Ухвала

від 10.07.2024 по справі 910/14922/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/14922/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі

за позовом Київської міської ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія", 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олени Віталіївни,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту",

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (повний текст складено 29.05.2024) і рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/14922/22. Вказана касаційна скарга була надіслана 18.06.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Київська міська рада подала у грудні 2022 року, її предметом, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 про закриття провадження у справі № 910/14922/22 в частині позовних вимог, є 1 вимога немайнового характеру про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Дитяча Волейбольна Академія" звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: проспект Броварський, будинок 7 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:059:0029), привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2481,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/14922/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, у задоволенні позову Київській міській раді відмовлено.

Київська міська рада у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/14922/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 4962,00 грн, а саме 2481,00 грн х 200 %, де 2481,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

У переліку додатків до касаційної скарги Київської міської ради зазначений доказ сплати судового збору. Однак при огляді матеріалів касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом складено акт від 20.06.2024 № 32.1-13/320.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Київській міській раді необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (4962,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/14922/22 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).