Постанова

від 29.05.2024 по справі 924/997/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 травня 2024 року Справа № 924/997/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

ПАТ «Укрнафта» Дубчак С.Є.;

ТОВ «Шипленд» не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд» на рішення господарського суду Хмель-ницької області від 06.02.2024, повний текст якого складено 12.02.2024, у справі №924/997/23 (суддя Заярнюк І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд»

про стягнення 2 219 630,53 грн заборгованості по розрахунках,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд»

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 1 967 883,57 грн збитків,

В вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі в тексті ПАТ «Укрнафта») звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд» (надалі в тексті ТОВ «Шипленд») забор-гованості в сумі 2 219 630,53 грн, що складає вартість недопоставлених нафтопродуктів за Договором поставки нафтопродуктів від 02.06.2022.(т.1, арк.справи 1-6).

Під час провадження у справі №924/997/23 у жовтні 2023 року ТОВ «Шипленд» пред`явило до Господарського суду Хмельницької області зустрічний позов про стягнення з ПАТ «Укрнафта» 1 967 883,57 грн збитків за Договором поставки нафтопродуктів від 02.06.2022.(т.2, арк.справи 35-37).

За наслідками розгляду справи №924/997/23 Господарський суд Хмельницької області задо-волив первісний позов повністю, присудивши до стягнення з ТОВ «Шипленд» на користь ПАТ «Укрнафта» 2 219 630,53 грн та 33 294,46 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю.(т.2, арк.справи 214-218).

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Укрнафта» правомірно скористалося своїм правом на повернення попередньої оплати в сумі 2 219 630,53 грн, у зв`язку із непоставкою йому товару, за який була сплачена спірна сума відповідно до умов Договору.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд зазначив, про відсутність усих елементів складу цивільного правопорушення. Крім того, звернув увагу, що саме продавець від-повідальний за доставку товару у зазначене місце в країні покупця і самостійно сплачує всі витрати, пов`язані з перевезенням товару до пункту призначення, включно з митом на імпорт та податками.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Шипленд» подало апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та повністю задоволити зустрічні позовні вимоги.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції помилково зазначено про обов`язок ТОВ «Шипленд» поставити нафтопродукти в строк до 09.07.2022, адже ні умовами Договору від 02.06. 2022, ні нормами Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), ні нормами Госпо-дарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) такої умови не передбачено.

На думку апелянта, місцевий суд залишив поза увагою і той факт, що сума позовних вимог ПАТ «Укрнафта» 2 219 630,53 грн складається з двох частин 2 173 706,17 грн суми передоплати та 45 924,36 грн. додаткових витрат згідно додаткової угоди №4 від 19.10.2022.

Через незабезпечення ПАТ «Укрнафта» в період 12-17 липня 2022р. належної кількості автоцистерн ТОВ «Шипленд» було змушене відповідно до вищевказаних Договорів вжити усих заходів для розвантаження вагонів та забезпечення зберігання нафтопродуктів, що призвело до понесення останнім збитків в сумі 1 967 883,57 грн, які підлягають відшкодуванню покупцем. (т.3, арк.справи 1-3).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 29.05.2024. Зобов`язано Скаржника ТОВ «Шипленд» в строк до 20.05.2024 надати суду: оригінал платіжної інструкції №797 від 08.04.2024 з відбитком печатки Банку, а також докази зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету.(т.3, арк.справи 22).

Від представника ПАТ «Укрнафта» Дубчак С.Є. через систему «Електронний суд» надійшли:

- 19.04.2024 заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, яка була задоволена апеляційним судом.(т.3, арк.справи 25-27);

- 23.04.2024 відзив, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Шип-ленд» в повному обсязі, а рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 у справі №924/997/23 залишити без змін.(т.3, арк.справи 30-32);

- 28.05.2024 заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом.(т.3, арк.справи 37-38).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.05.2024 представник ПАТ «Укрнафта» запе-речив проти задоволення апеляційної скарги та надав свої пояснення. ТОВ «Шипленд» не забез-печило явки уповноваженого представника, вимог ухвали не виконало, хоча про місце, дату та час розгляду було повідомлене у встановленому порядку, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа від 18.04.2024.(т.3, арк.справи 23 на звороті).

