Постанова

від 22.05.2024 по справі 918/1328/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 травня 2024 року Справа № 918/1328/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача не з`явився;

відповідача Власик В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Козярчук Оксани Павлівни на рішення господарського суду Рівненської області від 13.03.2024, повний текст якого складено 13.03.2024, у справі № 918/1328/23 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РСН-Трейд»

до Фізичної особи - підприємця Козярчук Оксани Павлівни

про розірвання договору оренди нерухомого майна від 21.06.2019 та

стягнення 1 024 947,80 грн вартості невід`ємних поліпшень,-

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РСН-Трейд» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи підприємця Козярчук Оксани Павлівни (надалі в тексті Підприємець) про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 21.06.2019 та стягнення 1 024 947,80 грн вартості невід`ємних поліпшень орендованого приміщення.(арк.справи 1-6).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.03.2024 у справі №918/1328/23 позов задоволено частково. Розірвано Договір оренди нерухомого майна, укладений 21.06.2019 Підприємцем та Товариством, який був посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та зареєстрований в реєстрі за №1185. Відмов-лено у задоволенні позову в частині стягнення з Підприємця на користь Товариства 1 024 947,80 грн вартості невід`ємних поліпшень. Присуджено до стягнення з ФОП Козярчук О.П. на користь ТОВ «РСН-Трейд» 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх чотирьох умов для розірвання договору за рішенням суду.

Відмовляючи в позові в частині стягнення невід`ємних поліпшень, місцевий суд виснував, що надані Позивачем на підтвердження факту здійснених в орендованому приміщенні невід-ємних поліпшень на суму 1 024 947,80 грн не є належними доказами, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт, копії видаткових накладних. На переконання суду першої інстанції, зазначеними докумен-тами може підтверджуватись вартість відновлювального ремонту (реконструкції) приміщення, який за умовами розділу 4 Договору орендар за погодженням з орендодавцем зобов`язався здійснювати самостійно та за власний рахунок.(арк.справи 97-103).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення господарського суду Рівнен-ської області від 13.03.2024 у даній справі в частині розірвання договору оренди нерухомого майна та ухвалити нове рішення в цій частині, про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

Обґрунтовуючи скаргу, Апелянт вважає, що суд першої інстанції виніс рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Основними доводами апеляційної скарги є наступні:

- умовами договору оренди нежитлового приміщення від 21.06.2019 року не передбачено право Орендаря розірвати договір в односторонньому порядку;

- відсутність правових підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна передба-чені ч.2 ст.652 ЦК України;

- Позивачем не було дотримано порядку розірвання договору в частині направлення пропо-зиції про розірвання Договору, оскільки надана Товариством накладна не містить ні підпису, ні печатки чи штемпеля поштового відділення, ні підпису службової особи поштового відділення про прийняття даного листа, також в накладній не заповнене поле, яке є обов`язковим до заповнення, а саме не вказано номер телефону отримувача ФОП Козярчук. Позивачем не надано суду поштової квитанції ні про здійснення оплати поштових послуг по направленню даного листа, ні про прийняття листа поштовим відділенням;

- ні в листі від 01.03.2023, ні в позовній заяві Позивач не вказує які саме обставини істотно змінились і є підставою для розірвання орендарем договору оренди нежитлового приміщення в одностороньому порядку;

- Позивачем не надано суду доказів збитковості господарської діяльності Товариства, що підтверджує неможливість використання останнім орендованого нежитлового приміщення та унеможливлює для Позивача сумлінно і вчасно сплачувати орендну плату.(арк.справи 119-129).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №918/1328/23 та призначено до розгляду на 22.05.2024.(арк. справи 143).

Інших документів чи клопотань за час апеляційного провадження до суду не надходило.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.05.2024 представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав свої пояснення, просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.03.2024 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні даної позовної вимоги. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати: сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання апеляційної інстанції, хоч про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджу-ється Довідкою про доставку електронного листа від 18.04.2024. (арк.справи 144).

