Постанова

від 29.05.2024 по справі 388/1394/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 388/1394/23

провадження № 22-ц/4809/844/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року у складі судді Кнурова О.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявника

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування.

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою він проживав у цивільному шлюбі однією сім`єю з 1981 року по день її смерті. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки кадастровий номер 3521987400:02:000:0190 та житлового будинку АДРЕСА_1 .

Протягом шести місяців він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги. Із заявою про прийняття спадщини звернулась також сестра померлої - ОСОБА_4 .

Наголошував, що був зареєстрований та проживав з ОСОБА_3 за однією адресою: АДРЕСА_1 , де він продовжує проживати на теперішній час.

Зазначав, що за життя ОСОБА_3 мала хронічні захворювання, цукровий діабет та хворобу сердця (перенесла інсульт). Він протягом їх спільного життя піклувався про неї, порався по господарству.

Посилаючись на зазначені обставини, просив встановити факт його постійного проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13.07.1981 до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно (часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 та змінити черговість спадкування після смерті ОСОБА_3 і надати йому право на спадкування разом зі спадкоємцями другої черги.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року позов задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13.07.1981 по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 зазначала, що в частині відмови у позові вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, винесене з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вважаю, що позивачем під час судового розгляду доведені були всі передбачені законодавством обставини, які є підставою для зміни черговості.

В обґрунтування позову вказала, що суд констатував факт проживання однією сім?єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 13.07.1981 по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому відповідач в судовому засіданні визнала позов у частині встановлення факту проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім?єю.

На думку представника позивача, в ході розгляду справи було доведено те, що ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані та потребувала стороннього догляду.

Вважає, посилання суду на відсутність висновків МСЕК, висновків судово-медичних експертиз із визначенням потреби у медичній та соціальній допомозі як на підставу не доведеності безпорадного стану ОСОБА_3 та не врахування записів в інших медичних документах є помилковим та таким що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Звертає увагу суду на те, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_3 однією сім?єю більше сорока років за вказаною адресою як чоловік та дружина.

Посилаючись на зазначені обставини просила скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зміни черговості одержання права на спадкування задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Судом встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13.07.1981 по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживали однією сім`єю з 13.07.1981 по день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 належали: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3521987400:02:000:0190 площею 6,77 га, що підтверджується свідоцтвом про право спадщину за законом від 20.01.1988, зареєстровано у реєстрі за № 4/І, та державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 024159 відповідно.

ОСОБА_3 отримувала від ПСП «Степ» плату за оренду належної їй земельної ділянки протягом 2020-2022 років, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 119 від 02.08.20222, № 55 від 22.07.2022, № 211 від 31.10.2021, № 2 від 16.01.2020, № 84 від 25.05.2020 на загальну суму 61700,00 грн.

За даними медичної картки а/к 105013 у ОСОБА_3 було діагностовано цукровий діабет 2-го типу середнього ступеня тяжкості з 2011 року, постінфарктний (без дати) та дифузний кардіосклероз з 2017 року, гіпертонічна хвороба та інші хвороби притаманні віку особи. Крім того, у 2019 ОСОБА_3 мала перелом шийки лівого плеча зі зміщенням.

У зв`язку із незадовільним станом здоров`я ОСОБА_3 несла розходи на придбання медичних препаратів та ліків.

Згідно з довідкою КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Долинської міської ради» № 01-09/311 від 18.09.2023 ОСОБА_3 перебувала на обслуговуванні територіального центру у відділенні соціальної допомоги вдома з 16.01.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_1. За договором від 02.08.2021 № 644/ОД послуги надавались з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг на підставі рішення № 377 від 28.07.2021 Відділу соціального захисту населення Долинської міської ради. За індивідуальним планом надання соціальних послуг догляду вдома ОСОБА_3 відвідувалась соціальним робітником двічі на тиждень.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис № 340 від 01.09.2022.

За даними спадкової справи № 67/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 , як цивільний чоловік померлої та ОСОБА_2 , як рідна сестра.

Заповіт за життя ОСОБА_3 не складала.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Відповідач, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засіданння апеляційного суду не з?явилася.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивачі оскаржують рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому в іншій частині рішення суду не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зміну черговості одержання права на спадкування суд першої інстанції констатував відсутність обставин, які б вказували на матеріальне забезпечення ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , або надання ним допомоги, яка має матеріалізоване вираження у об`ємі, що перевищував матеріальну участь ОСОБА_3 у їх спільному житті. Доказів на підтвердження безпорадності стану ОСОБА_3 позивачем суду не надано.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.

Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п`ятої черги.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто, такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02 грудня 2020 року в справі № 592/1045/18- ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року в справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі №200/12980/14 (провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі №195/707/19-ц (провадження № 61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21).

Як убачається із матеріалів справи, згідно з довідкою КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Долинської міської ради» № 01-09/311 від 18.09.2023 ОСОБА_3 перебувала на обслуговуванні територіального центру у відділенні соціальної допомоги вдома з 16.01.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_1. За договором від 02.08.2021 № 644/ОД послуги надавались з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг на підставі рішення № 377 від 28.07.2021 Відділу соціального захисту населення Долинської міської ради. За індивідуальним планом надання соціальних послуг догляду вдома ОСОБА_3 відвідувалась соціальним робітником двічі на тиждень.

За даними дослідженої в судовому засідання судом першої інстанції медичної картки а/к 105013 у ОСОБА_3 було діагностовано цукровий діабет 2-го типу середнього ступеня тяжкості з 2011 року, постінфарктний (без дати) та дифузний кардіосклероз з 2017 року, гіпертонічна хвороба та інші хвороби притаманні віку особи. Крім того, у 2019 ОСОБА_3 мала перелом шийки лівого плеча зі зміщенням.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що хворобливий стан ОСОБА_3 був викликаний тяжкою хворобою, що підтверджується витягом із історії хвороби та показами свідків, які підтвердили, що ОСОБА_3 забезпечувала свої потреби частково самостійно та використовуючи сторонню допомогу працівника соціальної служби.

Здійснення опіки над спадкодавцем, тобто, надання йому нематеріальних послуг, а також надання іншої допомоги, яка має матеріалізоване вираження: прибирання приміщення, приготування їжі, у визначений позивачем період доведені сукупністю наданих доказів, що не спростовується відповідачем.

Однак матеріли справи не містять належних доказів на підтвердження матеріального забезпечення спадкодавця позивачем.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем безпорадного стану ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено, що померла ОСОБА_3 не перебувала у скрутному матеріальному становищі, отримувала пенсію та мала додатковий постійний дохід від оренди належної їй земельної ділянки. Таким чином, прямого матеріального утримання ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не було.

Належних доказів на підтвердження того, що витрати на її лікування здійснювались саме позивачем, матеріали справи не містять. Квитанції, долучені до матеріалів справи, не можуть беззаперечно підтверджувати того факту, що платником за ними є позивач, а також тієї обставини, що позивачем використовувались особисті кошти на здійснення визначених витрат.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт безпорадного стану спадкодавця, а також здійснення її матеріального забезпечення, що спростовує наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, які могли б бути підставою для зміни черговості спадкування згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року в частині, що оскаржується залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31 травня 2024 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

Л.М. Дьомич