.с. 241-259).

Висновок експерта містить наступні заключення:

«Згідно з технічним паспортом конструкції модульної, каркасної, збірно- розбірної №30/09-1 об`єкт дослідження (Конструкція №1 - Адміністративно- побутовий корпус) запроектований як тимчасовий збірно-розбірний об`єкт (будівля).

Згідно з ДБН В.2.2-13-2003 «Будинки і споруди. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди» об`єкт дослідження (Конструкція №1 - Адміністративно-побутовий корпус) є частиною спортивного комплексу.

Згідно з ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд» та ДСТУ Б В.2.2-22:2008. «Будинки і споруди. Будівлі мобільні (інвентарні)» об`єкт дослідження (Конструкція №1 - Адміністративно-побутовий корпус) є мобільною будівлею збірно-розбірною. За функціональним призначенням він відноситься до громадських будівель.

Згідно з ДБН В. 1.2-14:2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд орієнтовне значення розрахункового строку експлуатації становить 20 років.

Об`єкт дослідження (Конструкція №1 - Адміністративно-побутовий корпус) не є об`єктом нерухомості».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем факту зведення відповідачем-1 на спірній земельній ділянці об`єкту саме нерухомого майна, у зв`язку з чим виключається можливість застосування до спірних правовідносин сторін стосовно знесення тимчасової конструкції без улаштування фундаменту, якою фактично є конструкції № 1 - адміністративно-побутового корпусу, приписів ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, а тому - і задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника стосовно не дослідження судом першої інстанції акту від 15.12.2022 року №ДК/1-А/2022, колегія суддів зазначає, що вказане спростовується мотивувальною частиною рішення, в якій місцевий господарський суд детально описав зміст даного акту.

Одночасно, посилання скаржника на те, що актом від 15.12.2022 року №ДК/1-А/2022 встановлено, що на спірній земельній ділянці побудований об`єкт нерухомого майна колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Згідно зі ст. 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Рішенням Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 року затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок № 16/890).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 року повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (нині Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

Згідно з Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради № 182/382 від 19.12.2002 року (далі - Положення) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Відповідно до п. 2.2. Положення основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 2.4. Порядку № 16/890 самоврядний контроль передбачає: контроль за станом використання земель, за станом виконання заходів щодо охорони земель; контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства; забезпечення виконання судових рішень про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; інформування органів виконавчої влади, органів державного управління, правоохоронних органів про виявлені порушення земельного законодавства.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 16/890 самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель тощо.

Відповідно до п.п. 1) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

В той же час, відповідно до п.п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Департамент після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов`язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. У разі відмови фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень посадова особа Департаменту зазначає про це в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Департаменту встановлюється 10-денний термін.

Департамент здійснює контроль за усуненням порушень земельного законодавства шляхом проведення позапланових перевірок. Після проведення позапланової перевірки посадова особа Департаменту складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.п. 7.2 - 7.4 Порядку № 16/890).

Отже, в разі порушення норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

Згідно з п.п. 9) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

Однак, як вбачається з наданого позивачем акту від 15.12.2022 року №ДК/1-А/2022 складено одноосібно за участю державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Лисенком Артемом Вікторовичем. При цьому, в акті відсутні будь-які записи про відмову фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень. (т.1, а.с. 26-30).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18 про примусове припинення права власності, скасування свідоцтва про право власності та зобов`язання вчинити дії викладені висновки, відповідно до яких встановлення факту нецільового використання земельної ділянки можливе не лише на підставі актів перевірок контролюючого органу, обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про таку охорону, протоколів і постанов про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про таку охорону. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази, зокрема ті, які дослідив суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про помилковість доводів скаржника про те, що тільки докази, здобуті під час державного контролю за використанням та охороною земель, є єдиними належними для підтвердження відповідних обставин.

Стосовно доводів скаржника про порушення ст. 61 Земельного кодексу України колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено фату спорудження спортивного майданчика в межах прибережної захисної смуги, а тому колегія суддів не бере до уваги вказані посилання скаржника.

Так, за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка належить до категорії земель водного фонду.

Водночас, відповідно до ч. 4, ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року у справі №910/14922/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року у справі №910/14922/22 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14922/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.05.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко