Ухвала

від 28.05.2024 по справі 752/8772/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12022100000000357 - заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого суді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000357 від 16.06.2022.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання, накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 24.10.2023 у період часу з 14 год. 15 хв. по 14 год. 55 хв., а саме автомобіль марки та моделі «MAN TGL 12.250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_2 та ключ до його запалення, який на праві власності належить ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986).

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник власника майна до початку розгляду справи подав клопотання, у якій просить розглянути справи у його відсутність, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, слідчою групою СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000357 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

26.10.2023 заступник начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку 24.10.2023 у період часу з 14 год. 15 хв. по 14 год. 55 хв., а саме автомобіль марки та моделі «MAN TGL 12.250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_2 та ключ до його запалення, який на праві власності належить ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 5, 6 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено у зв`язку із недоведеністю необхідності такого арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недоведеність стороною обвинувачення відповідності вказаного майна критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України.

Відтак, як правильно зазначив слідчий суддя, стороною обвинувачення не доведено мету та підстави арешту майна.

Доводи апеляційної скарги є недоведеними та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Судом першої інстанції в повному обсязі дотримано вимоги закону, які повинні бути враховані під час розгляду клопотання про арешт майна, та обґрунтовано відмовлено в задоволенні внесеного на розгляд клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000357 від 16.06.2022, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12022100000000357 - заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/575/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 752/8772/22

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_6

Доповідач: ОСОБА_1