Ухвала

від 22.05.2024 по справі 639/1578/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 639/1578/23

провадження № 61-6451ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова

від 20 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандеко» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через систему «Електронний Суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня

2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року

у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга

на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право

на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , зазначає, що копію постанови Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року отримано 02 квітня 2024 року, про що суду надано відповідні докази.

Разом із тим зі змісту касаційної скарги не вбачається клопотання (заяви)

про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Слід також зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів

на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Отже, представнику заявника слід подати до суду касаційної інстанції заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»

від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у цивільних справах виключно в частині вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивач у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому заявляв вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення

до дня поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі

№ 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зробила такий висновок, що пільга щодо сплати судового збору передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. А отже, позивачі із позовними вимогами, які пред`явлені з приводу трудових правовідносин, крім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, мають здійснити сплату судового збору у такій справі в усіх судових інстанціях.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги лише за вимогу про поновлення його на роботі.

За вимоги про скасування наказу про його звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, заявнику необхідно сплатити судовий збір.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2023 року становив 2 684 грн.

За позовну вимогу про скасування наказу про звільнення судовий збір становить

2 147,20 грн (2 684 х 0,4 х 200 %).

За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн судовий збір становить 3 000,00 грн (150 000,00 х 1% х 200%).

За позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявнику необхідно самостійно розрахувати судовий збір, виходячи з того, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,

що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі

якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова

від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду

м. Харкова від 20 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 27 березня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк