Ухвала

від 29.05.2024 по справі 753/10422/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10422/24

провадження № 2-з/753/122/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"29" травня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мицик Ю.С., розглянувши заяву адвоката Сікача Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2024 року адвокат Сікач Олександр Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якій просить суд: визнати квартиру АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ; визначити, що частка ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/2 частку; визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/2 частку; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 ; визнати недійсним Договір дарування № 732 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Надією Володимирівною, згідно якого померлий ОСОБА_4 подарував квартиру за адресою АДРЕСА_2 , в рівних частках по 1/2 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.05.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу було передано судді 29.05.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . У визначений законодавством шестимісячний строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 . За його заявою було заведено спадкову справу №6/2024. Спадкодавець з 12.04.2006 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (відповідач 1). Спільних дітей під час шлюбу у них не народилось.

ОСОБА_3 (відповідач 2) є сином спадкодавця та рідним братом позивача. Таким чином до першої черги спадкування щодо майна померлого ОСОБА_4 відноситься його син ОСОБА_1 (позивач), син ОСОБА_3 (відповідач 2) та дружина ОСОБА_2 (відповідач 1).

Під час перебування у шлюбі, спадкодавцем та відповідачкою ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1 право власності на яку було зареєстровано на ОСОБА_2 . Дане майно має статус спільної сумісної власності, відтак 1/2 частка квартири входить до складу спадщини.

Також спадкодавцю на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 . Але позивачу стало відомо, що за день до своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_4 подарував вказану квартиру відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Враховуючи стан здоров`я спадкодавця, позивач вважає, що померлий батько міг не усвідомлювати значення своїх дій та не керувати ними.

У зв`язку із наявністю спору, позивач вимушений був звернутись до суду для захисту своїх порушених прав.

Одночасно із позовною заявою адвокат Сікач О.М. подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2024 заяву передано в провадження судді Мицик Ю.С .

У заяві про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на спірне нерухоме майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2609247680000, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2763577080000, яка належить: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначає, що якщо позовні вимоги будуть задоволені і за позивачем буде визнано право власності на майно в порядку спадкування, позивач буде побавлений можливості реалізувати рішення суду, шляхом реєстрації за собою права власності на свою частку у квартирах, у разі відчуження відповідачами нерухомого майна, яке є предметом позову.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За змістом наведених вище приписів, умовою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача. При цьому відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.05.2024, квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2609247680000 належить ОСОБА_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.05.2024, квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2763577080000, належить на праві спільної частковою власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023.

Суд вважає, що через ризик подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Те, що особа ще не вчинила дії, які могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як одноосібного власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наявність зв`язку між арештом спірних квартир та позовними вимогами, які пред`явлені позивачем, а також співмірність таких заходів, зокрема те, що арешт квартир, щодо яких між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, яке носить тимчасовий характер.

Крім того, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Сікача Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на:

- квартиру АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2609247680000, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2763577080000, яка належить на праві спільної частковою власності: ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023 та ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частки на підставі Договору дарування № 732 від 11.07.2023.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання 3 (три) роки.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

На виконання ч.2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.С. Мицик