Постанова

від 29.05.2024 по справі 160/19640/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19640/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ»

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024, (суддя суду першої інстанції Кучугурна Н.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/19640/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18.01.2024 у справі №160/19640/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Трес-Газ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконним розпорядження та зобов`язання вчинити дії задовольнив; визнав протиправним та скасував розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про анулювання ліцензії від 27.06.2023 №159-рл в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю Трес-Газ ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 18.11.2020 №04640314202000256; зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю Трес-Газ ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 18.11.2020 №04640314202000256 та поновити відповідну інформацію щодо наявності такої ліцензії; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трес-Газ судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

30.01.2024 до суду від представника позивача адвоката Довгополої О.О. надійшло клопотання про стягнення судових витрат у справі №160/19640/23.

У клопотанні представник позивача зазначає, що під час прийняття рішення у справі суд не вирішив питання про стягнення витрат на правничу допомогу. Так, до матеріалів справи на підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 14000,00 гривень сплачених директором Товариства з обмеженою відповідальністю Трес-Газ на користь адвоката Довгополої О.О. додані наступні документи: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Довгополої Олени Олексіївни Серії ДП № 4436 від 02.09.2019; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії АЕ № 1213275 від 17.07.2023; договір про надання правової допомоги № 133 від 17.07.2023; Додаток 1 до Договору № 133 від 17.07.2023 про надання правової допомоги; акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг по Договору № 133 від 17.07.2023, підписаний адвокатом і позивачем 18.08.2023; квитанція про сплату за надані юридичні послуги № 133 від 18.08.2023; акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг по Договору № 133 від 17.07.2023 підписаний адвокатом і позивачем 30.01.2024; квитанція про сплату за надані юридичні послуги № 133 від 30.01.2024.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Не погодившись з додатковим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на підтвердження витрат з правничої допомоги представником позивача подано документи які містили технічну помилку, у зв`язку з чим, суд безпідставно відмовив позивачеві у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до матеріалів справи представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надані наступні документи: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Довгополої Олени Олексіївни Серії ДП № 4436 від 02.09.2019; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії АЕ № 1213275 від 17.07.2023; договір про надання правової допомоги № 133 від 17.07.2023; Додаток 1 до Договору № 133 від 17.07.2023 про надання правової допомоги; акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг по Договору № 133 від 17.07.2023, підписаний адвокатом і позивачем 18.08.2023; квитанція про сплату за надані юридичні послуги № 133 від 18.08.2023; акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг по Договору № 133 від 17.07.2023 підписаний адвокатом і позивачем 30.01.2024; квитанція про сплату за надані юридичні послуги № 133 від 30.01.2024.

Так, відповідно до п.1.1. договору про надання правової допомоги № 133 від 17.07.2023, укладеного між адвокатом Довгополою Оленою Олексіївною (Адвокат), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю Трес-Газ (Клієнт), з іншої сторони, предметом даного Договору є зобов?язання Адвокатом надати клієнту таку правову допомогу: бути представником клієнта в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах поліції, прокуратурі, судах України усіх юрисдикцій всіх інстанцій, в тому числі у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді, ЄСПЛ, у податкових органах, зокрема в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, органах виконавчої служби з питань ліцензування та відновлення порушених прав.

Початок надання правової допомоги визначається датою підписання Договору. Закінчення надання правової допомоги визначається як подія, а саме: набуття чинності рішення по справі, ухваленого судом або іншим повноважним органом, а також під час перегляду судового рішення Верховним Судом України, розгляду справи ЄСПЛ, а також виконання будь-яких судових рішень (п. 2.2., 2.3. Договору).

Згідно з п.5.1.Договору, за надану правову допомогу за п. 1.1 даного Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар за домовленістю визначеною в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Додатком № 1 до Договору № 133 від 17.07.2023 про надання правової допомоги визначено розмір адвокатського гонорару за надані ним послуги, який є фіксованим і не залежить від витраченого Адвокатом часу.

Також до матеріалів справи надано акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг від 18.08.2023 по Договору № 133 від 17.07.2023, згідно з яким, ОСОБА_1 (Адвокат), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Трес-Газ (Клієнт), з іншої сторони, склали цей акт про наступне: У виконання умов договору про надання правової допомоги з питання захисту прав щодо водовідведення будинку, Адвокат передає юридичні послуги Клієнту згідно з Переліком, а Клієнт приймає від Адвоката послуги, згідно з Переліком та оплачує їх в повному обсязі. Перелік наданих юридичних послуг протягом 17.07.2023 - 18.08.2023: А) підготовка позовної заяви про визнання незаконним і скасування розпорядження - 7000 грн, Б) відповідь на відзив - 5000 грн. Загальна вартість наданих на 18.08.2023 послуг складає 12000 гривень. Наведена сума сплачена 18.08.2023 одночасно з підписанням цього Aкту на підставі відповідної квитанції Адвоката.

Крім того, адвокатом надано акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг від 30.01.2024 по Договору № 133 від 17.07.2023, згідно з яким, ОСОБА_1 (Адвокат), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Трес-Газ (Клієнт), з іншої сторони, склали цей акт про наступне: У виконання умов договору про надання правової допомоги з питання захисту прав щодо водовідведення будинку, Адвокат передає юридичні послуги Клієнту згідно з Переліком, а Клієнт приймає від Адвоката послуги, згідно з Переліком та оплачує їх в повному обсязі. Перелік наданих юридичних послуг протягом 29.01.2024 - 30.01.2024 вивчено судове рішення і підготовано клопотання про стягнення судових витрат 2000 грн. Загальна вартість наданих на 30.01.2024 послуг складає 2000 гривень. Наведена сума сплачена 30.01.2024 одночасно з підписанням цього Aкту на підставі відповідної квитанції Адвоката.

На підтвердження оплати наданих юридичних послуг адвокатом позивача надано квитанцію № 133 від 18.08.2023 в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн та квитанцію № 133 від 30.01.2023 в сумі 2000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу та відмовляючи у задоволенні заяви позивача суд першої інстанції виходив з того, що наданими документами не підтверджено витрат на правничу допомогу саме в цій справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як видно з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, що ці витрати не пов`язані з розглядом цієї справи, оскільки в актах приймання-передачі виконаних юридичних послуг вказано, що вони складені на виконання умов договору про надання правової допомоги з питання захисту прав щодо водовідведення будинку. Спірні ж правовідносини у цій справі стосуються правомірності винесення відповідачем розпорядження в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю Трес-Газ ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Посилання позивача на те, що надані документи, а саме акти приймання передачі юридичних послуг містять технічні помилки, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема не надано суду документів, складених сторонами для умов виправлення технічної описки.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трес Газ» - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяН.І. Малиш

суддяА.В. Шлай