Жодних клопотань про неможливість участі у судовому засіданні або відкладення розгляду на іншу дату до суду апеляційної інстанції від Позивача не надходило, при цьому явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2019 ФОП Козярчук О.П.-орендодавць та ТОВ «РСН-Трейд»-орендар уклали Договір оренди нерухомого майна (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов-язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення магазину продуктової групи товарів, визначене у Договорі, без права викупу, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.1.2. Договору, приміщення магазину продуктової групи товарів, яке складається з тамбуру з кафетерієм площею 21,7 м.кв, торгового залу площею 30,3 м.кв, торгового залу площею 18,9 м.кв, кабінету площею 6,2 м.кв, підсобної площею 11,7 м.кв, коридору площею 2,1 м.кв, мийочної площею 1,4 м.кв, санвузла площею 1,4 м.кв, передається в оренду за Договором (надалі приміщення), знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.14, має загальну площу 93,7 м.кв. та складається з 8 приміщень згідно технічного паспорта, і належить орендодавцеві на підставі Договору дарування від 10.09.2010.

Приміщення надається орендареві для використання в господарській діяльності згідно видів діяльності за КВЕД-2010 та підтверджується актом прийому-передачі.(п.1.3. Договору).

Сторони погодили, що при підписанні договору оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць дії договору оренди, а саме червень 2019 та два останні місяці дії договору оренди: квітень та травень 2029 року в загальній сумі 84 000 грн 00 коп. (по 28000,00 грн за один місяць), за вирахуванням авансу в сумі 10 000 грн 00 коп., отриманих орендодавцем 29.05.2019 згідно виписки. Орендна плата в подальшому підлягає сплаті не пізніше 5-го числа поточного місяця за який вона сплачується, та складає 28 000 грн 00 коп. за один календарний місяць (п.п.2.1, 2.2 Договору).

Оплату за спожиті комунальні послуги (вода, газ, світло, вивіз сміття, ЖЕК/ОСББ та оренда землі) орендар відшкодовує орендодавцю щомісячно до 25 числа кожного поточного місяця згідно сум, зазначених в рахунках на ім`я орендодавця та даних лічильників у випадку не переукладення орендарем договорів про надання послуг на своє ім`я (п.2.4 Договору).

Згідно п.4.1.1. Договору орендар має право письмово звертатися до орендордавця щодо отримання дозволу на переобладнання приміщення, у відповідності до своїх потреб, з метою використання його за цільовим призначенням у діяльності орендаря.

Відповідно до п.4.2.3. Договору орендар при необхідності, за власний рахунок здійснює капітальний ремонт та інші необхідні ремонтні роботи структурних компонентів та інженерних систем орендованого приміщення.

Орендар зобов`язаний не здійснювати реконструкцію, перебудову та перепланування при-міщення без письмової згоди орендодавця.(п.4.2.7. Договору).

Відповідно до п.5.4. Договору після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний звільнити та передати приміщення орендодавцю в такому ж стані, в якому орендар його прийняв, з врахуванням нормального зносу та письмово погоджених орендодавцем переобладнань та змін у оформленні приміщення. Поліпшення, які були здійснені орендарем за свій рахунок, які можуть бути відокремлені без нанесення шкоди приміщенню, демонтуються орендарем його зусиллями та за його рахунок. Поліпшення, які не можуть бути відокремлені без нанесення шкоди примі-щенню, переходять у власність орендодавця без будь-яких відшкодувань.

У разі порушення зобов`язань за Договором сторони нестимуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов-язання.(п.6.1. Договору).

Договір укладено строком на 10 років, а саме: з 11.06.21019 по 10.06.2029.(п.7.1 Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено відтиском печатки Товариства, посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., про що внесено реєстровий запис №1185.(арк.справи 13-14).

Матеріалами справи стверджено, що Договір є укладеним, його підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін, на момент розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

На момент ухвалення рішення судом першої інстанції встановлено, що договір є чинним, докази недійсності або його припинення матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять Акт прийому-передачі приміщення в оренду, який є додатком №1 до Договору, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загаль-ною площею 93,7 м.кв., яке розташоване за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 14 в належному стані, без будь-яких пошкоджень.(арк.справи 18).

Як встановлено судом першої інстанції, 01.03.2023 Товариство направило Підприємцю лист з пропозицією вважати розірваним з 01.06.2023 Договір оренди від 21.06.2019, разом з актом приймання-передачі приміщення з оренди. Надсилання листа Позивач підтверджує поштовою накладною підприємства «СТD-Експресіум» №000530 від 01.03.2023. Даним листом від 01.03. 2023 Товариство повідомило Підприємця про бажання розірвати Договір оренди нежитлового приміщення у зв`язку з недобросовісною поведінкою орендодавця приміщення. Крім того, Позивач просив Відповідача зарахуватуи сплачений аванс в сумі 56 000,00 грн в рахунок орендної плати за квітень та травень 2023 року.(арк.справи 15-18, 18-зворот)

Суд першої інстанції зауважив на відсутності в матеріалах справи відповіді Підприємця на лист від 01.03.2023.

