Постанова

від 07.10.2024 по справі 907/48/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа №907/48/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді І.Б. Малех

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" б/н від 17.06.2024 року (вх. № 01-05/1703/24 від 17.06.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024 року (суддя Р.М. Лучко; повний текст рішення складено 30.05.2024 року)

у справі № 907/48/24

за позовом: Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі ДП "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство")

про стягнення 18023805,00 грн шкоди,

за участю:

від прокуратури: Місінська М.А. (посвідчення №068736 від 01.03.2023 року);

від позивача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області: не з`явився;

від позивача Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області: не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Франц Т.В. (самопредставництво юридичної особи),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

22.01.2024 Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ДП "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" про стягнення 18023805,00 грн шкоди.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків постійного лісокористувача щодо вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на підвідомчій відповідачу території та встановлено в рамках кримінального провадження №4202107000000362 комісією у складі головних спеціалістів відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, працівниками Управління СБУ в Закарпатській області, працівників ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» шляхом проведення огляду кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», про що складено протоколи огляду місця події від 18.11.2021, від 31.05.2022, від 02.06.2022, від 03.06.2022, відомості попневого переліку по кожному виділу окремо. Вказує, що внаслідок виявленої незаконної рубки навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на суму 18 023 805,00 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024 року у справі №907/48/24 позов Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області задоволено. Стягнуто з ДП "Ліси України" в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» 18 023 805,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради. Стягнуто з ДП "Ліси України" в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» в дохід Державного бюджету України 270 357,08 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив факт незаконного вирубування дерев в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», тобто на підвідомчій території лісового господарства відповідача, у обсягах, зафіксованих в протоколах огляду місця події та відомостях попневого переліку. Зважаючи на те, що сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин, ніж ті, котрі досліджені судом, суд виснував, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Відповідач заявляє, що вжив усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони лісового фонду, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування деліктної відповідальності. На його переконання, наявність на території лісового фонду Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» самовільної рубки невстановленими особами не свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків лісовим господарством та його працівниками, оскільки виявлення порушень відноситься до безпосередніх обов`язків працівників лісового господарства. Скаржник зазначає, що відповідно до посадової інструкції майстер лісу здійснює контроль за правильністю лісокористування, охороною та захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях. Згідно акту прийому-передачі обходу майстер лісу ОСОБА_1 прийняв обхід в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ». Додає, що між підприємством та ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 01.04.2010 року. Вказує, що за доводами позивача, факт порушення законодавства та сума шкоди спричинена неправомірною рубкою дерев на суму 18023805,00 грн. підтверджується, крім протоколу огляду місця події, висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2334-Е від 24.08.2021 року, згідно якої рубка лісу в кварталі 2 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» проведена без спеціального дозволу з порушенням лісоохоронного законодавства. Проте, висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено розрахунок. Апелянт вказує, що долучений до матеріалів справи висновок експерта не відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим не може слугувати доказом завданої шкоди. Стверджує, що приписи норми Лісового кодексу не дають правових підстав вважати, що відповідач має відшкодовувати шкоду, завдану невстановленими особами. Лісові господарства несуть відповідальність в разі вчинення ними самими незаконної рубки. Заявляє, що матеріалами справи не підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024 року у справі №907/48/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що відповідач є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок Лазещинського лісництва, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача. Вказує на те, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 року у справі №305/215/23 затверджено угоду про визнання винуватості майстра лісу Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» ОСОБА_1та визнано винуватим останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Стверджує, що матеріалами справи, зокрема складеними за участю представників відповідача та підписаними останніми без заперечень протоколами огляду місця події від 18.11.2021 року, 31.05.2022 року та 02.06.2022 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021 року, доданими до них відомостями попневого переліку від 18.11.2021 року, 31.05.2022 року та 02.06.2022 року, підтверджується, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено незаконну порубку дерев породи ялина, бук у загальній кількості 1042 штуки. Докази, що вказані дерева були відведені в законному порядку в рубку в матеріалах відсутні. Також вказує на те, що самим відповідачем в акті про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів ДП «Ясінянське ЛМГ» від 12.11.2021 року встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн, що зафіксовано у означеному акті від 12.11.2021 року, переліко-цінувальних відомостях, польових відомостях попневого переліку, розрахунках розміру заподіяної лісу шкоди та підтверджено підписами. Звертає увагу суду на те, що за результатом проведених працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 13.06.2022 року розрахунків розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев в лісовому фонді кварталі 2 виділах 3, 10, 13, 14, 19, 21,24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» встановлено, що сума заподіяної шкоди складає в кварталі 2 виділ 13 - 3 540 752,74 грн, в кварталі 2 виділ 14 11 188787,99 грн, в кварталі 2 виділ 19 2 709 670,00 грн, в кварталі 2 виділ 24 160 622,08 грн та в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 423 972,87 грн, що разом складає 18 023 805,68 грн. Розмір вказаної шкоди також підтверджується висновком судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. № 2334-Е від 24.08.2021 року у кримінальному провадженні №42021070000000362. Просить рішення господарського Закарпатської області від 22.05.2024 року у справі №907/48/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Прокурор просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області (позивач- 2) подала клопотання, в якому підтримує доводи прокурора, просить розглянути справу за відсутності представника.

Позивач -1 Державна екологічна інспекція у Закарпатській області не делегував представника у судове засідання. Про причини неявки не повідомив.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення позивача -1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з датою, часом та місцем розгляду справи №907/48/24, суд встановив, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 року у справі №907/48/24 про призначення розгляду справи на 07.10.2024 року об 10 год. 30 хв. доставлена до електронного кабінету позивача 21.08.2024 року, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.

Таким чином, суд вчинив дії щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи №907/48/24.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності позивача.

Обставини справи

За встановленими судом першої інстанції обставинами та вбачається із наявних у справі копій документів, на підставі наказів ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» (надалі ДП «Ясінянське ЛМГ» №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021 комісією відповідача проведено ревізію лісових масивів Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ».

13 жовтня 2021 року під час перевірки лісового кварталу №2 у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», встановлено факт незаконної порубки дерев, а саме: у кварталі 2 виділ 21 - невстановлені особи здійснили самовільну рубку 10 дерев, в кварталі 2 виділ 13 152 дерев та у кварталі 2 виді 14 263 дерев, про що відповідальними працівниками ДП «Ясінянське ЛМГ» складено Акт перевірки від 13.10.2021, переліко-цінувальні відомості, відомості попневого переліку, розрахунки розміру заподіяної лісу шкоди.

Відповідно до розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу, проведених посадовими особами ДП «Ясінянське ЛМГ», внаслідок незаконного вирубування дерев у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» розмір завданої шкоди становить 6 602 190,72 грн.

Згідно з Актом про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП «Ясінянське ЛМГ» від 12.11.2021 встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн.

За результатами виявленої незаконної рубки вищезазначені матеріали раптової ревізії у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 ДП «Ясінянське ЛМГ» відповідно до листа №576 від 18.11.2021 надіслано відповідачем до Рахівського РВ ГУНП України в Закарпатській області для розгляду та проведення розслідування.

За виявленим відповідачем фактом незаконної рубки дерев у Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» 18.11.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з реєстру за номером досудового розслідування 62021140050000208.

Постановами про об`єднання кримінальних проваджень від 16.05.2022, від 27.05.2022 кримінальне провадження 62021140050000208 було об`єднано з кримінальними провадженнями №42021070000000385 від 11.11.2021 та №42021070000000362 від 20.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України відносно службових осіб Лазещинського, Чорнотисянського, Станіславського, Свидовецького, Лопушанського та Довжанського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ», які в 2020-2021 роках здійснювали незаконні рубки на ввірених їм ділянках лісового фонду. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 42021070000000362.

Постановами від 15.11.2021, 30.05.2022 в об`єднаному кримінальному провадженні №42021070000000362 залучено спеціаліста представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з метою проведення огляду місця події можливої незаконної рубки дерев.

Відповідно до протоколу огляду від 18.11.2021, який складений працівниками П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Відповідно до відомості попневого переліку від 18.11.2021 (додаток до протоколу огляду від 18.11.2021):

- в 2 кварталі, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано, зокрема 175 пнів дерев без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 18.11.2021, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Окрім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 31.05.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 31.05.2022 (додаток до протоколу огляду від 31.05.2022):

- в 2 кварталі, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 23 пні дерев породи ялина та 1 дерево породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 31.05.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 201 пень дерев породи ялина та 5 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасниками огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 14 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділ 14 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 581 пень дерев породи ялина та 9 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 14 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділів 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.

Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.

Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):

- в 2 кварталі, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено та зафіксовано 47 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку.

Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.

Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП «Ясінянське ЛМГ», без зауважень чи заперечень.

На підставі зазначених протоколів огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, відомостей попневого переліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» 13.06.2022 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченко І.Б. складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев згідно з якими такий розмір становить:

- в кварталі 2 виділ 13 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 3 540 752,74 грн;

- в кварталі 2 виділ 14 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 11 188 787,99 грн;

- в кварталі 2 виділ 19 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 2 709 670,00 грн;

- в кварталі 2 виділ 24 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 160 622,08 грн;

- в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» - 423 972,87 грн.

