Постанова

від 20.05.2024 по справі 914/2025/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 914/2025/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023

у справі №914/2025/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Приватного підприємства «Постінтур»

до 1. Головного управління національної поліції у Львівській області

2. Державної казначейської служби України

про стягнення шкоди у розмірі 701 996,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 914/2025/23 в задоволенні позову Приватного підприємства «Постінтур» відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив винести рішення, яким рішення суду першої інстанції від 30.10.2023 по справі №914/2025/23 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 Приватне підприємство «Постінтур» (ПП «Постінтур», позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління поліції України у Львівській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2), в якому викладені вимоги:

- постановити рішення, яким утримати з відповідача-1 Головного управління поліції у Львівській області на користь Приватного підприємства «Постінтур» заподіяну шкоду в сумі 701 996, 76 грн.; стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь Приватного підприємства «Постінтур» заподіяну шкоду в сумі 701 996, 76 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1, порушивши норми кримінального процесуального права, завдав позивачу збитки у вигляді нестягнутих за рішенням суду грошових коштів, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України заподіяну шкоду у розмірі 701 996,76 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

07.07.2023 Господарським судом Львівської області ухвалено позовну заяву Приватного підприємства «Постінтур» до Головного управління національної поліції у Львівські області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, із доданими до неї документами передати (направити) за виключною підсудністю Господарському суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 914/2025/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем в матеріали справи не надано належних, достатніх та допустимих доказів в порядку статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували завдання Національною поліцією та/або Державною казначейською службою України реальних збитків у розмірі 701 996,76 грн., завданих неправомірними діями слідчих під час проведення досудового розслідування злочину на підставі ст. 382 Кримінального кодексу України; позивачем не доведено наявності усіх загальних умов відповідальності, у зв`язку з чим поведінка відповідача-1 у спірних правовідносинах не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак вимоги позивача про відшкодування збитків є безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 27.11.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У апеляційній скарзі позивач вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- відповідач-1 свідомо не реагував на письмові звернення - клопотання потерпілого, ухвали судів, вказівки Дрогобицької місцевої прокуратури та вищестоящих прокуратур, органів поліції, проявив бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які відповідач-1 зобов`язаний вчиняти згідно вимог КПК України;

- апелянтом, як належні докази неналежного виконання своїх службових обов`язків відповідачем-1 суду першої інстанції було надано відповідні ухвали суду, але суд належної оцінки цим доказам не надав, чим порушив норми процесуального права;

- у зв`язку з тим, що відповідач-1 відмовився проводити повне та об`єктивне розслідування цього злочину, позивач змушений був почати писати відповідні скарги, клопотання та звернення в адресу відповідача-1; крім того, апелянт почав писати відповідні скарги, клопотання в прокуратуру, як наглядову інстанцію;

- 29.08.2016 прокурор Кріцак Ю.Л., керуючись ст. 36 КПК України надав письмову вказівку відповідачу по кримінальному провадженню, вимагаючи забезпечити проведення слідчих та процесуальних дій; станом на день звернення до суду вказівки прокурора Кріцака Ю.Л. не виконано відповідачем-1;

- згідно ухвали від 28.08.2023 по справі № 914/2025/23 суд першої інстанції вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, незважаючи на те, що відповідачами по справі є органи державного управління;

- позивач вказав у позовній заяві, що ініціатором відкриття досудового кримінального провадження за невиконання рішень суду директором Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради Лішнянським В.Я. є Дрогобицький міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Львівській області; але суд першої інстанції не прийняв до уваги, не долучив цю державну установу стороною по справі, а прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у цій справі;

- апелянтом надано суду першої інстанції належні письмові докази протиправності дій відповідача-1, яке виражається у неналежному веденні досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України і це дало можливість винній особі уникнути кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішень суду та завдання апелянту шкоди у вигляді нестягнутих у відповідних виконавчих провадженнях грошових коштів у загальному розмірі 701 996, 76 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №914/2025/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №914/2025/23.

14.12.2023 матеріали справи №914/2025/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання належних доказів реєстрації Приватним підприємством «Постінтур» Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків, до якої додано відповідь №406620 за запитом про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЕСІТС у директора Приватного підприємства «Постінтур» - Соляна Михайла Івановича.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на необхідність реєстрації електронного кабінету також Приватним підприємством «Постінтур».

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 справу №914/2025/23, у зв`язку перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Іоннікової І.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 поновлено Приватному підприємству «Постінтур» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №914/2025/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №914/2025/23, справу призначено до розгляду на 14.02.2024.

06.02.2024 ухвалено задовольнити клопотання представника Головного управління національної поліції у Львівській області Гій Андріани Андріївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.02.2024 судове засідання не відбулося, розгляд апеляційної скарги у справі призначено на 25.03.2024, ухвалою суду від 20.02.2024.

25.03.2024 змінено склад суду по розгляду апеляційної скарги у справі, справу призначено до слухання в судовому засіданні 20.05.2024 зміненим складом суду.

Під час апеляційного провадження до справи від відповідача-1 (ГУ Національної поліції у Львівській області) 09.02.2024 отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ПП «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 - без змін.

06.05.2024 позивачем подані заперечення на ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023, у якій позивач з посиланням на ч. 3 ст. 255 ГПК України просив: включити до апеляційної скарги, що подана апелянтом на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 27.11.2023 заперечення на ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023 та повернути апелянту - Приватному підприємству «Постінтур» помилково перерахований судовий збір в сумі 10 529, 95 грн.

Явка представників сторін

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримували доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, оскаржуване рішення позивач просив скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позов повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача-2 в судове засідання апеляційної інстанції 20.05.2024 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача-2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 20.05.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На виконанні Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебували виконавчі провадження, які відкриті на підставі наказів Господарського суду Львівської області від 07.06.2013 по справі №5015/5259/12, від 18.07.2014 по справі №914/1940/14, від 03.10.2014 по справі №914/2827/14, від 08.06.2015 по справі №914/956/15, від 07.12.2015 по справі №914/3439/15, від 17.06.2016 по справі №914/930/16, від 10.02.2017 по справі №914/3158/16 та від 04.08.2017 по справі №914/1113/17, стягувачем в яких є ПП «Постінтур», а боржником Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради».

14.07.2016 Дрогобицьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області до Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області направлено подання про притягнення керівника Комунального підприємства «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради» до кримінальної відповідальності в порядку ст. 382 Кримінального кодексу України, за наслідком якого відкрито кримінальне провадження за №12016140110001756.

Також, директор ПП «Постінтур» звернувся до Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області із заявою про притягнення директора Комунального підприємства «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради» до кримінальної відповідальності на підставі ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, за наслідками якої відкрито кримінальне провадження №42017141190000022.

Вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016140110001756 на підставі відповідного клопотання директора ПП «Постінтур».

За твердженням позивача, відповідач-1 відмовився проводити повне та об`єктивне розслідування в межах вказаного кримінального провадження, чим дав можливість винній особі уникнути кримінальної відповідальності та сплатити позивачу грошові кошти, що стягнуті рішеннями Господарського суду Львівської області, на підставі яких і видані зазначені накази на загальну суму 701 996,76 грн.

Як те визначено судом першої інстанції, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем-1 неналежним чином проведено розслідування стосовно притягнення директора Комунального підприємства «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради» до кримінальної відповідальності на підставі ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, у зв`язку з чим позивач вказує на завданням йому шкоди у вигляді нестягнутої суми грошових коштів у розмірі 701 996,76 грн. на підставі наказів Господарського суду Львівської області.

Згідно доводів позивача:

- протиправність дій Національної поліції полягає у неналежному веденні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016140110001756, що потягло за собою уникнення винної особи кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішень суду та завдання позивачу шкоди у вигляді нестягнутих у відповідних виконавчих провадженнях грошових коштів у загальному розмірі 701 996,76 грн.;

- факт неналежного досудового розслідування неодноразово було зафіксовано у листах Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Прокуратури Львівської області, Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області, Головного слідчого управління Національної поліції України та ухвалах слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Зміст доданих до позовної заяви листів, а саме: Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області №04/14-816-16 від 29.08.2016, Прокуратури Львівської області №06/4-5963-13 від 08.11.2016, №04/2/2-304.14 від 09.01.2020, №04/2/2-304-14 від 07.08.2020, №04/2/2-304-14, Головного слідчого управління Національної поліції України №15314/24/3/2-2017 від 11.08.2017, №21783/24/3/2-2017 від 16.11.2017, №22610/24/3/2-2019 від 30.08.2019, №27484/24/3/2-2019 та Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області №у-86/16/02-17 від 27.04.2017, свідчить, що позивач неодноразово звертався до відповідних органів із зверненнями стосовно неналежного досудового розслідування, за наслідками розгляду яких були надані відповіді, в яких зазначено про те, що факти викладені у таких зверненнях підтвердились в частині не проведення слідчим Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області необхідних слідчих дій у розумні строки, зокрема у кримінальному провадженні №12016140110001756.

Також позивачем надано суду відомості, згідно яких:

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2018 у справі №442/529/18 встановлено неправомірність дій слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні;

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2019 у справі №442/529/18 встановлено факт неналежного повідомлення директора ПП «Постінтур» про результати розгляду його клопотання поданого в межах кримінального провадження №12016140110001756;

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.09.2019 у справі №442/529/18 встановлено факт неналежного реагування та ненадання відповіді на заявлене клопотання директора ПП «Постінтур» від 21.08.2019 в межах кримінального провадження №12016140110001756;

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2021 у справі №442/529/18 встановлено факт неправомірних дій слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови в задоволенні клопотання директора ПП «Постінтур» від 20.04.2021 в межах кримінального провадження №12016140110001756;

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2021 у справі №442/529/18 встановлено факт неправомірних дій слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо закриття кримінального провадження №12016140110001756 та скасовано відповідну постанову;

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2021 у справі №442/529/18 встановлено факт неправомірних дій слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо закриття кримінального провадження №12016140110001756 та скасовано постанову від 27.02.2022, а матеріали кримінального провадження скеровано для продовження досудового розслідування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції виходив із наступного:

- обставини, встановлені в межах кримінальної справи №442/529/18, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню;

- вказаними ухвалами, які набрали законної сили, встановлено факти протиправних дій слідчих Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, які полягають у прийнятті неправомірних рішень під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016140110001756;

- неправомірні дії слідчих Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області підтверджені вказаними листами.

За висновками суду першої інстанції, виконання судового рішення не повинно залежати від дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження, що може призвести до порушення прав стягувача, тобто виконання рішень судів, на підставі яких видано накази Господарського суду Львівської області від 07.06.2013 по справі №5015/5259/12, від 18.07.2014 по справі №914/1940/14, від 03.10.2014 по справі №914/2827/14, від 08.06.2015 по справі №914/956/15, від 07.12.2015 по справі №914/3439/15, від 17.06.2016 по справі №914/930/16, від 10.02.2017 по справі №914/3158/16 та від 04.08.2017 по справі №914/1113/17, є обов`язковим і, в даному випадку, суми грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі вказаних наказів, не можуть вважатись збитками, оскільки мають бути стягнуті на користь позивача у відповідних виконавчих провадженнях, що є складовою права на справедливий судовий захист.

З посиланням на ст. 382 Кримінального кодексу України суд першої інстанції вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не впливає на обов`язковість виконання рішень судів, якими стягнуто спірну суму грошових коштів і вона не може кваліфікуватись як збитки; ані обґрунтованих пояснень, ані доказів в підтвердження понесення будь-яких збитків внаслідок саме неправомірних дій Національної поліції у спірних правовідносинах позивачем не надано.

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «Постінтур» до Національної поліції та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди у розмірі 701 996,76 грн, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено наявності усіх загальних умов відповідальності, у зв`язку з чим поведінка відповідача 1 у спірних правовідносинах не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак вимоги позивача про відшкодування збитків є безпідставними та необґрунтованими.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача, який є стягувачем у виконавчих провадженнях, про стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області та Державної казначейської служби збитків по розміру суми, що не виконана за рішеннями судів, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Врахувавши недоведеність позивачем наявності усіх загальних умов відповідальності, встановивши, що поведінка відповідача-1 у спірних правовідносинах не може бути кваліфікована як правопорушення,

суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав у задоволенні вимог позивача про відшкодування збитків у сумі 701 996,76 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності для застосування якого потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади та її посадових осіб до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу (посадової особи), наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 910/9095/18.

