ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/3962/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Кропивної Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Громадської організації "Жінки майбутнього"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024
у справі №910/3962/24 (суддя Капцова Т.П.)
за позовом Головного управління регіональної статистики
до Громадської організації "Жінки майбутнього"
про стягнення 22 766,70 грн.
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Головне управління регіональної статистики звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації «Жінки майбутнього» про стягнення 22 766,70 грн, з яких 1 825,99 грн заборгованості з відшкодування земельного податку та 20 940,71 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за утримання орендованого нерухомого майна.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24 у задоволенні клопотання Громадської організації "Жінки майбутнього" про закриття провадження у справі відмовлено. Позов задоволено.
Стягнуто з Громадської організації "Жінки майбутнього" на користь Головного управління регіональної статистики заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825 грн 99 коп., заборгованість з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки невиконання грошових зобов`язань відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825,99 грн та заборгованості з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940,71 грн визнаються судом обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Північного апеляційного господарського суду через систему "Електронний Суд" від Громадської організації "Жінки майбутнього" надійшла апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3962/24 від 31.05.2024 та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- надані позивачем розрахунки відшкодування витрат є недостовірними, оскільки зроблені працівниками зацікавленої сторони, а не незалежною аудиторською експертизою, Державною аудиторською службою чи Рахунковою Палатою України;
- позивачем не виконувались умови договору в частині повідомлення про зміну нарахувань за комунальні послуги з наданням відповідних формул і розрахунків;
- позивачем порушено умови договору в частині не допуску до орендованого приміщення під час ковідних обмежень та самовільного встановлення тривалості робочого дня, часів прийому відвідувачів, графіку роботи у світкові та вихідні дні;
- зміст укладеного між сторонами договору відрізняється від змісту примірного договору, затвердженого наказом ФДМУ № 1774 від 23.08.2000;
- до розрахунку комунальних послуг включено послуги енергосервісу, які не були передбачені умовами договору;
- суд першої інстанції прийняв до розгляду позовну заяву, яка базується на додатках, які не мають ніякого відношення до відповідача;
- сторонами не вносились зміни до договору про відшкодування витрат;
- судом не встановлено, за які періоди були розраховані витрати позивача на утримання будинку;
- відповідач має право на зменшення земельного податку до 99,99 %;
- балансоутримувачем порушене право відповідача на користування орендованим приміщенням, оскільки у останнього був відсутній повний доступ до предмету договору;
- у справі № 910/2758/22 між тими ж сторонами досліджувались виставлені позивачем рахунки щодо сплати комунальних послуг;
- відповідач мав право на звільнення від орендної плати на період карантинних обмежень 2020 та 2021 років;
- позивач зазначає неправдиву інформацію про те, що квитанції-рахунки долучаються до позовної заяви вперше, оскільки відповідні докази вже досліджувались в межах справи № 910/16245/23;
- в матеріалах справи відсутній акт звірки розрахунків між балансоутримувачем і орендарем, що свідчить про незгоду останнього із виставленими нарахуваннями.
Рух апеляційної скарги та дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу передачі судової справи від 21.06.2024 апеляційну скаргу Громадської організації "Жінки майбутнього" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3962/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), суддів Суліма В.В., Кропивної Л.В.
24.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду через систему Електронний Суд від Громадської організації "Жінки майбутнього" надійшла аналогічна апеляційна скарга, до якої додано заяву про відвід колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), суддів Суліма В.В., Кропивної Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 визнано необґрунтованими відвід, заявлений Громадською організацією "Жінки майбутнього" суддям Майданевичу А.Г., Кропивній Л.В, Суліму В.В. матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву від Громадської організації "Жінки майбутнього" про відвід суддів Майданевича А.Г., Кропивної Л.В, Суліма В.В. від розгляду справи №910/3962/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Полякова Б.М., суддів: Отрюх Б.В.,Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відмовлено Громадській організації "Жінки майбутнього" у задоволенні заяви про відвід суддів Майданевича А.Г., Кропивної Л.В, Суліма В.В. від розгляду справи №910/3962/24.
Ухвалою суду від 01.07.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Майданевича А.Г. від розгляду справи №910/3962/24 та передано матеріали справи №910/3962/24 на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/3962/24 для сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Алданова С.О., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду 08.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3962/24.
18.07.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/6186/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Кропивна Л.В., Шевчук С.Р.
Ухвалою суду від 24.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації "Жінки майбутнього" щодо відтермінування сплати судового збору за подання апеляційної скарги, залишено апеляційну скаргу без руху та надано Громадській організації "Жінки майбутнього" строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.
Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.
Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Жінки майбутнього" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24 та повідомлено сторін, що справа буде розглядатись без повідомлення (виклику) учасників справи.
Пункт 2 частини 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Позиції учасників справи
17.09.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.
15.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відповідь на відзив.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
27.02.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (орендодавець) та Громадською організацією «Жінки майбутнього» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8362 (далі - Договір оренди), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі (далі - майно), загальною площею 44,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6 та перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики (балансоутримувач).
Розділом 3 Договору оренди врегульовано порядок визначення та сплати орендної плати.
Так, зокрема, пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Крім того, пунктом 5.11 Договору оренди встановлено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
На виконання умов Договору оренди, 27.02.2019 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, площею 44,6 кв.м.
Того ж дня між Головним управлінням регіональної статистики (перша сторона) та Громадською організацією «Жінки майбутнього» (друга сторона) було укладено Договір про відшкодування витрат першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг другій стороні № 3-в (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м (далі - будівля), отримує комунальні послуги (далі - послуги) та сплачує земельний податок.
Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованого нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає другій стороні акти надання комунальних послуг згідно з Договором та рахунки на відшкодування витрат і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної ним площі.
Друга сторона користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м, що розміщене на 2-ому поверсі будівлі (кімната № 206) (далі - приміщення), і відшкодовує першій стороні витрати за послуги, зазначені в Переліку комунальних послуг, що споживаються другою стороною, що додається, а також частину сплаченого першою стороною земельного податку пропорційно до площі приміщення.
У пункті 1.3 Договору сторони домовились, що рахунки надаються другій стороні першою стороною на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат, що додається.
Відповідно до підп. 2.2.3 пункту 2.2 Договору друга сторона зобов`язується на підставі наданих першою стороною актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати першій стороні вартість спожитих послуг і частини сплаченого земельного податку шляхом оплати усіх сум, зазначених у рахунках, на розрахунковий рахунок першої сторони.
Договір діє до 25.02.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 Договору).
У Додатку № 1 до Договору наведено Перелік комунальних послуг, що споживаються другою стороною, а саме: (1) водопостачання та водовідведення; (2) теплопостачання; (3) енергопостачання; (4) вивезення та утилізація твердих побутових відходів; (5) технічне обслуговування охоронної та пожежної сигналізації; (6) дератизація; (7) дезінсекція.
Згідно з пунктом 1 Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат, що є Додатком № 2 до Договору, перша сторона щомісячно на підставі актів приймання-передачі послуг із теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, технічного обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, дератизації, дезінсекції, поточного ремонту будівлі та технічного обладнання, утримання прибудинкової території тощо та інших документів, що підтверджують надання послуг, розраховує суму коштів із кожного виду послуг, що повинні бути відшкодовані другою стороною, згідно з нижче зазначеною формулою:
В = О х К : П х Т, де
В - сума відшкодування витрат другою стороною, грн;
О - займана першою стороною площа;
К - вартість послуг, вказаних у документах постачальників, грн;
П - загальна площа;
Т - тариф (відповідно до виду комунальних послуг).
31.01.2022 сторони підписали Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого, внаслідок припинення 31.01.2022 Договору оренди, орендар передав, а балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування об`єкт оренди.
Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань, він утримував будівлю, де відповідач орендував приміщення, та сплачував земельний податок, однак відповідач, у порушення умов Договору, не відшкодував йому вартість комунальних послуг відповідно до рахунків-фактур № 589 від 30.12.2021, № 59 від 23.02.2022, № 578 від 28.12.2021, № 558 від 23.12.2021, та актів виконаних робіт / наданих послуг № 588 від 30.12.2021, № 10 від 23.02.2022, № 578 від 28.12.2021, № 567 від 23.12.2021 та суму сплаченого земельного податку відповідно до рахунків-фактур № 91 від 22.06.2022, № 33 від 16.02.2022, № 24 від 13.01.2022, № 546 від 14.12.2021, пропорційно займаної ним площі за період з листопада 2021 року по січень 2022 року.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за утримання орендованого нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 1 825,99 грн заборгованості з відшкодування земельного податку та 20 940,71 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Факт користування відповідачем у період з 27.02.2019 по 31.01.2022 орендованим майном - приміщенням (кімнатою № 206) загальною площею 44,6 кв.м, що розміщене на 2-ому поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, підтверджується підписаними сторонами Актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6 від 27.02.2019 та Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2022.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 5.11 Договору оренди визначено, що орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утримання орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Так, на виконання п. 5.11 Договору оренди між сторонами укладено договір № 3-в від 27.02.2019 на відшкодування витрат з утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, згідно якого на відповідача покладено обов`язок з відшкодування витрати за послуги, зазначені в переліку комунальних послуг (додаток № 1 до договору), а також частини сплаченого позивачем земельного податку пропорційно до площі приміщення.
Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Невідповідність Договору Примірному договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 931/5152, на що наголошує апелянт в апеляційній скарзі, не скасовує його обов`язковості для сторін. Більше того, відповідний договір був підписаний зі сторони відповідача без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, друга сторона зобов`язується на підставі наданих першою стороною актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати першій стороні вартість спожитих послуг і частини сплаченого земельного податку шляхом оплати усіх сум, зазначених у рахунках, на розрахунковий рахунок першої сторони.
Для відшкодування земельного податку пропорційно площі орендованого відповідачем майна, позивач виставляв та направляв на адресу електронної пошти відповідача: education_2010@ukr.net рахунки-фактури № 91 від 22.06.2022 на суму 58,90 грн, № 33 від 16.02.2022 на суму 589,04 грн, № 24 від 13.01.2022 на суму 589,03 грн, № 546 від 14.12.2021 на суму 589,02 грн.
Для відшкодування вартості спожитих послуг позивач оформляв та направляв на адресу електронної пошти відповідача: education_2010@ukr.net акти виконаних робіт / наданих послуг № 588 від 30.12.2021 на суму 127,93 грн, № 10 від 23.02.2022 на суму 16 419,03 грн, № 578 від 28.12.2021 на суму 149,83 грн, № 567 від 23.12.2021 на суму 4 243,92 грн, які разом з рахунками-фактурами № 589 від 30.12.2021 на суму 127,93 грн, № 59 від 23.02.2022 на суму 16 419,03 грн, № 578 від 28.12.2021 на суму 149,83 грн, № 558 від 23.12.2021 на суму 4 243,92 грн.
Перевіривши здійснене направлення вказаних вище документів, колегія суддів встановила, що як акти виконаних робіт / наданих послуг так і рахунки-фактури направлялись на електронну пошту відповідача - education_2010@ukr.net. Твердження відповідача про направлення позивачем відповідної кореспонденції на невірну електронну пошту (education_210@ukr.net замість education_2010@ukr.net) спростовуються наявними скрін-шотами відправки електронної кореспонденції.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).
Колегія суддів в частині направлення відповідних документів враховує позицію відповідача, викладену в апеляційній скарзі, у якій останній визнає належним способом комунікації з ним направлення документів саме через електронну пошту на адресу: education_2010@ukr.net.
А тому, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач виконав вимоги п. 2.2.3 договору та належним чином направив відповідні акти та рахунки відповідачу.
Стосовно доводів відповідача про невірно здійснені розрахунки сум комунальних послуг відповідно до умов договору колегія суддів зазначає наступне.
У пункті 1.3. договору передбачено, що рахунки надаються відповідачу на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат (додаток № 2 до договору).
У Додатку № 1 до Договору наведено Перелік комунальних послуг, що споживаються другою стороною, а саме: (1) водопостачання та водовідведення; (2) теплопостачання; (3) енергопостачання; (4) вивезення та утилізація твердих побутових відходів; (5) технічне обслуговування охоронної та пожежної сигналізації; (6) дератизація; (7) дезінсекція.
Так, на підтвердження витрат позивача на утримання будинку за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, в якому розташоване орендоване відповідачем майно, позивачем до матеріалів справи долучені договори, укладені з надавачами відповідних послуг, акти та платіжні доручення, на підставі яких такі послуги оплачувалися, а саме:
договорами на вивезення твердих побутових відходів № 2810 від 16.01.2021 та № 2810 від 26.01.2022, укладеними позивачем з ТОВ «Альтфатер Київ», актами наданих послуг № 18472 від 09.12.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 20207 від 28.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), № 106 від 08.02.2022 (надання послуг за січень 2022), та платіжними дорученнями №1338, №1339 від 09.12.2021; №1445, №1442 та №1443 від 28.12.2021; № 61, № 62 від 08.02.2022;
договором про закупівлю послуг (послуги з централізованого водопостачання) № 23534/1-5-06-В від 20.01.2021, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеними на його виконання актами приймання-передачі послуг № 11 від 26.11.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 12 від 23.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), платіжними дорученнями № 1271, №1272, №1274 від 26.11.2021; №1383, №1389 від 23.12.2021;
договором про закупівлю послуг з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання № 23534/1-5-06-В від 16.02.2022, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеним на його виконання актом приймання-передачі послуг № 1 від 22.02.2022 (надання послуг за січень 2022), платіжними дорученнями №89, №91 від 22.02.2022;
договором про закупівлю послуг (послуги з централізованого водовідведення) № 23535/1-5-06-К від 20.01.2021, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеними на його виконання актами приймання-передачі послуг № 11 від 26.11.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 12, від 23.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), платіжними дорученнями №1275, №1276 та 1273 від 26.11.2021; №1384, №1390 від 23.12.2021.
договором про закупівлю послуг з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення № 23535/1-5-06-В від 16.02.2022, укладеним позивачем із ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», складеним на його виконання актом приймання-передачі послуг № 1 від 22.02.2022 (надання послуг за січень 2022), платіжними дорученнями №90, № 92 від 22.02.22;
договором про постачання електричної енергії споживачу № 14/12/20 від 14.12.2020, укладеним позивачем з ТОВ «Ернерінг», складеними на його виконання актами прийому-передачі електричної енергії № ПЕЕ-0002383 від 22.12.2021 (надання послуг за листопад 2021), № ПЕЕ-0002632 від 29.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), платіжними дорученнями №1377, №1378, №1379 від 22.12.202; № 1475, № 1476 від 29.12.2021;
договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/12/21 від 23.12.2021, укладеним позивачем з ТОВ «Євроенерготрейд», складеними на його виконання актами прийому-передачі електричної енергії № 00000000708 від 11.02.2022 (надання послуг за січень 2022), платіжними дорученнями №76, №77 від 11.02.2022;
договором № 3021583Р споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеним позивачем із ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за заявою-приєднання від 01.12.2018, складеними на його виконання актами надання послуг з розподілу електричної енергії № 252000816395-1 від 22.11.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 250180049828-1 від 22.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), № 250120058441-1 від 31.01.2022 (надання послуг за січень 2022), платіжними дорученнями №1246 від 22.11.2021, №1376 від 22.12.21, №54 від 02.02.2022;
договорами про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 1532688 від 30.03.2021 та № 1532688 від 26.01.2022, укладеними позивачем з КП «Київтеплоенерго», складеними на їх виконання актами приймання-передавання товарної продукції № 11/2021-1532688 від 30.11.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 1/1532688 від б/д (надання послуг за грудень 2021), № 1/2022-1532688 від 31.01.2022, № 1/2022-1532688 від 15.02.2022 (надання послуг за січень 2022) та платіжними дорученнями №1373, №1374, № 1375 від 22.12.2021; №1446, №1447, № 1448 від 28.12.2021; № 85, № 86 від 21.02.2022; №83, №84 від 15.02.2022;
енергосервісним договором № 23 від 11.04.2019, укладеним позивачем з ТОВ «Київеско», складеними на його виконання актами про виконання зобов`язань від 28.12.2021 (надання послуг за листопад 2021), від 02.02.2022 (надання послуг за грудень 2021), платіжними дорученнями №1444, № 1449 від 28.12.2021; №55, №56 від 02.02.2022, про оплату наданих послуг;
договорами на технічне обслуговування АПС № ТО від 30.03.2021, № ТО від 26.01.2022, укладеними позивачем з ТОВ «Елітпожсервіс», складеними на їх виконання актами надання послуг № 798 від 09.12.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 864 від 23.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), № 18 від 07.04.2022 (надання послуг за січень 2022), платіжними дорученнями №1337 від 09.12.2021, № 1387 від 23.12.2021; №184, № 185 від 07.04.2022;
договором № 2-449/15 від 22.01.2021 щодо надання послуг із санітарно-гігієнічної обробки приміщень, укладеним позивачем з ТОВ «Науково-практичний центр дезінфектології та профілактичної медицини», складеними на його виконання актами надання послуг № 2055 від 09.12.2021 (надання послуг за листопад 2021), № 2254 від 23.12.2021 (надання послуг за грудень 2021), платіжними дорученнями №1336 від 09.12.2021, №1386 від 23.12.2021, а також актом надання послуг № 131 від 28.03.2022, складеним на виконання договору № 449/15 від 26.01.2022 (надання послуг за січень 2022), та платіжним дорученням №177 від 28.03.2022.
