Рішення

від 22.05.2024 по справі 907/48/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/48/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м Ужгород в інтересах держави в особі

позивача 1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

позивача 2 Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, смт Ясіня Закарпатської області

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», смт Ясіня Закарпатської області

про стягнення 18 023 805,00 грн шкоди

За участю представників:

прокуратури

позивача 1 не з`явився;

позивача 2 не з`явився;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Закарпатська обласна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 18 023 805,00 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/48/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.

Надалі, ухвалою від 15 лютого 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 13 березня 2024 року.

01 березня 2024 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 29.02.2024 з долученими доказами надіслання такого відзиву іншим учасникам справи в Електронний кабінет ЄСІТС.

Підготовче засідання 13 березня суд відклав відповідною ухвалою на 09 квітня 2024 року зважаючи на першу неявку представників позивача 2 та відповідача.

У підготовчому засіданні 09 квітня 2024 року, за участю представників: прокуратури Черненко С.С., позивача 1 Данч Н.О. та відповідача Франц Т.В., суд оголосив перерву до 23 квітня 2024 року продовживши строк підготовчого провадження на тридцять днів, задля забезпечення можливості подання додаткових пояснень з встановленням строку їх подання.

Ухвалою від 23.04.2023 судом закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 22.05.2023 року.

В судове засідання 22.05.2024 учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 23.04.2024 до Електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 30.04.2024 року, позивач 1 причини неявки суду не повідомив.

Позивач 2 відповідно до поданої суду заяви від 08.04.2024 №07.1-05/651 просив розгляд справи здійснювати за відсутності Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Відповідач згідно з поданою суду заявою від 22.04.2024 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

До початку судового засідання 22.05.2024 прокурором подано суду клопотання від 21.05.2024 про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю прокурора Світлани Черненко в тренінговому курсі «Міжнародне кримінальне право: підходи та практика», що проходитиме 22.05.2024, на підтвердження чого суду надано роздруківки з інтернет-сайту із зазначенням програми дистанційного курсу «Міжнародне кримінальне право: підходи та практика» та анкети зворотного зв`язку за означеним курсом.

Розглядаючи означене клопотання прокурора, суд враховує, що відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України підставою відкладення розгляду справи може бути перша неявка в судове засідання справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У зв`язку з наведеним, неможливість з`явитися в судове засідання одного представника прокуратури з урахуванням відсутності доказів неможливість забезпечити участь іншого прокурора (тоді як відповідно до долучених прокурором до клопотання від 21.05.2024 ордеру від 10.05.2023, довіреностей від 09.04.2024, 11.04.2024 вбачається наявність ще принаймні двох повноважних у даній справі прокурорів Ковальчук А.Д. та ОСОБА_1 ), не може бути визнано судом поважною причиною неявки в судове засідання, що виключає можливість відкладення розгляду справи відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України.

Також, при розгляді означеного клопотання прокурора суд зважає, що встановлення поважності причин неявки учасника справи є дискрецією суду, проте в будь-якому разі пов`язується з поданням таким учасником доказів на підтвердження причин неявки за наслідками оцінки яких судом й приймається рішення про поважність таких причин та, як наслідок відкладення судового засідання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України або про відсутність підстав вважати неявку поважною та розгляд справи за відсутності учасника згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про відкладення судового засідання у зв`язку з участю в тренінгу «Міжнародне кримінальне право: підходи та практика», суд констатує, що подані заявником на підтвердження означеного клопотання докази (роздруківки з інтернет-сайту із зазначенням програми дистанційного курсу «Міжнародне кримінальне право: підходи та практика» та анкети зворотного зв`язку за означеним курсом) не доводять участь прокурора Черненко С.С. в означеному тренінгу, позаяк містять лише загальні відомості про його проведення, організаторів, програму курсу, а не доводять участь конкретного прокурора в такому дистанційному курсі.

При цьому, суд зважає, що прокурору не може бути невідомо, що встановлений в ч. 2 ст. 195 ГПК України строк розгляду даної справи по суті закінчується 22.05.2024 року, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з приписами ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на вищенаведене та ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 23.04.2024 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі прокурора та представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків постійного лісокористувача щодо вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на підвідомчій відповідачу території та встановлено в межах кримінального провадження за №4202107000000362 комісією у складі головних спеціалістів відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, працівниками Управління СБУ в Закарпатській області, працівників ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» (провідних інженерів по охороні лісу, лісничого, помічника лісничого, майстрів лісу) шляхом проведення огляду кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», про що складено протоколи огляду місця події від 18.11.2021, від 31.05.2022, від 02.06.2022, від 03.06.2022, відомості попневого переліку по кожному виділу окремо.