Поруч з тим, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від ТОВ «Шипленд» не надходило. Апеляційний зауважує, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ПАТ «Укр-нафта», вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2022 ПАТ «Укрнафта» (надалі в тексті Покупець) та ТОВ «Шипленд» (надалі в тексті Постачальник) уклали Договір поставки нафтопродуктів №09/03/506-НП (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві у власність нафтопродукти (надалі в тексті товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід-ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.2 Договору базис поставки умови поставки, зазначені у відповідному Додатку до цього Договору, відповідно до «Інкотермс» (Міжйародні правила тлумачення комерційних термінів), в редакції 2020 року, з урахуванням особливостей, зазначених в цьому Договорі та відповідних Додатках до нього.

Ціна Товару, що поставляється обумовлюється для кожної партії товару окремо та відобра-жається у відповідному Додатку до цього Договору. Загальна вартість цього Договору складається із сумарної вартості Товару, що поставляється за цим Договором протягом терміну його дії, але у будь-якому разі не може перевищувати 9 000 000,00 грн. з ПДВ.(п.4.1 Договору).

За умовами додатку №1 до Договору ТОВ «Шипленд» зобов`язалося поставити 64 260,00 літрів дизельне пальне стандарту Євро 5 на загальну суму 2 891 969,90 грн.

Сторони погодили, що поставка товару, в рамках цього Договору, може здійснюватися в порядку і в терміни, передбачені в Додатках до цього Договору, зокрема, на наступному базисі поставки: DDP доставлено покупцю на місця вивантаження товару, вказані; у відповідному Додатку до даного Договору. Датою поставки та виникнення права власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент доставки товару та передачі документів зазначених в пункті 5.6. Договору за місцем знаходження (місцем реєстрації) покупця, якщо інше не вказано в Додатку до Договору.(п.5.1, 5.2. Договору).

За результатами поставки товару (партії товару) сторонами підписується Акт прийому-пере-дачі товару. Обов`язок зі складання Акту прийому-передачі товару покладається на постачаль-ника. В Актах приймання-передачі товару сторони зазначають найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.(п.5.7. Договору).

Відповідно до п.7.2. Договору розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем шляхом 100% передоплати, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний у розділі 13 цього Договору, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у Додатках, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п.2 додатку №1 до Договору умови поставки: DDP, до пункту розвантаження вказа-ного продавцем в заявці; автотранспорт.

Термін поставки: 10 робочих днів з моменту здійснення передоплати ПАТ «Укрнафта» в розмірі 100% вартості пального. (п.3 додатку №1 до Договору).

Додатковими умовами, що зазначені в додатку №1 до Договору, врегулювано питання дос-тавки. Доставка до пункту призначення оплачується окремо та не включена у вартість палива. Доставка товару відбуватиметься двома бензовозами в об`ємі 32 130 літрів кожен. Загальна вартість доставки визначається рахунком-фактурою з урахуванням ПДВ за фактом розрахованої довжини маршруту. Ціна кілометру пробігу складає 80 грн/км та рахується від бази перевізника в обидві сторони.(т.1, арк.справи 7-13).

Матеріалами справи стверджено, що укладеною 13.06.2022 Додатковою угодою №1 до Договору сторони змінили п.4.1 Договору, виклавши його у новій редакції: «Ціна товару, що поставляється, обумовлюється для кожної партії товару окремо та відображається у відповідному Додатку до цього Договору. Загальна вартість цього Договору складається із сумарної вартості товару, що поставляється за цим Договором протягом терміну його дії, але у будь-якому разі не може перевищувати сто мільйонів гривень з ПДВ».(т.1, арк.справи 14).

В подальшому, Додатковою угодою №2 від 28.06.2022 сторони змінили пункт п.4.1. Дого-вору виклали у наступній редакції: «Ціна товару, що поставляється, обумовлюється для кожної партії товару окремо та відображається у відповідному Додатку до цього Договору. Загальна вартість цього Договору складається із сумарної вартості товару, що поставляється за цим Дого-вором протягом терміну його дії, але у будь-якому разі не може перевищувати 170 000 000 грн з ПДВ». Пункт п.1.1. виклали у наступній редакції: «Постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві у власність нафтопродукти (надалі товар), а покупець зобов`язується прий-няти та оплатити товар на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього та/або відповідно до видаткових накладних, виписаних постачальником, які є невід`ємного частиною Договору (надалі Додатки, та/або «видаткові накладні»).». Пункт п.3.2. Договору виклали у наступній редакції: «Наймену-вання та номер нормативного документа на товар вказується в Додатках до цього Договору, та/або у видаткових накладних, виписаних продавцем.». Пункт п.3.3. Договору виклали у наступ-ній редакції: «Кількість товару, що поставляється за Договором, визначається Додатками до цього Договору та/або видаткових накладних, виписаних продавцем. Загальна кількість товару за даним Договором становить суму кількості товару поставленого протягом терміну дії даного Договору, згідно Додатків до цього Договору та/або видаткових накладних.». Пункт п.3.4. Договору виклали у наступній редакції: «Зобов`язання постачальника з поставки товару в рамках цього Договору виникає тільки після підписання сторонами відповідного Додатку до цього Договору, в якому сто-рони фіксують конкретний обсяг партії товару, та/або прийнятим до виконання покупцем рахунок на оплату товару, виконаним продавцем.».

Крім цього, відповідно до п.2 та п.3. Додаткової угоди №2 від 28.06.2022 сторони домо-вилися виключити пункт 4.2. з тексту Договору від 02.06.2022. Згідно ч.3 ст.631 ЦК України, сто-рони домовилися, що зміни умов Договору №09/03/506-НП від 02.06.2022р, зазначені у цій додат-ковій угоді, застосовується до відносин Сторін, які виникли до її укладання.(т.1, арк.справи 15-16).

З матеріалів справи вбачається, що укладеною 29.06.2022 Додатковою угодою №3 сторони виклали п.3.4. Договору в наступній редакції «Зобов`язання постачальника з поставки товару в рамках цього Договору виникає лише після підписання сторонами відповідного Додатку до Дого-вору, в якому сторони фіксують конкретний обсяг партії товару та/або прийнятим до виконання покупцем рахунком на оплату товару, виписаним продавцем. При цьому допускається відхилення від погодженої до поставки кількості товару до 10% із відповідною зміною вартості Договору.». Пункт п.4.2. Договору виклали у наступній редакції: «Покупець оплачує доставку товару з пункту відправлення до пункту призначення. Загальна вартість доставки визначається рахунком-факту-рою та вказується в акті надання послуг з урахуванням ПДВ за фактом розрахованої довжини маршруту руху автомобіля. Ціна кілометру пробігу автомобіля складає 80,00 грн з ПДВ за кіло-метр. В залежності від місця ввезення товару на територію України доставка рахується: від бази перевізника в обидві сторони, або від бази постачальника до місця вивантаження в обидві сторони, або від пункту ввезення на митну територію України до місця вивантаження товару. Доставка товару до пункту призначення оплачується протягом 20 календарних днів з дати підписання Акту надання послуг та не включається у вартість нафтопродуктів.».

Відповідно до п.2 додаткової угоди №3 від 29.06.2022 до Договору, зміни, внесені даною додатковою угодою на підставі ч.3 ст.631 ЦК України застосовуються до відносин сторін, які виникли до її укладення та діють з 02.06.2022.(т.1, арк.справи 17-18).

Відповідно до додаткової угоди №4 від 19.10.2022 до Договору, сторони визнали, що транс-портні витрати, які не належать до транспортування нафтопродуктів за Договором холостий пробіг становлять 45 924,36 грн. з ПДВ.(т.1, арк.справи 19).

Матеріалами справи стверджується та не заперечується сторонами, що згідно Договору від 02.06.2022 ПАТ «Укрнафта» перерахувало на рахунок ТОВ «Шипленд» загалом 93 304 521,14 грн, що стверджується платіжними дорученнями від 03.06.2022 №8906-П22 на суму 2 891 969,89 грн, від 14.06.2022 №9534-П22 на суму 4 557 558,00 грн, від 14.06.2022 №9535-П22 на суму 11 904 049, 60 грн, від 15.06.2022 №9692-П22 на суму 73 509 000,00 грн, від 28.06.2022 №10651-П22 на суму 146 263,65 грн, від 29.06.2022 №10748-П22 на суму 90 080,00 грн, від 29.06.2022 №10750-П22 на суму 320,00 грн, від 29.06.2022 №10751-П22 на суму 38 400,00 грн, від 29.06.2022 №10752-П22 на суму 38 400,00 грн, від 29.06.2022 №10753-П22 на суму 38 400,00 грн.(т.1, арк. справи 20-25).

Поруч з тим, відповідно до Актів прийому-передачі продукції та видаткових накладних ТОВ «Шипленд» було поставлено, а ПАТ «Укрнафта» прийнято нафтопродуктів на загальну суму 91 130 814,97 грн (з вартістю їх доставки).

Позаяк, перерахувавши на рахунок постачальника-ТОВ «Шипленд» кошти, ПАТ «Укр-нафта» так і не отримало нафтопродуктів на загальну суму 2 219 630,53 грн, останнє пред`явило позов про стягнення цієї суми.

Досліджуючи матеріали зустрічного позову, колегія суддів звертає уваги на лист ТОВ «Шипленд» №33 від 12.07.2022, що міститься в матеріалах справи щодо повідомлення ПАТ «Укрнафта» про прибуття 12.07.2022 на станцію Вадул-Сірет (Румунія) залізничних цистерн з дизельним пальним належної якості в кількості 1 500 000 літрів, яке потребує перевантаження у транспортні засоби покупця-ПАТ «Укрнафта».(т.2, арк.справи 56).

Вважаючи, що ПАТ «Укрнафта» не дотрималась умов Договору, ТОВ «Шипленд» зазначає, що змушене було вжити заходів для збереження товару, в результаті чого зазнало збитків, що полягали в наступному: оплата для АТ «Укрзалізниця» простою залізничних вагонів на станції Вадул-Сірет в сумі 383 312 грн; вартість послуг розвантаження пального 415 259,07 грн; послуги перевезення пального до місця зберігання с.Корнич Івано-Франківської області 270 400 грн; пос-луги перевезення пального до місця зберігання вул.Миколаївська 51 м.Чернівці 338 000 грн; Послуги зберігання пального в с.Корнич Івано-Франківської області 93 132 грн; послуги збері-гання пального вул.Миколаївська 51 м.Чернівці 265 180 грн.

Матеріали справи свідчать, що листом №70 від 20.09.2022 ТОВ «Шипленд» повідомило ПАТ «Укрнафта» про необхідність подачі 22.09.2022 трьох вантажних автомобілів до митного посту «Дяково» для перевантаження 89 566 літрів дизельного палива.(т.2, арк.справи 57).

Як встановлено судом першої інстанції, 22.09.2022 ПАТ «Укрнафта» надав автотранспорт, який перевіз 85 209 літрів дизельного палива.

Проте, на переконання ТОВ «Шипленд», отримання пального ПАТ «Укрнафта» в непов-ному обсязі завдало йому 202 600,50 грн збитків.

Поруч з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом №115 від 14.12.2022 ТОВ «Шип-ленд» повідомляло ПАТ «Укрнафта», що неодмінно поверне отримані кошти або допоставить необхідну кількість пального після оплати останнім витрат ТОВ «Шипленд» в сумі 1 967 883,57 грн.(т.2, арк.справи 50).

Вважаючи, що непроведення ПАТ «Укрнафта» компенсації витрат на зберігання та транс-портування нафтопродуктів завдало ТОВ «Шипленд» збитків в сумі 1 967 883,57 грн, останнє звернулося із зустрічним позовом про стягнення вказаної суми в судовому порядку.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 первісний позов задоволено у повному обсязі, натомість в задоволенні зустрічного позову від-мовлено.(т.2, арк.справи 214-218).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом спорів у даній справі є стягнення коштів за оплачений та непоставлений товар та збитків за договором поставки.

Господарський договір, відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов-язання у ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, перед-бачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що 02.06.2022 з моменту укладення Договору між сторо-нами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійс-нює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одно-стороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов-язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. При цьому, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може від-мовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.(ч.1-3 ст.612 ЦК України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця част-ково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не установлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи стверджується, що за умовами п.7.2 Договору поставки від 02.06.2022, розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем шляхом 100% передоплати, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що вказаний у розділі 13 Договору, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у Додатках, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Укрнафта» перерахувало на розрахункових рахунок ТОВ «Шипленд» 93 304 521,14 грн за майбутню поставку нафтопродуктів і ця обставина Скарж-ником не заперечується.

