Рішення

від 09.05.2024 по справі 604/556/19

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/556/19

Провадження № 2/604/78/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суду Тернопільської області в складі:

головуючого: Сташківа Н.Б.,

за участі:

секретя судового засідання: Костів О.В.,

представника позивача адвоката Щербатюка О.Д.,

представників відповідачів адвоката Амінової С.Р.,

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування посилаючись на те, що 17 вересня 2017 року об 12:50 год. на автошляху М-12 «Стрий-Тернопіль» Кіровоград-Знам`янка» 185 км +10 м ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушенні вимог п. 13.1 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-3307 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку в результаті чого автомобіль ГАЗ-3307 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим спричинено ОСОБА_2 майнову шкоду. Даний факт підтверджується постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2018 року. Відповідальність ОСОБА_3 згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК6511768 від 05.05.2017 року була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «УНІКА». Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. На даний час відповідачі в добровільному порядку завданої шкоди не відшкодували, а орієнтовна сума збитку становить 76840,00 грн. У зв`язку з чим, з урахуванням уточнених вимог просить стягнути із просить стягнути із відповідача Пат СК «УНІКА» на користь позивача 50000 грн матеріальної шкоди та з відповідача ОСОБА_3 26840,00 грн, а також судові витрат, що складаються із судового збору в розмірі 768,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн. В судовому засіданні позивач збільшив заявлені позовні вимоги та просить стягнути із відповідача Пат СК «УНІКА» на користь позивача 76840,00 грн матеріальної шкоди завданої в результаті Дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» в судове засідання на призначене судом число повторно не з`явились, хоча про день, час та місце слухання справи були сповіщені належним чином, однак подали суду відзив згідно якого посилаються на те, що правовідносини що склались між сторонами, регулюються нормами спеціального закону ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Разом із тим, постановою Херсонського міського суду від 26.01.2018 року провадження у справі було закрито. Таким чином належним доказом заподіяння збитків може бути судове рішення, яким особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, інше судове рішення, відповідно до якого встановлений факт заподіяння матеріальних збитків та його розмір, проте на час розгляду справи судом ОСОБА_3 до адміністративної чи кримінальної відповідальності притягнутий не був, у зв`язку з чим страховий випадок не настав і відповідно зобов`язано ПрАТ «СК`УНІКА» щодо виплати страхового відшкодування не наступає. Крім того подали заперечення на відповідь у якому просили не приймати до розгляду заяву про збільшення позовних вимог і у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання на призначене судом число повторно не з`явились, хоча про день, час та місце слухання справи були сповіщені належним чином, однак подали суду відзив, згідно якого вважають вимоги позивача незаконними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволенню з огляду на те, що на думку позивача факт вини відповідача підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, а також постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2018 року. Однак відповідно до згаданої постанови суду провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності при цьому його вина у вчиненні ДТП судом встановлена не була. Під час розгляду справи обставини ДТП не досліджувались та не було встановлено протиправності дій його вини, тому вказане є обставиною для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того винним у даній ДТП є саме водій автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 , який першим порушив ПДР, оскільки почав виїжджати на смугу зустрічного руху, а тому він вимушений був зробити маневр також виїзду на смугу зустрічного руху, а коли він виїхав на смугу зустрічного руху, водій автомобіля ГАЗ почав повертати назад на свою полосу у той час коли він там знаходився, в результаті чого і сталось зіткнення у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте подав суду заяву згідно якої просить справу слухати у його відсутності, збільшив заявлені позовні вимоги та просить стягнути із відповідача Пат СК «УНІКА» на користь позивача 76840,00 грн матеріальної шкоди завданої в результаті Дорожньо-транспортної пригоди.

Представник відповідача ОСОБА_5 будучи повідомленою про час і місце розгляду справи шляхом направлення листів на електронну пошту, електронне сповіщення та на сайт суду в судове засідання повторно не з`явилась, заяв про відкладення розгляду справи чи додаткових пояснень суду не надала, а тому справу слід вирішити у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказах.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ознайомившись із вимогами та запереченнями сторін, проаналізувавши у сукупності надані письмові доказами, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами загального позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст.247, 179 ЦПК України, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб що визначений законом.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках передбачених ЦПК.

З аналізу вказаних норм Закону, вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа, в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог бо відмову у їх задоволенні.

Згідно ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, тобто особа має право пред`явити у суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

З мотивувальної частини постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2018 року вбачається, що судом не досліджувались матеріали справи, призначено транспортно-трасологічну експертизу і після клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та засобів, суд закрив провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КпАП України у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності не доводячи винуватість чи невинуватість особи, що притягувалась до відповідальності ОСОБА_3 .

Таким чином судом у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України не доведено його вини, що виключало звернення потерпілої особи із постановою суду до страхової компанії щодо відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами у цивільній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються : письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показами свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які місять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином належним доказом заподіяння збитків може бути судове рішення, яким особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, інше судове рішення, відповідно до якого встановлений факт заподіяння матеріальних збитків та його розмір.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 402331 від 17 вересня 2017 року вбачається, що 17.09.2017 року об 12:50 год. на а/д «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка» 185 км +10 м., водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку, чим спричинив пошкодження транспортних засобів завдавши матеріальної шкоди, порушив вимоги п. 11.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КпАП України.

Згідно долученої до матеріалів справи схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4 , рухався в напрямку до смт. Підволочиська, а автомобіль марки «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 рухався у напрямку м. Тернополя. Зі схеми ДТП вбачається, що місце зіткнення автомобілів відбулось на смузі руху автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4 , про що свідчить слід автомобіля, місце падіння карданного валу, осип скла, ґрунту. Внаслідок зіткнення автомобіль ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження капоту, правого боку автомобіля, цистерни, кабіни, лобового скла, автомобіль «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження правого бампера, переднього лівого крила, передні та задні ліві дверки, переднє ліве колесо, лобове скло, капот. ОСОБА_3 від підпису у схемі місця ДТП відмовився у присутності свідка ОСОБА_6 ,

Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що 17.09.2017 року близько 12:45 год. рухаючись по а/д Стрий-Знам`янка в напрямку м. Підволочиська на зустріч виїхав транспортний засіб, після чого відчув удар у задню частину керованого ним автомобіля від чого відлетів задній міст і автомобіль перекинувся на праву сторону.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 17.09.2017 року близько 12:45 год. рухаючись по а/д Стрий-Знам`янка в напрямку м. Тернополя разом із пасажирами. Рухаючись по своїй полосі по незрозумілих для нього обставинах, можливо через вибоїни, назустріч йому виїхав автомобіль ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок чого він виїхав на зустрічну смугу руху, після чого водій автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 різко повернувся на полосу свого напрямку руху, проте він не встиг повернутись внаслідок чого і відбувся удар. Швидкість його руху була приблизно 65 км/год.

Відповідно до резолютивної частини висновку судового експерта № 2021-0206 від 02.06.2021 р. за результатами проведення судової автотехнічної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 та «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 вказано, що в даній дорожній обстановці регламентувати та оцінити дії водіїв автомобілів ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 та «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 стосовно вимог Правил Дорожнього руху, за поясненнями останнього та свідка ОСОБА_7 в рамках даного дослідження не виявляється за можливим в зв`язку з їх технічною неспроможністю про механізм дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи із пояснень водія автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , в даній дорожній обстановці він повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 11.3 цих же правил.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 при обставинах технічно спроможної версії, не мав технічної можливості уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди.

В свою чергу, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ГАЗ-33-7 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР з технічної точки зору не вбачається і, відповідно, його дії не знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору з підстав, викладених в дослідницькій частині.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п.11.3 ПДР України і вказані невідповідності перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортною пригодою з причин, вказаних в дослідницькій частині.

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року постановою (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

За вказаних обставин судом встановлено, що винуватцем вказаної ДТП являється відповідач, водій автомобіля «Hyndai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 по справі ОСОБА_3 .

При цьомусуд небере доуваги доводів як належний доказ посилання відповідача що під час розгляду справи у Херсонському міському суді свідок ОСОБА_7 і він надав пояснення, що першим порушив правила дорожнього руху автомобіль ГАЗ, оскільки свідок не попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, і є незрозумілим чому даний свідок не надавав такі пояснення під час оформлення працівниками поліції матеріалів справи безпосередньо після вчинення ДТП. Крім того такий свідок не фігурує у жодному процесуальному документі, що складені працівниками поліції. Пояснення як даного свідка так і відповідача по справі спростовані дослідженими і проаналізованими письмовими доказами, зокрема і висновком експерта № 2021-0206 від 02.06.2021 р., у якому вказано, що пояснення ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 є технічно неспроможні проаналізувати механізм ДТП.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на наведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання, згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - у договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди у повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на викладене вище, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Як встановлено у судовому засіданні відповідальність ОСОБА_3 згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК6511768 від 05.05.2017 року була застрахована у ПАТ «Страхова компанія» «Уніка».

Згідно висновку регіонального партнера ФОП ОСОБА_8 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 839/17 від 28 серпня 2017 року) звіту № 18250 від 17 грудня 2017 року матеріальний збиток завданий власникові ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП на дату оцінки КТЗ складає 88581,32 грн. Згідно довідки № 18250 від 28 лютого 2018 року вбачається, що ймовірна вартість металобрухту складає 22910 грн.

Згідно п. 56 Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц встановлено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Страхова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3307, 1993 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 застрахована 06.05.2017 року у страховій компанії «КРАЇНА» згідно полісу № АК/3022797 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності страховика, за шкоду майну потерпілого у сумі 100000 грн.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в користь позивача ОСОБА_2 вартість заподіяного внаслідок ДТП збитку що становить 65671,32 грн. за мінусом вартості металобрухту в розмірі 22910 грн. від вартості заподіяного збитку в розмірі 88581,32 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути із відповідача по справі в користь позивача судові витрати ( судовий збір) в розмірі 768,40,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 993 ЦК України, ст.. 27 ЗУ «Про страхування», суд,

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в користь позивача ОСОБА_2 вартість заподіяного внаслідок ДТП збитку в сумі 65671,32 гривень

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 травня 2024 року.

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б. Сташків