Пояснює, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 встановлено обставини неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_2 своїх службових обов`язків, у зв`язку з чим в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами чим заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.

Звертає увагу, що вироком в означеному кримінальному провадженні №305/215/23 підтверджено неналежне виконання посадовою особою позивача своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, у зв`язку з чим майстра лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади з числа посадових осіб держлісохорони строком на 1 (один) рік без застосування штрафу та зі звільненням від відбування призначеного судом покарання з випробуванням іспитовим строком в один рік.

При цьому, вказує, що внаслідок виявленої незаконної рубки навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на суму 18 023 805,00 грн, яку покликаючись на положення Лісового кодексу України та природоохоронного законодавства прокурор просить стягнути до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Ясінянської селищної ради з відповідача, як постійного лісокористувача, на який покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, в тому числі з урахуванням встановленої у вироку від 11.09.2023 у справі №305/215/23 бездіяльності посадової особи відповідача, за шкоду завдану яким під час виконання трудових (службових) обов`язків за правилами ст. 1172 ЦК України повинен відповідати відповідач як роботодавець ОСОБА_2 .

Правова позиція позивача 1.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області відповідно до наданих суду письмових пояснень від 15.04.2024 підтримує доводи прокурора та зазначає, що відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України, а згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пояснює, що факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено протоколами огляду місцевості та звертає увагу, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Правова позиція позивача 2.

Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області в поданій суду заяві від 08.04.2024 за №07.1-05/651 позовні вимоги прокурора підтримує та просить суд розгляд справи провести за відсутності органу місцевого самоврядування.

Заперечення (відзив) відповідача.

Згідно з відзивом на позовну заяву від 29.02.2024 відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що Держекоінспекцією не здійснювалися щодо відповідача заходи державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не складався Акт виявлених порушень, а долучений прокурором до позову висновок судово інженерно - екологічної експертизи №2334-Е від 24.08.2021, проведеної у кримінальному провадженні №42021070000000362 від 20.10.2021 Львівським науково дослідним інститутом судових експертиз, за позицією відповідача, не відповідає встановленим ГПК України вимогам в частині зазначення відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок, а відтак, не може слугувати доказом завданої шкоди.

Також, відповідач зазначає, що лісові господарства відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки та не можуть відповідати за шкоду, завдану внаслідок незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень, а також не є суб`єктом відповідальності за шкоду, завдану іншими невстановленими особами згідно з приписами ст. 105 Лісового кодексу України.

В свою чергу, відповідач вказує про дотримання ним усіх нормативно-правових актів в сфері лісового та природоохоронного законодавства та вжиття заходів захисту лісового фонду від незаконних рубок, зокрема:

- 23.09.2021 року ДП «Ясінянське ЛМГ» було прийнято наказ №205 про проведення раптової ревізії та 01.10.2021 року наказ №221 про проведення раптової ревізії на продовження проведення раптової ревізії у Лазещинському лісництві із 01.10.2021р. по 13.10.2021;

- 13.10.2021року комісією у складі працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» складено Акт перевірки Лазещинського лісництва, а саме в кв.2, та виявлено незаконні рубки в кв. 2 вид. 21, кв. 2 вид.13, кв.2 вид.14. а саме 937 кбм. незаконно зрубаної деревини на суму збитків 6 602 190,72 грн;

- у кварталі 2 виділі 13 Лазещинського лісництва зафіксовано 3 випадки скоєння незаконної рубки невідомою особою, по 2 випадках шкода відшкодована добровільно, а матеріали по 1 випадку передано до Рахівського відділення поліції;

- дані лісопорушення зафіксовані в книзі обліку лісопорушень;

- 18.11.2021року ДП «Ясінянське ЛМГ» направило лист з матеріалами перевірки по вищевказаних кварталах до Рахівського РВП ГУНП у Закарпатській області з проханням розпочати досудове розслідування та встановити винних осіб у вчиненні правопорушення.

- відповідно до дислокації працівників державної лісової охорони по ДП «Ясінянське ЛМГ» - (правонаступник ДП «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське ЛМГ») згідно нормативів чисельності №106 нормативи дотримані, на підприємстві призначено головного лісничого, на кожному лісництві передбачені посади лісничого, помічника лісничого та посади майстрів лісу;

- відповідно до посадової інструкції майстра лісу Которажука Б.В. затвердженої директором ДП «Ясінянське ЛМГ» він здійснює контроль за правильністю лісокористування, охороною та захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях;

- відповідно до акту прийому передачі обходу майстер лісу ОСОБА_2 прийняв обхід в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ», що складається з кв.2. та між підприємством та ОСОБА_2 також укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 01.04.2010р. згідно якого ОСОБА_2 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством цінностей.

Таким чином, вказує, що наведені докази та доводи підтверджують факт вжиття ДП «Ясінянське ЛМГ» усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони лісового фонду у зв`язку з чим, відсутні підстави для застосування деліктної відповідальності.

З врахуванням викладеного стверджує, що прокурором не доведено наявність усіх необхідних елементів для відшкодування шкоди відповідачем згідно з ст. 1166 ЦК України, зокрема, відсутній причинно наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 166 Цивільного Кодексу України та статті 105 Лісового Кодексу України, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідь на відзив.

Прокурором не подано суду відповіді на відзив в розумінні ст. 166 ГПК України. Водночас, згідно з наданими в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України письмовими поясненнями від 12.04.2024 №12-1796-23 Закарпатська обласна прокуратура не погоджується з наведеними у відзиві аргументами відповідача та зазначає, що Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено протоколами огляду місцевості, копії яких долучені до позовної заяви у якості доказів.

За позицією прокурора такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства.

З посилання на правову позицію, що викладена постанові Великої палати Верховного суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 з приводу використання доказів, які зібрані в межах кримінального провадження зауважує, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень

Вказує, що до позовної заяви у якості доказів долучені протоколи огляду, зі змісту яких вбачається участь у проведенні слідчих дій як спеціалістів державних інспекторів ДЕІ у Закарпатській області, так і працівників лісокористувача та вказаними протоколами огляду зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, кількість та діаметри пні дерев без ознак відведення в рубку, а долучені до протоколів відомості попневого переліку підписані всіма особами, що брали участь в переліку та обмірах зрубаних дерев.

Заперечення відповідача щодо того, що лісові господарства відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» не є суб`єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок незабезпечення збереження лісів, а також не можуть відповідати за шкоду, завдану іншими невстановленими особами згідно з приписами ст. 105 Лісового кодексу України спростовує положеннями ст. 107 Лісового кодексу України, якими визначено обов`язок підприємств, установ, організації і громадян відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Заперечення.

Відповідачем не подано суду заперечень в розумінні ст. 167 ГПК України. Позатим, відповідно до письмових пояснень від 19.04.2024 відповідач вкотре акцентує увагу на вжиття ДП «Ясінянське ЛМГ» усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони лісового фонду, у зв`язку з чим, за позицією відповідача, відсутні підстави для застосування деліктної відповідальності (відсутній причинно-наслідковий зв`язок) та на недопустимості застосування в спірних правовідносинах постанови Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», на підставі якої зроблено розрахунок заподіяної шкоди у даній справі, позаяк така постанова передбачає розрахунок шкоди завданої незаконним вирубуванням дерев, а не шкоди завданої внаслідок незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На підставі наказів ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» (надалі ДП «Ясінянське ЛМГ» №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021 комісією відповідача проведено раптову ревізію лісових масивів Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ».

Так, 13 жовтня 2021 року під час перевірки лісового кварталу №2 (де майстром лісу є ОСОБА_2 ) у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», встановлено факт незаконної порубки дерев, а саме: у кварталі 2 виділ 21 - невстановлені особи здійснили самовільну рубку 10 дерев, в кварталі 2 виділ 13 152 дерев та у кварталі 2 виді 14 263 дерев, про що відповідальними працівниками ДП «Ясінянське ЛМГ» складено Акт перевірки від 13.10.2021, переліко-цінувальні відомості, польові відомості попенного переліку, розрахунки розміру заподіяної лісу шкоди.

Відповідно до розрахунків розміру шкоди заподіяної лісу, які проведені посадовими особами ДП «Ясінянське ЛМГ» внаслідок незаконного вирубування дерев у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» розмір завданої шкоди становить 6 602 190,72 грн.

Згідно з Актом про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП «Ясінянське ЛМГ» від 12.11.2021 встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн.

За результатами виявленої незаконної рубки вищезазначені матеріали раптової ревізії у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 ДП «Ясінянське ЛМГ» відповідно до листа №576 від 18.11.2021 надіслано відповідачем до Рахівського РВ ГУНП України в Закарпатській області для розгляду та проведення розслідування.

За виявленим відповідачем фактом незаконної рубки дерев у Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» 18.11.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з реєстру за номером досудового розслідування 62021140050000208.

Постановами про об`єднання кримінальних проваджень від 16.05.2022, від 27.05.2022 кримінальне провадження 62021140050000208 було об`єднано з кримінальними провадженнями №42021070000000385 від 11.11.2021 та №42021070000000362 від 20.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України відносно службових осіб Лазещинського, Чорнотисянського, Станіславського, Свидовецького, Лопушанського та Довжанського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ», які в 2020-2021 роках здійснювали незаконні рубки на ввірених їм ділянках лісового фонду. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 42021070000000362.

Постановами від 15.11.2021, 30.05.2022 в об`єднаному кримінальному провадженні №42021070000000362 залучено спеціаліста представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з метою проведення огляду місця події можливої незаконної рубки дерев.

Відповідно до протоколу огляду від 18.11.2021, який складений працівниками П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» - майстрів лісу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , т.в.о. лісничого ОСОБА_4 , в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Відповідно до відомості попневого переліку від 18.11.2021 (додаток до протоколу огляду від 18.11.2021):

- в 2 кварталі, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано, зокрема 175 пнів дерев без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 18.11.2021, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Окрім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 31.05.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» - лісничого ОСОБА_7 , помічника лісничого ОСОБА_8 , провідного інженера по охороні лісу ОСОБА_9 , в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 31.05.2022 (додаток до протоколу огляду від 31.05.2022):

- в 2 кварталі, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 23 пні дерев породи ялина та 1 дерево породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 31.05.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» - майстра лісу ОСОБА_12 , лісничого ОСОБА_7 , провідного інженера по охороні лісу ОСОБА_9 , в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 201 пень дерев породи ялина та 5 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» - майстра лісу ОСОБА_12 , лісничого ОСОБА_7 , провідного інженера по охороні лісу ОСОБА_9 , в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 14 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділ 1 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 581 пень дерев породи ялина та 9 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 14 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» - майстра лісу ОСОБА_12 , лісничого ОСОБА_7 , провідного інженера по охороні лісу Капчука О.О., в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділів 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 47 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Згідно з висновком від 21.06.2022 за результатами проведення наукової ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №42021070000000362 від 20.10.2021, дерева, пні від яких виявлено у кварталі 2, виділах 3, 10, 13, 14, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» були зрубані у осінньо-зимовий період 2020-2021 років, а у кварталі 2 виділах 19, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» - у літній та осінньо-зимовий період 2021 року.

На підставі зазначених протоколів огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, відомостей попневого переліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» 13.06.2022 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченко І.Б. складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев згідно з якими такий розмір становить:

- в кварталі 2 виділ 13 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 3 540 752,74 грн;

- в кварталі 2 виділ 14 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 11 188 787,99 грн;

- в кварталі 2 виділ 19 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 2 709 670,00 грн;

- в кварталі 2 виділ 24 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 160 622,08 грн;

- в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 423 972,87 грн.

Постановою слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР від 19.07.2022 призначено інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні №42021070000000362 від 20.10.2021, на вирішення якої поставлено питання щодо правомірності проведених рубок лісу в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» та визначення розміру шкоди, завданої внаслідок означених рубок.

За результатами проведеної експертизи судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. складеного висновок № 2334-Е від 24.08.2021, згідно з яким експертом зазначено, що рубка лісу в лісовому фонді в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» проводилася без дозвільних документів з порушенням вимог природоохоронного законодавства (ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»), а загальний розмір завданої шкоди внаслідок вчинення таких бездозвільних рубок на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» становить 18 023 805,00 грн.

Експертом, при цьому, зазначено, що до завдання шкоди з технічної точки зору спричинилися дії посадових осіб ДП «Ясінянське ЛМГ», які не відповідали вимогам галузевих нормативно-правових актів, що регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природних ресурсів та охорони довкілля.

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 затверджено угоду про визнання винуватості, а ОСОБА_2 - майстра лісу Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади з числа посадових осіб держлісохорони строком на 1 рік без застосування штрафу та з звільнення засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У вказаному вироку встановлено, що майстер лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_2 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, перебуваючи на своєму робочому місці, на території Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», достовірно знаючи про свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва, з якою ОСОБА_2 ознайомлений, положень Лісового кодексу, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та їх фіксуванню, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, масової незаконної рубки дерев, не вжив заходів до виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт масової незаконної рубки дерев, які мали місце у ввіреному йому обході, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Вироком від 11.09.2023 у справі №305/215/23 встановлено також, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» Которажуком Б.В. своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади, а саме охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.

При цьому, за позицією прокурора, враховуючи принцип необхідності повного відшкодування шкоди, з огляду на те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів передбачає, в тому числі, здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, і покладається на постійних лісокористувачів, слід дійти висновку, що ДП «Ясінянське ЛМГ», як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завданню відповідних збитків в розмірі 18 023 805,00 грн, які просить стягнути з відповідача у справі, як правонаступника ДП «Ясінянське ЛМГ» в тому числі з урахуванням встановленої у вироку від 11.09.2023 у справі №305/215/23 бездіяльності посадової особи правопопередника відповідача, за шкоду завдану яким під час виконання трудових (службових) обов`язків за правилами ст. 1172 ЦК України повинен відповідати відповідач як роботодавець ОСОБА_2 .

Відповідач, в свою чергу, заперечує належність та допустимість доказів, які подано прокурором на підтвердження факту виявлення незаконних рубок в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ», вказує про відсутність протиправної поведінки ДП «Ясінянське ЛМГ» та зазначає, що ним дотримано усіх нормативно-правових актів в сфері лісового та природоохоронного законодавства та вжито необхідних заходів захисту лісового фонду від незаконних рубок, що підтверджує долученими до відзиву на позов копіями посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва Которажука Б.В., договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.04.2010, акту прийому-передачі обходу від 20.12.2021, накази №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021, акту перевірки Лазещинського лісництва від 13.10.2021, переліко-цінувальних відомостей, польових відомостей попенного переліку дерев, акту про результати проведення контрольної ревізії від 12.11.2021 року.

Встановлення наявності підстав для стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як правонаступника ДП «Ясінянське ЛМГ» шкоди, завданої незаконною рубкою лісу, яка здійснена невстановленими особами за встановленою у вироку від 11.09.2023 у справі №305/215/23 бездіяльності посадової особи правопопередника відповідача є предметом судового дослідження та оцінки в даній справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради на території якої було виявлено факт незаконної рубки та Державної екологічної інспекції України у Закарпатській області, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.

Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Закарпатська обласна прокуратура звернулася з листом №12-1796-23 від 25.09.2023 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, з проханням надати інформацію про те, чи вживались Держекоінспекцією заходи щодо захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.

На адресу Закарпатської обласної прокуратури Держекоінспекція надіслала у відповідь лист №2598-09 від 09.10.2023, в якому повідомила, що здійснення претензійно-позовної роботи про відшкодування шкоди позивачем 1 у спірних правовідносинах не проводилося.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основним завданням Держекоінспекції є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.п. 1 п. 3 Положення).

Згідно з п. і) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.п. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є уповноваженим органом на подання відповідного позову з метою реалізації компетенції щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та застосування принципу компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідний позов інспекцією до відповідача не подавався, а відтак, Закарпатською обласною прокуратурою згідно з листом №12-29 вих-24 від 09.01.2024 повідомлено позивача 1 про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв`язку з необхідністю стягнення шкоди в сумі 18 023 805,00 грн, завданою навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини та про подання в порядку ст. 53 ГПК України відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.

Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Аналогічні за своєю суттю висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.08.021 у справі №807/2245/16, згідно із якою Державна екологічна інспекція, маючи повноваження для проведення перевірок дотримання законодавства та притягнення винних до відповідальності, але не вживаючи відповідних заходів фактично допускає бездіяльність. Такий факт бездіяльності, в свою чергу є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції.

Крім того, відповідно до п. б) абз. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків (п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України).

Як встановлено судом та це не заперечується учасниками справи, виявлений відповідачем факт незаконної порубки дерев Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» мав місце на території Ясінянської селищної ради.

Таким чином, судом встановлено, що в спірних правовідносинах Ясінянська селищна рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів в її адміністративно-територіальних межах з подальшим перерозподілом в наступних пропорціях:

-50% грошових стягнень до бюджету органу місцевого самоврядування Ясінянської селищної ради;

-20% грошових стягнень до обласного бюджету Закарпатської області;

-30% грошових стягнень до спеціального фонду Державного бюджету України.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Ясінянської селищної ради в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Закарпатська обласна прокуратура звернулася з листом №12-1796-23 від 25.09.2023 до означеного органу місцевого самоврядування, з проханням надати інформацію про те, чи вживалися селищною радою щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та чи є намір вжиття таких заходів в майбутньому.

На адресу Закарпатської обласної прокуратури Ясінянська селищна рада надіслала у відповідь лист №07.1-05/1538 від 13.10.2023, в якому просила прокурора самостійно пред`явити позов в інтересах органу місцевого самоврядування.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Ясінянська селищна рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів., відповідний позов органом місцевого самоврядування до відповідача не подавався, а відтак, Закарпатською обласною прокуратурою згідно з листом №12-28 вих-24 від 09.01.2024 повідомлено позивача 2 про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв`язку з необхідністю стягнення шкоди, завданою навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини та про подання в порядку ст. 53 ГПК України відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що як Державною екологічною інспекцією, так і органом місцевого самоврядування не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.

Щодо спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як визначено в абзацах 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі N 909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі N 909/1111/16, від 20.08.2018 у справі N 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі N 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі N 925/382/17, від 09.12.2019 у справі N 906/133/18, від 20.02.2020 у справі N 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі N 926/2174/20.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що ДП «Ясінянське ЛМГ» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок Лазещинського лісництва (як структурного підрозділу відповідача лісові ділянки якого і оглядалися в рамках кримінального провадження), а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.

Також, судом встановлено, що наказом №881 від 28.10.2022 Державного агентства лісових ресурсів України припинено Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство» шляхом його реорганізації приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (п. 1 наказу №881 від 28.10.2022).

Відповідно до п. 8 наказу №881 від 28.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Наказом Державного агенства лісових ресурсів України №145 від 17.01.2023 затверджено передавальний акт Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 18.01.2023 №325, а згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.11.2023 до Єдиного державного реєстру внесено запис 1003171120030000342 про припинення Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 22114684) в результаті реорганізації; правонаступником останнього є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Згідно з ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зважаючи на викладене та на те, що положеннями ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Таким чином, за встановленими судом обставинами ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» приєднано до правонаступника: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом його фактичної реорганізації в відокремлений підрозділ (філію) «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (яка діє на підставі Положення про філію), а відтак, саме останнє є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» у спірних правовідносинах.

Відповідно до наданої відповідачем посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва, затвердженої директором ДП «Ясінянське ЛМГ» одним із завдань лісничого є організація заходів охорони лісів від самовільних рубок, а відповідно до затвердженої директором ДП «Ясінянське ЛМГ» посадової інструкції майстра лісу, одним з головних його завдань лісу є контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях.

При цьому, вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 затверджено угоду про визнання винуватості майстра лісу Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» Которажука Богдана Васильовича та визнано винуватим останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість).

У вказаному вироку встановлено, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» Которажуком Б.В. своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади, а саме охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України та ст. 19 Лісового кодексу України, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків, в тому числі, з урахуванням обставин даної справи встановленої вироком суду службової недбалості посадової особи постійного лісокористувача. Протиправна бездіяльність таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особам, що й встановлено вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23.

Матеріалами справи, зокрема складеними за участю представників відповідача та підписаними останніми без заперечень протоколами огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, доданими до них відомостями попневого переліку від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, підтверджується, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено незаконну порубку дерев породи ялина, бук у загальній кількості 1042 штуки.