За твердженням Позивача, у приміщенні було здійснено за погодженням з орендодавцем наступні роботи: 1) демонтаж (встановлення) ламп розжарювання; 2) демонтаж (встановлення) світильників для люмінісцентних ламп; 3) демонтаж (встановлення) пожежних датчиків; 4) де-монтаж плит підвісної стелі; 5) розбирання покриттів підлог з керамічних плиток; 6) демонтаж вагонки стелі зі стелі; 7) демонтаж ДСП панелей зі стін; 8) демонтаж панелей з жесті; 9) демонтаж віконних жалюзів; 10) демонтаж пластикових коробів; 11) демонтаж кабелю; 12) від-бивання декоративних панелей з фасаду; 13) демонтаж пінопласту зі стін фасаду; 14) розбирання керамічних плінтусів; 15) відновлення демонтованих частин орендованого приміщення відпо-відно до потреб діяльності орендаря. 16) демонтаж газового обладнання; 17) демонтаж труб газопостачання приміщення; 18) демонтаж газового лічильника; 19) проведення електричного опалення приміщення; 20) монтаж електричного опалювального обладнання; 21) інші роботи пов`язані з монтажем та демонтажем опалювального (газового) обладнання приміщення; 22) демонтаж пластикового вікна в кімнаті №1; 23) демонтаж внутрішньої ролети в кімнаті №1; 24) демонтаж пластикового вікна в кімнаті №2; 25) демонтаж пластикових дверей в кімнаті №2; 26) демонтаж рекламного стенду з підсвіткою «Lux salon»; 27) приведення фасаду в належний стан після демонтажу газових труб та приладів, в тому числі стіни фасаду яка виходить у двір будинку; 28) фарбування фасаду в колір згідно дизайнерського проекту, (паспорт упорядження фасаду погодити з Управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради).

Загальна вартість робіт разом з будівельними матеріалами становить 1 024 947 грн 80 коп. Вказані роботи були здійснені з розрахунком на належне користування даними невід`ємними поліпшеннями, разом з приміщення, протягом всього терміну оренди.

У якості доказів виконання вказаних робіт позивач надав копії:

- Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019р.;

- відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020р.;

- копію відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020р.;

- копію відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019р.;

- копію відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року;

- копію відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року;

- копію відомості ресурсів до Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019р.;

- копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019р.;

- копію Акту здавання прийняття виконаних робіт за договором №86 від 02.10.2019;

- копію Акту здавання прийняття виконаних робіт за договором №87 від 02.10.2019;

- копію акту №1 від 19.11.2019 про здавання прийняття виконаних робіт за договором №1;

- копію видаткової накладної №107 від 09.09.2019;

- копію видаткової накладної №3121 від 18.09.2019;

- копію видаткової накладної №105 від 20.09.2019;

- копію видаткової накладної №71 від 09.10.2019;

- копію видаткової накладної №Рнк/RV-0040749 від 20.11.2019;

- копію видаткової накладної №Рнк/RV-0046503 від 19.12.2019.(арк.справи 37-71).

Вважаючи, що відсутність згоди Підприємця на розірвання Договору оренди нежитлового приміщення, за умови завчасного насилання пропозиції порушує права Товариства, останнє пред`явило позов про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 21.06.2019 та просило стягнути 1 024 947,80 грн вартості невід`ємних поліпшень (вартість робіт та будівельних матері-алів).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Рівненської області позов задоволено частково.(арк.справи 97-103).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1 024 947,80 грн вартості невід`ємних поліпшень.

Перевіряючи правомірність вимоги Позивача про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 21.06.2019, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов дого-вору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законо-давства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріалами справи стверджено, що з 21.06.2019 між Товариством та Підприємцем виникли орендні відносини на підставі укладеного Договору оренди нежитлового приміщення.

