Постанова

від 21.05.2024 по справі 922/4904/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4904/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від позивача Батіг В.В. (ордер серії АХ № 1178659 від 15.03.2024);

від відповідача (апелянта) не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» (вх. № 917Х)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 (повний текст складено та підписано 18.03.2024), ухвалене у складі судді Шатернікова М.І.

у справі № 922/4904/23

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,

до Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс»,

про зобов`язання вчинити певні дії, розірвання договору та стягнення 193 403,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 заяву (вх. № 5421) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «ГАРАНТ БУД СЕРВІС» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 850,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство «Гарант Буд Сервіс», яке просить:

- апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23 задовольнити;

- додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказує, що заявлений позивачем розмір судових витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) та витраченого адвокатом часу не відповідає дійсності. Дана справа є типовою, незначної складності та не потребувала глибокого аналізу законодавства. Крім того, справа не містить суспільного резонансу та великого обсягу матеріалів, а отже і часових витрат. Позивачем складено лише два процесуальних документа, які дублюють один одного.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2024 у справі № 922/4904/23 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Разом з тим, у відповідності до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, суддя-доповідач Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. та суддя Слободін М.М. брали участь у навчанні з 08.04.2024 по 12.04.2024 включно, у зв`язку з чим, на підставі п. 5.4. Рішення зборів суддів №3 від 15.02.2019, апеляційна скарга передана судді-доповідачу після її виходу, а саме: 15.04.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» (вх. № 917Х) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог статті 263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Встановлено сторонам строк до 13.05.2024 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 21.05.2024 об 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

Присутній у судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної заперечував, просив відмовити та залишити додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23 без змін.

Апелянт (відповідач) у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет останнього 16.04.2024.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта (відповідача), у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/4904/23 за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» про:

- розірвання договору оренди № 3124 від 31 січня 2020 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством «Гарант Буд Сервіс»;

- зобов`язання Приватне підприємство «Гарант Буд Сервіс» звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення технічного поверху № 1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 233,4 кв.м. в житловому будинку літ. «В-8», за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 8/10, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

- стягнення з Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 193 403,12 грн, а саме: заборгованість у сумі 126 291,33 грн та пеня у сумі 66 111,79 грн за договором оренди № 3124 від 31 січня 2020 року, а також витрати по сплаті судового збору.

У позовній заяві Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зазначено, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених витрат, зокрема, пов`язаних правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні 22.02.2024 представником позивача зроблено заяву про те, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених витрат пов`язаних правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів, що підтверджується протоколом судового зсідання № 2516402 від 22.02.2024.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди № 3124 від 31 січня 2020 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством «Гарант Буд Сервіс». Зобов`язано Приватне підприємство «Гарант Буд Сервіс» звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення технічного поверху № 1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 233,4 кв.м. в житловому будинку літ. «В-8», за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 8/10, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 193 403,12 грн, а саме: заборгованість у сумі 126 291,33 грн та пеня у сумі 66 111,79 грн за договором оренди № 3124 від 31 січня 2020 року, а також 6922,42 грн витрати по сплаті судового збору.

27.02.2024 через підсистему Електронний суд представником позивача сформовано та направлено до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить за результатами розгляду справи № 922/4904/23 здійснити розподіл витрат Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на професійну правничу допомогу та стягнути з Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 18 850,00 грн.

Як зазначено вище, додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 заяву (вх. № 5421) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «ГАРАНТ БУД СЕРВІС» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 850,00 грн.

Мотивуючи зазначене додаткове рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи, не заявлялось, у зв`язку з чим, враховуючи обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними доказами факт понесення витрат, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у даній справі, на загальну суму 18850,75 грн та ці витрати пов`язані з розглядом даної справи.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 244 ГПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З наявних в матеріалах справи документів убачається, що у позовній заяві Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зазначено, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених витрат, зокрема, пов`язаних правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 22.02.2024 представником позивача зроблено заяву про те, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених витрат пов`язаних правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів, що підтверджується протоколом судового зсідання № 2516402 від 22.02.2024.

27.02.2024 через підсистему Електронний суд представником позивача сформовано та направлено до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

А отже, представником позивача дотримано вимоги статті 124, 129 ГПК України.

У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження адвокатських витрат позивач надав суду копії наступних документів: договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Антона Новакова»; заявки № 6222 від 30.10.2023; акту № 3 від 16.11.2023 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023; виписку з особового рахунку Адвокатського бюро «Антона Новакова» від 27.12.2023; договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Антона Новакова», актів № 1 від 25.01.2024, № 2 від 16.02.202 та № 3 від 26.02.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023; ордери про надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1152428 від 09.10.2023 та серії АХ1165429 від 02.01.2024.

У відповідності до п. 1.1. договорів виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені в пп. 1.2, 1.3 договору, а замовник прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно з наданих позивачем акту № 3 від 16.11.2023 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023, а також актів № 1 від 25.01.2024, № 2 від 16.02.2024 та № 3 від 26.02.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, убачається, що Адвокатським бюро «Антона Новакова» були надані послуги, що були пов`язані з розглядом справи № 922/4904/23 та полягали в наступному:

- підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 5,5 год. Вартість - 9212,50 грн;

- участь 18.01.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4904/23 відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 0,25 год. Вартість - 443,75 грн;

- участь 01.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4904/23 відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 1,35 год. Вартість - 2396,25 грн;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив у справі у справі № 922/4904/23 відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 2,5 год. Вартість - 4437,50 грн;

- участь 15.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4904/23 відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 0,21 год. Вартість - 372,75 грн;

- участь 22.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4904/23 відносно ПП «Гарант буд сервіс» згідно заявки замовника № 6222 від 30.10.2023. Витрачений час - 1,12 год. Вартість - 1988,00 грн.

Вищевказані послуги частково сплачені позивачем 21.11.2023 на користь АБ «Антона Новакова» в сумі 9212,50 грн. Щодо іншої частини наданих послуг на суму 9638,25 грн у позивача існує обов`язок з їх оплати в порядку, визначеному п. 4.2 Договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023.

За змістомстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Матеріали справи свідчать про надання Адвокатським бюро «Антона Новакова» та прийняття Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради послуг з правничої допомоги на суму 18 850, 75 грн.

Разом з тим, апелянт (відповідач) заперечує проти задоволення витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх неспівмірними, необґрунтованими та безпідставними.

За змістом положень ч. 5статті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

З матеріалів справи убачається, що відповідач з клопотанням про неспівмірність понесених позивачем судових витрат до суду першої інстанції не звертався, хоча заява про ухвалення додаткового рішення, ухвали суду від 04.03.2024, від 0.03.2024 були доставлені в електронний кабінет Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс».

Відповідно до ч. 5статті 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів акцентує, що зі змісту апеляційноїскарги, вбачається, що фактично доводи апелянта зводяться до того, що він вважає, що стягнута місцевим господарським судом сума на правову допомогу у розмірі 18850, 75 грн є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та такою, що не відповідає наданим адвокатом позивача обсягу правових послуг. Апелянт стверджує, що дана справа є типовою, незначної складності та не потребувала глибокого аналізу законодавства. Справа не містить суспільного резонансу та великого обсягу матеріалів, а отже і часових витрат. Позивачем складено лише два процесуальних документа, які дублюють один одного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при наданні правової допомоги у суді першої інстанції, в межах розгляду даної справи, представником позивача виконано наступний обсяг правових послуг: подання позовної заяви, участь 18.01.2024, 01.02.2024, 15.02.2024, 22.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4904/23, подання відповіді на відзив. Всі послуг прийняті позивачем без будь-яких зауважень.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що наданий обсяг правових робіт є незначним, оскільки, для складання позовної заяви та відповіді на відзив необхідно вивчити додаткові джерела права, зібрати докази для підтвердження фактів викладених в позові.

Одночасно, колегія суддів апеляційного суду, звертає увагу, що участь у судовому засіданні не є формальною присутністю на ньому адвоката, а має на увазі виступ адвоката під час проведення такого засідання, вибудовування правової позиції в інтересах особи, яку представляє адвокат та внаслідок чого відбудеться ухвалення рішення на користь такої особи.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє твердження апелянта про те, що справа не є складною та не потребувала вивчення додаткових джерел права та документів, адже, справа №922/4904/23 не є малозначною, представником позивача були вірно зроблені всі необхідні розрахунки за прострочені платежі з орендної плати та пені.

З урахування зазначеного, з огляду на предмет позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі задоволено повністю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві у розмірі 18850, 00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування додаткового рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Харківській області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23 слід залишити без змін.

З огляду на те, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги не розподіляється.

Керуючись статтями 126, 129, 256, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гарант Буд Сервіс» (вх. № 917Х) залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківській області від 11.03.2024 у справі № 922/4904/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін