Рішення

від 21.05.2024 по справі 925/458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокум.Черкаси Справа № 925/458/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27", м.Черкаси, вул.М.Залізняка,91/1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест", Черкаська область, Черкаський район, с.Степанки, 8-й км Смілянського шосе

про стягнення неустойки у сумі 112350,00 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Тараненко М.О. адвокат за ордером;

від відповідача: Довбій Ю.Ю. адвокат за ордером.

ЖБК "Хімік-27" звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до ТОВ "Черкасигазінвест" з вимогами про стягнення 112350,00 грн неустойки за бездоговірне користування майном приміщенням загальною площею 178 кв.м, розташованим за адресою: м.Черкаси, вул.Залізняка,91/1, після припинення дії договору оренди нерухомого майна від 30.12.2016 №05/01/16 - у період з 01.01.2023 до 14.11.2023, а також про відшкодування судових витрат в сумі 28028,00 грн (зокрема 3028,00 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

До дня судового засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачеві (вх.суду №7295/24 від 01.05.2024).

В проведенні судового засідання оголошувалась перерва з 15 по 21 травня 2024 року.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Заперечив погодження з відповідачем дозволів на проведення капітальних ремонтів орендованих приміщень, комунікацій. Заперечив погодження кошторисів та актів приймання виконаних будівельних, ремонтних, відновлювальних робіт в орендованих приміщеннях від відповідача. Заперечив укладання 15.11.2023 нового договору оренди нерухомого майна з відповідачем (орендарем).

Представник відповідача вимоги позивача заперечив та вказав, що між сторонами після розірвання з 01.01.2023 договору оренди майна був підписаний новий договір від 15.11.2023 про оренду нерухомого майна нежитлових приміщень ЖБК, тому бездоговірного використання нерухомого майна немає і підстав для нарахування позивачем неустойки як подвійної орендної плати - теж немає. Вказує, що керівник позивача використовує строковий договір оренди нерухомого майна ЖБК як засіб шантажу відповідача стосовно необґрунтованого збільшення орендної плати та стягнення додаткових платежів. Відповідач на протязі більше 30 років безперервно використовував приміщення ЖБК як офіс, зробив капітальний ремонт цих приміщень, привів орендовані приміщення у належний стан для використання за призначенням, з розрахунку врахування витрачених коштів в рахунок орендної плати виконував інші ремонтні роботи на користь ЖБК, але отримав судове рішення про примусове виселення, без компенсації своїх покращень орендованого майна. Просить в позові відмовити. Подано також примірник заяви про зарахування однорідних грошових вимог (з позивачем).

Позивач (орендодавець) не відреагував на заяву орендаря про зарахування однорідних грошових вимог.

За результатами судового розгляду проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

30.12.2016 між позивачем ЖБК "Хімік-27" (орендодавець, кредитор, стягувач) та відповідачем ТОВ "Черкасигазінвест" (орендар, боржник) був укладений договір оренди нерухомого майна №05/01/16, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове оплатне користування нежитлові приміщення ЖБК загальною площею 178 кв.м за адресою: м.Черкаси, вул.М.Залізняка, 91/1 (том 1 а.с.8-9).

Пізніше 15.11.2022 позивач повідомив листом відповідача про небажання продовжувати договірні відносини з використання приміщень відповідачем, починаючи з 01.01.2023, та розірвати договір оренди (том 1 а.с.10).

Починаючи з 01.01.2023, відповідач (орендар) не звільнив орендоване приміщення та не передав його позивачеві по акту приймання-передачі, що стало причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області з позовом про примусове виселення відповідача з займаного приміщення.

Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/253/23 від 19.05.2023 відповідача виселено з займаного приміщення та зобов`язано передати приміщенні орендодавцеві по акту приймання-передачі (том 1 а.с.13-19).

Рішення суду виконано в примусовому порядку органом ДВС, про що складено акт від 09.02.2024 та постанову державного виконавця від 14.02.2024 (том 1 а.с.25).

Позивач вказує на бездоговірне використання майна відповідачем в період з 01.01.2023 по 14.11.2023, що є предметом спору.

01.01.2024 на адресу відповідача направлена вимога про сплату неустойки за час прострочення повернення майна з оренди (том 1 а.с.20).

За приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за найм речі за час прострочення повернення речі з користування. Тобто цей різновид неустойки законодавцем розглядається як неустойка за Законом, що не потребує договірного погодження сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, та є ефективним засобом впливу на недобросовісного орендаря.

Інші договори на оплатне використання нерухомого майна позивача з відповідачем не укладались та не виконувались. Розрахунок позивачем зроблено за 10,5 місяців користування майном при ставці орендної плати 5350 грн щомісячно, а всього подвійна оплата складає 112350 грн, що є предметом спору.

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Відповідач вимоги заперечив та вказав на зловживання позивачем своїм правом, на бажання позивача необґрунтовано підняти розмір орендної плати за використання нерухомого майна ЖБК, незважаючи на довготривалі господарські відносини між сторонами, без врахування виконаних відповідачем покращень стану орендованого майна 402400 грн, які неможливо відділити, без врахування понесених відповідачем витрат на капітальний ремонт та утримання орендованого майна. позицію підтверджує висновками оцінки майна, кошторисними документами тощо.