Досліджуючи надані позивачем докази, зокрема, акти, рахунки-фактури перелічені вище докази на підтвердження понесення останнім витрат на оплату комунальних послуг, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлена до стягнення сума складається із сум відшкодувань комунальних витрат за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року та сум відшкодувань земельного податку за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року.
А тому доводи про не встановлення судом першої інстанції періоду здійснених нарахувань колегія суддів відхиляє.
Досліджуючи здійснені позивачем розрахунки в частині покладення на відповідача сум відшкодування комунальних витрат, колегія суддів враховує п. 1 Порядку розрахунку що є Додатком № 2, відповідно до яких перша сторона (позивач) щомісячно на підставі актів приймання-передачі послуг із теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, технічного обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, дератизації, дезінсекції, поточного ремонту будівлі та технічного обладнання, утримання прибудинкової території тощо та інших документів, що підтверджують надання послуг, розраховує суму коштів із кожного виду послуг, що повинні бути відшкодовані другою стороною, згідно з нижче зазначеною формулою:
В = О х К : П х Т, де
В - сума відшкодування витрат другою стороною, грн;
О - займана першою стороною площа;
К - вартість послуг, вказаних у документах постачальників, грн;
П - загальна площа;
Т - тариф (відповідно до виду комунальних послуг).
Перевіривши з урахуванням наведеної вище формули здійснений розрахунок кожного виду послуг, за які відповідач зобов`язався здійснити відшкодування позивачу витрат на утримання орендованого майна відповідно до займаної площі (44,60 кв.м.), колегія суддів погоджується із здійсненим нарахуванням вартості суми комунальних послуг у сумі 20 940,71 грн за період листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року, які відповідач має обов`язок відшкодувати позивачу.
Доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи розрахунку здійснених комунальних нарахувань спростовується до долученими до позовної заяви відомостями нарахування комунальних послуг за листопад-грудень 2021 та січень 2022 (том 2, а.с. 36-38).
Твердження відповідача про ненадання йому розрахунків відповідно до п. 1.3. договору колегія суддів також відхиляє, оскільки п. 1.3. договору передбачено надання саме рахунку відповідачу, що і було здійснено позивачем шляхом надсилання на електронну адресу відповідача відповідних рахунків-фактур за спірний період.
Доводи відповідача про відсутність доказів внесення змін до договору про відшкодування витрат у зв`язку із укладеними та переліченими вище договорами, колегія суддів відхиляє, оскільки умовами договору не передбачалось внесення будь-яких змін у випадку укладення позивачем з організаціями, які надають комунальні послуги, відповідних договорів.
Твердження відповідача про невиконання позивачем зобов`язань щодо письмового повідомлення орендаря про зміну розцінок і тарифів комунальних послуг колегія суддів відхиляє, оскільки відповідні доводи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення вартості на відшкодування витрат на комунальні послуги, так як неналежне виконання однією стороною правочину свого зобов`язання може зумовлювати настання у такої особи відповідальності в порядку визначеному договором, а не звільнення іншої сторони від виконання грошового зобов`язання.
З приводу тверджень відповідача про включення до складу послуг витрат на енергосервіс, що не передбачені умовами Договору, колегія суддів зазначає наступне.
У Додатку № 1 до Договору наведено Перелік комунальних послуг, що споживаються другою стороною, зокрема, наведено послугу з енергопостачання.
Згідно із преамбулою Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" енергозберігаючі (енергоефективні) заходи це заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукцій, технологій та обладнання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації":
енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів;
енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про енергетичну ефективність» для здійснення енергоефективних та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату енергії та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням та/або витратами, які існували б за відсутності таких заходів, фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа може укласти енергосервісний договір.
Предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу. Об`єктом енергосервісу можуть бути будівля, будинок, інша споруда або їх комплекс, група будівель (споруд), система інженерних споруд, об`єднаних єдиним технологічним циклом, або їх окреме енергоспоживаюче обладнання, об`єкт та/або елемент (частина) об`єкта благоустрою населених пунктів, щодо яких здійснюються енергоефективні заходи при виконанні енергосервісного договору.
Оплата енергосервісу за енергосервісним договором здійснюється за рахунок суми (або її частини) скорочення споживання та/або витрат на оплату енергії та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Кошти на здійснення енергосервісу можуть залучатися замовником енергосервісу, виконавцем енергосервісу, а також частково за рахунок грантів, державних програм та інших джерел, не заборонених законом. У разі якщо замовником енергосервісу є юридична особа, що здійснює діяльність за регульованим тарифом, кошти на оплату виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором включаються до структури регульованих тарифів у обсязі, що не перевищує розмір економії енергії в результаті впровадження енергоефективних заходів за енергосервісним договором.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, енергосервіс не є самостійною (додатковою) послугою, а є комплексом заходів щодо зменшення витрат на оплату житлово-комунальних послуг порівняно із витратами за відсутності таких заходів, тому, як слушно зауважує позивач, оплата теплопостачання та оплата енергосервісу разом і складають витрати за спожиту теплову енергію.
Стосовно розрахунків заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825,99 грн колегією суддів враховані надані позивачем податкові декларації з плати за землю за 2021 - 2022 роки, в яких зазначено як нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Еспланадна, 4-6, так і визначено річну суму земельного податку.
Сплата позивачем податку на землю підтверджується платіжними дорученнями № 1327 від 07.12.2021, № 11 від 13.01.2022, № 82 від 15.02.2022.
Перевіривши здійснений розрахунок плати земельного податку, який необхідно сплатити відповідачу відповідно до займаної площі, колегія суддів зазначає про обґрунтованість здійснення відповідного розрахунку за період листопад-грудень 2021 та січень 2022 у сумі 1 825,99 грн.
Також необґрунтованими є і доводи відповідача про наявність у нього пільги зі сплати земельного податку, адже відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974) в таблиці № 2 до Додатка № 3 передбачені пільги зі сплати земельного податку наступним особам - неприбутковим підприємствам, установам, організаціям, в частині переданих ними в оренду площ нерухомого майна територіальної громади міста Києва громадським, благодійним організаціям.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Водночас, як вбачається з умов договору, в оренді відповідача перебувало нерухоме майно, яке належить до державної власності, а не до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
А тому підстав для надання відповідачу пільги згідно рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974) у даному випадку не має.
Стосовно доводів апелянта про не врахування клопотання про закриття провадження у справі суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Колегія суддів враховує пояснення відповідача, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебували справи № 910/2758/22 між тими ж сторонами та стосовно того ж договору, у якій предметом спору було, зокрема, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 3 534,11 грн та заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у загальному розмірі 11 809,82 грн за період з березня по грудень 2021 року, та справа № 910/16245/23 між тими ж сторонами та стосовно того ж договору, у якій предметом спору було, зокрема, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 1 825,99 грн та заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у загальному розмірі 20 940,71 грн за період з листопада 2021 року по січень 2022 року.
Так, Північний апеляційний господарський суд, змінюючи рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/2758/22 та частково задовольняючи позовні вимоги, у постанові від 10.10.2023 зазначив, що представлений позивачем рахунок № 546 від 14.12.2021 про сплату частини земельного податку на суму 589,02 грн (плата за користування земельною ділянкою за листопад 2021), та акти виконаних робіт/наданих послуг № 567 від 23.12.2021 на суму 4 243,92 грн (відшкодування комунальних послуг за листопад 2021); № 578 від 28.12.2021 на суму 149,83 грн (відшкодування комунальних послуг за грудень 2021); № 588 від 30.12.2021 на суму 127,93 грн. (відшкодування комунальних послуг за листопад 2021) не містять підпису уповноваженої особи орендаря про їх отримання та доказів їх надіслання засобами поштового зв`язку відповідачу.
У постанові від 10.10.2023 у справі № 910/2758/22 зазначено, що на час звернення позивача з цим позовом строк оплати послуг та податку згідно наведених вище рахунків/актів не настав, адже вони не були вручені орендарю.
Частково задовольняючи позовні вимоги у справі № 910/16245/23 та відмовляючи у стягненні заборгованості з відшкодування земельного податку в сумі 1 825,99 грн. та заборгованості з відшкодування комунальних послуг у сумі 16 419,03 грн., Господарський суд міста Києва у рішенні від 02.02.2024 зазначив, що до матеріалів справи позивач не долучив будь-яких документів, що свідчать про здійснені ним витрати в цій частині; не надав доказів на підтвердження розміру земельного податку, кількості та обсягу отриманих ним комунальних послуг; відомостей щодо тарифів та ставок податку, дійсних на час спірних відносин; обґрунтованого розрахунку таких витрат у пропорційному відношенні до площі орендованого приміщення, як це визначено положеннями договору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (такі правові висновки викладено в пунктах 7.42, 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такий висновок сформульовано в пункті 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Чинні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (схожі за змістом висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23).
Дослідивши предмет та підстави позову, колегія суддів встановила, що заявлені у даній справі позовні вимоги хоч і стосуються предметів спору, які розглядались у справах № 910/2758/22 та № 910/16245/23, проте у даному випадку не можна вважати, що сторонами вже було вирішено спір про той самий предмет, оскільки позови не збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
А тому суд першої інстанції, вірно дослідивши предмет та підстави позовну у даній справі, правомірно дійшов до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Доводи відповідача про чинення позивачем перешкод у користуванні об`єктом оренди, судом першої інстанції правомірно відхилені, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами.
Більше того колегія суддів враховує, що до договору сторонами, зокрема, підписано додаток №3, яким визначено правила користування будівлею та приміщенням, а саме:
1. Збереження у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду приміщення та будівлі.
2. Дотримання вимог пожежної безпеки, санітарно - технічних норм і правил, вимог, визначених у Кодексі цивільного захисту України.
3. Забезпечення дотримання пропускного режиму, встановленого у будівлі, а саме:
3.1. Представники (працівники) другої сторони входять (виходять) до (з) будівлі після пред`явлення перепустки: у робочі дні з 8-30 до 18-30 годин;
в інший час - з дозволу першої сторони за письмовим зверненням другої сторони.
Колегія суддів відзначає, що договір укладений сторонами ще в 2019 році без будь-яких зауважень чи заперечень та виконувався сторонами тривалий час. Тобто відповідач, підписуючи договір погоджувався на виконання його умов, в тому числі і правил користування будівлею та приміщенням.
Більше того, виходячи із умов п. 3.1. Правил, відповідач не був позбавлений можливості звертатися до першої сторони (балансоутримувача) щодо отримання доступу до приміщення в інший час, ніж передбачено правилами.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач будь-яким чином обмежував права відповідача у використанні орендованого приміщення згідно умов укладених договорів та додатків до них.
Доводи відповідача щодо неправомірності виставлення рахунків-фактур після закінчення орендних правовідносин колегія суддів відхиляє, так як закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, такою умовою відповідно до приписів ст. 599 ЦК України є виконання, проведене належним чином.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, в постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 17.02.2020 у справі №916/1701/18.
Доводи відповідача, що він має право на звільнення від орендної плати на період карантинних обмежень 2020 (березень-липень) та 2021 років, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не стосуються та виходять за межі предмета спору, яким є заборгованість зі сплати земельного податку та відшкодування витрат за комунальні послуги.
За положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Докази оплати відповідачем послуг та/або відшкодування земельного податку в матеріалах справи відсутні.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, забезпечувальний платіж у сумі 2 147,04 грн, сплачений відповідачем при укладенні Договору оренди, позивачем було зараховано в рахунок заборгованості відповідача з орендної плати за останній місяць оренди, про що зазначено в рішенні Господарського суду міста Києва від 02.02.2024 у справі № 910/16245/23.
Враховуючи зазначене вище, оскільки невиконання грошових зобов`язань відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати відповідачем надано не було, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 1 825,99 грн та заборгованості з відшкодування комунальних послуг в розмірі 20 940,71 грн правомірно задоволені судом першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Жінки майбутнього" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі №910/3962/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/3962/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.В. Кропивна
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122865168 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Барсук М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні