Рішення

від 29.05.2024 по справі 643/1677/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/1677/24

Провадження № 2/643/1699/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участі секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Голуб Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Велетень» про визнання права власності на житло,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому фактично просить: встановити факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією особою, його мамою; витребувати у ЖК «Велетень» документ, який надасть змогу зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 (документ сформований в системі «Електронний суд»).

В обґрунтування позову, позивач ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із важкою хворобою його матері, ОСОБА_4 , він її син, звернувся до ЖК «Велетень» з вимогою надати довідку для оформлення квартири у власність. Йому видали довідку, з якою він не зміг оформити у власність квартиру. Його мама померла. Виникла потреба у відкритті спадщини і в оформленні квартири як спадщини за законом. ЖК «Велетень» в особі голови, Голуба Геннадія Борисовича , та бувшої голови ОСОБА_5 , вчинили протиправні дії - спротив приватизації квартири інвалідом, шляхом підроблення документів, та фінансові втрати понад 3000гривень за неправосудним рішенням суду. Лише після реєстрації права власності на квартиру на померлу ОСОБА_4 можливе успадкування ним квартири після смерті його матері.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2024 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Довготько Т.М. від 04.03.2024, визнано необґрунтованим відвід головуючому у справі судді Довготько Тетяні Миколаївні заявлений позивачем ОСОБА_1 в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Велетень» про визнання права власності на житло. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Довготько Тетянні Миколаївні передано до канцелярії з цивільних справ Московського районного суду м.Харкова для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України - для розгляду даної заяви.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Олійник О.О. від 05.03.2024, у задоволенні заяви позивачу ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Довготько Т.М. у цивільній справі № 643/1677/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Велетень» про визнання права власності на житло - відмовлено.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.03.2024, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.05.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ЖК «Велетень» в особі керівника Голуб Г.Б. в судовому засіданні позов визнав частково, вказав, що у разі надання позивачем документів на підтвердження зміни прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_6 , останньому буде надано відповідна довідка.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження, 28 липня 1966 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_6 .

Відповідно до копії ордеру №790, ОСОБА_3 , 27.04.1972 видано ордер на сім`ю з 3 чоловік на право зайняття квартири АДРЕСА_2 . Склад сім`ї: ОСОБА_3 - основний, ОСОБА_7 - чоловік, ОСОБА_1 - син.

Відповідно до довідки ЖК «Велетнь» від 20.07.2021 №21, виданої на ім`я ОСОБА_3 вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 та є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є членом кооперативу «Велетень». Вартість квартири АДРЕСА_4 виплачено повністю у розмірі 6094 руб 62 коп. Перший пайовий внесок оплачено 03.03.1972 у сумі 2681 руб. Останній пайовий внесок виплачено 10.12.1984.

Відповідно до довідки ЖК «Велетень» №127 від 23.05.2012, виданої на ім`я ОСОБА_4 , остання зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 є членом ЖК «Велетнь» з моменту його створення, з 1970 року. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Як вбачається з довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації «Харківської міської ради про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 07.12.2023, станом на 31.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не оформлено.

Рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є. №64189675 від 15.07.2022, відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3 за ОСОБА_8 , оскільки не подано довідку про членство ОСОБА_4 в ЖК «Велетень» та внесення таким членом пайового внеску у повному обсязі. З рішення вбачається, що до заяви, як підставу реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 подано: довідку ЖК «Велетень» від 20.07.2021 №21, видану на ім`я ОСОБА_3 та копію довідки ЖК «Велетень» від 23.05.2012 за №127, видану на ім`я ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .

Як вбачається з копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, після смерті ОСОБА_4 . П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою 07.12.2023 заведено спадкову справу №71689136 у Спадковому реєстрі, №1014/2023 у нотаріуса.

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2024, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності на квартиру, та неможливістю встановити належність вищезазначеного майна спадкодавцеві.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утримання; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 фактично звернувся до суду із заявою про встановлення факту, та просив визнати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одна й та сама особа та є його матір`ю.

Таким чином, заявник фактично просить встановити її тотожність, оскільки її прізвище у відповідних документах було зазначено по-різному, а саме дошлюбне - ОСОБА_9 та після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Згідно із ст. 10 Закону внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» за якими, заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Тобто, юридичний факт про встановлення тотожності особи за законом не підлягає судовому розгляду.

Схожого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 15.10.2020, справа №641/1386/18 (провадження №61-19317св19).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що юридичний факт, який просить встановити заявник про встановлення тотожності особи, у судовому порядку не встановлюється.

Крім того, факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідачем не оспорюється, та підтверджується копією свідоцтва про народження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією особою, та матір`ю ОСОБА_1 .

Що стосується вимог про витребування у ЖК «Велетень» документа для реєстрації права власності на квартиру, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Судом встановлено, що позивач не може оформити спадщину у нотаріуса на нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкового нерухомого майна спадкодавцеві його матері ОСОБА_4 . Оскільки за життя ОСОБА_4 не змогла зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ЖК «Велетень» видано довідку для оформлення права власності на квартиру на дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_9 », а не « ОСОБА_6 ». Тому просить витребувати у відповідача довідку для реєстрації права власності на квартиру на ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.19-1 ЗУ «Про кооперацію», член житлово-будівельного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу- розпорядження квартирою, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, п.77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц).

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №523/8951/20 (провадження № 61-10813св21).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свої прав із позов про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Велетень» про визнання права власності на житло - залишити без задоволення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.05.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Житловий кооператив «Велетень», код ЄДРПОУ 03105254, юридична адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд.44.

Суддя Т.М.Довготько