Відповідач просить в позові відмовити повністю. Подано письмовий відзив на позов (том 1 а.с.37-39). Подано заяву про зарахування однорідних грошових вимог на суму 95000 грн - том 1 а.с.52-54. Вказує на наявну заборгованість позивача перед відповідачем на суму 307400 грн.

Дозволів позивача на проведення капітального ремонту орендованих приміщень ЖБК, на погодження кошторисів робіт з орендодавцем (позивачем), на підписання позивачем (орендодавцем) актів виконаних робіт по ремонту чи покращенню майна відповідач не надав.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку послуг України та допоміжної діяльності, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 112350 грн неустойки за бездоговірне користування нерухомим майном нежитловими приміщеннями ЖБК загальною площею 178 кв.м, що розташовані за адресою: м.Черкаси, вул.Залізняка,91/1, після припинення дії договору оренди нерухомого майна від 30.12.2016 №05/01/16 - у період з 01.01.2023 до 14.11.2023, а також про відшкодування судових витрат.

Договір оренди майна між сторонами припинено за заявою позивача (орендодавця) з 01.01.2023 внаслідок належного повідомлення орендаря та небажання орендодавця продовжувати договірні відносини з орендарем. Спірне нерухоме майно з оренди орендодавцеві повернуто не було.

Майно повернуто орендодавцеві 15.11.2023 і спору в цій частині немає.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач стверджує про відсутність з 31.12.2022 договірних відносин між сторонами по строковому оплатному використанню відповідачем нерухомого майна нежитлових приміщень ЖБК "Хімік-27".

Відповідачем подано суду для огляду на підтвердження наявності договірних відносин оренди оригінал (примірник) договору між сторонами з виправленими рукописними написами дати договору 15.11.2023 (том 1 а.с.41-47). Жодних застережень про рукописні виправлення, зміну дат примірник договору не містить. Тобто виправлення виконані в односторонньому порядку, а цей договорі не є укладеним.

Позивач заперечив укладення такого договору на умовах відповідача з виправленнями.

Суд вважає цей документ неналежним доказом та не враховує його при прийнятті рішення у справі.

Суд не оцінює договірні відносини між сторонами до 31.12.2022, оскільки оцінка цим відносинам вже надана судом при вирішенні спору у справі №925/253/23 і повторній оцінці судом ці взаємовідносини не підлягають.

Суд зазначає, що з 01.01.2023 між сторонами відсутні договірні двосторонні відносини з оплатного використання нерухомого майна ЖБК. Раніше орендоване майно відповідачем позивачу в строк не повернуто. Сторони перебувають в абсолютних правовідносинах за законом, що не звільняє відповідача від виконання зобов`язання належного повернення майна з оренди чи внесення неустойки за користування нерухомим майном без договору.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що після 31.12.2022 орендарем (відповідачем) не були повернуті позивачу (орендодавцю) нежитлові приміщення в ЖБК "Хімік-27" на виконання умов договору оренди майна і позивач обґрунтовано і правомірно нарахував відповідачеві до стягнення неустойку за період з 01.01.2023 до 14.11.2023 в сумі 112350 грн як подвійна орендна плата за бездоговірне використання нерухомого майна.

Вимоги позивача обґрунтовані приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач на обґрунтування договірного використання нерухомого майна посилається на спірний договір оренди нежитлового приміщення від 15.11.2023 (том 1 а.с.41). Також надав матеріали по проведенню ремонтних, відновлювальних, капітальних робіт в орендованих приміщеннях, звіти про оцінку, експертні висновки про вартість покращення майна тощо (том 1 а.с.55-249). Загальну суму покращення майна позивача відповідач визначає в 402400 тис.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів узгодження з позивачем (орендодавцем/власником майна) дозволів на проведення поточних, відновлювальних робіт в орендованих приміщеннях, на проведення капітального ремонту, на покращення майна, а також доказів передачі позивачеві результатів проведення робіт. Орендарем (відповідачем) не подано також заяв позивачеві (наймодавцеві) на врахування покращень орендованого нерухомого майна ЖБК "Хімік-27" по вул. Максима Залізняка, 91/1 в м. Черкаси при визначення орендної плати.

Суд критично оцінює і заяву відповідача (орендаря) від 07.12.2023 про зарахування однорідних грошових вимог на суму 95000 грн як односторонній правочин (том 1 а.с.52-54), оскільки відповідач не довів належними доказами право вимог до позивача на стягнення вартості покращень орендованого нерухомого майна ЖБК "Хімік-27" в сумі 402000 грн з вищеописаних підстав. Вказану заяву відповідача суд не враховує при прийнятті рішення у даній справі.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 112350 грн неустойки як підвищена плата за несвоєчасне повернення майна з оренди та бездоговірне використання відповідачем нерухомого майна ЖБК "Хімік-27" у м.Черкаси.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. З відповідача на користь позивача належить стягнути 3028 грн судового збору.

Суд не розглядає питання розподілу та стягнення витрат на послуги адвоката, оскільки позивачем не подано суду первинних документів про понесені витрати на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест", Черкаська область, Черкаський район, с.Степанки, 8-й км Смілянського шосе, код ЄДРПОУ 22801367; номер рахунку в банку невідомий

на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27", м.Черкаси, вул.М.Залізняка,91/1; код ЄДРПОУ 21367973; номер рахунку в банку невідомий

112350 грн неустойки, 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 31.05.2024.

Суддя Г.М.Скиба