Постанова

від 27.05.2024 по справі 672/395/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 672/395/24

Провадження № 22-ц/4820/1143/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_2 на ухвалуГородоцького районногосуду Хмельницькоїобласті від12квітня 2024року прозабезпечення позовуТовариства зобмеженою відповідальністю«Екоферма ЯросАгро» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог,на сторонівідповідачів приватнийнотаріус Хмельницькогоміського нотаріальногоокругу Твердохліб Галина Григорівна, про захист переважного права орендаря земельної ділянки (суддя Пономаренко Л.Е.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Товариства зобмеженою відповідальністю«Екоферма ЯросАгро» (далі ТОВ «Екоферма Ярос Агро») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог,на сторонівідповідачів приватнийнотаріус Хмельницькогоміського нотаріальногоокругу Твердохліб Г.Г. про захист переважного права орендаря земельної ділянки, в якому, просило перевести з ОСОБА_2 на ТОВ «Екоферма Ярос Агро» права та обов?язки покупця у договорі купівлі-продажу, серія та номер: 554 (ННА 419545, ННА 419546), виданого 16.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г., щодо земельної ділянки, площею 2,00 гектара, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385185168212, яка знаходиться на території Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати право власності ТОВ «Екоферма Ярос Агро» на земельну ділянку, площею 2,00 гектара, кадастровий номер земельної ділянки 6821210100:28:001:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385185168212, яка знаходиться на території Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області; перевести ОСОБА_2 грошові кошти внесені ТОВ «Екоферма Ярос Агро» на депозитний рахунок Городоцького районного суду Хмельницької області, в якості компенсації припинення права власності на земельну ділянку, площею 2,00 гектара, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385185168212, яка знаходиться на території Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області.

10 квітня 2024 року ТОВ «Екоферма ЯросАгро» подало заявупро забезпеченняпозову, мотивуючи тим, що 09.07.2017 між ОСОБА_3 , як орендодавцем, та ТОВ «Екоферма Ярос Агро», як орендарем, було укладено договір оренди землі, за яким в оренду передалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га, у тому числі: рілля 2,00 гектара, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046. ТОВ «Екоферма Ярос Агро» зазначало, що належним чином виконувало взяті на себе зобов`язання за договором оренди протягом всього строку його дії, сумлінно користувалося своїми правами не допускало жодних порушень. Проте, 16.03.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого останній набув право власності на земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046.

Договір оренди від 09.10.2017 на момент звернення до суду не є припиненим, недійсним або розірваним.

Товариство вважає, що укладенням договору купівлі-продажу, орендодавець та попередній власник земельної ділянки - ОСОБА_3 , та теперішній власник - ОСОБА_2 порушили його законні права, як належного орендаря за договором оренди, оскільки ОСОБА_3 не мав права відчужувати вищевказану земельну ділянку без попередження та надання пропозиції про її придбання ТОВ «Екоферма Ярос Агро».

За позицією заявника, наразі існує велика ймовірність як відчуження права власності на спірну земельну ділянку, так і ризик реєстрації інших речових прав на неї, що призведуть до унеможливлення виконання основного завдання цивільного судочинства, а саме ефективного захисту на відновлення порушених прав та законних інтересів позивача. У випадку перереєстрації земельної ділянки, факт задоволення пред`явленого позову не призведе до поновлення прав позивача, оскільки предмет спору перебуватиме у інших осіб і необхідно буде подавати новий позов до нового власника або орендаря. Це стосується і випадку користування земельною ділянкою третіми особами.

Заявник вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку не дасть можливості його відчужити іншим особам на унеможливить його користування третіми особами без будь-яких правових підстав.

А тому, просило накласти арешт на земельну ділянку, площею 2,00 гектара, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385185168212 (власник: ОСОБА_2 ).

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 6821210100:28:001:0046, площею 2,00 гектара, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1385185168212 (власник: ОСОБА_2 ).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог. При цьому, посилається на недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом норм процесуального права, ухвалення судового рішення виключно на припущеннях про неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позову без застосування заходів забезпечення позову.

Зазначає, що аргументи заяви про забезпечення позову не доводять реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

На думку скаржника, посилання позивача на ту обставину, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження чи передачі в користування спірного нерухомого майна є лише припущенням, яке не доведено належними доказами.

Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку винесення його на користь позивача та не доведено, що відповідач в подальшому буде ухилятись від виконання такого рішення суду.

Скаржник звертає увагу, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що він набув право власності на спірну земельну ділянку 16 березня 2018 року, що підтверджує той факт, що ним як власником земельної ділянки 6 років не вчинялися будь-які дії щодо її відчуження та не вчинялися будь - які дії за яких вказана земельна ділянка могла б стати предметом забезпечення його зобов`язань.

Вказує, що судом першої інстанції враховано лише інтереси товариства, в той час як інтереси відповідача, права якого можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів до уваги не взяті.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Екоферма Ярос Агро» вказує на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, постановлення ухвали суду першої інстанції у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень. Скаржником обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги та заперечення на позовну заяву не надано суду копії самого договору купівлі-продажу. При цьому, обраний товариством вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки позивач наразі все одно є користувачем земельної ділянки площею 2,00 гектара, кадастровий номер земельної ділянки 6821210100:28:001:0046.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. До апеляційного суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю. Враховуючи, що вимогами цивільного процесуального законодавства встановлені строки розгляду справи апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції 30 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, відсутність беззаперечних доказів об`єктивної неможливості його участі в судовому засіданні відповідно до встановленого діагнозу, а також можливість відповідача заявити клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon, реалізацію відповідачем ОСОБА_2 права на викладення своїх аргументів у апеляційній скарзі, колегія суддів поважності причин неявки в судове засідання не встановила, і, відповідно, підстав для відкладення розгляду справи та вважала за можливе слухати справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 . При цьому, колегія суддів виходила з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою, другоюстатті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чиунеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїстатті 150 ЦПК України,позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивстановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Спір уданій справі стосується, зокрема, майнових прав на земельну ділянку.

Заява позивача ТОВ «Екоферма Ярос Агро» про забезпечення позову та необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовано, зокрема тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, - ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, встановивши, що між сторонами виник спір щодо набуття права на нерухоме майно, виходячи з оцінки обґрунтованості доводівпозивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, слід врахувати, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Крім того, зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Окрім того,застосований судомпершої інстанціївид забезпеченняпозову непризведе доневиправданого обмеженнямайнових прав ОСОБА_2 , оскільки земельна ділянка залишається у його власності, а можливість розпоряджатися нею обмежується на певний час.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач з 16.03.2018 є власником земельної ділянки і ним не вчинялись дії, що могли би підтвердити намір відчужити земельну ділянку або чинити позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою на умовах оренди, не спростовують висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись земельною ділянкою, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував суд першої інстанції, є співмірним заявленим позовним вимогам.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: О.І. Талалай

Т.О. Янчук