Рішення

від 29.05.2024 по справі 337/767/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

29.05.2024

ЄУН 337/767/24

Провадження №2/337/764/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

(заочне)

29 травня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

прокурора Сполохової Я.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьмина А.С. звернулась до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просить припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,1959 га з кадастровим номером 2323381100:01:029:0021 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125178223233, номер відомостей про речове право: 46149086), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області та стягнути судові витрати.

Позов мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ, після смерті рідного брата ОСОБА_3 , в порядку спадкування, набула право власності на земельну ділянку площею 2,1959 га, кадастровий номер 2323381100:01:029:0021, розташовану на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності зареєстровано за відповідачкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.01.2022 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125178223233). При цьому, вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на підставі договору оренди №90 від 29.12.2011 та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №90 від 05.05.2021, який було укладено з ОСОБА_3 на строк 20 років (дата закінчення дії: 29.12.2031). Водночас, згідно із ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями чи особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Згідно з ч.1 ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.2, ч.4 ст.145 Земельного кодексу України, а саме, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. У зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отримана відповідачкою ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ, у спадщину, та останньою протягом року не відчужена, право власності відповідачки підлягає припиненню шляхом конфіскації земельної ділянки за рішенням суду, у зв`язку з чим прокуратура і звернулась до суду з цим позовом. Таке звернення має місце в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки вказаний орган через відсутність фінансування на оплату судового збору, обмеженість повноважень щодо отримання доказової інформації тощо самостійно на цей час не може звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.02.2024 у цивільній справі за цим позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін, третьої особи.

Ухвалою суду від 15.04.2024 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

В судовому засіданні прокурор Василівської окружної прокуратури Запорізької області Сполохова Я.А. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гайдаржийський В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась по невідомим причинам, про час та місце проведення судового розгляду повідомлялась належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади України, відзиву на позов чи зустрічного позову не подала.

На підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність відповідачки в заочному порядку.

Представник третьої особи - ТОВ «Агрофірма «Бурчак» в судове засідання не прибув по невідомим причинам, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади України.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, посвідченого 13.01.2022 в порядку заміщення нотаріуса Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області державним нотаріусом Третьої запорізької державної нотаріальної контори Коцило С.В., реєстровий №13, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті рідного брата ОСОБА_3 , набула право приватної власності на земельну ділянку площею 2,1959 га, кадастровий номер 2323381100:01:029:0021, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

13.01.2022, на підставі вказаного Свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2022, реєстровий №13, державним нотаріусом Третьої запорізької державної нотаріальної контори Коцило С.В. право власності відповідачки ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1125178223233, номер відомостей про речове право: 46149086.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на підставі договору оренди земельної ділянки №90 від 29.12.2011 та додаткової угоди до нього №1 від 05.05.2021, який було укладено попереднім власником ОСОБА_3 (орендодавець) з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (орендар) на строк 20 років. 13.01.2022 до реєстру внесені зміни щодо відомостей про орендодавця, а саме, зазначено таким ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05.01.2024, вартість земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1959 га, на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер 2323381100:01:029:0021, становить 476364,82 грн.

Згідно інформації Управління ДМС України у Вінницькій області від 11.10.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Російської Федерації та документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 19.10.2016, виданою УДМС України у Вінницькій області, з 25.10.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 30.01.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань набуття громадянства України в установленому порядку до територіальних органів ДМС України не зверталась.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинне мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Крім того, відповідно до ст.319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.346, ст.354 ЦК України право власності припиняється у разі конфіскації майна, яказастосовується до особи за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст.13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до ст.80 Земельного кодексу України можуть бути громадяни та юридичні особи.

Згідно зч.2-ч.4ст.81ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянстваможуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. д) ч.1 ст.140, п. в) ч.1 ст.143 ЗК України право власності на земельну ділянку припиняється, в т.ч. примусово, у разі її конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч.4 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття «інтереси держави» висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх об`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Судом встановлено, що 16.02.2023 Василівською окружною прокуратурою Запорізької області направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з метою з`ясування вжитих цим органом заходів щодо конфіскації у ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не була відчужена нею протягом року.

Відповідно до інформації, яка міститься у листі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від №10-8-0.41-846/2-23 від 29.03.2023, Управлінням не вживались заходи щодо конфіскації земельної ділянки у зв`язку з недостатністю бюджетних коштів на оплату судового збору та відсутність належних, допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

Оцінивши наведені прокурором обґрунтування порушення інтересів держави, яке полягаєв тому, що громадянка РФ ОСОБА_4 в установлений законом строк не здійснила відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, в той час коли така земельна ділянка не може їй належати за законом, та до теперішнього часу використовує цю земельну ділянку на території України, однак ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як уповноважений державний орган у спірних правовідносинах позбавлений можливості здійснювати ефективний захист інтересів держави, суд вважає звернення прокурора з вказаним позовом в інтересах держави є обґрунтованим та таким, що спрямований на відновлення законності та недопущення володіння громадянином РФ землями сільськогосподарського призначення на території України без належних на те правових підстав.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачка ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ, після набуття в порядку спадкування права власності на земельну ділянку із цільовим призначенням д- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за законом їй належати не може, упродовж року після набуття такого права власності, а саме з 13.01.2022 по 13.01.2023, її не відчужила, як це передбачено ч.1 ст.145 ЗК України.

Вказані обставини, відповідно до ч.2 ст.145 ЗК України, є підставою для конфіскації цієї земельної ділянки у власність держави за рішенням суду.

З огляду на характер спірних правовідносин невідповідності такого заходу втручання держави в право особи на мирне володіння майном, гарантованест.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р, суд не вбачає, він має нормативну основу, переслідує легітимну мету та є пропорційним їй.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави.

На підставі вищевикладеного, позов першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, слід задовольнити повністю.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_2 сплачений прокуратурою за подання цього позову до суду судовий збір в сумі 7145,47 грн.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити повністю.

Припинити право власності громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 2,1959 га з кадастровим номером: 2323381100:01:029:0021, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125178223233, номер відомостей про речове право: 46149086) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄРДПОУ 02909973, рахунок UA438201720343180001000000271 в ДКСУ, м.Київ, МФО 820172) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 7145 (сім тисяч сто сорок п`ять) гривень 47 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 30 травня 2024 року.

Суддя М.В.Сидорова