Постанова

від 26.03.2024 по справі 760/19627/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 760/19627/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3267/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування,

за апеляційними скаргами представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - Мамедової Інги Русланівни та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року.

встановив:

в грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в загальному розмірі 13 325 458,80 грн., з яких: сума страхового відшкодування - 8 038 800,00 грн., пеня - 2 974 356,00 грн., втрати від інфляції - 2 067 835,15 грн., 3% річних - 244 467,62 грн., посилаючись на те, що відповідач, з яким було укладено Договір добровільного страхування від вогневих ризиків, стихійних явищ та добровільного страхування майна від 16.06.2021, відмовився здійснити виплату страхового відшкодування.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково - стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 8 038 800,00 грн., пеню у розмірі 765 777, 60 грн., інфляційні втрати у розмірі 430 715,59 грн., 3% річних у розмірі 62940,62 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 405, 00 грн., витрати по оплаті експертизи та звіту про оцінку у розмірі 52 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача - Мамедова І.Р. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача - ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якість просить рішення скасувати чи змінити в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних та стягнути на користь позивача з відповідача пеню в розмірі 2 974 356 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 067 835 грн. 15 коп. та 3% річних в розмірі 244 467 грн. 62 коп., посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача та його представника - ОСОБА_2 , представника відповідача - Мамедової І.Р. , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу представника відповідача - Мамедової І.Р. слід частково задовольнити з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що відповідно до Договору добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 51/21-И/Ж від 16 червня 2021 року, укладеного між ним та відповідачем, предметом Договору страхування став житловий будинок з невід`ємними комунікаціями та зовнішнім і внутрішнім оздобленням за адресою: АДРЕСА_1 . В ніч з 30.11.2021 на 01.12.2021 сталась пожежа у вищезазначеному будинку та будинок з невід`ємними комунікаціями, зовнішнім і внутрішнім оздобленням згоріли повністю. 01 грудня 2021 року до відповідача було подано заяву про страховий випадок.

Однак, лише 16.05.2022 за вих. № 160522-162/ю відповідач надав відповідь на адвокатський запит, що згідно страхового акту, подію було кваліфіковано як не страховий випадок. Причиною ж відмови став висновок фахівця ОСОБА_4 № 02/22 від 23.02.2022 складений за зверненням відповідача.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо виплати страхового відшкодування, позивач вказує, що відповідно до висновку експертного комплексного пожежно-технічного дослідження за № 74/22 від 27.10.2022, яке була проведене на його замовлення, встановлено причину пожежі коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис після руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до краю даху будинку.

Вказане узгоджується зі змістом звіту № 120 ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС про причину виникнення пожежі, яка мала місце 01.12.2021 та листа начальника відділення № 1 Надвірянського РВП ГУНП України у Івано-Франківській області № 85052/01-2022 від 09.02.2022 було визначено ймовірну причину пожежі коротке замикання електромережі.

Оскільки відповідач протиправно відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, просив суд стягнути із відповідача на його користь 8 038 800,00 грн. вартість матеріального збитку з урахуванням безумовної франшизи, а також пеню визначену договором у розмірі 2 974 356,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 067 835,15 грн., 3 % річних у розмірі 244 467,62 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково - стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 8 038 800,00 грн., пеню у розмірі 765 777, 60 грн., інфляційні втрати у розмірі 430 715,59 грн., 3% річних у розмірі 62 940,62 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 405, 00 грн., витрати по оплаті експертизи та звіту про оцінку у розмірі 52 000,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме через погодні умови в ніч з 30.11.2021 на 01.12.2021, зокрема штормовий вітер, відбулось коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки застрахованого житлового будинку (зокрема, внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу проводу під кутову дошку, від його тертя об край дошки, на який провід завис після руйнації скоби натяжного анкера, яким він кріпився до даху будинку), через що в подальшому й почалась пожежа. Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого рішення відповідача про відмову позивачу у здійсненні виплати страхового відшкодування. Суд першої інстанції вважав, що жилий будинок з невід`ємними комунікаціями та зовнішнім і внутрішнім оздобленням за адресою: АДРЕСА_1 в ніч з 30 листопада 2021 р. на 01 грудня 2021 р. внаслідок пожежі згорів вщент та відновленню не підлягає. Ринкова вартість об`єкту оцінки, яким є збитки внаслідок пожежі житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки 16.11.2022 складає 8 885 000,00 грн.

Оскільки розмір страхової суми за Договором становить 8 120 000,00 грн., що є меншим за ринкову вартість житлового будинку, тому суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у максимальному розмірі, передбаченому договором за вирахуванням 1 % франшизи, а саме - 8 038 800,00 грн.

Також суд першої інстанції стягнувіз відповідача на користь позивача пеню передбачену умовами договору за період з 20.04.2022 по 27.12.2022 у розмірі 765 777,60 грн.(3 038 800,00 грн. х 0,1% х 252 дн. = 765 777, 60 грн.).

Відповідно до ч. ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за період з 20.04.2022 по 27.12.2022 були визначені у розмірі 430 715,59 грн. ( 3 038 800,00 грн. х 1.141739 (сумарний розмір індексу інфляції за спірний період)- 3 038 800,00 грн. = 430 715, 59 грн.) та 3 % річних 62 940,62 грн.( 3 038 800,00 грн. х 3% х 252дн. / 365 дн. / 100 = 62 940, 62 грн.).

Однак зазначений висновок суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В статті 979 ЦК України дано визначення, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про страхування»(далі - Закон), договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити, в тому числі строк дії договору; причини відмови у страховій виплаті; підписи сторін.

Однією із істотних ознак договору страхування є визначення в ньому відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частинами шістнадцятою-вісімнадцятою статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Тлумачення статей 990, 991 ЦК України, частини другої статті 8, частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» свідчить, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановленні статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про страхування» правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов`язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про виплату або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

16.06.2021 між ПрАТ СК «Арсенал страхування» та ОСОБА_1 в м. Житомир було укладено Договір №51/21-И/Ж добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна. За вказаним договором предметом є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням майном, вказаним в додатку №1. Страхова сума за договором становить 8 120 000 грн., безумовна франшиза - 1% від загальної страхової суми. В додатку до Договору зазначено ризики, викладені в пунктах 3.1.1-3.1.8. За цим договором страховими випадками можуть визнаватись: 3.1.1. Пожежі - втрата (загибель) або ушкодження майна в результаті, зокрема пожежі - процесу горіння з відкритим полум`ям або без нього (тління) поза місцями, що спеціально для цього призначені, що може розповсюджуватися спонтанно та довільно. Страховими визнаються випадки пожежі, які виникли внаслідок природних або техногенних причин. 3.1.2 - вибух; 3.1.3. - удар блискавки; 3.1.4. - падіння пілотованих літальних об`єктів; 3.1.5 - стихійних лих; 3.1.6 - дії води: 3.1.7 - протиправних дій третіх осіб: 3.1.8 - втрата або пошкодження майна внаслідок стороннього впливу.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 154,2 кв.м, жилою площею 79,8 кв.м. зареєстровано за позивачем 15.03.2017.

За даними Технічного паспорту, який було виготовлено 12.12.2016, будинок збудовано у 2016 році, матеріал фундаменту - бутобетонна стрічка, стіни - дошка, покрівля - металочерепиця, перекриття - дошка, підлога - дошка, плитка, сходи - дошка. В Технічному паспорті вказується, що будинок складається з приміщень цокольного поверху загальною площею 42,2 кв.м: коридор, сходова клітина, кухня, паливна; приміщень 1 поверху загальною площею 71,9 кв.м: сходова клітина, санвузол, вітальні, дві жилі кімнати, та мезонину загальною площею 40,1 кв.м: сходова клітина та дві жилі кімнати.

Відповідно до Акту про пожежу від 01.12.2021, складеного комісією у складі заступника начальника ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС України в області ОСОБА_5 , начальника 11 ДПРЧ ОСОБА_6 та ОСОБА_1 пожежа за адресою: АДРЕСА_2 виникла 01.12.2021 об 00.10, пожежу ліквідовано 01.12.2021 о 02.22, причиною пожежі ймовірно є коротке замикання електромережі, пожежею знищено жилий будинок, різні документи, побутова та господарська техніка, меблі та інше.

Згідно Звіту №120 про причину виникнення пожежі, яка мала місце 01.12.2021, складеного заступником начальника ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС України в області ОСОБА_5 , після огляду території місця пожежі та опитування очевидців було з`ясовано, що найбільший вплив полум`я спостерігався на перекриття будівлі. При огляді перекриття встановлено, що в даному місці помітно максимальне вигорання дерев`яних конструкцій, спостерігається розповсюдження вогню по всій площі даної будівлі. При огляді ймовірного осередку пожежі встановлено, що там проходила лінія електромережі, що внаслідок аварійних режимів роботи могло спричинити загоряння. В будівлі опалення не використовувалось, оскільки в будинку ніхто не проживав, предметів та матеріалів, які могли використовуватись для підпалу не виявлено.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик виходив з наступного:

- надана страхувальником страховику у заяві на страхування інформація про предмет страхування, а саме: належний позивачу будинок є завідомо неправдивою і не відповідає дійсності, результатам проведеної технічної інвентаризації будинку і судової експертизи;

- власником будинку не було забезпечено пожежну безпеку в жилому будинку відповідно до вимог ст. 21, 55, 57 Кодексу цивільного захисту України» та в указаному будинку були виявлені порушення вимог п. 1.12 глави 11 розділу IV діючих Правил пожежної безпеки в Україні», які були присутні в будинку на час виникнення в ньому пожежі;

- позивачем порушено обов`язок надати у випадку настання події, що має знаки страхового випадку документи, передбачені п.7.1 Договору страхування, зокрема ті, що підтверджують виконання страхувальником вимог щодо вогнезахисної та біозахисної обробки деревини, що визначене в Додатку №1 до Договору, з періодичністю та у відповідності з рекомендаціями виробника деревини та/або виробника спеціальних засобів для вогнезахисної та біозахисної обробки такої деревини та/або у відповідності до вимог законодавства України.

В п. 7. 1 Договору страхування закріплено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов`язаний надати такі документи: заяву на виплату страхового відшкодування, перелік пошкодженого або знищеного або викраденого майна; документи, що підтверджують наявність права власності або іншого майнового інтересу щодо пошкодженого майна на момент страхового випадку, документи компетентних органів, що підтверджують характер і розмір заподіяних збитків, документи, що підтверджують виконання страхувальником вимог щодо вогнезахисної та біозахисної обробки деревини нерухомого майна, що визначене в Додатку №1 до Договору, з періодичністю та у відповідності з рекомендаціями виробника деревини та/або виробника спеціальних засобів для вогнезахисної та біозахисної обробки такої деревини та/або у відповідності д вимог законодавства України.

Позивачем було надано Договір від 12.04.2021між ним та ТОВ «ВЕСТ ПОІНТ БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 36241092), якому видано ліцензію необмеженого строку дії 22.01.2011 на роботи, зокрема з поверхневого вогнезахисного обробляння на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки, Робочий проект виконання вогнезахисних робіт дерев`яних конструкцій будівлі, виготовлений ТОВ «ВЕСТ ПОІНТ БІЛДІНГ».

В п. 7 ч. 2 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України покладено обов`язок на громадян України виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинним засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем. В ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України покладено на власників земельної ділянки та інших об`єктів нерухомого майна обов`язок із забезпечення пожежної безпеки. В ч. 1 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Страховик, відмовляючи у визнанні події страховим випадком, посилався на те, що технічні характеристики будинку, які були зазначені позивачем у заяві на страхування не відповідають висновкам технічної інвентаризації будинку та інформації зазначеній у технічному паспорті, так як стіни другого та третього поверху з дерев`яних конструкцій, а не з цегли, мешканцями будинку не дотримувалися правила пожежної безпеки. Однак при укладенні Договору позивач надав копію Технічного паспорту, в якому було зазначено, що перекриття виконано з дошки.

