Ухвала

від 21.05.2024 по справі 760/19627/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 760/19627/22-ц

№ апеляційного провадження: 22-з/824/3267/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

21 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, вирішення питання про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у розмірі 8 038 800 грн., пеню у розмірі 765 777, 60 грн., інфляційні втрати у розмірі 430 715, 59 грн., 3% річних у розмірі 62 940, 62 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та частково задоволено апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» - Мамедової І.Р., скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 липня 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з відповідача страхове відшкодування в розмірі 2 410 073, 49 грн.

В судове засідання представник позивача - ОСОБА_2 не з`явився, 15.05.2024 через систему «електронний суд» подав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак в судовому засіданні зв`язок з представником позивача - ОСОБА_2 встановлено не було.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відео конференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказане питання у відсутність представника позивача - ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника відповідача - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку про ухвалення додаткового рішення по справі.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив додаткове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як видно з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та частково задоволено апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» - Мамедової І.Р., скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 липня 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з відповідача страхове відшкодування в розмірі 2 410 073, 49 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року було внесено виправлення в постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року щодо вказівки в резолютивній частині постанови повної назви відповідача по справі та виправлено арифметичну помилку щодо розміру страхового відшкодування.

Разом з тим, при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про частину позовних вимог, які були заявлені позивачем, а саме щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

В пункті 9.1 Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна №51/21-И/Ж від 16 червня 2021 року передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми несвоєчасного виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року (справа № 337/5617/19) міститься правовий висновок, згідно якого надаючи оцінку наданому позивачем розрахунку заборгованості, Верховним Судом враховано, що рішенням у справі № 372/4749/15 встановлено, що у травні 2014 року позивач звернувся до відповідача із необхідними документами про виплату страхового відшкодування. Враховуючи положення пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого граничний строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплати складає 90 днів, а за умовами договору про добровільне страхування - 14 днів, Верховний Суд (взявши до уваги визначені позивачем вимоги до страховика) погоджується з тим, що починаючи з 91 дня після звернення з необхідними документами про виплату страхового відшкодування у страховика виникло прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідно, суд погоджується з розрахунком періоду, наданим позивачем для обрахунку часу прострочення, починаючи з вересня 2014 року і до дати звернення до суду із цим позовом».

В п. 7. 2 Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ страховик протягом десяти робочих днів починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно п. 7.1 Договору страхування, складає Страховий акт, який кваліфікує як страховий, (нестраховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування.

Відповідно до п. 7.1 Договору страхування для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов`язаний надати страховику такі документи:

1) заяву на виплату страхового відшкодування за формою, визначеною страховиком;

2) перелік пошкодженого або знищеного майна;

3) документи, що підтверджують наявність права власності або іншого майнового інтересу щодо пошкодженого, знищеного або викраденого майна на момент страхового випадку;

4) документи компетентних органів, що підтверджують факт настання та причини страхового випадку;

5) документи, що підтверджують характер і розмір заподіяних збитків;

6) документи, що підтверджують виконання страхувальником вимог щодо вогнезахисної та біозахисної обробки деревини нерухомого майна, що визначене в Додатку №1 до Договору, з періодичністю та у відповідності з рекомендаціями виробника деревини та/або виробника спеціальних засобів для огнезахисної та біозахисної обробки такої деревини та/або у відповідності до вимог законодавства України.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято 19.04.2022. Однак зазначена дата не може бути визнана як належна для обрахунку початку періоду прострочення.

Відповідно до п. 7.11 Договору страхування страховик має право відстрочити складання Страхового акту, якщо: у нього є мотивовані сумніви в правомірності вимог на одержання страхового відшкодування - до отримання роз`яснень компетентних органів, але не більше ніж на три місяці з дня одержання заяви на виплату страхового відшкодування; розмір збитку протягом встановленого в п. 7. 2 строку визначити неможливо - до визначення розміру збитку, але не більше ніж на три місяці з дня одержання заяви на виплату страхового відшкодування.

За положеннями частин 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тому початок строку прострочення слід визначити з 01.03.2022 по 27.12.2022, що становить 301 день.

Оскільки судом було визнано безпідставною відмову відповідача визнати пожежу страховим випадком і здійснити виплату страхового відшкодування, на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 770 990, 77 грн.

Також позивач відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України має право на стягнення трьох процентів річних, які становлять за вказаний період прострочення - 57 523,16 грн. та інфляційних втрат, які становлять 472 761,21 грн.

В статті 133 ЦПК України передбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Крім того, при прийнятті постанови не було вирішено питання про стягнення судового збору на користь позивача з відповідача, який становить 12 405 грн., який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви в максимальному розмірі, встановленому законом.

Разом з тим, витрати, понесені позивачем на проведення рецензування фахівця ОСОБА_4 №02/22 від 23.02.2022 в розмірі 24 000 грн., проведення пожежно-технічної експертизи в розмірі 46 000 грн., проведення незалежної оцінки майнових прав з метою визначення ринкової вартості матеріальних втрат, понесених внаслідок пожежі в розмірі 6 000 грн., не підлягають покладенню на відповідача, оскільки вони не були визнані належними доказами по справі.

Враховуючи викладене, по справі слід ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст. 270, 382 ЦПК України, суд

постановив:

ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» пеню в розмірі 770 990,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 472 761, 21 грн. три проценти річних в розмірі 57 523, 16 грн., судові витрати в розмірі 12 405 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2024 року.

Головуючий

Судді