Постанова

від 30.05.2024 по справі 273/870/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/870/22 Головуючий у 1-й інст. Мозговогий В.Б.

Категорія 84 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 273/870/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ» та Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна

за апеляційними скаргами Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Мозгового В.Б. у м. Звягелі,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив:

- визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року з продажу житлового будинку, загальною площею 230,4 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затверджений начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1;

- скасувати протокол проведення електронних торгів №546740 по лоту № 483264 від 16 липня 2021 року;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 липня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 08.11.2007 між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк») був укладений договір про іпотечний кредит №ZRZ0GI0000001416, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 300 000 грн. на строк до 08 листопада 2020 року із сплатою 15 процентів річних. Того ж дня між сторонами було укладено іпотечний договір №ZRZ0GI0000001416, згідно якого в іпотеку передано житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га. за цією ж адресою.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23.02.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012, з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість станом на 13.09.2011 за кредитним договором №ZRZ0GI0000001416 від 08.11.2007 на загальну суму 360 187,25 грн. Вказаний кредитний договір був розірваний 13.09.2011.

Позивач вказав, що у квітні 2015 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до нього та просив суд в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 13.12.2016, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, у задоволенні вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

26.11.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було винесено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності позивачу (позичальнику, боржнику) ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору №ZRZ0GI0000001416 від 08.11.2007 року на загальну суму боргу 2 195 993,12 грн., а саме: борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн., борг за процентами - 483 487,40 грн., пені в сумі 1 229 811,00 грн., штраф в сумі 199 044,83 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису 3 500,00 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Баранівський районний відділ ДВС у Новоград - Волинському районі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Савчук Світланою Миколаївною 19.09.2020 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2., в межах примусового виконання якого відбулися торги з продажу зазначеного іпотечного майна, яке придбала відповідачка ОСОБА_2 за 654 800,00 грн згідно з протоколом проведення електронних торгів №546740.

Постановою Житомирського апеляційного суду №273/1856/21 від 20 лютого 2023 року визнано виконавчий напис №2045 від 26 листопада 2018 року таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки виконавчий напис, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та проведено електронні торги скасовано, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року з продажу житлового будинку, загальною площею 230,4 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затверджений начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 липня 2021 року, виданого на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затверджене начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г., яке складається з житлового будинку, загальною площею 230,4 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовних вимог щодо скасування протоколу проведення електронних торгів №546740 по лоту № 483264 від 16 липня 2021 року - відмовлено.

Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ (ЄДРПОУ 39958500) та Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34325903) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір по 330,66 грн з кожного та витрати на правову допомогу по 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 66 коп. з кожного.

У поданій апеляційній скарзі ДП «СЕТАМ», посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що при вирішенні питання про скасування прилюдних торгів, суд повинен встановити чи відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені законні інтереси позивача. Також звертає увагу на позицію Верховного Суду по справі № 644/8749/18, викладену в постанові від 11.03.2021, в якій зазначено, що скасування судового рішення, на підставі якого проведено електронні торги, після їх проведення, має інші наслідки, ніж визнання торгів недійсними.

Наголошує, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та на підставі якого проведено електронні торги, після їх проведення не є підставою для визнання таких торгів недійсними. Отже, виходячи із обставин цієї справи, жодного порушення правил проведення торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями судом не встановлено.

Також вказує, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним в розумінні роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, про що зазначено у постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18.

У поданій апеляційній скарзі АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено, що ДП «СЕТАМ» при проведенні торгів з реалізації предмета іпотеки було порушено вимоги Порядку реалізації арештованого майна та права і інтереси позивача, а тому законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Крім того звертає увагу суду на положення ст. 256 ЦК України щодо строку позовної давності.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23.02.2012 року №2-645/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість станом на 13.09.2011 року за кредитним договором №ZRZ0GI0000001416 від 08.11.2007 року на загальну суму 360 187,25 грн., а саме борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн., борг за процентами - 80 539,24 грн., пеня на підставі ст.551 ЦПК України в сумі 3 000,00 грн. Вказаний кредитний договір був розірваний 13.09.2011.

26.11.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було винесено виконавчий напис №2045 про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору №ZRZ0GI0000001416 від 08.11.2007 року на загальну суму боргу 2 195 993,12 грн., а саме: борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн., борг за процентами - 483 487,40 грн., пені в сумі 1 229 811,00 грн., штраф в сумі 199 044,83 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису 3 500,00 грн. (а.с.84).