Згідно висновку фахівця ОСОБА_4 № 02/22 від 23.02.2022 причиною виникнення пожежі, яка сталась 01.12.2021 у приватному житловому будинку позивача стали теплові прояви електричного струму в електромережі будинку та те, що останнім не було забезпечено пожежну безпеку в житловому будинку, в зв`язку з чим подія не є страховим випадком.

Відповідно до висновку за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 325/11.22 від 16.09.2022 судовим експертом Лиценком М.В. встановлено, що жилий будинок не відповідає проектній документації на його будівництво та інформації поданій в заяві на страхування, що є невід`ємною частиною договору добровільного страхування № 51/21-И/Ж від 16.06.2021, оскільки стіни та перекриття будинку є дерев`яними, а тому у відповідача є право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

З урахуванням висновку фахівця № 02/22 від 23.02.2022 за результатами проведення експертного дослідження, страховиком встановлено, що подія, яка сталася 01.12.2021, не є страховим випадком, оскільки під час її виконання мало місце порушення діючих Правил пожежної безпеки України, не було забезпечено пожежну безпеку у будинку, отже застраховане майно не утримувалося у відповідності з правилами безпеки та експлуатації.

В пункті 7.6.1 Договору передбачено, що збитками визнаються: 1) при загибелі майна - у розмірі дійсної вартості майна на момент укладення Договору страхування з урахуванням зносу за час дії договору, за вирахуванням вартості наявних залишків, придатних для подальшого використання; 2) при ушкодженні (частковій руйнації) майна - у розмірі витрат на його відновлення.

Згідно п.7.6.2 Договору страхування витрати на відновлення майна містять в собі: 1) витрати на матеріали і запасні часини для ремонту (з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку), необхідні для відновлення майна до стан, у якому воно знаходилось безпосередньо перед настанням страхового випадку, 2) витрати на оплату робіт з ремонту, необхідного для відновлення майна до стану, у якому воно знаходилось безпосередньо перед настанням страхового випадку.

Відповідач вказував у відзиві на позовну заяву, що саме з метою спростування заявленого розміру позовних вимог та встановлення фактичного розміру збитків, які були заподіяні позивачу пожежею, звернувся до судового експерта, оцінювача Булейка О.А. (сертифікат видано Фондом державного майна України №519/20 від 18.06.2020) із заявою про проведення дослідження з метою визначення розміру збитку. Відповідно до Звіту про оцінку майна об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на основі фактів, припущень і методології оцінки, використаних в оціночному аналізі, підсумкове значення вартості матеріального збитку станом на 03.12.2021 складає 2 410 073,00 грн. При цьому оцінювачем було визначено вартість досліджуваного майна із застосуванням комбінованого витратного та порівняльного підходу в рамках заміщення та складання калькуляції витрат на відновлення пошкодженого об`єкту та його складових частин, як сума вартості відновлювальних робіт з подальшим вирахуванням зносу. Огляд об`єкту проводився після настання пожежі 03.12.2021 в присутності власника та страховика. Дані огляду були зафіксовані в Акті огляду майна, що є предметом оцінки». За результатами обчислення величини фізичного зносу будинку було визначено коефіцієнт зносу - 14%. В Таблицях було наведено детальний перелік робіт і витрат, їх кількісні показники, за наступними розділами: 1- стіни зовнішні, 2 - стіни внутрішні, 3 - перекриття, 4 - прорізи, 5 - сходи, 6 - оздоблення, 7 - сантехнічні роботи, 8 - електротехнічні роботи, 9 - покрівля, 10 - водоприймальна система.

Оцінка виконана відповідно до ЦК України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в України», Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМ України від 10.12.2003 №1891, Національного стандарту №1 «Загальні принципи оцінки майна й майнових прав», затверджений постановою КМ України від 10.09.2003 №1440, Національного Стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМ України від 28.10.2004 №1442.

Огляд оцінювачем Булейко О.А. проводився у присутності позивача. Позивач не вказує, що саме було неправильно зазначено оцінювачем Булейко О.А. при проведенні огляду, які дані викладені неточно або неповно, чому обсяг матеріалів та вартість робіт, які необхідні для відновлення будинку визначені експертом не є достатніми.

Посилання представника відповідача на те, що наказом Голови Правління ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №16 від 01.03.2021 було затверджено Stop-List зі страхування майна при укладенні договорів добровільного страхування від вогневих ризиків і стихійних лих та добровільного страхування майна та договорів обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, в якому було закріплено, що страхуванню не підлягає, зокрема, дерев`яні будівлі-споруди (жилі будинки, готелі, туристичні-адміністративні комплекси тощо) а саме за фактичної наявності в конструкції таких будівель/споруд дерев`яних стін, перегородок, перекриттів, підлоги і т.п.

Однак зазначені посилання відповідачане можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки страховик не був позбавлений можливості здійснити таку перевірку перед укладенням договору. Уклавши договір страховик взяв на себе зобов`язання здійснити виплату страхового відшкодування в разі визнання пожежі страховим випадком.

Позивач просив стягнути зі страховика повну вартість будинку та посилався на Акт про пожежу. Доводи позивача про те, що у вказаному вище Акті по пожежу від 01.12.2021 зроблено висновок, що будинок згорів повністю, а не пошкоджений, не можна брати до уваги, оскільки детальний обсяг пошкоджень та можливість проведення ремонтно-відновлювальних робіт та їх обсяг не є предметом дослідження в Акті про пожежу.

На замовлення позивача працівниками суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Експертзабезпечення» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було зроблено Звіт про незалежну оцінку майнових прав, з метою визначення ринкової вартості належного позивачу будинку.

У Звіті було визначено ринкову вартість матеріального збитку - втрати понесені в результаті пожежі, адреса об`єкту оцінки: Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, с. Бистриця, урочище річки, буд. 184-А станом на 16.11.2022 в розмірі 8 885 000 грн.

У Звіті було вказано ознаки матеріальних втрат: цокольний поверх - стіни, матеріал - шлакоблок, сліди відкладення продуктів згорання, деформація металевих балок, місцями порушення кладки, міжповерхові перекриття: матеріал - дерево, наскрізне прогорання, поодинокі залишки обгорілих конструкцій, дверні та віконні отвори, матеріал - металопластиковві склопакети, вхідні металеві двері, міжкімнатні двері - знищено, внутрішнє оздоблення - знищено. Також зазначено про знищення приміщень першого поверху та мезоніну. Втрати вартості нерухомого майна визначено в розмірі 8 775 200 грн. та прямих збитків на будівельні роботи - 109 800 грн. При цьому будинок не оглядався, оцінка зроблена на підставі документів, отриманих від замовника.

Також на замовлення позивача експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_11 було проведено Пожежно-технічну експертизу. У Висновку експертного комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження №74/22 від 27.10.2022. За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

- осередок пожежі (місце виникнення первинного горіння), яка сталась 01.12.2021 в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходився на фасадній частині будинку на стороні, де був здійснений ввід електрики в будинок, а саме в місці входження ввідного проводу під кутову дошку, під якою він був прокладений до електричного лічильника;

- осередок даної пожежі не міг знаходитись на першому поверсі будинку в приміщенні сходової клітини;

- причиною пожежі стало коротке замикання між струмоведучими жилами проводу ввідної електропроводки внаслідок руйнації ізоляції проводу в місці входу під кутову дошку від його тертя з краєм дошки, на якій провід завис після руйнації скоби натяжного анкеру, яким він кріпився до даху будинку.

Заперечуючи проти вказаного Висновку представник відповідача зазначає, що ОСОБА_11 станом на жовтень 2022 року не має відповідної кваліфікації як експерт, оскільки свідоцтво судового експерта №36-11 за спеціальністю 10.8 - дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки припинило свою дію 03.12.2013. Враховуючи викладене, вказаний висновок не можна визнати належним доказом по справі.

Незважаючи на наявність суттєвих розбіжностей при визначенні спеціалістами причин виникнення пожежі в наданих сторонами до справи висновків та ймовірного порушення позивачем правил пожежної безпеки при експлуатації будинку, при розгляді справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, представники позивача та відповідача не заявляли клопотань про призначення судової експертизи з цього питання.

Згідно п. 7.7. Договору страхування, страховик у період дії Договору, а також при настанні страхового випадку має право здійснити перевірку заявлених страхувальником на момент укладення цього договору даних про предмет договору, в тому числі розмір дійсної вартості майна. Для встановлення дійсної вартості майна страховик чи страхувальник мають право залучати незалежного експерта.

Відповідно до п.6.7 Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, затверджених Головою Правління ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 24 березня 2020 року, зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.04.2020, розпорядження №660, введені в дію з 17.04.2020, договір страхування укладається страховиком після обов`язкового огляду майна, що підлягає страхуванню, представником страховика у присутності страхувальника (його представника), якщо інше не передбачено Договором страхування, а також перевірки відповідності даних, повідомлених страхувальником, та даних, отриманих при фактичному огляді майна, даним, зазначеним в документах на майно, та умовам, передбаченим Договором страхування.

Представник відповідача заявляла, що при укладенні договору страхування з позивачем не проводився огляд належного позивачу будинку, однак колегія суддів вважає доведеним, що при укладенні Договору страхування, на замовлення страховика було здійснено огляд належного позивачу будинку інженером технічного нагляду за будівництвом ОСОБА_12 . Позивач надав до суду апеляційної інстанції пояснення від імені ОСОБА_12 , який зазначив, що 15.06.2021 проводив в присутності ОСОБА_1 огляд належного йому будинку, в ході якого було здійснено фотофіксацію. При цьому було зроблено висновок, що будівельні роботи було завершено, роботи проведено якісно згідно будівельних норм, будівельні матеріали відповідали своєму призначенню. Також ОСОБА_12 було надано копію Кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, здійснені ним фотознімки належного позивачу будинку. Також про факт проведення такого огляду свідчить надана до справи позивачем Виписка по надходженням по картці про здійснення перерахування коштів в сумі 600 грн. на картку ОСОБА_12 відправником якого була ОСОБА_13 , яка була працівником відділення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», дата операції 15.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням його умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Незважаючи на те, що страховик не визнав страховим випадком пожежу, яка сталась 01.12.2021 в належному позивачу будинку, саме страховик замовив у судового експерта, оцінювача Булейка О.А. (сертифікат видано Фондом державного майна України №519/20 від 18.06.2020) проведення дослідження з метою визначення розміру збитку відповідно до умов пункту 7.6.1. та 7.6.2 Договору страхування.

В Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зроблено висновок, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності, суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по їх доказуванню.

Згідно з чч. 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Таким чином, відповідач безпідставно не визнав пожежу, яка сталась 01.12.2021 в будинку позивача, страховим випадком та відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи, що умовами договору передбачена безумовна франшиза за Договором становить 81 200 грн., розмір відшкодування, яке має бути стягнуто на користь позивача становить 2 328 873,49 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2 просить скасувати або змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, інфляційних страт та 3% річних та стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 974 356 грн., інфляційні втрати - 2 067 835, 15 грн. та 3% річних - 244 467,62 грн. Апелянт вважає, що після подання заяви про виплату страхового відшкодування 01.12.2021 десятий робочий день на складання страхового акту є 15.12.2021. Оскільки кінцева дата для виплати страхового відшкодування припадала б на 22.12.2021, то днем, з якого слід обчислювати прострочення є 23.12.2021. Тому апелянт не погоджується з розрахунком, зробленим судом з 19.04.2022 - днем прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та просить здійснити перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 23.12.2022.

Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції припустився помилки та взяв для обрахунку розмір страхового відшкодування 3 038 800 грн., тоді як він становить 8 038 800 грн.

Доводи апеляційної скарги представника позивача в цій частині є необґрунтованими, оскільки колегія суддів визначила іншу суму страхового відшкодування.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» - Мамедової Інги Русланівни задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути на користь ОСОБА_1 зі Страхової компанії «Арсенал страхування» страхове відшкодування в розмірі 2 410 073, 49 грн. В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Страхової компанії «Арсенал страхування» судовий збір в 13 024,84 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2024 року.

Головуючий

Судді