Частиною 1 статті 188 ГК України та статтею 525 ЦК України передбачено, що односторон-ня відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не ус-тановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або ро-зірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Так, згідно частини другої зазначеної статті, договір може бути змінено або розірвано за рі-шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналізуючи зміст умов Договору від 21.06.2019, колегія суддів констатує, що розділ 7 даного правочину містить положення, відповідно до яких право розірвання договору в одно-сторонньому порядку має лише орендодавець.

Поруч з тим, відповідно до п.7.3 Договору сторони визначили, що договір може бути припи-нений відповідно до чинного законодавства та умов договору.(арк.справи 14).

Позаяк, умовами Договору передбачене лише право орендодавця на розірвання Договору в односторонньому порядку, апеляційний суд виходить з того, що право сторони на дострокове розірвання договору передбачає чинне законодавство.

Так, порядок розірвання договору в односторонньому порядку регулює стаття 188 ГК Украї-ни. Відповідно, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, має надіслати пропозицію про це контрагенту. Контрагент має розглянути пропозицію та протягом 20 днів з моменту її отримання повідомити ініціатора розірвання договору про результати розгляду.

Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання (зміни) угоди або друга сторона не надала відповідь у встановлений строк, ініціатор розірвання (зміни) має право передати спір на вирішення суду. Якщо суд ухвалив рішення розірвати або змінити договір, такий документ вважається розірваним чи зміненим з дня набуття чинності судового рішення (якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду).

Таким чином, договір можна розірвати в односторонньому порядку лише у випадку, якщо таке право передбачено цим договором. В іншому випадку, якщо одностороння відмова договором не передбачена, а одна зі сторін не погоджується на його розірвання таке питання має вирішуватись у судовому порядку.

Досліджуючи заперечення Скаржника, що ґрунтується на відсутності права орендаря на односторонню відмову від договору та зумовлює безпідставність вимоги про його розірвання, колегія суддів керується висновками Великої Палати Верховного Суду, які відображені в поста-нові від 08.09.2020 по справі №920/418/19, де Велика Палата відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду стосовно моменту виникнення підстав для захисту права сторони договору на внесення змін або розірвання такого договору в судовому порядку, визначивши, що право особи на звернення до суду для внесення змін до договору (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним статтею 16 ЦК України способам захисту і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони щодо внесення змін або розірвання такого договору. Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

З огляду на таке, колегія суддів відхиляє доводи Підприємця, що відсутність умови Договору оренди про право орендаря розірвати договір в односторонньому порядку позбавляє Товариство права позиватись про розірвання договору, позаяк право сторони на звернення до суду з позовом про розірвання договору передбачає чинне законодавство.

Матеріали справи містять поштову накладну «СТD-Експресіум» №000530 від 01.03.2023, яку Позивач надав як доказ надсилання Підприємцеві листа від 01.03.2023 з пропозицією розірвати Договір оренди від 21.06.2019 та актом приймання-передачі приміщення з оренди.(арк. справи 15-18, 18-зворот).

З рішення вбачається, що даний документ суд першої інстанції розцінив як належний доказ повідомлення Товариством Підприємця про намір розірвати Договір в односторонньому порядку, проте Скаржник з таким висновком не погоджується вважаючи, що пропозиція про розірвання Договору Позивачем не направлялась взагалі, тому останнім не дотримано порядку односторон-ньої відмови від договору, встановленого ст.188 ГК України.

Колегія суддів відхиляє зазначені заперечення, позаяк такі зводяться до невідповідності накладної №000530 через помилкове ототожнення її з поштовою квитанцією. Проте у данному випадку визначальним є пред`явлення позовної вимоги про розірвання Договору, оскільки сама лише пропозиція розірвати договір за умови її ігнорування або заперечення Відповідачем не призводить до реалізації права на судове вирішення такого спору. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ «РСН-Трейд» дотрималося процедури повідомлення ФОП Козярчук О.П. про намір розірвати договір оренди від 21.06.2019 в судовому порядку.

Щодо доводів Скаржника про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересо-ваної сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони вихо-дили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укла-денні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.(частина друга статті 652 ЦК України).

Колегія суддів приймає до уваги, що Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі № 922/2161/22 звертав увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджу-вати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи (схожа правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №910/14817/22).

У зв`язку із зазначеним, судом першої інстанції правильно вказано, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визна-ється підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/ 13557/21).

На момент укладення Договору сторони не могли передбачити ні тривалого карантину, ні оголошення в Україні воєнного стану, ні широкомасштабної агресії російських окупантів на суверенні території України, не буде відбуватись нанесення ракетних руйнівних ударів по містах України тощо, що за своїм змістом є першою умовою, передбаченою частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна умов не настане).