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Баранівський районний відділ ДВС у Новоград - Волинському районі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Савчук Світланою Миколаївною 19.09.2020 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів №546740, відбулися торги з продажу зазначеного іпотечного майна, яке придбала відповідачка ОСОБА_2 за 654 800,00 грн., в зв`язку з чим 22.07.2021 року відповідачем РВДВС видано Акт про реалізацію предмета іпотеки, а вже 30.07.2021 року приватний нотаріус видав ОСОБА_2 свідоцтво, якім засвідчив її право власності на придбаний нею на електронних торгах житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за цією ж адресою (а.с.33,35-37, 97).

Постановою Житомирського апеляційного суду №273/1856/21 від 20 лютого 2023 року визнано виконавчий напис №2045 від 26 листопада 2018 року таким, що не підлягає виконанню (а.с.209-213).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який було отримано з порушенням строків, в зв`язку з чим він не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належного ОСОБА_1 іпотечного майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

Щодо доводів відповідачів та третьої особи, про пропуск позивачем строку позовної давності суд вказав, що вони безпідставні, оскільки такі строки продовжені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19» від 30 березня 2020 року № 540-IX на строк дії карантину.

Щодо позовної вимоги про скасування протоколу проведення електронних торгів, суд вказав, що вона задоволенню не підлягає, в зв`язку з тим, що скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу, продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними, тобто є неналежним способом захисту (постанова ВС №545/264/20 від 26 квітня 2023 року).

Рішення суду в частині відмови у позові (вимога про скасування протоколу проведення електронних торгів) сторонами не оскаржується та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог позивача.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на таке.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що скасування виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого були проведені електронні торги з реалізації належної йому нерухомості, є підставою для скасування таких торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Такий правочин може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Саме по собі скасування судового рішення згідно з положеннями ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 205/2535/17 (провадження № 61-16534св21), від 16 серпня 2023 року у справі № 352/1824/16-ц (провадження № 61-3310св22).

Судом встановлено, що судове рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 20 лютого 2023 року, натомість прилюдні торги з реалізації належного позивачеві майна проведені16 липня 2021 року, тобто на момент проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинний.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження.

Основоположний принцип верховенства права визнається одним із фундаментальних та непорушних ідеалів сучасних демократій, якого мають дотримуватися усі без винятку інституції громадянського суспільства.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Така засада виконавчого провадження як справедливість, неупередженість та об`єктивність означає наступне. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах юридичної діяльності - як у нормотворчості, так і при примусовому виконанні рішення в процесі виконавчого провадження. Принцип справедливості конкретизується у інших принципах, наприклад, у принципі рівності. Суть справедливості полягає у послідовому (тобто неупередженому, об`єктивному) застосуванні виконавцем положень і норм Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Про необхідність встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог про визнання торгів недійсними або відмову в їх задоволенні зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Виходячи із наведеного вище, колегія суддів зазначає, що для визнання торгів недійсними суд має встановити порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Однак позивач в позовній заяві не посилався на порушення вказаного порядку.

В той же час він зазначав, що визнання за рішенням суду виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є підставою для визнання торгів недійсними.

Встановлено, що рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 20 лютого 2023 року, а електронні торги з реалізації належного позивачеві транспортного засобу проведені 16 липня 2021 року, тобто на момент проведення торгів виконавчий напис нотаріуса був чинний. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач повідомляв приватного виконавця про своє звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню чи подавав виконавцю відповідні заяви про відкладення чи зупинення виконавчих дій у зв`язку з його зверненням до суду.

Виходячи із наведеного, оскільки на момент проведення електронних торгів виконавчий напис був чинний та підлягав виконанню, а також враховуючи те, що підставою для визнання торгів, недійсними, саме в момент проведення торгів мають бути порушення, проте таких порушень судом не встановлено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними електронних торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року з продажу житлового будинку, загальною площею 230,4 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями ч. 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимоги про скасування акта про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затвердженого начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1 та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 липня 2021 року, виданого на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затвердженого начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г., яке складається з житлового будинку, загальною площею 230,4 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є похідними від основної вимоги - визнання недійсними електронних торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року, тому вони також не підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованими аргументи апеляційних АТ КБ "Приватбанк" та ДП «СЕТАМ».

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині із ухваленням нового судового рішення в цій частині - про відмову у позові.

Оскільки позов необгрунтований, то підстави застосування позовної давності не обговорюються.

Колегія суддів звертає увагу, що додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відмов у задоволенні позову в оскаржуваній частині, що з урахуванням рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про скасування протоколу проведення електронних торгів №546740 по лоту № 483264 від 16 липня 2021 року свідчить про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, тому і додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Державного підприємства «СЕТАМ» задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року в частині задоволених вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скасувати додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31.05.2024.

Головуючий Судді