Рішення

від 29.05.2024 по справі 420/3488/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3488/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державної податкової служби України про визнання противним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.12.2023 року №10186283/14117705 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 30.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 30.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 13.12.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що підприємством у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №12 від 30.11.2023 року, реєстрацію якої з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у вищевказаних ПН, підприємством були направлено до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією було прийнято рішення №10186283/14117705 від 18.12.2023 року про відмову у реєстрації вищевказаної податкової накладної. Позивач вищезазначене рішення вважає незаконним, необґрунтованим, та таким, що не враховує специфіку господарських операцій позивача, та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття.

Ухвалою суду у справі №420/3488/24 адміністративний позов колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та Державною податковою службою України адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу Одеського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі, було отримано через систему «Електронний суд», що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачами наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачами не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.

При цьому в ухвалі про відкриття провадження у справі судом відповідачам було роз`яснено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про можливість вирішення судом справи за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного та надзвичайного стану не може обмежуватися право особи на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

Колективне підприємство промислово-комерційна фірма «Квазар-Юг» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 14117705, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №013733.

Основним видом діяльності колективного підприємства є 31.09 Виробництво інших меблів.

При здійсненні основного виду господарської діяльності, між колективним підприємством промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» (як покупцем) було укладено Договір поставки №16/11 від 16.11.2023 року (далі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар (пелети, гранули), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених цим Договором.

Згідно п.3.1 Договору ціна на товар розраховується з ціни за 1 т насипного товару.

За п.3.2 Договору ціна на товар указана в рахунках та може бути переглянути кожні 10 календарних днів.

Розрахунок за цим Договором проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури за фактично одержану партію товару (п.4.1 Договору).

За п.5.3 Договору зобов`язання постачальника з поставки (передачі) товару вважаються виконаними в момент передачі товару покупцеві (вантажоодержувачу) в місці призначення. Момент передачі товару покупцеві (вантажоодержувачу) сторони визначають згідно з датою відмітки про одержання (видачі) товару у видатковій накладній.

Датою підписання видаткової накладної вважається датою поставки товару (п.5.5.1 Договору).

На виконання Договору №16/11, колективне підприємство промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» партію товару висівки пшеничні гранульовані, на підставі чого було складено видаткову накладну №35 від 30.11.2023 року на суму 96 800,00 грн. з ПДВ, а також товарно-транспортну накладну №10 від 30.11.2023 року. Також позивачем додатково надано виписку з рахунку станом на 07.12.2023 року.

За фактом першої події, а саме поставки товару товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС», позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 30.11.2023 року на суму 96 800,00 грн. з ПДВ.

Вищезазначена податкова накладна, згідно квитанції від 14.12.2023 року, була доставлена до Державної податкової служби України, але її реєстрацію було зупинено із посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, колективне підприємство промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» засобами електронного сервісу М.E.DOC направило до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі повідомлення №3 від 14.12.2023 про надання пояснення та копій документів щодо податкової накладної №12 від 30.11.2023 року.

До вищезазначеного повідомлення надавались додаткові документи на підтвердження факту придбання позивачем товару, який пізніше було реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» (відносно чого було складено спірну податкову накладну), зокрема договір поставки №16-11 від 16.11.2023 року, складений з ТОВ «АГРОКОРМЕКСПОРТ» щодо поставки позивачу товару висівок пшеничних гранульованих, а також специфікацію №1, рахунок на оплату №5 від 24.11.2023 року, виписку з банку станом на 24.11.2023 року, видаткову накладну №82 від 28.11.2023 року, товарно-транспортну накладну №10 від 28.11.2023 року. Також на підтвердження факту перевезення товару, позивачем до повідомлення №3 було надано заявку на перевезення товару №27/11 від 27.11.2023 року, рахунок-фактуру №644 від 30.11.2023 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №644 від 30.11.2023 року щодо надання транспортних послуг перевізником приватним підприємством «Леко Транс» позивачу щодо перевезення вищевказаного товару.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10186283/14117705 від 18.12.2023 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 30.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В додатковій інформації зазначено, що в підтвердження правомірності складення податкової накладної підприємством надано товарно - транспортну накладну №10 від 28.11.2023 року, яка складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», а саме супровідним документом на вантаж вказано видаткову накладну №35 від 30.11.2023 року, що виписана пізніше, ніж відбулася доставка товару до покупця, згідно товарно-транспортної накладної.

Не погодившись із зазначеними рішенням та вважаючи його протиправним і необґрунтованими, позивач звертався зі скаргою до Держаної податкової служби України.

Разом із скаргою було надано лист-пояснення за вих.№6 від 19.12.2023 року, в якому зазначено, що товар, визначений у ПН №12 від 30.11.2023 року, був доставлений на склад ТОВ «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» (покупець) 30.11.2023 року згідно товарно-транспортної накладної №10 від 30.11.2023 року. До розблокування ПН №12 від 30.11.2023 року було додано помилково виписану товарно-транспортну накладну №10 від 28.11.2023 року, відомості в якій були згодом виправлені на правильну дату виписки - 30.11.2023 року. Також позивач у листі зазначив, що перевізник приватне підприємство «Леко Транс», помилково виписав товарно-транспортну накладну №10 від 28.11.2023 року по факту навантаження товару, а не по факту розвантаження на складі ТОВ «ТЕПЛОНВЕСТСЕРВІС» 30.11.2023 року, про що свідчить відомості в акті виконаних робіт №644 від 30.11.2023 року. Товар був прийнятий покупцем 30.11.2023 року, про що також свідчить видаткова накладна №35 від 30.11.2023 року та товарно-транспортна накладна №10 від 30.11.2023 року.

Разом з тим, ДПС України скаргу позивача залишило без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у справі №420/3488/24.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову, а також надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у вигляді Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.

Відповідно до п.п. 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому п. 5 Порядку №520 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).

Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п. 5 Порядку №520 документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Суд зауважує, що в квитанції від 14.12.2023 року про зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цієї ПН.

Суд також зауважує, що в квитанції відповідачем вказано, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації ПН зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено детальних обґрунтувань (із визначенням цифрових показників) того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній позивача, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.

Крім того, застосування податковим органом загального посилання на п.1 критеріїв, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарської операції, щодо якої було складено податкову накладну №12 від 30.11.2023 року.

З наданих до суду копій документів, які також надавалися до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарської операції, по якій позивач подав для реєстрації податкову накладну, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей за час розгляду справи також не було зазначено відповідачами.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10186283/14117705 від 18.12.2023 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаної ПН.

Підставою для прийняття такого рішення відповідачем зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що в підтвердження правомірності складення податкової накладної підприємством надано товарно - транспортну накладну №10 від 28.11.2023 року, яка складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», а саме супровідним документом на вантаж вказано видаткову накладну №35 від 30.11.2023 року, що виписана пізніше, ніж відбулася доставка товару до покупця, згідно товарно-транспортної накладної.

З цього приводу суд зазначає, що контролюючий орган, приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстави того, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, в рішенні про відмову в реєстрації цієї ж податкової накладної вже не зазначає про зазначену підставу, а посилається вже на іншу надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що безпосередньо підтверджує факт поставки товару позивачем на адресу контрагента, яким у даному випадку є Видаткова накладна №35 від 30.11.2023 року та яка була надана відповідачу.

З цього приводу суд вважає слушним твердження позивача у позові, що ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, тобто є доказом, який підтверджує факт надання послуг з перевезення, а не факт здійснення господарської операції з продажу (поставки) товару контрагенту.

При цьому сама по собі відсутність окремих документів не є безумовною підставою для невизнання здійснення господарської операції, що відображена в податковій накладній, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків при проведенні ним господарської операції.

За таких умов, на думку суду, підстава, вказана в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної є формальною.

Також суд враховує той факт, що позивачем разом із скаргою до ДПС України на прийняття оскаржуваного рішення №10186283/14117705 від 18.12.2023 року, було надано лист-пояснення за вих.№6 від 19.12.2023 року, в яких були надані обґрунтування щодо допущення помилки в даті складення наданої до податкового органу товарно - транспортної накладної №10 від 28.11.2023 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДПС України при залишенні скарги позивача без розгляду, вищевказаний лист підприємства не врахувало, та підстав його неврахування також не зазначило.

Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідачі за час розгляду адміністративної справи не надавали до суду доказів на підтвердження правомірності оспорюваного рішення, а також не зазначали обґрунтованих підстав для його прийняття.

Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарської операції з контрагентом, яка зазначена в ПН.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала достатніх фактичних та правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №12 від 30.11.2023 року, з огляду на що рішення №10186283/14117705 від 18.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 30.11.2023 року датою її фактичного надходження.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» (73003, м. Херсон, вул. Полякова, 27) до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання противним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10186283/14117705 від 18.12.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» №12 від 30.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до реєстру.

Стягнути з Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь колективного підприємства промислово-комерційної фірми «Квазар-Юг» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький