Рішення

від 05.07.2023 по справі 760/19627/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19627/22

2/760/5310/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі:головуючого-судді - Букіної О.М.

при секретарі - Щепановій І.І.

за участю представника позивача-ОСОБА_14

представника відповідача - Головащенко К.Г., Мамедової І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» у якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в загальному розмірі 13 325 458,80 грн. (тринадцять мільйонів триста двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 80 копійок), з яких: сума страхового відшкодування - 8 038 800,00 грн., пеня - 2 974 356,00 грн., втрати від інфляції - 2 067 835,15 грн., 3% річних - 244 467,62 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16 червня 2021 року, укладеного між відповідачем та позивачем, предметом Договору страхування став житловий будинок з невід`ємними комунікаціями та зовнішнім і внутрішнім оздобленням за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що в ніч з 30.11.2021 на 01.12.2021 сталась пожежа у вищезазначеному будинку та будинок з невід`ємними комунікаціями, зовнішнім і внутрішнім оздобленням згоріли повністю.

Зазначає, що 01 грудня 2021 року позивачем до відповідача було подано заяву про страховий випадок.

Однак, лише 16.05.2022 за вих. № 160522-162/ю відповідач надав відповідь на адвокатський запит позивача, що згідно страхового акту, подію було кваліфіковано як не страховий випадок. Причиною ж відмови став висновок фахівця ОСОБА_2 № 02/22 від 23.02.2022 складений за зверненням відповідача.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо виплати страхового відшкодування, позивач звертається до суду за захистом свого порушеного права обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у висновку фахівця ОСОБА_2 № 02/22 від 23.02.2022 експертні пожежно-технічні дослідження були проведені неповно та без додержання існуючих методів дослідження та вимог посадової Інструкції, що є порушенням принципів, відповідно до повноти та об`єктивності дослідження, визначених ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», посилаючись на те, що:

-взагалі відсутнє пояснення за яким комплексом ознак було встановлено, що саме в приміщенні сходової клітини відбувалось потужне та тривале горіння;

-не досліджувався післяпожежний стан стін, на яких могли утворитись сліди термічного впливу пожежі;

-фотознімки в ілюстративній таблиці на яких післяпожежний стан житлового будинку зафіксований під покровом снігу, що може вказувати на природні утруднення умов у проведенні всебічного експертного огляду місця пожежі і тому був проведений лише статичний огляд місця пожежі;

-стверджуючи що осередок даної пожежі знаходився на 1-му поверсі житлового будинку в приміщенні сходової клітини, не було встановлене більш точно його місце знаходження;

-фахівцем не була дана оцінка інформації, яка містилася в наданих йому на дослідження матеріалів, а саме, що під час виникнення даної пожежі був сильний вітер та сніг, по вулиці були перебої з електрикою в будинку ніхто не проживав, що осередок пожежі знаходився на перекритті будинку і, ймовірною причиною пожежі є коротке замикання в електромережі будинку (з акту про пожежу і звіту ДСНС про причину пожежі). Також слід було надати експертну оцінку поясненню свідка ОСОБА_3 , який побачив, що «з правої сторони від входу вогонь був більший», що не узгоджується з встановленим експертизою місцем знаходження осередку - на першому поверху в приміщенні сходової клітини, яке розташоване лівіше від більшого вогню;

-оскільки фахівцем було встановлено, що осередок даної пожежі знаходився в приміщенні сходової клітини на першому поверсі, то необхідно було в ньому провести детальний (динамічний) огляд пожежного сміття накопиченого на підлозі з метою виявлення слідів чи речей, які б вказували на потенційно-можливі джерела запалювання;

-вирішуючи питання про можливу причетність електромережі житлового будинку до виникнення пожежі слід було розпочинати дослідження з аналізу наданих на дослідження матеріалів з метою встановлення, чи були присутні напередодні виникнення пожежі обставини, які б могли спровокувати виникнення аварійного режиму в електромережі будинку. Такою обставиною, що могла спровокувати виникнення аварійного режиму в електромережі будинку була інформація свідків про те, що перед виникненням пожежі по вулиці були перебої з електрикою;

-не у повному обсязі був оглянутий фрагмент ввідного кабелю з лічильником і наявним автоматичним вимикачем, тому що не відомо чи були відсутні сліди термічної дії на контактах лічильника і автомата, не відомо як саме було здійснене роз`єднання фрагменту ввідного кабелю, що біля лічильника від іншої його частини за станом струмоведучих жил в місці його роз`єднання (розривом, розрізом чи під термічним впливом). Також не вказується, яка електромережа була введена в будинок - однофазна чи трифазна;

-опис післяпожежного стану розподільчого електрощита з наявним в ньому електрообладнання і прокладеної електропроводки має поверхневий характер, не вказується кількость автоматичних вимикачів і запобіжників, їх типи, до яких групи електромережі вони відносились та не вказується яким проводом, чи кабелем була виконана електропроводка в металорукаві і які перерізи струмоведучих жил. Такі дані можливо було б встановити шляхом докладного огляду залишків від ушкоджених пожежею електроприладів, які повинні були знаходитись також під електрошитом серед пожежного сміття, що можливо дозволило б охарактеризувати поведінку апаратів захисту під час даної пожежі;

-не можна вважати обгрунтованими висновки стосовно утворення «чисельних оплавлень мідних струмоведучих жил електромережі» внаслідок вторинного короткого замикання, тому що первинність (до пожежі) або вторинність (після виникнення пожежі) короткого замикання встановлюється спеціальними металознавчими експертними дослідженнями за методичними вказівками [12], які не входять в коло вирішуємих питань пожежно-технічного експерта. У звязку з зазначеним слід констатувати, що у даному випадку експерт вийшов за межі своєї компетенції;

-не обгрунтоване твердження, що «після того як почалася пожежа запобіжники на щиту ще не знеструмили електромережу будинку», тому що фактично не було проведене дослідження ушкоджених пожежею запобіжників і не наданий можливий механізм виникнення та розвитку аварійного режиму в електромережі будинку що спричинив пожежу. Встановлення механізму виникнення та розвитку аварійного режиму в електромережі будинку в тому числі і аварійного режиму короткого замикання можливо шляхом проведення також електротехнічних досліджень, тобто дослідження можливої причетності електромережі будинку до виникнення пожежі можливо в рамках проведення комплексних пожежно-технічних та електротехнічних досліджень;

-у висновку наведені описання результатів експертного огляду електромережі лише приміщення, де знаходився електричний щит (приміщення коридору при вході в будинок) і приміщення сходової клітини, що також може вказусати на не повноту проведеного дослідження;

-фахівцем стверджується, що в електромережі будинку, яка знаходилась під напругою, «в якийсь момент стався збіг всіх можливих обставин і в будинку почалася пожежа в результаті виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку від теплової дії електричного струму». У наведеному твердженні немає конкретики, тому що не відомо в який саме момент і який саме збіг можливих обставин стався, які призвели до виникнення аваріного режиму в електромережі будинку і який саме з перелічених у висновку аварійних режимів призвів до виникнення даної пожежі;

-висновок фахівця не конкретний і не зрозумілий, не зрозуміла природа теплових проявів електричного струму, яка причина призвела до таких проявів. Якщо причиною таких проявів електричного струму було коротке замикання в електромережі, то тоді слід знати в якому саме місці воно сталося, адже фахівцем було встановлено, що усі виявлені оплавлення мали характер «вторинного короткого замикання».

На спростування даного висновку позивачем до позовної додано рецензію від 25.08.2022 на висновок фахівця ОСОБА_2 № 02/22 від 23.02.2022 у якій зазначено згадані вище невідповідності.

Вказує, що відповідно до висновку експертного комплексного пожежно-технічного дослідження за № 74/22 від 27.10.2022, яка була проведене на замовлення позивача, встановлено причину пожежі коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис після руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до краю даху будинку.

Зазначає, відповідно до «акту про пожежу ДСНС України в Івано-Франківської області від 01.12.2021» пожежа в житловому будинку виникла 01.12.2021 ймовірно через коротке замикання електромасажі.

Посилається, що відповідно до звіту № 120 ВЗНС Надвінянського РУ ГУ ДСНС про причину виникнення пожежі, яка мала місце 01.12.2021 та листа начальника відділення № 1 Надвірянського РВП ГУНП України у Івано-Франківській області № 85052/01-2022 від 09.02.2022 було визначено ймовірну причину пожежі коротке замикання електромережі.

Стверджує, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, а тому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача 8 038 800,00 грн. вартість матеріального збитку з урахуванням безумовної франшизи, а також пеню визначену договором у розмірі 2 974 356,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 067 835,15 грн., 3 % річних у розмірі 244 467,62 грн.

29.12.2022 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2022 р. у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження.

22.03.2023 представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечує.

В обґрунтування заперечень проти позову вказує, що технічні характеристики будинку, які були зазначені позивачем у заяві на страхування не відповідають висновкам технічної інвентаризації будинку та інформації зазначеній у технічному паспорті, так як стіни другого та третього поверху з дерев`яних конструкцій, а не з цегли.

Зазначає, що мешканцями будинку не дотримувалися правила пожежної безпеки.

Посилається, що згідно висновку фахівця ОСОБА_2 № 02/22 від 23.02.2022 причиною виникнення пожежі, яка сталась 01.12.2021 у приватному житловому будинку позивача стали теплові прояви електричного струму в електромережі будинку та те, що останнім не було забезпечено пожежну безпеку в житловому будинку, в зв`язку з чим подія не є страховим випадком

Стверджує, що відповідно до висновку за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 325/11.22 від 16.09.2022 судовим експертом Лиценком М.В. встановлено, що житловий будинок не відповідає проектній документації на його будівництво та інформації поданій в заяві на страхування, що є невід`ємною частиною договору добровільного страхування № 51/21-И/Ж від 16.06.2021, оскільки стіни та перекриття будинку є дерев`яними, а тому у відповідача є право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Вказує, що з урахуванням висновку фахівця № 02/22 від 23.02.2022 за результатами проведення експертного-дослідження, страховиком встановлено, що подія, яка сталася 01.12.2021 не є страховим випадком, оскільки під час її виконання мало місце порушення діючих Правил пожежної безпеки України, не було забезпечено пожежну безпеку у будинку, отже застраховане майно не утримувалося у відповідності з правилами безпеки та експлуатації.

Зазначає, що з метою встановлення розміру збитків відповідач звернувся до судового експерта ОСОБА_10 із заявою про проведення дослідження з метою визначення розміру збитку та відповідно до звіту судового експерта ОСОБА_10 вартість матеріального збитку складає 2 410 073,00 грн.

З урахуванням викладеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23.03.2023 у справі було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши експертів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021 укладеного між відповідачем та позивачем предметом вказаного договору страхування став житловий будинок з невід`ємними комунікаціями та зовнішнім і внутрішнім оздобленням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-27 т. 1).

Даний будинок на праві власності належить позивачу, що підтверджується копією технічного паспорту та не заперечувалося сторонами.

В ніч з 30 листопада 2021 р. на 01 грудня 2021 року сталась пожежа у вищезазначеному будинку, будинок з невід`ємними комунікаціями, зовнішнім і внутрішнім оздобленням згоріли повністю, що відповідачем не спростовано.

01 грудня 2021 року позивачем до відповідача було подано заяву про страховий випадок (а.с. 32-33 т.1).

Відповідно до п. 7.2. Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021, страховик протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з п.7.1, складає Страховий Акт, яким кваліфікує подію як страховий (не страховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування.

16 травня 2022 року за вих. № 160522-162/ю відповідач надіслав позивачу страховий акт, відповідно до якого подію було кваліфіковано як не страховий випадок (а.с. 174 т. 1).

Згідно листа відповідача від 19.04.2022 за вих. № 190422-132/ю останній зазначає що з урахуванням висновку фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 № 02/22 за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження, Страховиком встановлено, що подія, що сталася 01.12.2021 не є страховим випадком, оскільки під час її настання мало місце порушення вимог п. 1.12, глави 11, розділу IV діючих «Правил пожежної безпеки в Україні», не було забезпечено пожежну безпеку у будинку, отже застраховане майно не утримувалось у відповідності з правилами безпеки та експлуатації (а.с. 176-179 т. 1).

Суд не погоджується з доводами відповідача в обгрунтування свого рішення щодо відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Так, у висновку фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 № 02/22 за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження зроблено наступні твердження:

1.осередок пожежі, яка сталася 01.12.2021 у приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на 1-му поверсі, в приміщені сходової клітини;

2.від осередку пожежі вогонь по спалимим предметам та матеріалам розповсюдився по всьому об`єму будинку - вверх у приміщення 2-го та 3-го поверхів, та у приміщення 1-го поверху - у кухню, вхідний коридор, паливну;

3.причиною виникнення пожежі, яка сталася 01.12.2021 у приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , стали теплові прояви електричного струму в електромережі будинку;

4.власником будинку не було забезпечено пожежну безпеку в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог статей 21, 55, 57 Кодексу цивільного захисту України;

5.в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були виявлені порушення вимог п.1.12, глави 11, розділу IV діючих Правил пожежної безпеки в Україні, які були присутні в будинку на час виникнення в ньому пожежі (а.с. 180-214 т. 1).

На спростування даного висновку позивачем до позовної заяви додано рецензію спеціаліста ОСОБА_4 від 25.08.2022 на Висновок фахівця № 02/22 від 23.02.2022 та висновок № 74/22 від 27.10.2022 експертного комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження по пожежі, яка сталася 01.12.2021 у житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у висновку спеціаліста ОСОБА_4 № 74/22 від 27.10.2022 за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження зроблено наступні твердження:

1.осередок пожежі (місце виникнення первинного горіння), яка сталася 01.12.2021 в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на фасадній частині будинку на стороні, де був здійснений ввід еклектики в будинок, а саме в місці входження ввідного проводу під кутову дошку, під якою він був прокладений до електричного лічильника;

2.осередок пожежі не міг знаходитися на першому поверсі будинку в приміщені сходової клітини;

3.причиною даної пожежі стало виникле коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки внаслідок руйнації ізоляції проводу а місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис від руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до даху будинку;

4.до виникнення пожежі причетна ділянка електромережі, яка сполучає відгалуження від повітряної лінії електропередачі з внутрішньою електропроводкою, від анкерного кріплення на даху будинку до затискачів на лічильнику електроенергії , на якій виник аварійний режим короткого замикання з причини зазначеної вище;

Зазначена ділянка електромережі була виконана без дотримання вимог пункту 1.12 Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок, відповідно до яких електропроводка вводу електрики у будинок мала бути ізольована від дерев`яної поверхні не горючим матеріалом.

Не дотримання пункту 1.12. Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок при улаштування вводу електрики в будинок від повітряної лінії електропередачі знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної пожежі.

Під час дослідження після пожежного стану електромережі в середині будинку не було виявлено невідповідностей в улаштуванні електропроводки вимогам пункту 1.12 Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок.

Виявлена під час дослідження невідповідність в улаштуванні відгалуження до вводу в будинок вимогам п. 2.4.17 ПУЕ не знаходиться у причинному зв`язку з виникненням пожежі (а.с. 234-250 т. 1, а.с. 1-26 т. 2).

Надаючи оцінку висновку фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 № 02/22 та висновку спеціаліста ОСОБА_4 № 74/22 від 27.10.2022 з метою встановлення причини даної пожежі, суд, з урахуванням досліджених у суді доказів у їх сукупності, знаходить обґрунтованим саме висновок спеціаліста ОСОБА_4 № 74/22 від 27.10.2022.

Що стосується висновку фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 р. № 02/22 суд звертає увагу на наступне.

На п`ятій сторінці висновку фахівця зазначається, що встановлюючи місце знаходження осередку пожежі, під яким розуміється конкретне місце виникнення первинного горіння фахівцем враховувались ступінь термічних пошкоджень будівельних конструкцій, облицювальних матеріалів, меблів, електрообладнання, предметів і матеріалів, що знаходились в приміщеннях будинку і шляхів розповсюдження полум`я тощо, як це вимагається методичними вказівками на які є посилання (1.5, 2.1).

Однак, визначивши, що осередок пожежі «знаходився на 1-му поверсі, в приміщенні сходової клітини» не надано висновок про конкретне місце виникнення первинного горіння пожежі.

Також не встановлювалась речова обстановка в приміщенні місця знаходження осередку пожежі, зокрема, які меблі і електрообладнання знаходилась в ньому, як було виконане коло електричного освітлення і не було надано конкретних характеристик ступеню і слідам їхнього термічного пошкодження.

На 7 і 8 сторінках висновку, де описуються результати детального огляду приміщень будинку лише констатується, що «найбільші термічні пошкодження від пожежі спостерігаються в приміщення сходової клітини», де повністю згоріли дерев`яні частини перекриття, сходів, облицювання стін, що «свідчило про первинність та довготривалість полум`яного горіння в приміщенні сходової клітини» і саме тому «в цьому приміщенні знаходився осередок даної пожежі».

Однак як вбачається з матеріалів справи, балки, які лежали на стінах приміщення сходової клітини збереглися і мають такий же характер термічних ушкоджень як і балки на інших частинах кам`яних стін будинку.

На восьмої сторінці висновку вказується, що з приміщення сходової клітини на першому поверсі «спостерігається розповсюдження полум`я пожежі … вверх по спалимим предметам та матеріалам - в приміщення 2-го та 3-го поверхів, та в сторони - в приміщення кухні та в коридор при вході в будинок. Якщо б пожежа виникла на 2-му, або на 3-му поверхах, то не було б таких значних по силі термічних пошкоджень в приміщеннях 1-го поверху».

Разом із тим, у висновку фахівця ОСОБА_2 відсутня інформація по яким саме спаленим предметам та матеріалам розповсюджувалось полум`я пожежі від приміщення сходової клітини на першому поверсі будинку.

Якщо пожежа виникла на першому поверсі будинку в приміщенні сходової і вона розповсюджувалася в сторони, то за такими викладами балки, які лежали на стінах приміщення сходової клітини мали бути знищені пожежею чи мали б максимальну ступінь вигорання, однак вони збереглися і мають такий же характер термічних ушкоджень, як і балки на інших частинах кам`яних стін будинку.

Якщо пожежа найбільш тривало відбувалась на першому поверсі в приміщені сходової клітини, то мали би бути зафіксовані сліди тривалого впливу високої температури пожежі на кам`яній стіні, яка була обшита дерев`яною дошкою і на підлозі вкриті керамічною плиткою.

Огляд стану підлоги приміщення сходової клітини шляхом її розчищення від пожежного сміття, під час детального огляду місця пожежі не проводився, так як відсутні будь-які дані з цього приводу.

Із ілюстративної таблиці, яка надається до висновку фахівця ОСОБА_2 також слідує, що під час огляду фахівцем місця пожежі, воно було вкрито снігом, у зв`язку з чим всебічний і повний огляду місця пожежі не проводився, як це вимагається методичними вказівками на які посилається у висновку фахівець.

Також не була надана експертна оцінка поясненням свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що прибігші до будинку «побачив, що весь будинок з середини охоплений вогнем, з правої сторони від входу вогонь був більший», тобто справа від місця знаходження сходової клітини.

Також вбачається, що фахівець ОСОБА_2 вдається до припущення на с. 14 висновку про те, що кабель електричного вводу до будинку на відстані 3 м від лічильника електроенергії був перерізаний, «ймовірно пожежними перед початком гасіння пожежі для знеструмлення будинку».

Однак, не була здійснена фото фіксація такого нібито перерізаного ввідного кабелю до будинку, так як зігдно даних висновку під час проведення огляду місця пожежі проводилась фотозйомка.

У зв`язку з чим, суд вважає, що жодним чином не підтверджується припущення перерізання ввідного кабелю.

У дійсності, як вбачається з наявних матеріалів справи, у зазначеному місці алюмінієві жили кабеля мали сліди руйнації, утворених під впливом струмів короткого замикання, тобто кабель не відрізали.

Вказані обставини підтверджуються висновком експерта ОСОБА_4 за № 74/22 від 27.10.2022 з з посиланням на деталізовані фото .

Також на с. 14 висновку фахівця ОСОБА_2 стверджується, що на ввідному електричному кабелі з електролічильником не було виявлено «слідів виникнення аварійних режимів в їх роботі у вигляді оплавлень струмоведучих жил», тому вони «до причини виникнення пожежі … не причетні».

Однак, як вбачається з наявних фото,що містяться в матеріалах справи, на вільному кінці фрагменту ввідного кабелю алюмінієві струмоведучі жили мали сліди руйнації, утворених аварійним режимом короткого замикання, що підтверджується висновком експерта ОСОБА_4 за № 74/22 від 27.10.2022).

У висновку фахівця ОСОБА_2 викладені різноманітні можливі аварійні режими роботи електромережі будинку, але відсутне експертне дослідження з конкретним висновоком про те, який саме аварійний режим призвів до пожежі. З висновку слідує, що при огляді місця пожежі на фрагментах електропроводки будинку були виявлені лише ознаки «вторинного» короткого замикання. Що у свою чергу, як слідує з висновку, «вторинне» коротке замикання не може бути причетним до пожежі. Але у висновку вказується на якісь не зрозуміли «збіги усіх можливих обставин» (с. 16) в результаті яких виник аварійний режим роботи електромережі будинку, від теплової дії якої, виникла пожежа.

Виходячи з вимог чинного законодавства, що регулює проведення експертних досліджень, остаточну природу оплавлень (від короткого замикання чи від температури пожежі) встановлюється спеціальними металознавчими дослідженнями за експертною спеціальністю 8.9 «Дослідження металів і сплавів».

У той же час, як встановлено судом, такі дослідження стороною відповідача не проводились.

Таким чином, висловлювання про «збіг усіх можливих обставин», які сприяли виникненню аварійного режиму в роботі електромережі будинку і призвели до виникнення пожежі, базується фахівцем ОСОБА_2 на припущеннях.

Окрім того, суд вважає, що для надання повної належної експертної оцінки улаштуванню електромережі будинку і встановлення її можливої причетності до виникнення пожежі можливе лише за умови електротехнічніх досліджень за експертною спеціальністю 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування», проте такі дослідження відповідачем не проводились.

Фахівцем ОСОБА_2 не була також надана експертна оцінка поясненням свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , які пояснили, що пожежа виникла в умовах сильного вітру та снігу і, що по вулиці були перебої з електрикою.

Допитаний у судовому засіданні фахівець ОСОБА_2 доводи представника позивача щодо неогрунтованості проведеного дослідження не спросував.

З урахуванням викладеного вище, суд не може прийняти до уваги висновок фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 № 02/22 в якості належного доказу щодо встановлених фахівцем ОСОБА_2 причини виникнення пожежі за спірною адресою.

Щодо твердження відповідача, що технічні характеристики будинку, які були зазначені позивачем у заяві на страхування не відповідають висновкам технічної інвентаризації будинку та інформації зазначеній у технічному паспорті, так як стіни другого та третього поверху з дерев`яних конструкцій, а не з цегли, то суд зазначає наступне.

Як стверджує відповідач із змісту додатку № 2 до Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021 р., матеріал стін: фундамент стрічковий залізобетонній, стіни - цегла повнолітня; матеріал перегородок: цегла (а.с. 29 т. 1).

Варто відзначити, що зі змісту додатку № 2 до Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021 страхування, кількість поверхів: 3 ( 1 поверх цокольний, 2 поверх, мезонін).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , висновку фахівця ОСОБА_2 від 23.02.2022 № 02/22, висновку експерта ОСОБА_4 від 27.10.2022 за № 74/22 та висновку експерта ОСОБА_15 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 16.09.2022 № 325/11.22, єдиний вхід до будинку розміщено на цокольному поверсі,який побудовано з цегли та стінових бетонних каменів, що не заперечується експертами та відповідачем.

Надаючи оцінку твердження відповідача, що позивачем нібито при укладенні Договору страхування надано неправдиву інформацію про те, що стіни не з цегли, а з дерева, суд зазначає, що дослідивши зміст додатку № 2 до Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021, то вбачає наступне: «матеріал стін: фундамент стрічковий залізобетонній, сіни - цегла повнолітня; матеріал перегородок: цегла».

У той же час, відповідач вважає, що «сіни`це є «стіни».

Сіни -це слово саме українського походження, що загально визначеним поняттям означає як вхідна частина будинку, яка безпосередньо примикає до однієї чи декількох будівель. Може бути житловим і нежитловим приміщенням.

За таких обставин вбачається, що сіни розміщені на 1 поверсі, який в свою чергу побудований з цегли та стінових бетонних каменів. А відтак не заслуговують на увагу твердження відповідача щодо надання позивачем при укладенні Договору страхування неправдивої інформації.

Щодо твердження відповідача про відсутність вогнебіозахисної обробки деревини, то суд відхиляє такі доводи, оскільки вогнебіозахисна обробка була проведена, що підтверджується, зокрема: робочим проекту виконання вогнезахисних дерев`яних конструкцій будівлі затвердженої директором ТОВ «Вест Поінт Вілдінг»; договором № 1578 від 12.04.2021 укладеного між ТОВ «Вест Поінт Вілдінг» та позивачем щодо виконання робіт по вогнебіозахисній обробці дерев`яних елементів зовнішні конструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з додатком; договором підряду №13/04 від 13.04.2021 укладеного між ТОВ «Вест Поінт Вілдінг» та ФОП ОСОБА_6 щодо виконання робіт по вогнебіозахисній обробці дерев`яних елементів зовнішні конструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; актом виконаних робіт по договору підряду № 13/04 від 13.04.2021 та актом виконаних робіт по договору № 1578 від 12.04.2021 щодо виконання робіт по вогнебіозахисній обробці дерев`яних елементів зовнішні конструкції житлового будинку.

Щодо твердження відповідача стосовно нібито політки компанії про заборону прийняття на страхування дерев`яних будинків, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021 укладеного між відповідачем та позивачем, страхування майна здійснюється у відповідності до «Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (нова редакція)», зареєстрованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09 квітня 2020 року.

Згідно ж п. 6.7 вказаних Правил, договір страхування укладається Страховиком після обов`язкового огляду майна, що підлягає страхуванню, представником Страховика у присутності Страхувальника (його представника), якщо інше не передбачено Договором страхування, а також перевірки відповідності даних, повідомлених Страхувальником, та даних, отриманих при фактичному огляді майна, даним, зазначеним в документах на майно, та умовам, передбаченим Договором страхування.

Договором добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16.06.2021 не передбачено, що майно страхується без його огляду, а також без перевірки відповідності даних, повідомлених Страхувальником, та даних, отриманих при фактичному огляді майна, даним, зазначеним в документах на майно.

Відповідачем до суду було також надано копію висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 325/11.22 від 16.09.2022, яким було встановлено наступне:

1.житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає проектній документації на його будівництво, встановлено наступні невідповідності:

-запроектовано стіни пере стінки - цегла повнотіла М100 - фактично, перший поверх - стінові бетонні камені, другий та третій (мансардний) поверх - дерев`яні, каркасні, зовнішня обшивка з дерев`яних елементів, що імітують стіни в зруб (блокхаус), внутрішня обшивка панелі орієнто-стружкової плити (OSB), з утеплювачем, каркас дерев`яний брус;

-запроектований ступінь вогнестійкості - ІІІ, фактично можливо ІІІб, IV, V;

-перекриття запроектовано монолітне залізобетонне 140 мм, бетон М200 - фактично перекриття дерев`яні;

2.житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає інформації поданій в заяві на страхування, що є невід`ємною частиною (додатком № 2) до Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування № 51/21-И/Ж від 16.06.2021, встановлено наступні невідповідності:

-в заяві на страхування (додаток № 2) зазначено, що досліджувальний будинок має матеріал стін та перегородок - цегла, фактично, перший поверх - стіни бетонні камені, другий та третій (мансардний) поверхи - дерев`яні, каркасні, зовнішня обшивка з дерев`яних елементів, що імітують стіни в зруб (блокхаус), внутрішня обшивка панелі орієнтовано - стружкової плити (OSB), з утеплювачем, каркас дерев`яний брус;

3.житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Відповідно до проекту та п.4.2. Таблиці 2 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», будинок мав би мати ступінь вогнестійкості ІІІ, проте фактична вогнестійкість не відповідає ступеню вогнестійкості ІІІ, що зумовлено тим, що стіни будинку дерев`яні, каркасні;

4.Фактична ступінь вогнестійкості житлового будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути ІІІб, IV, V. Достеменно встановити фактичну ступінь вогнестійкості, на час проведення дослідження не вдалось за можливе, оскільки документи з яких можливо достеменно встановити фактичну ступінь вогнестійкості - не надано. Визначення необхідних заходів протипожежної безпеки, які повинні були бути здійсненні можливе після визначення ступеню його фактичної вогнестійкості (а.с. 184-210 т. 2).

Оцінивши матеріали справи, суд не приймає до уваги висновок експерта ОСОБА_15 № 325/11.22 від 16.09.2022 за результатами будівельно-технічної експертизи, з огляду на наступне.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004, якими регламентуються «склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» проектна документація на будівництво повинна бути затверджена керівником проекту, завірена головним архітектором (інженером) проекту, окремими виконавцями (розробниками), тобто кожний із розробників проекту повинен підписати титульний лист відповідно до проведеної роботи.

Досліджений експертом «Проект індивідуального житлового будинку ур. Річка, с. Бистриця, Надвірнянського р-ну, Івано-Франківська обл., 2016р» не має ознаки затвердженого проекту з усіма необхідними для цього атрибутами (підписами керівника і розробників, печатками тощо).

Не можна вважати проект даного житлового будинку, який не мав належних ознак про його погодження і затвердження, як це вимагається ДБН А.2.2-3-2004, і таким, що він є достовірним документом і придатний для його використання в проведенні експертних досліджень в якості вихідних даних, які фактично були покладені в основу висновку експертизи.

У той же час, суд приймає до уваги висновок експертного комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження за № 74/22 від 27.10.2022 по пожежі, яка сталася 01.12.2021 в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де експертом надані наступні висновки:

«1. Осередок пожежі (місце виникнення первинного горіння), яка сталася 01.12.2021 року в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 знаходився на фасадній частині будинку на стороні, де був здійснений ввід електрики в будинок, а саме в місці входження ввідного проводу під кутову дошку, під якою він був прокладений до електричного лічильника.

2. Осередок даної пожежі не міг знаходитись на першому поверсі будинку в приміщенні сходової клітини.

3. Причиною даної пожежі стало виникле коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис після руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до даху будинку.

4, 5 . До виникнення пожежі причетна ділянка електромережі, яка сполучає відгалуження від повітряної лінії електропередачі з внутрішньою електропроводкою від анкерного кріплення на даху будинку до затискачів на лічильнику електроенергії, на якій виник аварійний режим короткого замикання з причини зазначеної вище.

Зазначена ділянка електромережі була виконана без дотримання вимог пункту. 1.12 Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок, відповідно до яких електропроводка вводу електрики в будинок мала бути ізольована від дерев`яної поверхні не горючим матеріалом.

Не дотримання вимог пункту. 1.12 Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок при улаштуванні вводу електрики в будинок від повітряної лінії електропередачі знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної пожежі.

Під час дослідження післяпожежного стану електромережі в середині будинку не було виявлено невідповідностей в улаштуванні електропроводки вимогам пункту 1.12 Розділу IV Правил пожежної безпеки України і пункту 2.1.66 Правил улаштування електроустановок.

Виявлена під час дослідження невідповідність в улаштуванні відгалуження до вводу в будинок вимогам п. 2.4.17 ПУЕ не знаходиться у причинному зв`язку з виникненням пожежі.

З акту про пожежу ДСНС України в Івано-Франківської області від 01.12.2021 року слідує, що пожежа в житловому будинку виникла 01.12.2021 орієнтовно о 00 год. 10 хв., була виявлена о 00 год. 17 хв., а повідомлення про пожежу до пожежно-рятувальних підрозділів надійшло о 00 год. 18 хв. Пожежу було ліквідовано 01.12.2021 о 02 год. 22 хв. Місце, де в будинку виникла пожежа не вказано. «Причина пожежі (ймовірна) - коротке замикання електромережі».

З листа начальника відділення № 1 (м. Яремча) Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області № 850 52/01-2022 від 09.02.2022 до страхової компанії «Арсенал страхування», яким пересилалися матеріали по даній пожежі, слідує, що згідно зазначених матеріалів «ймовірною причиною пожежі було коротке замикання електромережі».

Із Звіту № 120 ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС про причину виникнення пожежі, яка мала місце 01.12.2021 в АДРЕСА_1 від 01.12.2021 слідує наступне: «найбільший вплив полум`я спостерігається на перекритті будівлі. При огляді перекриття встановлено, що в даному місці помітно максимальне вигорання дерев`яних конструкцій в подальшому спостерігається розповсюдження вогню по всій площі даної будівлі. Дані ознаки вказують що осередок пожежі виник на перекритті будівлі. При огляді ймовірного осередку пожежі встановлено, що там проходили лінії електромережі, що внаслідок аварійних режимів роботи могло спричинити загоряння. В будівлі опалення не використовувалось оскільки на момент пожежі в будинку ніхто не проживав, дана будівля була зачиненою. По даному випадку можна зробити висновок, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі можна вважати коротке замикання електромережі».

З пояснень власника житлового будинку ОСОБА_1 від 03.12.2021 наданих страховій компанії слідує, що він 20.11.2021 виїхав з с. Бистриця, а його батько ОСОБА_7 виїхав з с. Бистриця 30.11.2021 приблизно о 13 годині, який в будинку «вимкнув всі електроприлади, в т. ч. електрокотел та бойлер».

З пояснень громадянина ОСОБА_5 від 03.12.2021 , який проживає в с. Бистриця слідує, що «30.11.2021, приблизно, першої години дня ОСОБА_8 (батько власника будинку) … передав йому ключі від будинку свого сина, а сам поїхав до м. Винниці. В цей день до будинку ОСОБА_8 він не ходив. … Ввечері 3-.11.2021 був сильний вітер та сніг, по вулиці були перебої з електрикою. Близько 00-30 год. йому по телефону повідомили, що горить будинок ОСОБА_1 . Коли він прийшов до будинку він повністю горів, палав дах».

З пояснень громадянина ОСОБА_3 від 03.12.2021 року, який проживає в с. Бистриця слідує, що «близько в 00-10 год. 01.12.2021 йому по телефону повідомили, що горить будинок ОСОБА_1 . Він зразу побіг до будинку та побачив, що весь будинок з середини охоплений вогнем, з правої сторони від входу вогонь був більший. Вікна першого поверху з передньої частини будинку були цілі на момент його прибуття. Слідів сторонніх осіб біля будинку він не бачив. Були дуже сильні пориви вітру та перебої постачання електроенергії».

З вище викладеної інформації слідує, що першочерговою ймовірною причиною пожежі було коротке замикання в електромережі будинку (з акту про пожежу і звіту ДСНС про причину пожежі).

На можливу причетність електромережі до виникнення даної пожежі також вказували пояснення свідків даної пожежі, відповідно до яких, під час виникнення даної пожежі був сильний вітер та сніг, по вулиці були перебої з електрикою в будинку ніхто не проживав.

При проведенні експертного огляду експертом ОСОБА_4 (про що викладено у висновку за № 74/22 від 27.10.2022) було встановлено, що відгалуження від опори повітряної лінії електропередачі до конструкції вводу будинку і до самого лічильника електроенергії, було здійснення цільним самонесучим ізольованим проводом СІП-4 4х16. Зазначена опора знаходилась від будинку на відстані близько 35 м. (що не спростовується відповідачем). Якщо порівняти зазначену відстань, з вимогами пункту 2.4.17 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), відповідно до яких «довжина прогону відгалуження до вводу в будівлю (споруду) не має перевищувати 25 м. Якщо ця відстань становить понад 25 м, то на відгалуженні необхідно встановлювати додаткову опору».

За таких обставин суд констатує про наявність невідповідності наведеним вимогам ПУЕ, щодо дотримання необхідної довжини прогону відгалуження від опори до вводу в будинок.

Якщо врахувати технічні характеристики проводу СІП-4 4х16, відповідно до яких вага 1000 м проводу складає 285,3 кг, а його діаметр - 20,8 мм, можна вирахувати, що вага такого одного проводу довжиною 35 м дорівнювала 10 кг. Оскільки до будинку були зачеплені два однакові ввідні проводи, то фактично на частину дерев`яної конструкції з кронштейнами вводу діяла вага двох проводів. Враховуючи дані з метеорологічної довідки про погодні умови в районі у переддень і в час виникненням пожежі, відповідно до якої була вітряна погода, швидкість пориву вітру сягала 23 м/с та йшов зливовий сніг при температурі повітря біля 0 оС, можна прийти до висновку, що тиск вітру також суттєво додавав навантаження на проводи відгалуження. Таким чином елемент конструкції покрівлі даного будинку на якому було здійснене кінцеве кріплення проводів відгалуження від опори, знаходився під механічним навантаженням від ваги проводів і тиску повітря.

Тобто було встановлено, що сумарна сила механічного навантаження від ваги проводів і тиску вітру в прольоті зазначеного відгалуження, довжиною 35 м складала близько 87 кг.

У випадку, якщо би була встановлена додаткова опора у відповідності з вимогами п. 2.4.17 ПУЕ, на відстані 25 м від опори лінії електропередачі з якої було б здійснення відгалуження, яка при цьому знаходилась би від будинку на відстані 15 м. то в такому випадку сумарна сила механічного навантаження від ваги проводів і тиску вітру в прольоті довжиною l = 15 м зазначеного відгалуження, складала би близько 37,3 кг.

Оскільки температура електричної дуги, яка супроводжує аварійний режим короткого замикання в електромережі може сягати 1500?4000 оС, а температура займання та самозаймання деревини дорівнює близько 241 оС і 400 оС відповідно,то в даному випадку виникло коротке замикання на проводі прокладеному по дерев`яних конструктивних елементах будинку що визвало займання деревини і стало причиною виникнення пожежі. Слід також врахувати, що в місці короткого замикання виникають електродинамічні зусилля вибухового характеру від чого розплавлений електричною дугою метал у вигляді крапель та частинок розбризкуються навколо і при потраплянні на горючі матеріали також стають потенційними джерелами запалювання. Алюмінієві краплини чи частинки відірвавшись від електричної дуги продовжують горіти, підвищуючи свою пожежну небезпечність.

Враховуючи місце на ввідному проводі, де виникло коротке замикання між струмоведучими жилами, суд робить висновок, що руйнація ізоляції жил, яка призвела до виникнення короткого замикання, сталася внаслідок його від`єднання від місця кріплення до будинку і зависання між опорою електропостачання і верхньою частиною кутової дошки, де він під нею був прокладений. Під впливом своєї ваги і коливанням під тиском вітру ізоляція жил проводу руйнувались від тертя проводу об торцеву частину кутової дошки, що і призвела до виникнення короткого замикання між струмоведучими жилами проводу.

Поява електричного розряду в місці анкерного кріплення ввідного проводу до будинку пояснюється погодними умовами на передодні виникнення пожежі, які характеризувалися опадами зливного снігу при температурі повітря близько 0 оС, що призвело до електричного пробою між жилами з ушкодженою ізоляцією, які знаходились під напругою.

Відповідно ж до відповіді Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології (Івано-Франківський ЦГМ) від 27.07.2022 за вих. № 234/997.04-18 повідомляється, що за даними спостережень КСс Яремче в с. Бистриця Надвірнянського району в ніч з 00 год. 00 хв. 30.11.2021 до 00 год. 00 хв. 01.12.2021 спостерігався вітер швидкістю 23 м/с з зливовим снігом та роз`яснюється, що за критеріями Держгідрометслужби вітер швидкістю 23 м/с відноситься до небезпечного метеорологічного явища.

Філія АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» своїм листом від 25.07.2022 за вих. №12387/189 також повідомляє, що 30.11.2021 внаслідок сильних поривів вітру - більше 23 м/с, аварійно о 19:04 вимикалась ПЛ-6 кВ пр. Бухтівець.

Згідно листа філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» від 04.04.2022 за вих. №12387/200 повідомляється, що: «ПЛ-6 кВ пр. Бухтівець від ПС 35/6 кВ «Розтока», протяжністю 47,1 км. живить населені пункти с. Зелена, с. Черник, с. Максимець, с. Бистриця. Причина аварійного вимкнення 30.11.2021 о 19:04 ПЛ-6 кВ пр. Бухтівець невідома (імовірні причини: закорочення птахою між проводами, закорочення між проводами через гілки дерев тощо). Секційний вимикач 30.11.2021 року не вимикався. Роботи щодо відновлення електропостачання працівниками філії не виконувались, оскільки повторне увімкнення на ПС 35/6 кВ «Розтока» було успішним.

Укладеним між сторонами Договором добровільного страхування визначено, що предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном, визначеним у Додатку №1 цього Договору.

Згідно із п. 3.1.1. Договору, страховим випадком, зокрема, є «Пожежі - процесу горіння з відкритим полум`ям або без нього (тління) поза місцями, що спеціально для цього призначені, що може розповсюджуватись спонтанно та довільно. Страховими визнаються випадки пожежі, які виникли внаслідок природних та техногенних причин».

Відповідно до п. 3.1.5. Договору, страховим випадком можуть бути і стихійні явища (зокрема: бурі, урагани, смерч, шторм, вихор).

Відповідно до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (нова редакція), затверджених Головою правління ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» 24.03.2020 року та зареєстрованих від 09.04.2020, страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу.

Пунктом 4.2.2. Правил, під ризиком «Буря, ураган, смерч, шторм, вихор» за цими Правилами розуміються пориви вітру, якщо швидкість вітру становить 25 м/с і більше, якщо інше не передбачено Договором страхування.

З огляду на викладене вище та аналізуючи вищезгадані довідки Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології (Івано-Франківський ЦГМ) від 27.07.2022 за вих. №234/997.04-18 та Філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» від 25.07.2022 за вих. №12387/189, є очевидним той факт, що в ніч з 30.11.2021 на 01.12.2021 за місцем знаходження майна Страхувальника зафіксовано не тільки наявність зливового снігу, але й пориви вітру понад 23 м/с.

За критеріями Держгідрометслужби вітер швидкістю 23 м/с відноситься до небезпечного метеорологічного явища.

Слід також зазначити, що за класифікацією по дванадцятибальній шкалі Бофорта, прийнятою Всесвітньою метеорологічною організацією, пориви вітру із швидкістю 23 м.с. відносяться до дев`ятого рівня та має визначення сили вітру як «шторм».

Аналіз зазначених доказів у їх сукупності дає підстави дійти суду до висновку, що саме через погодні умови в ніч з 30.11.2021 на 01.12.2021, зокрема «шторм» вітру відбулось коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки застрахованого житлового будинку (зокрема, внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис після руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до даху будинку), через що в подальшому й почалась пожежа.

Аналізуючи викладене вище, суд погоджується з доводами позивача, що шкоду майну позивача заподіяно комплексною дією двох природних явищ: вітру та зливового снігу, а не самим вітром та його поривами, шкода від дії якого відповідно до п.4.2.2. Правил страхування відшкодовується лише при швидкості понад 25 м/с. В даному випадку передумовою пожежі була дія вітру, що вплинула на сумарну силу механічного навантаження ваги проводів (близько 87 кг.) в прольоті відгалуження від опори повітряної лінії електропередачі до конструкції вводу будинку довжиною в 35 м.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про необгрунтованість прийнятого рішення відповідача про відмову позивачу у здійснені виплати страхового відшкодування.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення страхового відшкодування за спірним страховим випадком на виконання укладеного договору добровільного страхування від 16.06.2021 є обгрунтованим.

У свою чергу сторонами у справі було надано в розрахунок суми спричиненої матеріальної шкоди власні дослідження, які суд оцінює наступним чином.

Щодо доказів наданих відповідачем на визначення розміру збитку заподіяного пожежею.

Згідно звіту судового експерта ОСОБА_10, станом на 03.12.2021 вартість матеріального збитку складає 2 410 073,00 грн. (а.с. 217-250 т. 2, а.с. 1-87 т. 3).

Відповідно до вказаного звіту, експерт ОСОБА_10 (на 4 стор. Звіту) повідомляє, що він не несе ніякої відповідальності за наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання даного Звіту з метою відмінної від зазначеної в даному Звіті. Мета оцінки - визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власникові індивідуально визначеного майна в складі об`єкту нерухомості, в результаті ушкоджень від пожежі в розмірі витрат на відновлення майна (стор. 3 Звіту).

Однак, як свідчать матеріали справи житловий будинок з невід`ємними комунікаціями та зовнішнім і внутрішнім оздобленням за адресою: АДРЕСА_1 в ніч з 30 листопада 2021 р. на 01 грудня 2021 р. внаслідок пожежі згоріли вщент та відновленню не підлягає, потрібно будувати новий.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Також відповідно до ч. 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим суд звертає увагу, що у звіті від 16.11.2022 про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості матеріальних втрат понесених внаслідок пожежі житлового будинку експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що наданий позивачем, останні попереджені (обізнані) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно ст. 102. ЦПК України та ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (стор. 5 Звіту).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 зазначено, що у висновку будівельно-технічного експертного дослідження не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, а тому суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.п.67-70).

Оцінюючи надані сторонами результати експертних досліджень у розрізі вимог ст. 106 ЦПК України, суд вважає, що при визначенні розміру страхового відшкодування необхідно брати до уваги Звіт про незалежну оцінку майнових прав від 16.11.2022 за підписами оцінювачів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно до якого ринкова вартість об`єкту оцінки, яким є збитки внаслідок пожежі житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки 16.11.2022 складає 8 885 000,00 грн. (а.с. 27-107 т. 2).

Як зазначено вище, загальна страхова сума за Договором становить 8 120 000,00 грн. Безумовна страхова франшиза - 1 % від загальної страхової суми.

Як було зазначено судом вище, ринкова вартість об`єкту оцінки, яким є збитки внаслідок пожежі житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки 16.11.2022 складає 8 885 000,00 грн.

Враховуючи, що максимальний розмір страхової суми за Договором становить 8 120 000,00 грн., що є меншим за ринкову вартість житлового будинку, тому суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у максимальному розмірі передбаченому договором за мінусом 1 % франшизи, а саме 8 038 800,00 грн. (8 120 000,00 грн. - 1 % = 8 038 800,00 грн.).

У зв`язку з невиплатою страхового відшкодування позивачу у передбачені законодавством строки, приймаючи до уваги те, що суд прийшов до висновку про необгрунтованість рішення відповідача щодо відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних від простроченої суми і пені, що передбачена умовами договору.

Розмір пені визначений Договором становить 0,1 % від невиплаченої суми за кожен день прострочення платежу до моменту виконання зобов`язання належним чином (п.9.1. Договору).

Звертаючись до суду із позовом позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь пеню у розмірі 2 974 356,00 грн. за період з 23.12.2021 по 27.12.2022.

Разом із тим, суд не погоджується із визначним позивачем періодом та вважає, що сума пені, інфляційних втрат та 3 % річних має нараховуватися з 20.04.2022, тобто з наступного дня після прийняття відповідного рішення, оскільки рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування відповідачем було прийнято саме 19.04.2022, що також підтвердив в суді представник відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача пеню передбачену умовами договору за період з 20.04.2022 по 27.12.2022 у розмірі 765 777,60 грн.(3 038 800,00 грн. х 0,1% х 252 дн. = 765 777, 60 грн.).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача інфляційні втрати за період з 20.04.2022 по 27.12.2022 у розмірі 430 715,59 грн. ( 3 038 800,00 грн. х 1.141739 (сумарний розмір індексу інфляції за спірний період)- 3 038 800,00 грн. = 430 715, 59 грн.) та 3 % річних 62 940,62 грн.( 3 038 800,00 грн. х 3% х 252дн. / 365 дн. / 100 = 62 940, 62 грн.)

Щодо витрат на проведення досліджень та рецензування.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивачем було сплачено за проведення рецензування висновку фахівця ОСОБА_13 № 02/22 від 23.02.2022 у розмірі 24 000,00 грн., проведення експертного комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження по пожежі № 74/22 від 27.10.2022 у розмірі 46 000,00 грн., проведення дослідження та складення звіту про незалежну оцінку майнових прав від 16.11.2022 у розмірі 6 000,00 грн. (а.с. 108-112 т. 2).

Разом із тим, суд не знаходить підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на проведення рецензування висновку фахівця ОСОБА_13 № 02/22 від 23.02.2022 у розмірі 24 000,00 грн., оскільки дана рецензія не є експертним висновком у розумінні ч. 6 ст. 139 ЦПК України, і несе суто рекомендаційний характер, а відтак понесені витрати позивача в цій частині, у силу закону відшкодуванню не підлягають.

У той же час, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертного комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження по пожежі № 74/22 від 27.10.2022 у розмірі 46 000,00 грн., проведення дослідження та складення звіту про незалежну оцінку майнових прав від 16.11.2022 у розмірі 6 000,00 грн.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Щодо судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Звертаючись до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у максимальному розмірі 12 405,00 грн.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору у розмірі 12 405,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування», ст. ст. 15, 16, 22, 546, 547, 549, 625, 626, 628, 629, 638, 979, 980,981,982 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76 - 81,106, 141, 258-259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (місцезнаходження:м.Київ, вул. Борщагівська,154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ) страхове відшкодування у розмірі 8 038 800,00 грн., пеню у розмірі 765 777, 60 грн., індекс інфляції у розмірі 430 715,59 грн., 3% річних у розмірі 62940,62 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська,154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 . ІПН: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 405, 00 грн., витрати по оплаті експертизи та звіту про оцінку у розмірі 52 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.07.2023.

Суддя: Букіна О.М.