Докази, що вказані дерева були відведені в законному порядку в рубку в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, й самим відповідачем (його правопопередником) в Акті про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП «Ясінянське ЛМГ» від 12.11.2021 (оформленого на виконання наказів ДП «Ясінянське ЛМГ» №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021) встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн, що зафіксовано у означеному Акті від 12.11.2021, переліко-цінувальних відомостях, польових відомостях попенного переліку, розрахунках розміру заподіяної лісу шкоди та підтверджено підписами працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» на вказаних документах.

За результатом проведених працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 13.06.2022 розрахунків розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев в лісовому фонді кварталі 2 виділах 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» встановлено, що сума заподіяної шкоди складає в кварталі 2 виділ 13 - 3 540 752,74 грн, в кварталі 2 виділ 14 11 188 787,99 грн, в кварталі 2 виділ 19 2 709 670,00 грн, в кварталі 2 виділ 24 160 622,08 грн та в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 423 972,87 грн, що разом складає 18 023 805,68 грн.

Як вбачається з проведених розрахунків, такий проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»« № 665 від 23.07.2008, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток № 1) за кожне зрубане дерево в залежності від діаметру дерева у корі біля шийки кореня.

Розмір вказаної шкоди також підтверджується висновком судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. № 2334-Е від 24.08.2021 у кримінальному провадженні №42021070000000362.

Будь-яких доказів на спростування правильності проведених розрахунків завданої шкоди відповідач не надав. При цьому, суд враховує викладену у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19 правову позицію, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Також, в постанові Верховного суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 касаційний суд зазначив про допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, а згідно з постановою Верховного суду від 21.01.2021 у цій же справі №461/3675/17 зазначено, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи. При цьому відповідачі не скористалися своїм правом призначити іншу експертизу в межах цивільного судочинства.

Крім того, в постанові Великої палати Верховного суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 з приводу використання доказів, які зібрані в межах кримінального провадження надано правову позицію відповідно до якої зазначено, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (п. 105 постанови).

Заперечення відповідача щодо непроведення Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області щодо нього заходів державного нагляду (контролю) не спростовують факту виявленої в лісовому фонді кварталі 2 виділах 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» незаконної (самовільної) рубки 1042 дерев породи ялина, бук, їх ознаки та діаметрів пнів у шийки кореня з огляду на ту обставину, що означена незаконна рубка дерев встановлена в межах кримінального провадження за участю представників Держекоінспекції та посадових осіб відповідача внаслідок проведення огляду лісового фонду зазначеного лісництва, а зазначені вище документи (протоколи огляду, відомості попневого переліку) підписані відповідними посадовими особами відповідача без зауважень та заперечень і містять інформацію, яка входить до предмету доказування у даній справі.

З урахуванням викладеного нерелевантною до спірних правовідносин суд вважає й зазначену відповідачем у відзиві на позов правову позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.01.2024 у справі №907/449/22, позаяк у даній справі позивачем доведено належними та допустимими доказами як точну кількість незаконно зрубаних дерев, їх ознака та діаметр, а дійсний розмір шкоди ґрунтується як на розрахунках розміру шкоди, здійснених Держекоінспекцією, так і на висновку експерта в рамках кримінального провадження, по якому судом ухвалено обвинувальний вирок відносно посадової особи правопопередника відповідача, який набрав законної сили у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина друга статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Чинною нормою ст. 79 ГПК України впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») звернув увагу, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі «Дія-97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Надаючи оцінку запереченнями відповідача в цій частині, суд зауважує, що державне підприємство обмежилося своїм особистим визначенням про неналежність, недостовірність та недостатність доказів щодо факту порубки дерев, поставивши під сумнів вартість завданої шкоди через непроведення Держекоінспекцією відносно відповідача заходів державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які би об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів вірогідність відповідних обмірів та розрахунків спеціалістів Держекоінспекції, висновку експертизи в рамках кримінального провадження або спростовували б взагалі факт наявності незаконної рубки дерев в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ», або заперечували б кількість виявлених незаконно зрубаних дерев, їх діаметри тощо.

Навпаки, як протоколи огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, так і усі відомості попневого переліку від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, які містять відомості про проведені підрахунки та обміри під час огляду кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», підписані без заперечень представниками відповідача майстрами лісу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , лісничим ОСОБА_7 , т.в.о. лісничого ОСОБА_4 , провідним інженером по охороні лісу Капчука О.О., в тому числі й не заперечувалися відповідачем здійснювані в ході перевірки останнього обрахунки незаконно зрубаних дерев, обміри їх діаметрів біля шийки кореня.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що за стандартом вірогідності доказів прокурор з розумною впевненістю довів, що факт незаконного вирубування дерев в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», тобто на підвідомчій території лісового господарства відповідача, мав місце у встановлених в протоколах огляду місця події та відомостях попневого переліку обсягах, отже визнається судом встановленим.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про належне вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності, а вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 підтверджується бездіяльність посадової особи відповідача, що спричинилася до завдання шкоди та, відповідно, наявність причинного зв`язку, а відсутності вини відповідача суду не доведено.

Долучені до відзиву на позовну заяву копії посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва Которажука Б.В., договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.04.2010, акту прийому-передачі обходу від 20.12.2021, накази №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021, акту перевірки Лазещинського лісництва від 13.10.2021, переліко-цінувальних відомостей, польових відомостей попенного переліку дерев, акту про результати проведення контрольної ревізії від 12.11.2021 року можуть свідчити лише про організацію господарської діяльності на підприємстві відповідача, яка спрямована на вжиття ним певних заходів з метою недопущення незаконних порубок лісового фонду.

При цьому, з урахуванням встановлених в даній справі обставин, вказаних заходів, вочевидь, виявилося недостатньо з метою виконання передбачених законом та Статутом обов`язків постійного лісокористувача, спрямованих на запобігання незаконних рубок лісового фонду ДП «Ясінянське ЛМГ», а тому вказані аргументи відповідача не можуть слугувати підставою звільнення від відповідальності за завдану шкоду.

Крім того, встановлений та підтверджений факт незаконної рубки 1042 дерева свідчить про систематичність та масштабність означених рубок, які самим відповідачем як лісокористувачем не виявлялись, а зафіксовані лише органами досудового розслідування за результатами чого посадову особу відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності, що спростовує аргументи державного підприємства про вжиття усіх належних заходів задля забезпечення охорони лісу.

Заперечення відповідача щодо того, що лісові господарства відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» не є суб`єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок незабезпечення збереження лісів, а також не можуть відповідати за шкоду, завдану іншими невстановленими особами згідно з приписами ст. 105 Лісового кодексу України спростовуються положеннями ст. 107 Лісового кодексу України, якими визначено обов`язок підприємств, установ, організації і громадян відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

При цьому, норми означеної постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 регулюють обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (п. 1 постанови) та їх застосування не пов`язується виключно з вчиненням відповідачем незаконної рубки дерев самостійно, адже, в контексті встановлених судом обставин даної справи, заподіяна лісу відповідачем шкода спричинена неналежним та недостатнім вжиттям заходів, спрямованих на запобігання незаконних рубок лісового фонду ДП «Ясінянське ЛМГ», що, в свою чергу, свідчить про порушення останнім встановлених правил лісокористування.

З урахуванням викладеного, перевіривши додані до позовної заяви розрахунки розміру заподіяної шкоди, суд приходить до висновку, що вони виконані працівниками Держекоінспекції у відповідності до Постанови №665, виходячи з базового значення Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу станом на 31.12.2008, підтверджені висновком судового експерта, а відтак, суд вважає обґрунтованим, підтвердженим прокурором належними та допустимими доказами розмір завданих відповідачем збитків в сумі 18 023 805,68 грн.

Позатим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак примусовому стягненню з відповідача в справі на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Ясінянської селищної ради підлягають стягнення збитки в сумі 18 023 805,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір у даній справі в сумі 270 357,08 грн, від сплати якого прокурор звільнений у встановленому порядку підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90630, смт. Ясіня Закарпатської області, вул. Грушевського, 13, код ЄДРПОУ ВП 45001575) 18 023 805,00 грн (вісімнадцять мільйонів двадцять три тисячі вісімсот п`ять гривень 00 копійок) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради (90630, смт. Ясіня Закарпатської області, вул. Борканюка, 7, код ЄДРПОУ 04351452).

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90630, смт. Ясіня Закарпатської області, вул. Грушевського, 13, код ЄДРПОУ ВП 45001575) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 270 357,08 грн (двісті сімдесят тисяч триста п`ятдесят сім гривень 08 копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 травня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.