Позивач вказував у позовній заяві, в апеляційній скарзі, що ініціатором відкриття досудового кримінального провадження за невиконання рішень суду директором Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради Лішнянським В.Я. є Дрогобицький міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Львівській області; однак цю державну установу не було залучено стороною по справі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи;

якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору;

у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи підстави, на які посилався позивач та обставини справи, місцевий господарський суд не дійшов необхідності для залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, оскільки підстави (неправомірність дій Головного управління поліції у Львівській області) та предмет позовних вимог (стягнення збитків) ніяким чином не впливає на права та обов`язки Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, з чим погоджується апеляційний господарський суд.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суду першої інстанції були надані належні письмові докази протиправності дій відповідача-1, натомість усі докази, на які зроблені посилання, в тому числі: листи Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Прокуратури Львівської області, Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області, Головного слідчого управління Національної поліції України та ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, не підтверджують завдання позивачу збитків у сумі, що стягнута на його користь за рішеннями судів, а накази по примусовому виконанню судових рішень перебувають на примусовому виконанні в органах виконавчої служби.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлені в Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що обгрунтовано враховано судом першої інстанції.

Таким, що грунтується на положеннях вказаного закону, є висновок суду першої інстанції про те, що виконання рішень судів, на підставі яких видано накази Господарського суду Львівської області від 07.06.2013 по справі №5015/5259/12, від 18.07.2014 по справі №914/1940/14, від 03.10.2014 по справі №914/2827/14, від 08.06.2015 по справі №914/956/15, від 07.12.2015 по справі №914/3439/15, від 17.06.2016 по справі №914/930/16, від 10.02.2017 по справі №914/3158/16 та від 04.08.2017 по справі №914/1113/17, є обов`язковим і, в даному випадку, суми грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі вказаних наказів, не можуть вважатись збитками, оскільки мають бути стягнуті на користь позивача у відповідних виконавчих провадженнях, що є складовою права на справедливий судовий захист.

Дії/бездіяльність відповідача-1 у кримінальному провадженні не позбавляють позивача права на отримання грошових коштів по сумі 701 996,76 грн., що стягнуті на його користь за рішеннями судів у справах №5015/5259/12, №914/1940/14, №914/2827/14, №914/956/15, №914/3439/15, №914/930/16, №914/3158/16, №914/1113/17, а відтак не є причиною понесення позивачем збитків, про які заявлено у позові.

Наявність недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб органу досудового розслідування сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої, й відповідно не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування матеріальної шкоди. При цьому, факт скасування постанов слідчого є лише механізмом реалізації права позивача на судовий контроль за додержанням прав особи в кримінальному провадженні.

Виходячи із встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на недоведеність позивачем наявності складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем в розумінні ст. 76-79 ГПК України не було доведено належними засобами доказування, що саме винні дії відповідача-1 спричинили завдання позивачу збитків по сумі 701 996,76 грн., не доведено наявності вини відповідача-1, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача-1 і збитками.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, 06.05.2024 позивачем подані заперечення на ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023, у якій позивач з посиланням на ч. 3 ст. 255 ГПК України просив: включити до апеляційної скарги, що подана апелянтом на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 27.11.2023 заперечення на ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 914/2025/23 від 01.08.2023 та повернути апелянту - Приватному підприємству «Постінтур» помилково перерахований судовий збір в сумі 10 529, 95 грн.

Колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до Господарського суду м.Києва з заявою про повернення, як він вважає помилково, сплаченого судового збору в розмірі 10 529, 95 грн., на виконання ухвали суду від 01.08.2023 по справі № 910/2025/23.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 914/2025/23.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Постінтур» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 914/2025/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 914/2025/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 914/2025/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 30.05.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун