Постанова

від 20.05.2024 по справі 686/24384/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/24384/23

Провадження № 22-ц/4820/984/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Гранцерт М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №686/24384/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року (суддя Салоїд Н.М., повне судове рішення складено 07 березня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 зазначав, що згідно контракту від 24.06.2022 його було прийнято на посаду директора комерційного в Акціонерному товаристві «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі АТ «Хмельницькгаз») та встановлено щомісячний посадовий оклад у розмірі 120 000 грн. І на підставі протоколу №2/23 від 11.08.2023 засідання наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» його повноваження як члена правління АТ «Хмельницькгаз» припинені і згідно наказу №90-п від 14 серпня 2023 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора комерційного АТ «Хмельницькгаз».

Позивач вказував, що при звільненні йому не була виплачена вихідна допомога у розмірі 3066704,10 грн та компенсація за невикористану відпустку в розмірі 1453260,16 грн. І лише 23.08.2023 він отримав 52173,91 грн заробітної плати за період з 01.08 по 14.08.2023; 310,41 грн індексації заробітної плати; 985549,68 грн вихідної допомоги (виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 7639,92 грн); 960388 грн компенсації за невикористану відпустку за 176 дні (виходячи із середньоденного заробітку в розмір 5456,75 грн).

ОСОБА_2 , не погоджуючись із розрахунками сум зазначених виплат вказував, що ці розрахунки проведені невірно, адже при визначенні розміру вихідної допомоги та розміру компенсації за невикористану відпустку не враховано виплачену йому квартальну премію за 2023 рік в розмірі 1242240 грн.

А тому, як зазначає позивач, він недоотримав 2081154,42 грн вихідної допомоги та 492872,16 грн компенсації за невикористану відпустку, а всього 2574026, 58 грн виплат, що мали бути йому виплачені при звільненні з АТ «Хмельницькгаз».

Також, ОСОБА_2 вважає, що через несвоєчасний проведений з ним розрахунок підлягає до стягнення із АТ «Хмельницькгаз» середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 50 232,56 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив суд стягнути з АТ «Хмельницькгаз» 2624259,14 грн розрахункових коштів, належних йому при звільненні, з яких: 2081154,42 грн - вихідна допомога при звільненні, 492 872,16 грн компенсація за невикористану відпустку, а також 50 232, 56 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Хмельницькгаз» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 50232,56 грн та 1073,60 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_2 оскаржив його в цій частині в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт посилається на те, що Інструкція зі статистики заробітної плати №114/8713, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004, на яку послався суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення, містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників (тобто, для подачі статистичного звіту з праці) і не застосовується для обчислення середнього заробітку при визначені розміру виплат працівнику, які передбачені законодавством. Натомість, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника, у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Також, ОСОБА_2 посилається на незаконне віднесення Хмельницьким міськрайонним судом премії, виплаченої йому на підставі рішення Наглядової Ради АТ «Хмельницькгаз» на підставі Наказу №170 від 16.05.2023, до одноразових виплат, та вважає, що оскільки законодавством не передбачено чіткого тлумачення і визначення термінів щодо виплат, які мають одноразовий чи систематичний характер, тому їх можна визначити виходячи із часу здійснення цих виплат. І зі змісту протоколу від 12.05.2023 Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» вбачається, що така премія (заохочення) здійснена «за перші чотири місяці 2023 року» у конкретному грошовому виразі. І тому позивач вважає, що премія за чотири місяці 2023 року, що йому виплачена, не є одноразовою та пов`язана з конкретними результатами роботи (виконанням обов`язків за контрактом) за цей період.

ОСОБА_2 наголошує, що у разі виникнення трудового спору щодо оплати праці між роботодавцем та працівником, який працює за контрактом, зокрема премії, умови контракту мають первинне значення у вирішенні трудового спору, адже саме ці умови розкривають юридичний зміст трудових правовідносин конкретного працівника з роботодавцем. І в даному випадку, згідно п. 2 Додатку до Контракту від 22.06.2022, укладеного між позивачем та АТ «Хмельницькгаз», сторонами визначено розмір посадового окладу, який враховує умови та характер виконання роботи за посадою, з наведенням таких умов та характеру виконання роботи (режим роботи, рівень освіти, професійна майстерність, стаж попередньої роботи тощо), що відповідно не може ще додатково оплачуватись, що, як правило, здійснюється у вигляді доплат та надбавок. А згідно п. 3 Додатку до Контракту передбачено, що працівнику може виплачуватись «Річна премія» на умовах та в порядку визначеного цим додатком. Разом з тим, пунктом 9 Додатку до Контракту передбачено, що також може виплачуватись «інші місячні премії (заохочення)» за рішенням Наглядової ради товариства.

Позивач вказує, що оскільки нарахування та виплата премії (заохочення) «за чотири місяці 2023 року» здійснено згідно наказу від 16.05.2023 №170 у травні 2023 року, то за правилом абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 під час обчислення середньої заробітної плати вона має враховуватись в заробіток періоду, який відповідає кількості чотирьох місяців, за які вона нарахована, починаючи з травня 2023 року. А тому, ОСОБА_2 вважає, що розрахунок сум коштів, які належали йому до виплати при звільненні з АТ «Хмельницькгаз», мав би здійснюватися так як ним визначено у позовній заяві.

Таким чином, позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні його вимог про стягнення 2 624 259,14 грн розрахункових коштів, належних при звільненні та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Хмельницькгаз» просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідач вказує про відсутність підстав для врахування премії, виплаченої позивачу на підставі Наказу №170 від 16.05.2023, при розрахунку середньої заробітної плати для виплати розрахункових коштів при звільненні останнього. Адже, як встановлено за результатами службового розслідування щодо законності та підстав виплати премій голові та членам правління АТ «Хмельницькгаз» у травні 2023 року, вищезазначене преміювання здійснено на підставі лише ксерокопії Протоколу Наглядової ради від 12.05.2023 №12/05-2023, що не зареєстрований у канцелярському відділі. І оригінал вказаного Протоколу на момент винесення зазначеного наказу у відповідальних працівників Товариства був відсутній, також відсутні оригінали та копії бюлетенів членів Наглядової ради, які здійснювали голосування. А за відсутності оригіналу протоколу засідання Наглядової ради (у тому числі оригіналів бюлетенів членів Наглядової ради, які здійснювали голосування, що є невід`ємною частиною такого протоколу) неможливо достовірно володіти інформацією про зміст прийнятих такою Наглядовою радою рішень, а відтак подальше виконання такого протоколу (чи виписки, витягу з нього) є незаконним.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що оригінал протоколу засідання Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» від 12.05.2023 №12/05-2023 разом з бюлетенями членів Наглядової ради не надходив на адресу АТ «Хмельницькгаз» станом на 16.05.2023 на момент підписання наказу про преміювання, що є порушенням вимог п. 10.4.9 Статуту, пунктів 8.20, 8.29 розд. 8 Положення про Наглядову раду, а тому прийняття та підписання Наказу від 16.05.2023 №170 є неправомірним, як і виплата премій на підставі цього наказу.

Представник АТ «Хмельницькгаз» зауважує, що рішення Наглядової ради щодо виплати премії Голові та Членам Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз», оформлене протоколом № 12/05-2023 від 12.05.2023, прийнято на неправомочному засіданні Наглядової ради, недостатньою кількістю голосів, що суперечить п. 8.13 та 8.21 Положення про Наглядову Раду АТ «Хмельницькгаз», а отже є недійсним.

Також, Протоколом засідання Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» від 21.08.2023 скасовано рішення Наглядової ради № 12/05-2023 від 12.05.2023 і за заявою АТ «Хмельницькгаз» порушено кримінальне провадження № 42023240000000067 за фактом використання службовими особами товариства службового становища всупереч інтересам служби шляхом вчинення незаконних дій щодо виплати премій, що спричинило тяжкі наслідки.

Представник відповідача вказує, що до розрахунку середньомісячного заробітку включаються систематичні виплати виробничого характеру, які пов`язані з виконанням трудової функції працівника, проте такі позивачу не нараховувались і не могли бути нараховані з огляду на те, що всі матеріальні заохочення, що відображають характер та інтенсивність роботи позивача, вже враховані в розмір його посадового окладу і в подальшому не можуть бути додатково нараховані (виплачені).

А премія, що була виплачена за перші чотири місяці 2023 року позивачу, має одноразовий, а не систематичний характер, не виплачувалась Підприємством ніколи в минулому, а тому відповідачем з урахуванням протоколу Наглядової ради Товариства від 21.08.2023 було правомірно обчислено розмір середньої заробітної плати для проведення розрахунків при звільненні із позивачем без урахування суми одноразової премії в розмірі 985 549,68 грн.

Представник АТ «Хмельницькгаз» вказує, що здійснюючи остаточний розрахунок із позивачем у Товариства були відсутні правові підстави для включення суми одноразової грошової виплати у розмірі 1 242 240 грн до складу заробітної плати при обчисленні розміру середньої заробітної плати позивача.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Сорокопуд А.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представник відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» Гранцерт М.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач ОСОБА_2 до суду не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, як вбачається із доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 оскаржує судове рішення лише в частині відмови у задоволених позовних вимогах, тому апеляційним судом не переглядається судове рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з АТ «Хмельницькгаз» 50232,56 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Адже відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц , у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 24 червня 2022 року між АТ «Хмельницькгаз» в особі голови правління та ОСОБА_2 , обраний членом Правління Товариства за рішення Наглядової Ради Товариства від 25.05.2022 (протокол №25/05-2022), підписано Контракт, за яким працівник приймається (наймається) на роботу в Товариство до складу Правління: членом Правління Товариства на посаду Директора комерційного, відповідно до рішення Наглядової ради Товариства від 25 травня 2022 року (т.1 а.с.10-13).

Згідно з пунктом 6.1 Контракту за виконання обов`язків, передбаченим цим Контрактом, працівнику встановлюється щомісячна винагорода (надалі «Посадовий оклад») у розмірі, визначеному в Додатку до цього Контракту.

Відповідно до п. 6.2 Контракту додаткові виплати при виконанні працівником обов`язків, передбачених цим Контрактом, встановлюються сторонами в Додатку до цього Контракту.

24 червня 2022 року між АТ «Хмельницькгаз» в особі голови правління та ОСОБА_2 підписано Додаток до Контракту з членом Правління АТ «Хмельницькгаз» від 24 червня 2022 року (т.1 а.с.14).

Пунктом 1 цього Додатку передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених Контрактом, працівнику встановлено щомісячний посадовий оклад у розмірі 120 000 грн.

Згідно пункту 2 Додатку сторони встановили, що в розмірі посадового окладу працівника вже враховані ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність роботи члена Правління Товариства (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо), і в подальшому не можуть бути додатково нараховані (виплачені) працівнику.

Відповідно до пунктів 3-8 Додатку сторони узгодили порядок та строк виплати річної премії та в пункті 5 сторонами визначено розмір річної премії працівника у 480 000 грн, що складає 100% всього розміру річної премії.

Згідно пункту 9 Додатку працівнику можуть сплачуватись інші місячні премії (заохочення) за рішенням Наглядової ради Товариства.

Розмір нарахованої позивачеві премії за 2022 рік в сумі 480 000 грн разом із посадовим окладом виплачено позивачеві в лютому 2023 року, що не заперечується учасниками справи.

12 травня 2023 року Наглядовою радою АТ «Хмельницькгаз» затверджено Протокол №12/05-2023, по другому питанню порядку денного «Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)» вирішено виплатити Голові та членам Правління Товариства премію (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року в розмірі, зокрема, директору комерційному -1 242 240 грн (т.1 а.с.19).

І відповідно до наказу АТ «Хмельницькгаз» від 16.05.2023 № 170 директору комерційному ОСОБА_2 виплачено премію за чотири місяці 2023 року в розмірі 1242 240 грн (т.1 а.с.15).

11.08.2023 на засіданні наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» (протокол №2/23) прийнято рішення про припинення повноваження усіх діючих членів Правління Товариства (т.1 а.с.164-167).

14.08.2023 наказом №90-п ОСОБА_2 звільнено з 14.08.2023 з посади директора комерційного АТ «Хмельницькгаз» згідно з пунктом 5статті 41 КЗпП України, доручено нарахувати і виплатити вихідну допомогу у розмірі шістьох середньомісячних заробітних плат та компенсацію невикористаної щомісячної відпустки за 176 днів (т.1 а.с.16).

Відповідно до розрахункового листка за серпень 2023 року ОСОБА_2 при звільненні з роботи виплачено 1598600,99 грн, з яких: 52 173,91 грн - сума посадового окладу за 1-14 серпня 2023 року, 310,41 грн - сума індексації зарплати за 1-14 серпня 2023 року, 960388,00 грн - сума компенсації відпустки за 176 днів, 985549, 68 грн - сума вихідної допомоги (т.1 а.с.17).

21 серпня 2023 року рішенням Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» скасовано рішення Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» від 12 травня 2023 року, протокол №12/05-2023 (т.1 а.с.82-84).

На підставі цього рішення Наглядової ради наказом голови правління АТ «Хмельницькгаз» від 22.08.2023, № 264 скасовано наказ голови правління АТ «Хмельницькгаз» № 170 від 16.05.2023 «Про виплату премії» (т.1 а.с.85).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягнення з АТ «Хмельницькгаз» на користь ОСОБА_2 2 081154, 42 грн вихідної допомоги при звільненні та 492872,16 грн компенсації за невикористану відпустку, виходив із необґрунтованості таких вимог, адже виплачена відповідачем позивачу в травні 2023 року премія в розмірі 1242240 грн є одноразовою виплатою, що не підлягає врахуванню при визначенні розміру середнього заробітку для проведення розрахунків при звільненні із позивачем.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають норма матеріального та процесуального права.

Частиною 1 статті 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (на далі «Порядок») (в редакції, чинній станом на дату звільнення позивача).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Перелік виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати врегульовано Розділом ІІІ Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

З огляду на наведене, за змістом Порядку премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані (за механізмом, визначеним абзацом третім пункту 3 Порядку).

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про віднесення виплаченої позивачеві у травні 2023 року премії до одноразових виплат, колегія суддів виходить із наступного.

Так, згідно Контракту, укладеного 24 червня 2022 року між АТ «Хмельницькгаз» в особі голови правління та ОСОБА_2 , як членом Правління Товариства, і Додатку до нього, за виконання обов`язків, передбачених Контрактом, працівнику ОСОБА_2 встановлено щомісячний Посадовий оклад у розмірі 120 000 грн, куди включено ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність його роботи (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо) та визначено розмір річної премії працівника у 480 000 грн, що складає 100% всього розміру річної премії. Поміж того, п. 9 Додатком до Контракту сторони погодили, що працівнику можуть сплачуватись інші премії (заохочення), за рішенням Наглядової ради Товариства.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що пунктом 9 Додатку до контракту передбачено саме певні одноразові виплати (премії, заохочення) за певних умов, які, з огляду на відсутність будь-якої деталізації, не характеризуються постійним характером та систематичністю.

Врахувавши вищенаведене, встановивши усі обставини справи та оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представниками докази, міськрайонний суд правомірно виснував, що премія в розмірі 1 242 240 грн, яка виплачена ОСОБА_2 згідно рішення Наглядової ради АТ «Хмельницькгаз» №12/05-2023 від 12.05.2023, відноситься до передбачених підпунктів «б», «о» пункту 4 Порядку одноразових виплат (перелік яких в даному пункті не є вичерпним), тобто витрат, що не включаються при обчисленні середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при проведення розрахунків при звільненні із позивачем.

Неспроможними є посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на необхідність врахувати премію в сумі 1 242 240 грн при розрахунку середньої заробітної плати при звільненні згідно Постанови КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року№ 100, оскільки ці посилання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, є аналогічні позовним вимогам, що були предметом розгляду у суді першої інстанції та повторного правового аналізу не потребують.

Разом з тим, такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про відсутність підстав для застосування судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення в оскаржуваній частині, положень Інструкції зі статистики заробітної плати №114/8713, однак це не призвело до невірного вирішення справи.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в оскаржуваній частині відсутні.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з переглядом судового рішення перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай