Ухвала

від 24.07.2024 по справі 910/3962/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"24" липня 2024 р. Справа№ 910/3962/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Шевчук С.Р.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Жінки майбутнього"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 (суддя Капцова Т.П.)

у справі №910/3962/24

за позовом Головного управління регіональної статистики

до Громадської організації "Жінки майбутнього"

про стягнення 22 766,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24 у задоволенні клопотання Громадської організації "Жінки майбутнього" про закриття провадження у справі відмовлено. Позов задоволено.

Стягнуто з Громадської організації "Жінки майбутнього" на користь Головного управління регіональної статистики заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825 грн 99 коп., заборгованість з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 20.06.2024 та повторно 21.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний Суд» від Громадської організації "Жінки майбутнього" надійшла апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3962/24 від 31.05.2024. Ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Задовольнити клопотання про відтермінування оплати судового збору.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.06.2024 апеляційну скаргу Громадської організації "Жінки майбутнього" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3962/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), суддів Суліма В.В., Кропивної Л.В.

24.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду через систему Електронний Суд від Громадської організації "Жінки майбутнього" надійшла аналогічна апеляційна скарга, до якої додано заяву про відвід колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), суддів Суліма В.В., Кропивної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 визнано необґрунтованими відвід, заявлений Громадською організацією "Жінки майбутнього" суддям Майданевичу А.Г., Кропивній Л.В, Суліму В.В. матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяви про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву від Громадської організації "Жінки майбутнього" про відвід суддів Майданевича А.Г., Кропивної Л.В, Суліма В.В. від розгляду справи №910/3962/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Полякова Б.М., суддів: Отрюх Б.В.,Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відмовлено Громадській організації "Жінки майбутнього" у задоволенні заяви про відвід суддів Майданевича А.Г., Кропивної Л.В, Суліма В.В. від розгляду справи №910/3962/24.

Ухвалою суду від 01.07.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Майданевича Анатолія Григоровича від розгляду справи №910/3962/24 та передано матеріали справи №910/3962/24 на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/3962/24 для сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Алданова С.О., Кропивна Л.В.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/3962/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду 08.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3962/24.

18.07.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/6186/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Кропивна Л.В., Шевчук С.Р.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, зокрема, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з вимог апеляційної скарги, апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції про стягнення 22 766,70 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 3 633,60 грн. (3 028,00 * 150 % * 0.8 за подачу апеляційної скарги в електронному вигляді).

В свою чергу, скаржником доказів сплати судового збору до суду не надано.

Разом з тим, заявлено клопотання щодо відтермінування сплати судового збору за подачу апеляційної скарги сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік підстав, коли позивачі звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.

Приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, я спір про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що не є спором про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, на що помилково посилається апелянт.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п.48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…". Між тим, відповідно до п.37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст.8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.

Отже, клопотання Громадської організації "Жінки майбутнього" щодо відтермінування сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно частини 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу необхідно у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного суду докази сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації "Жінки майбутнього" щодо відтермінування сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Громадської організації "Жінки майбутнього" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3962/24 - залишити без руху.

3. Надати Громадській організації "Жінки майбутнього" строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.

5. Копію ухвали по справі №910/3962/24 надіслати учасникам апеляційного провадження до відома.

6. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

С.Р. Шевчук