Постанова

від 20.05.2024 по справі 909/1146/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа № 909/1146/16

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Гриців В.М.,Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача Голубчак Н.В. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Івано-Франківської області)

від відповідача (скаржника) Сторчоус О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство», б/н від 16 березня 2020 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року (підписане 24.02.2020), суддя Фрич М.М.

у справі №909/1146/16

за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство», смт Ворохта, Івано-Франківська область

про відшкодування шкоди в розмірі 2 360 152,92 грн

в с т а н о в и в :

16 грудня 2016 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» про відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 2 360 152,92 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1146/16 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» 2 360 152,92 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового законодавства, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Поляниця Яремчанської міської ради: р/р148999980331000009021, отримувач УК у м. Яремче /с. Поляниця/ 24062100, код ЄДРПОУ 38006907, банк отримувач Казначейство (ел.адм.подат). Поряд з тим, присуджено до стягнення з Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області 35 402,29 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №126 від 14 квітня 2016 року по Поляницькому лісництві (по окремих кварталах) виявлено незаконну рубку дерев, що є порушенням ст.105 Лісового кодексу України. Врахувавши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги чинного природоохоронного законодавства, внаслідок чого мала місце незаконна вирубка дерев, при цьому, відповідач доказів протилежного суду не подав. Судом встановлено, що відповідно до поданого розрахунку, розмір шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське ЛГ», становить 2 360 152, 92 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1146/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що суд не надав жодної оцінки дозвільним документам відповідача, на підставі яких останній проводив рубки, які позивачем віднесені до незаконних. Так, апелянт наголошує, що обліковані позивачем незаконні пні є результатом проведення на цій же ділянці інших лісогосподарських заходів, що проводились у попередні роки, а саме: очистки лісу від захаращеності, відтак, віднесені позивачем до незаконних рубки вчинені відповідачем на законних підставах у 2011-2015 роках. Крім цього, апелянт зазначає, що позивач у позовній заяві та в акті перевірки необґрунтовано посилається саме на «Методичні вказівки…», як документ, обов`язковий до виконання відповідачем, що не відповідає дійсності, оскільки такий має рекомендаційний характер. Також скаржник вказує, що в акті перевірки позивача відсутня інформація про засоби вимірювання пнів, а проведене замірювання викликає сумніви у достовірності визначенні діаметрів пнів.

Поряд з тим, до апеляційної скарги відповідач долучив докази, а саме: копії лісорубних квитків №30 від 25 травня 2015 року та №13 від 23 лютого 2016 року із матеріалами відведення, а також копії актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів: №31 від 05 липня 2011 року, №28 від 05 серпня 2013 року, №29 від 05 серпня 2013 року, №30 від 06 серпня 2013 року, №31 від 07 серпня 2013 року, №32 від 07 серпня 2013 року, №37 від 03 липня 2014 року, №63 від 06 листопада 2014 року, №84 від 03 грудня 2014 року, №91 від 05 грудня 2014 року, №23 від 04 червня 2015 року, №35 від 16 липня 2015 року, №73 від 04 січня 2016 року, №74 від 04 січня 2016 року, №75 від 04 січня 2016 року, №32 від 06 травня 2016 року, №73 від 05 січня 2017 року та копію адвокатського запиту від 12.03.2020 року. Так, апелянт просить долучити вказані докази до матеріалів справи, посилаючись на те, що він вважав, що вказані лісорубні квитки долучені до справи самим позивачем, оскільки в акті перевірки міститься посилання на такі. Щодо актів огляду місць заготівлі деревини відповідач зазначає, що такі не приєднано до матеріалів справи, оскільки суд розглянув справу 18 лютого 2020 року без його участі, що унеможливила подання ним таких доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що дії Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області під час проведення позапланової перевірки відповідачем не оскаржувалися, при цьому, акт перевірки підписаний уповноваженими представниками підприємства відповідача без жодних зауважень, відтак, останній погодився із даними, що зафіксовані у акті. Наголошує, що відповідачем не виписано лісорубних квитків на вирубку зафіксованих у акті перевірки незаконно зрубаних дерев у відповідних кварталах та лісових ділянках, та не забезпечено охорону лісу від незаконних рубок, обов`язок якого покладено саме на відповідача, як постійного лісокористувача. Також позивач заперечував щодо долучення до матеріалів справи доказів, поданих апелянтом разом з апеляційною скаргою, оскільки причини неподання таких є неповажними.

Відповідачем подано суду відповідь на відзив.

Позивач подав суду пояснення на заперечення на відзив.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 квітня 2020 року (колегією суддів у складі: Дубник О.П., Гриців В.М. та Хабіб М.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» у справі №909/1146/16.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року у справі №909/1146/16 (колегією суддів у складі: Дубник О.П., Гриців В.М. та Хабіб М.І.) призначено комплексну лісогосподарську та інженерно-екологічну судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи суд поставив наступні питання: 1) Чи підтверджується встановлена перевіркою кількість незаконно зрубаних дерев та їх діаметр, вказана в Акті перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року? 2) Чи підтверджується розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, встановлений перевіркою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області за Актом перевірки №126 від 14.04.2016 року? Витрати по проведенню судової експертизи покладено на відповідача ДП «Ворохтянське лісове господарство» з наступним їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України.

У зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , розпорядженням керівника апарату суду №583 від 09 грудня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і таку розподілено колегії суддів: Дубник О.П. (головуючий суддя), судді: Гриців В.М. та Зварич О.В. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2020 року).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29 грудня 2020 року у справі №909/1146/16 задоволено клопотання судового експерта від 30 листопада 2020 року, ухвалено проводити, призначену ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року, судову експертизу як інженерно-екологічну судову експертизу.

У зв`язку зі смертю головуючого судді Дубник О.П., розпорядженням керівника апарату суду №269 від 07 квітня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та таку розподілено колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Гриців В.М. та Зварич О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2021 року).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2024 року поновлено провадження у справі №909/1146/16 з метою розгляду клопотання директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз; поряд з тим, справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Гриців В.М. та Зварич О.В.; розгляд клопотання призначено в судовому засіданні на 11 березня 2024 року на 12 год. 45 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81; разом з тим, суд ухвалив викликати в судове засідання судового експерта чи іншого представника Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень щодо заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 лютого 2024 року, поряд з тим, зобов`язано Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз надати суду висновок експерта, складений за результатами проведення експертизи, призначеної ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2020 року (з урахуванням ухвали суду від 29 грудня 2020 року) у справі №909/1146/16. Провадження у справі зупинено до надходження до суду висновку експерта, а матеріали справи направлено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

02 квітня 2024 року з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта судової інженерно-екологічної експертизи №7172 від 27 березня 2024 року разом з матеріалами справи №909/1146/16.

Експертом без виходу на місце зроблено наступні висновки:

По питанню №1: Вказані в Акті Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року, складеному за наслідками перевірки, дерева, зрубані згідно: - Лісорубного квитка №13 від 23.02.2016 року квартал №34, виділ №12 площа 6,0 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), відведено у рубку 156 дерев ялини звичайної (смереки); - Лісорубного квитка №81 від 25.09.2015 року квартал №28, виділ №14 площа 9,8 га, вид рубки - вибірково-санітарна рубка, відведено у рубку 39 дерев ялини звичайної (смереки); - Лісорубного квитка №81 від 25.09.2015 року квартал №28, виділ №35 площа 10,0 га, вид рубки - вибірково-санітарна рубка, відведено у рубку 66 нормативних актів у галузі лісоохоронного законодавства.

Вказані в Акті Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року, складеному за наслідками перевірки, дерева, зрубані згідно: - Лісорубного квитка №30 від 25.03.2015 року квартал №29, виділ №14 площа 7,6 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), відведено в рубку 11 дерев ялиці білої; - Лісорубного квитка №13 від 23.02.2016 року квартал №31, виділ №25 площа 6,0 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), загальна площа виділу 30 га, відведено в рубку: бук лісовий - 19 шт., ялиця біла - 26 шт. та смерека 38 шт. були зрубані із порушенням чинних вимог нормативних актів у галузі лісоохоронного законодавства, оскільки діаметри деревних порід не внесені у перелікову відомість та відповідно до матеріально-грошової оцінки всього в кількості 83 шт.

По питанню №2: Експертом не досліджувалось як таке, що суперечить нормам п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5 (у чинній редакції), оскільки воно виходить за межі кваліфікації судового експерта-еколога за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля», не відноситься до компетенції інженерно-екологічної експертизи оскільки має економічне спрямування та вирішується під час проведення судових експертиз експертами з відповідним кваліфікаційним рівнем.

Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року поновлено апеляційне провадження у справі №909/1146/16 та таку призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 квітня 2024 року.

Поряд з тим, 18 квітня 2024 року відповідачем подано клопотання про долучення до справи копії Наукового обґрунтування щодо законності проведення рубок формування та оздоровлення лісів в умовах ДП «Ворохтянське ЛГ», виконане доцентами кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету України Король М.М. та Гаврилюк С.А. (без виходу на місце).

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 20 травня 2024 року.

02 травня 2024 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення у справі та заперечення щодо висновку експерта.

20 травня 2024 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про долучення до справи доказів.

Разом з тим, 20 травня 2024 року від відповідача до суду надійшли пояснення щодо оцінки позивачем висновку судової експертизи.

Судові засідання проводилися в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області на підставі клопотання представника позивача та відповідних ухвал суду.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 20 травня 2024 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити у повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1146/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.

Щодо долучення до справи поданих з апеляційною скаргою документів (копій лісорубних квитків №30 від 25 травня 2015 року та №13 від 23 лютого 2016 року із матеріалами відведення, а також копій актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів), колегія суддів звертає увагу, що такі долучені до справи, однак, апеляційний суд такі докази не досліджує, у зв`язку з тим, що апелянт не навів поважних причин неможливості подання таких до суду першої інстанції, у провадженні якого справа перебувала більш ніж три роки, а зазначені ним причини неподання таких доказів є неповажними (зокрема, апелянт посилався на те, що він вважав, що вказані лісорубні квитки долучені до справи самим позивачем, оскільки в акті перевірки міститься посилання на такі; щодо актів огляду місць заготівлі деревини відповідач зазначає, що такі не приєднано до матеріалів справи, оскільки суд розглянув справу 18 лютого 2020 року без його участі, що унеможливила подання ним таких доказів).

Щодо долучення до справи копії Наукового обґрунтування щодо законності проведення рубок формування та оздоровлення лісів в умовах ДП «Ворохтянське ЛГ», виконане доцентами кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету України Король М.М. та Гаврилюк С.А., таке долучено до справи, однак, при вирішенні спору судом до уваги не береться, оскільки не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.73, 76-78 ГПК України. Як вбачається із вказаного дослідження, таке проводилося на підставі листа-звернення ДП «Ворохтянське лісове господарство» про проведення комплексної лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи, поряд з тим, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29 грудня 2020 року у справі №909/1146/16 задоволено клопотання судового експерта від 30 листопада 2020 року, ухвалено проводити, призначену ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року, судову експертизу як інженерно-екологічну судову експертизу. Разом з тим, судом не погоджено залучення до проведення дослідження фахівця у відповідній галузі, який не є експертом. У подальшому, ухвалою суду від 11 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 лютого 2024 року про залучення до проведення судової експертизи в якості експерта-фахівця з відповідної галузі знань, який не атестований як судовий експерт, але володіє необхідними спеціальними знаннями Короля Миколу Михайловича, доцента кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету України. Поряд з тим, вказане вище дослідження проведене на підставі документів, які відсутні у матеріалах справи №909/1146/16.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №135 від 07 квітня 2016 року «Щодо проведення перевірок господарських об`єктів області» уповноважених осіб направлено з 08 по 14 квітня 2016 року для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське лісове господарство».

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Ворохтянське лісове господарство» №126 від 14 квітня 2016 року, в якому встановлено по Поляницькому лісництві незаконну рубку дерев, що є порушенням ст.105 Лісового кодексу України, та завдало шкоди лісу в сумі 2 360 152,92 грн (в т.ч. незаконною рубкою дерев відтаврованих на кореневих лапах 2 111 684,50 грн, незаконною рубкою дерев, на кореневих лапах яких, відсутнє відпускне тавро 248 468,42 грн).

Так, згідно акта перевірки від 14 квітня 2016 року та розрахунків розміру шкоди, завданої лісу, при натурному обстеженні у кварталі 34 виділ 12, площа 6,0 га Очищення лісу від захаращеності, вибіркова 2016 Поляницького лісництва виявлено незаконну рубку 6 шт. (5 шт. сироростучих та 1 шт. сухостійний) пнів зрубаних дерев породи ялина, на кореневих лапах яких відсутнє відпускне тавро (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України розмір шкоди заподіяної лісу склав 15 988,11 грн. Поряд з цим, виявлено незаконну рубку 62 шт. (34 шт. сироростучих та 28 шт. сухостійних) дерев породи ялина різних діаметрів, (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України, за що розраховано 120 781,80 грн шкоди.

При натурному обстеженні у кварталі 28 виділ 14, площа 9,8 га Вибіркова санітарна рубка 2015 Поляницького лісництва виявлено незаконну рубку 7 шт. (6 шт. сироростучих та 1 шт. сухостійний) пнів зрубаних дерев породи ялина на кореневих лапах яких відсутнє відпускне тавро (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України розмір шкоди заподіяної лісу склав 25 139,57 грн. Поряд з тим, виявлено незаконну рубку 86 шт. (66 шт. сироростучих та 20 шт. сухостійних) дерев породи ялина різних діаметрів (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України, за що розраховано 199 672,37 грн шкоди.

При натурному обстеженні у кварталі 28 виділ 35, площа 10,0 га Вибіркова санітарна рубка 2015 Поляницького лісництва виявлено незаконну рубку 54 шт. (41 шт. сироростучих та 13 шт. сухостійних) дерев породи ялина різних діаметрів, (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України, та нараховано 177 790,07 грн шкоди.

При натурному обстеженні у кварталі 33 виділ 20/3, площа 1,9 га Рубка рідколісся 2016 року Поляницького лісництва не виявлено розходжень між площею рубки рідколісся і контрольною бусольною зйомкою.

При натурному обстеженні у кварталі 28 виділ 14, площа 1,8 га Рубка рідколісся 2015 року Поляницького лісництва не виявлено розходжень між площею рубки рідколісся і контрольною бусольною зйомкою.

При натурному обстеженні у кварталі 31 виділ 25, площа 6,0 га Очищення лісу від захаращення, вибіркова 2016 Поляницького лісництва виявлено незаконну рубку 20 шт. сироростучих та 1 шт. сухостійний пнів зрубаних дерев породи ялина, 5 шт. сироростучих пнів зрубаних дерев породи бук, та 3 шт. сироростучих пнів зрубаних дерев породи ялиця, на кореневих лапах яких відсутнє відпускне тавро. Всього 29 шт. об`ємом 16,08 мі (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ч.105 Лісового кодексу України розмір шкоди заподіяної лісу склав 119 348,37 грн. Поряд з тим, виявлено незаконну рубку 301 шт. сироростучих та 43 шт. сухостійних та 1 шт. вітровальних пнів зрубаних дерев породи ялина, 19 шт. сироростучих пнів зрубаних дерев породи бук, та 23 шт. сироростучих та 3 шт. сухостійних та 1 шт. вітровальних пнів зрубаних дерев породи ялиця, різних діаметрів, (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ч.105 Лісового кодексу України та розраховано 1 334 190,99 грн шкоди.

При натурному обстеженні у кварталі 29 виділ 14, площа 7,6 га Очищення лісу від захаращення, вибіркова 2015 Поляницького лісництва виявлено незаконну рубку 10 шт. пнів зрубаних сироростучих дерев породи ялиця та 1 шт. дерева породи ялини на кореневих лапах яких відсутнє відпускне тавро, об`ємом 18,22 мі (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України розмір шкоди заподіяної лісу склав 87 992,37 грн. Поряд з тим, виявлено незаконну рубку 56 шт. сироростучих та 9 шт. сухостійних пнів зрубаних дерев породи ялина, та 1 шт. зрубаного сироростучого дерева породи ялиця, різних діаметрів, (діаметри пнів наведені у розрахунку розміру шкоди), чим порушено вимоги ст.105 Лісового кодексу України, та розраховано 278 208,96 грн шкоди.

Вказаний Акт перевірки №126 від 14 квітня 2016 року підписано представниками ДП «Ворохтянське лісове господарство», які приймали участь в натурному обстеженні разом з інспекцією: головним лісничим ДП «Ворохтянське ЛГ» Ванджурак М.Д., інженерами ВЛГ ДП «Ворохтянське ЛГ» Москаль М.О., та Михайлюк В.Ю., лісничим Поляницького лісництва Лубів В.Д. без зауважень.

Заперечення до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №126, датоване 20 квітня 2016 року та підписане головним лісничим ДП «Ворохтянське ЛГ» Ванджурак М.Д., в якому зазначено, що в акті перевірки помилково обліковано пні (як незаконно зрубані) дерев за виписаними в установленому порядку лісорубними квитками.

Відповідно до Розрахунків розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське ЛГ» загальний розмір шкоди складає 2 360 152,92 грн.

18 квітня 2016 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до Прокуратури Івано-Франківської області та направила акт перевірки від 14 квітня 2016 року.

Листом від 29 квітня 2016 року в.о. прокурора Івано-Франківської області повідомив інспекцію про внесення прокуратурою відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ДП «Ворохтянське ЛГ».

Претензією №36/16 від 27 квітня 2016 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області просила ДП «Ворохтянське лісове господарство» відшкодувати шкоду, завдану лісу в сумі 2 360 152,92 грн, яку перерахувати у відповідний фонд охорони навколишнього природного середовища селищних, сільських та/або міських рад на території якої вчинені правопорушення.

ДП «Ворохтянське лісове господарство» не погодилося із вказаною претензією та надіслало інспекції лист-відповідь вих.№ від 25 травня 2016 року.

08 червня 2016 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області повторно звернулася до підприємства із претензією (вих.№02-12/1195) про необхідність відшкодування завданої шкоди, однак, така ДП «Ворохтянське лісове господарство» не була відшкодована.

У грудні 2016 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до суду з цим позовом про стягнення з ДП «Ворохтянське лісове господарство» шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства, в сумі 2 360 152,92 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що ДП «Ворохтянське лісове господарство» зверталося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій інспекції неправомірними та скасування претензії №36/16 від 27.04.2016, однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року у справі №809/289/17 позовну заяву ДП «Ворохтянське лісове господарство» залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Крім цього, судом встановлено, що Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області розглядалася справа №354/1/17 щодо обвинувачення майстра лісу Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське лісове господарство» Тодорука Василя Петровича в службовій недбалості, що спричинила істотну шкоду державним інтересам. Ухвалою суду від 13 березня 2017 року у справі №354/1/17 вказану особу звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку із передачею його на поруки трудовому колективу ДП «Ворохтянське лісове господарство». Поряд з тим, вказана особа повністю визнала себе винною у пред`явленому обвинуваченні.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ст.1 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Приписами статті 20І ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч.6 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Ворохтянське лісове господарство» №126 від 14 квітня 2016 року містить відомості зазначені у пункті 6 статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно з ст.16 та ч.1 ст.17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 №761 встановлено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу. В додатку №1 до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів наведено форму бланку лісорубного квитка, де вказується маса відповідних категорій деревини з точністю до 1 мі, водночас не передбачено зазначення кількості дерев віднесених до рубки.

За приписами п.1 ч.2 ст.19, ч.ч.1, 5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Відповідно до п.5 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть, зокрема, особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

З огляду на наведені вище обставини, у даному випадку є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів статті 19 Лісового кодексу України зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісів.

Факти незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області актом №126 від 14 квітня 2016 року, який є чинними станом на час вирішення спору.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчих йому територіях.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз статей 19, 63, 64 Лісового кодексу України свідчить, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Так, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчих йому територіях, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 2 360 152,92 грн.

Як зазначалося вище, апеляційним судом призначалася у справі судова інженерно-екологічна експертиза, на вирішення якої суд поставив наступні питання: 1) Чи підтверджується встановлена перевіркою кількість незаконно зрубаних дерев та їх діаметр, вказана в Акті перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року? 2) Чи підтверджується розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, встановлений перевіркою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області за Актом перевірки №126 від 14.04.2016 року?

Згідно з Висновком експерта судової інженерно-екологічної експертизи №7172 від 27 березня 2024 року у відповідь на питання №1 зазначено: «Вказані в Акті Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року, складеному за наслідками перевірки, дерева, зрубані згідно: - Лісорубного квитка №13 від 23.02.2016 року квартал №34, виділ №12 площа 6,0 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), відведено у рубку 156 дерев ялини звичайної (смереки); - Лісорубного квитка №81 від 25.09.2015 року квартал №28, виділ №14 площа 9,8 га, вид рубки - вибірково-санітарна рубка, відведено у рубку 39 дерев ялини звичайної (смереки); - Лісорубного квитка №81 від 25.09.2015 року квартал №28, виділ №35 площа 10,0 га, вид рубки - вибірково-санітарна рубка, відведено у рубку 66 нормативних актів у галузі лісоохоронного законодавства.

Вказані в Акті Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №126 від 14.04.2016 року, складеному за наслідками перевірки, дерева, зрубані згідно: - Лісорубного квитка №30 від 25.03.2015 року квартал №29, виділ №14 площа 7,6 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), відведено в рубку 11 дерев ялиці білої; - Лісорубного квитка №13 від 23.02.2016 року квартал №31, виділ №25 площа 6,0 га, вид рубки - очищення лісу від захаращеності (вибіркова), загальна площа виділу 30 га, відведено в рубку: бук лісовий - 19 шт., ялиця біла - 26 шт. та смерека 38 шт. були зрубані із порушенням чинних вимог нормативних актів у галузі лісоохоронного законодавства, оскільки діаметри деревних порід не внесені у перелікову відомість та відповідно до матеріально-грошової оцінки всього в кількості 83 шт.».

У відповіді на питання №2 експерт зазначив: «Експертом не досліджувалось як таке, що суперечить нормам п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5 (у чинній редакції), оскільки воно виходить за межі кваліфікації судового експерта-еколога за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля», не відноситься до компетенції інженерно-екологічної експертизи оскільки має економічне спрямування та вирішується під час проведення судових експертиз експертами з відповідним кваліфікаційним рівнем.».

Відповідно до положень ч.1 ст.98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

В силу положень ч.2 ст.98 ГПК України особливість висновку експерта полягає в тому, що предметом його дослідження є обставини, встановлення яких потребує наявності спеціальних знань.

Отже, висновок експерта дозволяє встановити певні специфічні обставини, які не можуть бути встановлені іншими доказами (засобами доказування).

Призначення експертизи в силу положень статті 99 ГПК України є правом, а не обов`язком господарського суду. Крім того, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку саме з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Згідно з ч.1 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

У постанові від 15 червня 2021 року у справі №916/2479/17 Верховний Суд наголосив, що дослідження висновку експерта це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов`язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, при дослідженні наданого експертом висновку №7172 від 27 березня 2024 року апеляційний суд встановив, що предметом експертизи всупереч поставлених на експертизу питань, були фактичні дані та обставини справи щодо визначення рівня дотримання вимог чинного природоохоронного (лісоохоронного) законодавства України при проведенні в 2013-2016 роках рубок у Поляницькому лісництві ДП «Ворохтянське ЛГ» за лісорубними квитками. Експертне дослідження проводилося експертом лише документально, виключно на основі поданих ДП «Ворохтянське ЛГ» документів для видачі лісорубних квитків минулих років.

Більше того, як вбачається з висновку експерта досліджувалися, зокрема, матеріали, які були надані ДП «Ворохтянське лісове господарство» та не були підставою для видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів лісорубних квитках від 23.02.2016 року №13, від 25.09.2015р №81, від 23.02.2016р №11, від 20.11.2015р №95, від 25.03.2015р №30, а також обставин встановлених під час перевірки та зафіксованих у акті перевірки від 14 квітня 2016 року.

Також експерт при проведенні дослідження протиправно, в порушення норми ч.2 ст.102 ГПК України, з власної ініціативи збирав матеріали для проведення експертизи, спілкувався з учасниками судового процесу поза межами судового засідання та досліджував документи, які відсутні у матеріалах справи №909/1146/16, про шо зазначено у самому висновку. Так, експерт протиправно зібрав і досліджував: матеріали лісовпорядкування; повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень; лісівничо-таксаційну характеристику кварталів №34 виділ 12, №28 виділ 14, №28 виділ 35, №31 виділ 25, №29 виділ 14 Поляницького лісництва; заявки на використання лісових ресурсів; відомості чергової лісосіки; карту технологічного процесу розробки лісосіки; лісорубний квиток від 2013 року №52. Вказані документи у матеріалах справи відсутні та на дослідження експерту судом не передавалися.

Експерт всупереч поставленим на вирішення експертизи питанням, досліджував законність проведення рубок, очищення від захаращеності, проріджування, вибірково санітарних та прохідних рубок у період з 2006 по 2015 роки, що не входить до предмету дослідження при вирішенні цього спору.

З огляду на встановлені вище порушення, колегія суддів відхиляє висновок експерта судової інженерно-екологічної експертизи №7172 від 27 березня 2024 року та при вирішенні цього спору до уваги не бере, оскільки такий складений всупереч вимогам чинного законодавства (ст.ст.98, 102 ГПК України).

Поряд з тим, судом встановлено, що під час проведення перевірки Інспекцією було враховано надані відповідачем лісорубні квитки та законні рубки у відповідності до таких, що підтверджується матеріалами справи. Так, спеціалістами Інспекції та уповноваженими особами ДП «Ворохтянське лісове господарство» під час натурної перевірки у кварталах №34 виділ 12, №28 виділ 14, №28 виділ 35, №31 виділ 25, №29 виділ 14 Поляницького лісництва складалися відомості обліку пнів зрубаних дерев, (наявні в матеріалах справи), в яких зазначено породи, ознаки (сироростучі/сухостійні), діаметри пнів незаконно зрубаних дерев у відповідних виділах, кварталах лісництва, які без жодних зауважень підписано посадовими особами ДП «Ворохтянське ЛГ».

При цьому, жодних пояснень, зауважень або заперечень щодо дій державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища під час проведення позапланової перевірки та щодо інформації, викладеної в акті перевірки від 14.04.2016 року, щодо кількості, діаметрів, стану незаконно зрубаних дерев, розрахунку розміру шкоди не зазначено. Заперечення до акту перевірки від 14 квітня 2016 року датовані 20 квітня 2016 року, тобто через 6 днів після закінчення позапланового заходу, що не відповідає вимогам чинного законодавства та такі не впливають на фактичні дані, встановлені під час проведення перевірки та які зафіксовані у акті від 14 квітня 2016 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що акт та матеріали перевірки ДП «Ворохтянське лісове господарство» від 14 квітня 2016 року є належними, допустимими доказами у справі та документами, які фіксують факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Одночасно судом перевірено Розрахунки розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське ЛГ», згідно з якими загальний розмір шкоди складає 2 360 152,92 грн.

Вказані розрахунки проведено спеціалістами Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області у відповідності до постанови КМУ від 23.07.2008 року №665.

Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток №1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за №665) шкода, завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево, виходячи з діаметру його зрізу.

Судом встановлено, що при розрахунку шкоди, завданої лісу, позивачем застосовувався додаток №1 постанови КМУ від 23.07.2008 року №665, враховуючи індексацію такс, і за незаконну рубку були відібрані та визначені діаметри пнів зрубаних дерев, які відсутні у матеріалах відводу та відповідно у лісорубному квитку, тобто не тих порід, ознак та діаметрів. З метою визначення кількості незаконно зрубаних дерев спеціалістами Інспекції проведено порівняння відведених у рубку дерев та облікованих пнів зрубаних дерев, в ході проведення якого (відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 року №23), зокрема порівняльної таблиці встановлювалася різниця по ступенях товщини відведених дерев в рубку, а також облікованими пнями зрубаних дерев на лісосіках, що відображено на ст.ст.2-5 акта перевірки №126 від 14 квітня 2016 року.

Відтак, судом встановлено, що позивачем правомірно, з врахуванням постанови КМУ №665 від 23.07.2008, проведено відповідні Розрахунки шкоди.

Оскільки ДП «Ворохтянське лісове господарство» не видавалося лісорубні квитки на вирубку зафіксованих у акті перевірки незаконно зрубаних дерев у відповідних кварталах та лісових ділянках, та не забезпечено охорону лісу від незаконних рубок, що покладено саме на відповідача, як постійного лісокористувача, своїми діями ДП «Ворохтянське лісове господарство» порушило вимоги щодо ведення лісового господарства, встановлені законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, у зв`язку із чим нанесло шкоду лісу та навколишньому природному середовищу в сумі 2 359 112,61 грн та зобов`язане відшкодувати таку шкоду, яка правомірно розрахована відповідно до постанови КМУ №665 від 23 липня 2008 року.

Щодо доводів скаржника про те, що позивач посилається на наказ Державного комітету лісового господарства України №23 від 08 лютого 2010 року, який не зареєстрований у встановленому порядку у Міністерстві юстиції України, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач звертався з приводу вказаного питання до Міністерства юстиції України, у відповідь на що останнє повідомило (лист від 27.06.2020), що для отримання інформації щодо чинності на той час вказаного наказу відповідачу необхідно звернутися до Державного агентства лісових ресурсів України, однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до вказаного агентства та таке надало інформацію про не чинність спірного наказу.

Поряд з тим, листом від 06 травня 2020 року Міністерство юстиції України повідомило адвоката відповідача, що Державне агентство лісових ресурсів України не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації, враховуючи нормативні приписи ч.1 ст.23 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади». Крім цього міністерство зазначило, що наказ Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21 січня 2013 року «Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України» скасовано згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України №272 від 25 вересня 2013 року «Про скасування наказу Держлісагентства України від 21.01.2013 №9». Разом з тим, слід зазначити, що у зв`язку з скасуванням вказаного наказу залишився чинним попередній наказ Державного комітету лісового господарства України №403 від 22 листопада 2010 року «Про підвищення якості відведення лісосік», яким затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, якими визначено, зокрема, види обліку і таксація лісосік, положення якого відповідають положенням скасованого наказу.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 2 360 152,92 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1146/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» без задоволення.

Матеріали справи №909/1146/16 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 24 травня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

СуддяЗварич О.В.