Поруч з тим, відповідно до Актів прийому-передачі продукції, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних ТОВ «Шипленд» на умовах Договору поставило, а ПАТ «Укр-нафта» прийняло нафтопродукти на загальну суму 91 130 814,97 грн (разом з вартістю їх дос-тавки) і ця обставина також не заперечується Скаржником.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що товару на суму 2 219 630,53 грн ТОВ «Шип-ленд» не поставив.(лист №115 від14.12.2022).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ПАТ «Укр-нафта» керуючись ч.2 ст.693 ЦК України, скористалося своїм правом повернення суми попередньої оплати. Первісний позов про стягнення з ТОВ «Шипленд» 2 219 630,53 грн попередньої оплати на користь ПАТ «Укрнафта» обґрунтований та підлягає до задоволення.

Крім того, колегія суддів відхиляє як безпідставне твердження про невизначенність строку поставки товару, яке Скаржник ґрунтує на тому, що умовами п.1.1 Договору сторони погодили обов`язок постачальника поставити та передати покупцеві у власність нафтопродукти (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

Разом з тим, відповідно до п.3 додатку №1 до Договору термін поставки: 10 робочих днів з моменту здійснення передоплати ПАТ «Укрнафта» в розмірі 100% вартості пального.

Таким чином, враховуючи, що ПАТ «Укрнафта» здійснювало оплату 03.06.2022 №8906-П22; 14.06.2022 №9534-П22, №9535-П22; 15.06.2022 №9692-П22; 28.06.2022 №10651-П22; 29.06.2022 №10749-П22, №10750-П22, №10748-П22, №10752-П22, №10753-П22 та №10751-П22 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Шипленд» зобов-язане було поставити товар для ПАТ «Укрнафта» до 09.07.2022 включно, що відповідає як умовам Договору, так і нормам чинного законодавства.

Щодо зустрічного позову про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Шипленд» збитків в сумі 1 967 883,57 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захис-том свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбаченими даною ж правовою нормою способами. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.22 ЦК України, яка кореспондується з ст.225 ГК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або до-держання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.(ст.224 ГК України).

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадого-вірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи. Під шкодою у розумінні наведених норм права слід розуміти таку безповоротну втрату матеріальних цінностей, внаслідок якої особа втрачає право на отримання матеріальних благ, на які вона вправі була розраховувати.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою сторо-ною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компен-сація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподію-вача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічну правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №916/1466/21.

При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причин-ний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

Доведення постачальником факту завдання йому збитків належними і допустимими дока-зами є його обов`язком, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 26.10.2021 у справі №904/6985/20, від 14.12.2021 у справі №924/5/21, від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 у справі №908/24/21, від 20.01.2022 у справі №911/7721.

Як стверджується матеріалами справи, звертаючись до суду з метою стягнення з ПАТ «Укр-нафта» 1 967 883,57 грн збитків за зберігання та транспортування нафтопродуктів, ТОВ «Шип-ленд» на підтвердження понесених збитків надало акти надання послуг №716 від 18.07.2022, №1054 від 17.07.2022, №1060 від 17.07.2022, №96 від 16.07.2022, №613 від 15.07.2022, №614 від 17.07.2022, №97 від 17.07.2022, №204 від 15.07.2022, №366 від 13.07.2022, акт здачі приймання робіт №2 від 18.07.2022, акт надання послуг №290002129 від 18.07.2022, №290002125 від 12.07.2022, №612 від 13.07.2022, №203 від 14.07.2022, №97 від 17.07.2022.(т.2, арк.справи 38-41, 44-49, 52, 58, 63-66).

Проте, надані документи не підтверджують понесення Скаржником збитків внаслідок неви-конання ПАТ «Укрнафта» зобов`язань за Договором від 03.02.2022, не доведено і протиправної поведінки та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) покупця та настанням збитків для постачальника, тобто не доведено об`єктивної сторони правопорушення.

Також відхиляються апеляційним судом покликання Скаржника на його відповідальність перед іншими юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, позаяк вказані особи зазначені контрагентами ТОВ «Шипленд» у вищезгаданих актах наданих послуг не є учасниками даного спору, а їхні відносини зі Скаржником не мають відношення до предмету дослідження в даній справі.

Разом з тим, колегія суддів виходить з умов п.2.2. Договору, відповідно до якого, базис поставки умови поставки, зазначені у відповідному Додатку до цього Договору, відповідно до «Інкотермс» (Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів), в редакції 2020 року, з урахуванням особливостей, зазначених в цьому Договорі та відповідних Додатках до нього.

Як вже зазначалося раніше, між сторонами укладено чотири Додаткові угоди та Додаток №1.

Доставка по договору здійснювалась автомобільним транспортом згідно з п.2 Додатку №1 до Договору, умови поставки: DDP, до пункту розвантаження вказаного продавцем в заявці.

Поруч з тим, умова поставки DDP згідно з Інкотермс-2020 означає доставку зі сплатою мита (із зазначенням пункту призначення). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постачальник відповідальний за доставку товару у зазначене місце в країні покупця і сплачує всі витрати, пов`язані з перевезенням товару до пункту призначення, включно з митом на імпорт та податками.

З огляду на відсутність усих елементів складу цивільного правопорушення та наявність обов`язку постачальника сплатити за доставку товару у зазначене місце в країні покупця колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність зустрічного позову та зумовлену цим відмову у задоволенні зустрічного позову про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Шипленд» 1 967 883,57 грн збитків.

На переконання апеляційного суду всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеля-ційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Шипленд» судовий збір за подання апеляційної скарги, враховуючи наступне.

У зв`язку з неподанням Скаржником належних доказів сплати за реквізитами Північно-західного апеляційного господарського суду суми судового збору за подання апеляційної скарги ухвалами від 20.03.2024 та від 03.04.2024 суд апеляційної інстанції залишав без руху скаргу ТОВ «Шипленд».

Після надходження 08.04.2024 до канцелярії апеляційного господарського суду заяви ТОВ «Шипленд» про усунення недоліків разом з фотокопією платіжної інструкції №797 від 08.04.2024 про сплату 75 375,25 грн судового збору колегія суддів встановила, що реквізити Північно-західного апеляційного господарського суду зазначені вірно.

Однак, через відсутність в автоматизованій системі документообігу суду, яке забезпечує комп`ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС») даних на підтвердження оплати ТОВ «Шипленд» (код ЄДРПОУ 43979337) 75 375,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги листом №924/997/23/2619/24 від 17.04.2024 суд апеляційної інстанції запросив в Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному інформацію про зарахування (незарахування) зазначеного судового збору за платіжними реквізитами Північно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи строки встановленні для відкриття апеляційного провадження, за наявності копії платіжної інструкції з правильними реквізитами та відсутністю відповіді Державної казна-чейської служби, суд апеляційної інстанції вирішив відкрити апеляційне провадження у справі, зобов`язавши ТОВ «Шипленд» в строк до 20.05.2024 надати суду: ориганіл платіжної інструкції №797 від 08.04.2024 з відбитком печатки Банку, а також докази зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету.

Проте, ТОВ «Шипленд» не виконало вимог ухвали суду від 17.04.2024 та не надало доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі, ГУ Державної казначейської служби України в Рівненські області повідомило, що кошти від ТОВ «Шипленд» на рахунок спеціального фонду державного бюджету станом на 17.04.2024 не надходили.

Також, апеляційним судом встановлено, що на день винесення даного судового рішення, відповідно до даних КП «ДСС» відсутнє підтвердження оплати ТОВ «Шипленд» судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024.

Із зазначених мотивів, враховуючи, що судом апеляційної інстанції переглянуто законність рішення суду першої інстанції з підстав наведених в апеляційній скарзі ТОВ «Шипленд», колегія вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд» в дохід Державного бюджету 75 375 грн 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги, який не був сплачений останнім.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 у справі №924/997/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шипленд» (30447, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с.Ленківці, вул.1 Травня, буд.32, ЄДРПОУ 439793370) в дохід Держав-ного бюджету 75 375 грн 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

5. Матеріали справи №924/997/23 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.