Постановою слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР від 19.07.2022 призначено інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні №42021070000000362 від 20.10.2021, на вирішення якої поставлено питання щодо правомірності проведених рубок лісу в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» та визначення розміру шкоди, завданої внаслідок означених рубок.

За результатами проведеної експертизи судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. складено висновок № 2334-Е від 24.08.2021, згідно з яким рубка дерев у кварталі 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» проводилася без дозвільних документів з порушенням вимог природоохоронного законодавства (ст. 69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Дослідженням підтверджуються розрахунково та документально прогнозовані розрахунки розміру збитків, завданих внаслідок самовільної рубки дерев на території Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області.

Загальний розмір завданої шкоди внаслідок вчинення бездозвільних рубок на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» становить 18 023 805,00 грн.

В матеріалах справи № 907/48/24 наявна копія висновку від 20.10.2021 року, складеного завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України професором Л.С.Осадчук за результатами проведення наукової ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №42021070000000362 шляхом відібрання проб у вказаних кварталах в ході проведення оглядів, відповідно до якого дерева, пні від яких виявлено у кварталі 2, виділах 3, 10, 13, 14, 21 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» були зрубані у осінньо-зимовий період 2020-2021 років, а у кварталі 2 виділах 19, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» - у літній та осінньо-зимовий період 2021 року.

Вказаний висновок міститься у переліку вихідних даних обставин події, що досліджується, наведеному у вступній частині висновку експертизи №2334-Е від 24.08.2021.

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 затверджено угоду про визнання винуватості, ОСОБА_1 - майстра лісу Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади з числа посадових осіб держлісохорони строком на 1 рік без застосування штрафу та звільненням засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У вказаному вироку встановлено, що майстер лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, перебуваючи на своєму робочому місці, на території Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», достовірно знаючи про свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва, з якою ОСОБА_1 ознайомлений, положень Лісового кодексу, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та їх фіксуванню, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, масової незаконної рубки дерев, не вжив заходів до виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт масової незаконної рубки дерев, які мали місце у ввіреному йому обході, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Вироком від 11.09.2023 у справі №305/215/23 встановлено також, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади, а саме охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.

Предметом позовних вимог в даній справі є стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (як правонаступника ДП «Ясінянське ЛМГ»), шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 18 023 805,00 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Закарпатська обласна прокуратура звернулася з листом №12-1796-23 від 25.09.2023 року до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, з проханням надати інформацію про те, чи вживались Держекоінспекцією заходи щодо захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.

На адресу Закарпатської обласної прокуратури Держекоінспекція надіслала у відповідь лист №2598-09 від 09.10.2023, в якому повідомила, що здійснення претензійно-позовної роботи про відшкодування шкоди позивачем 1 у спірних правовідносинах не проводилося.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (далі - Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За положеннями підпункту 8 пункту 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно пункту «і» статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища є, зокрема: компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Бездіяльність Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо звернення до суду з відповідним позовом свідчить про нездійснення органом виконавчої влади захисту інтересів держави в сфері охорони навколишнього природного середовища та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

За змістом пункту «б» частини 2 статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, виявлений відповідачем факт незаконної порубки дерев Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» мав місце на території Ясінянської селищної ради.

Отже, в спірних правовідносинах Ясінянська селищна рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів в її адміністративно-територіальних межах.

Закарпатська обласна прокуратура звернулася з листом №12-1796-23 від 25.09.2023 року до означеного органу місцевого самоврядування, з проханням надати інформацію про те, чи вживалися селищною радою щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та чи є намір вжиття таких заходів в майбутньому.

На адресу Закарпатської обласної прокуратури Ясінянська селищна рада надіслала у відповідь лист №07.1-05/1538 від 13.10.2023 року, в якому просила прокурора самостійно пред`явити позов в інтересах органу місцевого самоврядування.

Бездіяльність Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області щодо звернення до суду з відповідним позовом свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави в сфері охорони навколишнього природного середовища та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Щодо суті спору

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України Постійні лісокористувачі зобов`язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

За змістом статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема: здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

У відповідності до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема: порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 1, 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з частиною 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.»

Матеріалами даної справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що ДП «Ясінянське ЛМГ» є постійним лісокористувачем лісових ділянок Лазещинського лісництва. Тобто, обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.

Судом встановлено, що наказом №881 від 28.10.2022 Державного агентства лісових ресурсів України припинено Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство» шляхом його реорганізації приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (п. 1 наказу №881 від 28.10.2022).

Відповідно до п. 8 наказу №881 від 28.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Наказом Державного агенства лісових ресурсів України №145 від 17.01.2023 затверджено передавальний акт Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 18.01.2023 №325, а згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.11.2023 до Єдиного державного реєстру внесено запис 1003171120030000342 про припинення Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 22114684) в результаті реорганізації; правонаступником останнього є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Згідно з частиною 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Судом встановлено, що ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» приєднано до правонаступника: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом його фактичної реорганізації в відокремлений підрозділ (філію) «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (яка діє на підставі Положення про філію), а відтак, саме останнє є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» у спірних правовідносинах.

Як вбачаєтсья з матеріалів справи, відповідно до наданої відповідачем посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва, затвердженої директором ДП «Ясінянське ЛМГ» одним із завдань лісничого є організація заходів охорони лісів від самовільних рубок, а відповідно до затвердженої директором ДП «Ясінянське ЛМГ» посадової інструкції майстра лісу, одним з головних його завдань лісу є контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях.

Вище зазначено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 року у справі № 305/215/23, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади з числа посадових осіб держлісохорони строком на 1 (один) рік без застосування штрафу.

Вироком встановлено, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади, а саме охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.

Відповідно до статті 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За положеннями частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Матеріалами справи, зокрема складеними за участю представників відповідача та підписаними останніми без заперечень протоколами огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, доданими до них відомостями попневого переліку від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, підтверджується, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» виявлено незаконну порубку дерев породи ялина, бук у загальній кількості 1042 штуки.

Докази, що вказані дерева були відведені в законному порядку в рубку в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, й самим відповідачем (його правопопередником) в Акті про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП «Ясінянське ЛМГ» від 12.11.2021 (оформленого на виконання наказів ДП «Ясінянське ЛМГ» №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021) встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн, що зафіксовано у означеному Акті від 12.11.2021, переліко-цінувальних відомостях, польових відомостях попенного переліку, розрахунках розміру заподіяної лісу шкоди та підтверджено підписами працівників ДП «Ясінянське ЛМГ» на вказаних документах.

За результатом проведених працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 13.06.2022 розрахунків розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев в лісовому фонді кварталі 2 виділах 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» встановлено, що сума заподіяної шкоди складає в кварталі 2 виділ 13 - 3 540 752,74 грн, в кварталі 2 виділ 14 - 11 188 787,99 грн, в кварталі 2 виділ 19 - 2 709 670,00 грн, в кварталі 2 виділ 24 - 160 622,08 грн та в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 - 423972,87 грн. Разом - 18 023 805,68 грн.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, зокрема: незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Розмір шкоди також підтверджується висновком судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. № 2334-Е від 24.08.2021 у кримінальному провадженні №42021070000000362.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 року у справі № 924/497/19 зазначив:

«При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії».

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 року у справі № 922/3928/20 висловив наступну правову позицію:

«Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") звернув увагу, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".»

В оскарженому рішенні суд першої інстанції вірно зазначив про те, що відповідач обмежився власним визначенням про неналежність, недостовірність та недостатність доказів щодо факту порубки дерев, поставивши під сумнів вартість завданої шкоди через непроведення Держекоінспекцією відносно відповідача заходів державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за стандартом вірогідності доказів прокурор з розумною впевненістю довів, що факт незаконного вирубування дерев в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», тобто на підвідомчій території лісового господарства відповідача, мав місце у встановлених в протоколах огляду місця події та відомостях попневого переліку обсягах, отже визнається судом встановленим.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про належне вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності, а вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 підтверджується бездіяльність посадової особи відповідача, що спричинилася до завдання шкоди, та, відповідно, наявність причинного зв`язку.

Вищенаведеним спростовуються аргументи скаржника про відсутність у нього обов`язку відшкодовувати шкоду, завдану невстановленими особами.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що висновок експерта №2334-Е від 24.08.2021 не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено розрахунок, у зв`язку з чим не може слугувати доказом завданої шкоди.

Вище суд наголошував, що в матеріалах даної справи наявна копія висновку від 20.10.2021 року, складеного завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України професором Л.С.Осадчук за результатами проведення наукової ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №42021070000000362, шляхом відібрання проб у вказаних кварталах в ході проведення оглядів, який значиться у переліку вихідних даних обставин події, що досліджується, наведеному у вступній частині висновку експертизи №2334-Е від 24.08.2021.

За наслідками апеляційного перегляду судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024 року у справі №907/48/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" б/н від 17.06.2024 року (вх. № 01-05/1703/24 від 17.06.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024 року у справі № 907/48/24 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех

Суддя І.Ю. Панова