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, Товариство зазначило, що у зв`язку з початком в Україні пандемії Ковід-19, а в подальшому початку повномасштабної війни в Україні, враховуючи неможливість сплачувати орендну плату в повному обсязі Позивач та Відповідач домовились про зменшення розміру орендної плати згідно Договору оренди від 21.06.2019, проте не повернувши Товариству підписаної додаткової угоди з приводу даної домовленості ФОП Козярчук О.П. у вересні 2022р. пред`явила до суду позов про стягнення з ТОВ «РСН-Трейд» 249500 грн 00 коп. заборгованості з орендної плати за період з квітня 2020р. по серпень 2022р., що зумовило провадження у господарській справі №918/699/22.

Товариство також зазначає, що враховуючи наявність спору між сторонами у справі №918/699/22 та відсутність в Договорі від 21.06.2019 права орендаря на односторонню відмову від Договору ТОВ «РСН-Трейд» надіслало ФОП Козярчук О.П. пропозицію розірвати через три місяці Договір оренди. Враховуючи, що відповідь на цей лист Товариство не отримало, останнє вважало договір оренди припиненим.

Поруч з тим, Товариство зазначило, що у грудні 2023 отримало від ФОП Козярчук О.П. іншу позовну заяву про стягнення за Договором оренди нерухомого майна у сумі 253 980 грн 38 коп., що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що відносини Позивача та Відповідача зазнали значних змін ще до звернення з даним позовом: доброзичливі на початку відносин вони перетворились на недовірливі стосунки. Дану обставину також можна віднести до першої умови, передбаченої ч.2 ст.652 ЦК України (в момент укладення договору сторони вихо-дили з того, що така зміна умов не настане), про що помилково не зазначив суд першої інстанції.

В якості причин, які зумовили зміну обставин, суд першої інстанції правомірно зазначив, зокрема, збройну агресію російської федерації проти України. Слід зауважити, що жодна зі сторін Договору, як Позивач, так і Відповідач, не могла передбачити та усунути такі обставини при всій обачливості та турботливості. Викладене підтверджує наявність другої умови, передба-ченої ч.2 ст.652 ЦК України (зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися).

Щодо третьої умови визначеної ч.2 ст.652 ЦК України (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору), то колегія суддів зауважує, що Позивач зазначав про неможливість подальшого виконання Договору з його сторони, оскільки сфера торгівлі зазнала значних змін, ускладнень та проблем, що позначилось на фінансовій можливості сплачувати орендні платежі. Наведене порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє Позивача, як заінтересовану особу, того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Відтак порушено співвідношення обох сторін: Відповідач отримав, на що розраховував (орендну плату), а Позивач ні, оскільки втратив фінансові можливості сплачувати орендну плату. Вказане є третьою умовою, передбаченою частиною другою 2 статті 652 Цивільного кодексу України (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору).

Враховуючи, що позов до суду подано ТОВ «РСН-Трейд», яке є орендарем та заінтересо-ваною стороною, то ризики розірвання Договору оренди від 21.06.2019 несе саме Позивач, що є четвертою умовою ч.2 ст.652 ЦК України.

Як зауважує Велика Палата Верховного Суду, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неуперед-женість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/ 3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).

Тому, посилання Скаржника на ту обставину, що Позивач не посилався на збройну агресію російської федерації проти України, як на підставу своїх позовних вимог, відхиляється апеляцій-ним судом, оскільки дана обставина є загальновідомим фактом та не змінює правильність вис-новку суду першої інстанції про наявність інших правових підстав для розірвання Договору оренди нерухомого майна від 21.06.2019.

Колегія суддів також звертає увагу, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиня-ється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. (аналогічна правова позиція викладена у тексті постанови КГС ВС від 24.06.2021 у справі № 910/9894/20).

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спірний Договір оренди нерухомого майна від 21.06.2019 вважається розірваним з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Рівненської області від 13.03.2024.

На переконання апеляційного суду всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеля-ційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в оскаржуваній частині.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, враховуючи положення ст.129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення за ФОП Козярчук О.П. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Козярчук Оксани Павлівнина на рішення господарського суду Рівненської області від 13.03.2024 у справі №918/1328/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/1328/23 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.