Рішення

від 31.05.2024 по справі 910/3962/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2024Справа № 910/3962/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Головного управління регіональної статистики (вул.Еспланадна, буд.4-6, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код 21680000)

до Громадської організації «Жінки майбутнього» (вул.Софіївська, буд.10-А, м.Київ, 01001; ідентифікаційний номер 36530924)

про стягнення 22 766,70 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління регіональної статистики звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації «Жінки майбутнього» про стягнення 22 766,70 грн, з яких 1 825,99 грн заборгованості з відшкодування земельного податку та 20 940,71 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про відшкодування витрат першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг другій стороні № 3-в від 27.02.2019 щодо відшкодування витрат і сплаченого земельного податку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини п`ятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

11.04.2024 та 12.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

19.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на хибність доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.

26.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (орендодавець) та Громадською організацією «Жінки майбутнього» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8362 (далі - Договір оренди), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі (далі - майно), загальною площею 44,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6 та перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики (балансоутримувач).

Розділом 3 Договору оренди врегульовано порядок визначення та сплати орендної плати.

Так, зокрема, пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Крім того, пунктом 5.11 Договору оренди встановлено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання умов Договору оренди, 27.02.2019 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, площею 44,6 кв.м.

Того ж дня між Головним управлінням регіональної статистики (перша сторона) та Громадською організацією «Жінки майбутнього» (друга сторона) було укладено Договір про відшкодування витрат першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг другій стороні № 3-в (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м (далі - будівля), отримує комунальні послуги (далі - послуги) та сплачує земельний податок. Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованого нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає другій стороні акти надання комунальних послуг згідно з Договором та рахунки на відшкодування витрат і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної ним площі. Друга сторона користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м, що розміщене на 2-ому поверсі будівлі (кімната № 206) (далі - приміщення), і відшкодовує першій стороні витрати за послуги, зазначені в Переліку комунальних послуг, що споживаються другою стороною, що додається, а також частину сплаченого першою стороною земельного податку пропорційно до площі приміщення.

У пункті 1.3 Договору сторони домовились, що рахунки надаються другій стороні першою стороною на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат, що додається.

Відповідно до підп. 2.2.3 пункту 2.2 Договору друга сторона зобов`язується на підставі наданих першою стороною актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати першій стороні вартість спожитих послуг і частини сплаченого земельного податку шляхом оплати усіх сум, зазначених у рахунках, на розрахунковий рахунок першої сторони.

Договір діє до 25.02.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 Договору).

У Додатку № 1 до Договору наведено Перелік комунальних послуг, що споживаються другою стороною, а саме: (1) водопостачання та водовідведення; (2) теплопостачання; (3) енергопостачання; (4) вивезення та утилізація твердих побутових відходів; (5) технічне обслуговування охоронної та пожежної сигналізації; (6) дератизація; (7) дезінсекція.

Згідно з пунктом 1 Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат, що є Додатком № 2 до Договору, перша сторона щомісячно на підставі актів приймання-передачі послуг із теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, технічного обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, дератизації, дезінсекції, поточного ремонту будівлі та технічного обладнання, утримання прибудинкової території тощо та інших документів, що підтверджують надання послуг, розраховує суму коштів із кожного виду послуг, що повинні бути відшкодовані другою стороною, згідно з нижче зазначеною формулою:

В = О х К : П х Т, де

В - сума відшкодування витрат другою стороною, грн;

О - займана першою стороною площа;

К - вартість послуг, вказаних у документах постачальників, грн;

П - загальна площа;

Т - тариф (відповідно до виду комунальних послуг).

31.01.2022 сторони підписали Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого, внаслідок припинення 31.01.2022 Договору оренди, орендар передав, а балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування об`єкт оренди.

Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань, він утримував будівлю, де відповідач орендував приміщення, та сплачував земельний податок, однак відповідач, у порушення умов Договору, не відшкодував йому вартість комунальних послуг відповідно до рахунків-фактур № 589 від 30.12.2021, № 59 від 23.02.2022, № 578 від 28.12.2021, № 558 від 23.12.2021, та актів виконаних робіт / наданих послуг № 588 від 30.12.2021, № 10 від 23.02.2022, № 578 від 28.12.2021, № 567 від 23.12.2021 та суму сплаченого земельного податку відповідно до рахунків-фактур № 91 від 22.06.2022, № 33 від 16.02.2022, № 24 від 13.01.2022, № 546 від 14.12.2021, пропорційно займаної ним площі за період з листопада 2021 року по січень 2022 року.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за утримання орендованого нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 1 825,99 грн заборгованості з відшкодування земельного податку та 20 940,71 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг.

Узагальнені доводи відповідача, який заперечує проти задоволення позовних вимог полягають у недоведеності розміру заявлених до стягнення сум (не наданні їх розрахунку), включенні до складу заборгованості витрат на енергосервіс, що не передбачені умовами Договору, наявності у нього пільги в розмірі 99,99% із сплати земельного податку, та порушенні позивачем умов Договору оренди і Договору, що виразилось у перешкоджанні в доступі до орендованого приміщення, протиправній відмові провести перерахунок орендної плати, не повідомленні про зміну розцінок і тарифів.

Крім того відповідач посилається на низку справ, що розглядались у Господарському суді міста Києва, предметом спору в яких були аналогічні вимоги, що, на думку відповідача, свідчить про наявність підстав для закриття провадження в цій справі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та, з огляду на його укладення на виконання умов Договору оренди, за своєю правовою природою підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного доводи відповідача про невідповідність Договору Примірному договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 931/5152, не скасовують його обов`язковості для сторін.

Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Факт користування відповідачем у період з 27.02.2019 по 31.01.2022 орендованим майном - приміщенням (кімнатою № 206) загальною площею 44,6 кв.м, що розміщене на 2-ому поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними сторонами Актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6 від 27.02.2019 та Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2022.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору оренди та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати відповідно до умов Договору оренди, а також зобов`язання зі сплати платежів, що передбачені умовами Договору, за весь час користування об`єктом оренди.

Судом встановлено, що для відшкодування земельного податку пропорційно площі орендованого відповідачем майна, позивач виставляв та направляв на адресу електронної пошти відповідача: education_2010@ukr.net рахунки-фактури № 91 від 22.06.2022 на суму 58,90 грн, № 33 від 16.02.2022 на суму 589,04 грн, № 24 від 13.01.2022 на суму 589,03 грн, № 546 від 14.12.2021 на суму 589,02 грн.

Для відшкодування вартості спожитих послуг позивач оформляв акти виконаних робіт / наданих послуг № 588 від 30.12.2021 на суму 127,93 грн, № 10 від 23.02.2022 на суму 16 419,03 грн, № 578 від 28.12.2021 на суму 149,83 грн, № 567 від 23.12.2021 на суму 4 243,92 грн, які разом з рахунками-фактурами № 589 від 30.12.2021 на суму 127,93 грн, № 59 від 23.02.2022 на суму 16 419,03 грн, № 578 від 28.12.2021 на суму 149,83 грн, № 558 від 23.12.2021 на суму 4 243,92 грн направляв на вищевказану адресу електронної пошти відповідача.

З матеріалів справи судом встановлено, що витрати позивача на утримання будинку за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, в якому розташоване орендоване відповідачем майно, підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи договорами, укладеними з надавачами відповідних послуг, актами та платіжними дорученнями, на підставі яких такі послуги оплачувалися.

Зокрема, договорами на вивезення твердих побутових відходів № 2810 від 16.01.2021 та № 2810 від 26.01.2022, укладеними позивачем з ТОВ «Альтфатер Київ», актами наданих послуг № 18472 від 09.12.2021, № 20207 від 28.12.2021, № 106 від 08.02.2022, та платіжними дорученнями №1338, №1339 від 09.12.2021; №1445, №1442 та №1443 від 28.12.2021; № 61, № 62 від 08.02.2022;

договором про закупівлю послуг (послуги з централізованого водопостачання) № 23534/1-5-06-В від 20.01.2021, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеними на його виконання актами приймання-передачі послуг № 11 від 26.11.2021, № 12 від 23.12.2021, платіжними дорученнями № 1271, №1272, №1274 від 26.11.2021; №1383, №1389 від 23.12.2021;

договором про закупівлю послуг з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання № 23534/1-5-06-В від 16.02.2022, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеним на його виконання актом приймання-передачі послуг № 1 від 22.02.2022, платіжними дорученнями №89, №91 від 22.02.2022;

договором про закупівлю послуг (послуги з централізованого водовідведення) № 23535/1-5-06-К від 20.01.2021, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеними на його виконання актами приймання-передачі послуг № 11 від 26.11.2021, № 12, від 23.12.2021, платіжними дорученнями №1275, №1276 та 1273 від 26.11.2021; №1384, №1390 від 23.12.2021.

договором про закупівлю послуг з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення № 23535/1-5-06-В від 16.02.2022, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеним на його виконання актом приймання-передачі послуг № 1 від 22.02.2022, платіжними дорученнями №90, № 92 від 22.02.22;

договором про постачання електричної енергії споживачу № 14/12/20 від 14.12.2020, укладеним позивачем з ТОВ «Ернерінг», складеними на його виконання актами прийому-передачі електричної енергії № ПЕЕ-0002383 від 22.12.2021, № ПЕЕ-0002632 від 29.12.2021, платіжними дорученнями №1377, №1378, №1379 від 22.12.202; № 1475, № 1476 від 29.12.2021;

договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/12/21 від 23.12.2021, укладеним позивачем з ТОВ «Євроенерготрейд», складеними на його виконання актами прийому-передачі електричної енергії № 00000000708 від 11.02.2022, платіжними дорученнями №76, №77 від 11.02.2022;

договором № 3021583Р споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеним позивачем із ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за заявою-приєднання від 01.12.2018, складеними на його виконання актами надання послуг з розподілу електричної енергії № 252000816395-1 від 22.11.2021, № 250180049828-1 від 22.12.2021, № 250120058441-1 від 31.01.2022, платіжними дорученнями №1246 від 22.11.2021, №1376 від 22.12.21, №54 від 02.02.2022;

договорами про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 1532688 від 30.03.2021 та № 1532688 від 26.01.2022, укладеними позивачем з КП «Київтеплоенерго», складеними на їх виконання актами приймання-передавання товарної продукції № 11/2021-1532688 від 30.11.2021, № 1/1532688 від б/д, № 1/2022-1532688 від 31.01.2022, № 1/2022-1532688 від 15.02.2022 та платіжними дорученнями №1373, №1374, № 1375 від 22.12.2021; №1446, №1447, № 1448 від 28.12.2021; № 85, № 86 від 21.02.2022; №83, №84 від 15.02.2022;

енергосервісним договором № 23 від 11.04.2019, укладеним позивачем з ТОВ «Київеско», складеними на його виконання актами про виконання зобов`язань від 28.12.2021, від 02.02.2022, платіжними дорученнями №1444, № 1449 від 28.12.2021; №55, №56 від 02.02.2022, про оплату наданих послуг;

договорами на технічне обслуговування АПС № ТО від 30.03.2021, № ТО від 26.01.2022, укладеними позивачем з ТОВ «Елітпожсервіс», складеними на їх виконання актами надання послуг № 798 від 09.12.2021, № 864 від 23.12.2021, № 18 від 07.04.2022, платіжними дорученнями №1337 від 09.12.2021, № 1387 від 23.12.2021; №184, № 185 від 07.04.2022;

договором № 2-449/15 від 22.01.2021 щодо надання послуг із санітарно-гігієнічної обробки приміщень, укладеним позивачем з ТОВ «Науково-практичний центр дезінфектології та профілактичної медицини», складеними на його виконання актами надання послуг № 2055 від 09.12.2021, № 2254 від 23.12.2021, платіжними дорученнями №1336 від 09.12.2021, №1386 від 23.12.2021, а також актом надання послуг № 131 від 28.03.2022, складеним на виконання договору № 449/15 від 26.01.2022, та платіжним дорученням №177 від 28.03.2022.

Сплата позивачем податку на землю підтверджується платіжними дорученнями № 1327 від 07.12.2021, № 11 від 13.01.2022, № 82 від 15.02.2022.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на справу № 910/2758/22, у якій предметом спору було, зокрема, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 3 534,11 грн та заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у загальному розмірі 11 809,82 грн за період з березня по грудень 2021 року, та справу № 910/16245/23, у якій предметом спору було, зокрема, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 1 825,99 грн та заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у загальному розмірі 20 940,71 грн за період з листопада 2021 року по січень 2022 року, у зв`язку з чим, суд зазначає, що в задоволенні цих позовних вимог було відмовлено через їх, відповідно, передчасність та недоведеність.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Водночас положення ГПК України не позбавляють особу права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 916/2638/23, від 12.03.2024 у справі № 925/1144/22.

Суд зауважує, що у клопотанні про закриття провадження у справі відповідач не вказує правових підстав, з яких провадження у справі підлягає закриттю, що визначені у ч. 1 ст. 231 ГПК України. Попри це, суд, зважаючи на мотиви відповідача, вважає відсутніми підстави для закриття провадження у цій справі на підставі жодної з них.

З приводу тверджень відповідача про включення до складу послуг витрат на енергосервіс, що не передбачені умовами Договору, суд вважає за необхідне зазначити, що енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»).

Отже, енергосервіс не є самостійною (додатковою) послугою, а є комплексом заходів щодо зменшення витрат на оплату житлово-комунальних послуг порівняно із витратами за відсутності таких заходів, тому, як слушно зауважує позивач, оплата теплопостачання та оплата енергосервісу разом і складають витрати за спожиту теплову енергію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення підпункту 2.2.3 пункту 2.2 Договору, зобов`язання з відшкодування вартості спожитих послуг та частини земельного податку мали виконуватись на підставі наданих позивачем актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано. Як і не доведено, що комунальні послуги ним у цей період не споживались чи споживались в обсягах, відмінних від наведених позивачем.

Не повідомлення позивачем відповідача про зміну розцінок і тарифів не може вважатися таким порушенням Договору, що звільняє останнього від обов`язку оплатити надані послуги.

Доводи відповідача про чинення позивачем перешкод у користуванні об`єктом оренди, судом не беруться до уваги, з огляду на те, що такі доводи не підтверджені жодними доказами та виходять за межі предмета спору, яким є заборгованість зі сплати земельного податку та відшкодування витрат за комунальні послуги.

Щодо ненадання позивачем розгорнутого розрахунку грошових зобов`язань, суд відзначає, що у пункті 1.3 Договору сторони домовились про те, що рахунки позивачем надаються відповідачу на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат, який є Додатком № 2 до Договору.

Частинами 1 - 4 статті 14 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права і можливості надати контррозрахунок заявлених до стягнення сум, чого, втім, не зробив, а відтак, належними доказами не спростував заявлений позивачем до стягнення розмір грошових зобов`язань.

Також необґрунтованими є і доводи відповідача про наявність у нього пільги зі сплати земельного податку, адже відповідно до таблиці № 2 до Додатка № 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974) відповідач не належить до жодної з груп осіб, для яких такі пільги встановлювались.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази оплати відповідачем послуг та/або відшкодування земельного податку в матеріалах справи відсутні. При цьому, як встановлено судом забезпечувальний платіж у сумі 2 147,04 грн, сплачений відповідачем при укладенні Договору оренди, позивачем було зараховано в рахунок заборгованості відповідача з орендної плати за останній місяць оренди, про що зазначено в рішенні Господарського суду міста Києва від 02.02.2024 у справі № 910/16245/23.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошових зобов`язань відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825,99 грн та заборгованості з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940,71 грн визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825,99 грн та заборгованість з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940,71 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», згідно з якими пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine).

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain).

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання Громадської організації «Жінки майбутнього» про закриття провадження у справі відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Громадської організації «Жінки майбутнього» (вул.Софіївська, буд.10-А, м.Київ, 01001; ідентифікаційний номер 36530924) на користь Головного управління регіональної статистики (вул.Еспланадна, буд.4-6, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код 21680000) заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) грн 99 коп., заборгованість з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940 (двадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.05.2024.

Суддя Т.П. Капцова