Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/6579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2024Справа № 910/6579/24Господарський суд міста Києва у складі судді Сташківа Р.Б., розглянувши

заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури

про забезпечення позову подану в межах справи №910/6579/24

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс"

про скасування рішення про реєстрацію права власності, припинення права володіння берегоукріпленнями та повернення земельної ділянки

Без повідомлення (виклику) учасників процесу.

ВСТАНОВИВ:

Київською міською прокуратурою до Господарського суду міста Києва подано позовну заяву в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду площею 3,1878 га на Дніпровській Набережній, 14 у Дарницькому районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:90:141:0002 шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на берегоукріплення (гідротехнічні споруди) літера «І» (цифра) площею 725,2 кв. м., літера «II» (цифра) площею 510,4 кв. м., літера «III» (цифра) площею 735,8 кв. м. та літера «IV» (цифра) площею 402,6 кв. м., припинення права володіння товариства на них та повернення земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» на берегоукріплення (гідротехнічні споруди), які розташовані в урочищі Берковщина в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро суперечать вимогам земельного та водного законодавства, оскільки фактично є реєстрацію права власності на землі водного фонду.

При цьому, в силу вимог водного та земельного законодавства ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» не може бути власником вказаних об`єктів та речове право щодо них у товариства виникнути не може, оскільки державна реєстрація права власності здійснена на берегоукріплення (гідротехнічні споруди), які нерозривно пов`язані із водним об`єктом - річкою Дніпро та виконують функції захисту від розмиву та укріплення берегу.

Прокуратура зазначає, що землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено обороноздатних об`єктів. Водночас, реєстрація права приватної власності за товариством на берегоукріплення загальною площею 2374 кв.м. призводить до вибуття земельної ділянки водного фонду в межах прибережної захисної смуги з власності територіальної громади і неможливості її використання відповідно до цільового призначення та в інтересах мешканців міста.

Разом з позовною заявою Київською міською прокуратурою було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у якій прокуратура просить суд:

1. До набрання рішенням законної сили накласти арешт на:

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «І» (цифра) загальною площею 725,2 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000, номер відомостей про речове право 37457357);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «II» (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000, номер відомостей про речове право 37457639);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «III» (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000, І о мер відомостей про речове право 37457760);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «IV» (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000, номер відомостей про речове право 37457888).

2. До набрання рішення законної сили у справі заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» (ЄДРПОУ 38139665) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «І» (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «II» (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «III» (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «IV» (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000).

3. До набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «І» (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «II» (цифра) загальною площею 510,4 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «III» (цифра) загальною площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «IV» (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Свою заяву про забезпечення позову прокуратура обґрунтовує тим, що на даний час спірні об`єкти - берегоукріплення (гідротехнічні споруди) літера «І» (цифра) площею 725,2 кв.м., літера «II» (цифра) площею 510,4 кв. м., літера «III» (цифра) площею 735,8 кв.м. та літера «IV» (цифра) площею 402,6 кв. м. на праві власності зареєстровані за ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс», у зв`язку з чим у вказаного товариства наявна реальна можливість вчинити будь-які дії з метою поділу чи об`єднання вказаних об`єктів нерухомості або відчужити їх третім особам, що у майбутньому, у разі задоволення позову прокурора, унеможливить виконання судового рішення, як такого, що не матиме правового сенсу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, які стосуються скасування реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на берегоукріплення та повернення його місту.

Отже, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Подальші дії щодо скасування реєстраційної дії про право власності позивача на спірне майно або відчуження спірного нерухомого майна призведе до нівелювання охоронюваного законом інтересу позивача за захистом якого він звернувся до суду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.2 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",).

Згідно з пунктами 6, 12, 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса; розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Оскільки заявлений позов стосується нерухомого майна, приймаючи до уваги, що оскаржується питання щодо реєстрації приватної власності відповідачем спірного нерухомого майна, суд дійшов висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення у вигляді арешту та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумним, обґрунтованим та адекватним.

Суд також приймає до уваги постанову Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №910/16158/21, де вказано, що такого характеру вид забезпечення позову може забезпечити можливість ефективного захисту права власності на спірне нерухоме майно.

Суд вважає, що накладення арешту та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, права на яке було передане різним юридичним особам, по суті спрямоване на збереження цього об`єкта нерухомого майна.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких звернулося до суду.

Що ж стосується вимоги заяви про забезпечення позову щодо заборони відповідачу укладати договори купівлі-продажу спірного майна, то суд вважає, що накладення арешту на це майно та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо нього в будь-якому випадку не дадуть змоги відповідачу відчужити спірне майно.

У зв`язку із чим, в цій частині вимог заяви про забезпечення позову суд відмовляє у задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд частково задовольняє заяву позивача про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

З метою забезпечення позову у справі №910/6579/24 до набрання рішенням законної сили:

1) накласти арешт на:

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «І» (цифра) загальною площею 725,2 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000, номер відомостей про речове право 37457357);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «II» (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000, номер відомостей про речове право 37457639);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «III» (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000, І о мер відомостей про речове право 37457760);

- берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «IV» (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000, номер відомостей про речове право 37457888);

2) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «І» (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «II» (цифра) загальною площею 510,4 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «III» (цифра) загальною площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера «IV» (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стягувач: Київська міська прокуратура (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» (вул. Дніпровська Набережна, 14, м. Київ, 02095; ЄДРПОУ 38139665).

У решті вимог заяви відмовити.

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її підписання незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 29.05.2024

Суддя Р.Б. Сташків