Рішення

від 22.05.2024 по справі 751/9803/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 751/9803/21 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув матеріали справи

позивача 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

позивача 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

до відповідача 1: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;

до відповідача 2: Акціонерного товариства Сенс Банк, вул. В. Васильківська, 100, м. Київ, 03150;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко Володимир Васильович,

вул. Мстиславська, 14, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про визнання права власності; визнання іпотеки припиненою; зняття обтяження нерухомого майна; скасування та виключення з Реєстру запису про право власності.

за участю повноважних представників сторін:

від позивачів 1 та 2: Ступак С.О. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1079519, виданий 27.02.2024;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Михніцький Г.Ю. адвокат, довіреність № 020252/23 від 16.10.2023;

від третьої особи: не прибув.

У судовому засіданні 22.05.2024, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

29.12.2021, до Новозаводського районного суду міста Чернігова, надійшов позов фізичних осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів - Чернігівської міської ради та Акціонерного товариства Сенс Банк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Коваленка Володимира Васильовича, з проханням (з урахуванням заяви про зміну підстав позову, прийнятої до розгляду ухвалою від 31.08.2022):

- визнати право власності на об`єкт нерухомості: нежитлове приміщення літ. Г-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 частках за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати такою, що припинена, іпотеку за Іпотечним договором № 4308 від 27.05.2008, укладеним між ТОВ Екошамп (код ЄДРПОУ 33111037) та АКБ Укрсоцбанк, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., право іпотекодержателя за яким перейшло до АТ Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) (змінене найменування на АТ "Сенс Банк");

- зняти обтяження нерухомого майна - нежитлового приміщення літ. Г-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку за № 44940061, та запис про державну реєстрацію обтяження за № 44939840;

- визнати протиправним рішення про державну реєстрацію № 61469748 від 09.11.2021, скасувати та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 44940104.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2012 у справі № 5028/12/9/151б/2011 ліквідоване ТОВ Екошамп (іпотекодавець), про що до Єдиного державного реєстру 01.06.2012 внесений запис № 10641170013000183. При ліквідації Товариства судом не вирішене питання щодо нерухомого майна: підвального приміщення літ. Г-1, загальною площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (спірне). Указане підвальне приміщення на момент ліквідації знаходилось у власності ТОВ Екошамп та не потрапило до ліквідаційної маси Товариства. Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , були учасниками ТОВ Екошамп на момент ліквідації Товариства.

Посилаючись на норми частини 12 статті 111 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивачі указували, що майно ТОВ Екошамп, яке залишилось після задоволення вимог кредиторів та ліквідації юридичної особи, має бути передане їм, як учасникам цього Товариства.

Натомість, указане нежитлове приміщення має обтяження на підставі іпотечного договору № 4308 від 27.05.2008, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи 44940061 та 44939840 (внесені до Реєстру 27.05.2008). Іпотечний договір укладений між ТОВ Екошамп та АКБ Укрсоцбанк у рахунок забезпечення основного зобов`язання в сумі 96000 доларів США, що виникло між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.04.2016 у справі № 750/12829/15-ц яке набрало законної сили, позов ПАТ Укрсоцбанк задоволений частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 у загальній сумі 4498,03 грн; заборгованість за договором кредиту № 935/6-223 на загальну суму 415880,17 грн, у решті позовних вимог відмовлено.

За доводами позивачів, оскільки основне зобов`язання, передбачене договором № 941/7-56 від 27.05.2008, є припиненим в силу недійсності вимоги, припинилось і право застави на нерухоме майно: нежитлове приміщення літ. Г-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Вважають, що договір іпотеки № 4308 від 27.05.2008 припинив дію, а тому запис про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ Альфа-Банк підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.09.2023 у справі № 751/9803/21 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2022 у виді заборони АТ Альфа-Банк вчиняти дії щодо звернення стягнення на нежитлове приміщення літ. Г-1, загальною площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за іпотечним договором № 4308 від 27.05.2008.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.09.2023 у справі № 751/9803/21 оскаржене до суду апеляційної інстанції.

За результатами апеляційного перегляду, Чернігівським апеляційним судом винесена постанова від 09.01.2024 у справі № 751/9803/21, якою апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволена частково; рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.09.2023 у справі № 751/9803/21 скасоване; провадження в справі закрите на підставі частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; роз`яснено позивачам, що розгляд даної справи віднесений до господарської юрисдикції, оскільки позов поданий з метою отримання активів ліквідованого Товариства, тобто звернення до суду зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав учасників колишнього Товариства (що наразі ліквідоване).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2024, за клопотанням позивачів, справа № 751/9803/21 передана на розгляд Господарському суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 справа прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 20.03.2024; учасникам справи установлені процесуальні строки на подачу письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 168, 178, 179, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач 1 - Чернігівська міська рада, в установлений строк, подала відзив на позов, яким проти задоволення позову заперечила. Звертала увагу, що позовних вимог до неї не заявлено, відтак Рада не є належним відповідачем. Просила вирішити спір за відсутності її повноважного представника, за наявними матеріалами справи.

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача 1, задовольнив клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач 2 - АТ «Сенс Банк», в установлений строк, подав відзив на позов, яким проти задоволення позову заперечив. Звертав увагу, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень § 3 глави 49 ЦК України. Спеціальним нормативним актом, що регулює відносини щодо іпотечного майна є Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV. Відмова в задоволенні позову про стягнення заборгованості з підстав пропуску позовної давності не припиняє зобов`язальних відносин сторін, адже борг є непогашеним, проте його стягнення не можливе саме в судовому порядку, з огляду на заяву боржником про застосування наслідків спливу позовної давності. Відтак твердження позивачів, що наразі іпотека є припиненою з підстав припинення основного зобов`язання, є хибним.

Також звертав увагу на положення статті 11 Закону України «Про іпотеку», за якою майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки. Тобто, укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру. Сам факт ліквідації іпотекодавця чи боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, підтвердженої судовим рішенням, не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором. Подібний правовий висновок наведений в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 6-84цс15, від 10.02.2016 у справі № 6-216цс14, від 26.10.2016 у справі № 6-1382цс16, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17, від 20.05.2020 у справі № 295/6715/17.

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача 2.

Позивачі 1, 2, в установлений строк, подали письмові відповіді на відзив відповідача 2, підтримали правове обґрунтування заявлених вимог, наведене в позові.

Суд прийняв до розгляду письмову відповідь на відзив позивачів.

20.03.2023, судове засідання в справі №751/9803/21 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.

Ухвалою від 21.03.2024 підготовче засідання призначене на 27.03.2024, про що учасники справи повідомлені засобами поштового та електронного зв`язку.

27.03.2024, за результатами підготовчого засідання суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 24.04.2024, про що відповідач 1 та третя особа повідомлені, в порядку статей 120, 121 ГПК України.

23.04.2024, відповідач 2 подав письмову заяву про зменшення розміру витрат позивачів на правничу допомогу.

24.04.2024, у судове засідання прибули повноважні представники позивачів 1, 2 та відповідача 2 (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, ухвалою від 27.03.2024); відповідач 1 у судове засідання не прибув, натомість у відзиві клопотав вирішити спір за відсутності його представника; третя особа в судове засідання не прибула (без пояснення причин), про дату, час та місце слухання спору по суті повідомлена належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважних представників позивачів 1, 2 та відповідача 2.

Представник позивачів 1, 2 позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи по суті на 22.05.2024, про що відповідач 1 та третя особа повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

22.05.2024, у судове засідання прибули повноважні представники позивачів 1, 2 та відповідача 2 (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, ухвалою від 24.04.2024); відповідач 1 та третя особа в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце слухання спору по суті повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд продовжив розгляд спору по суті, розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008, Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі -АКБСР «Укрсоцбанк», іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екошамп» (далі ТОВ «Екошамп», іпотекодавець), в особі директора Махнєя Г.В., яке є майновим поручителем за зобов`язаннями громадянина ОСОБА_1 (далі - позичальник) за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 (далі - основне зобов`язання), укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В. (третя особа), зареєстрованого в Реєстрі за № 4308.

За умовами Іпотечного договору (п. 1.1.) іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання, наступне нерухоме майно: нежиле приміщення, а саме підвальне сховище, що позначене на плані літ. «Г-1», загальною площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.03.2005 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пантелієнком О.С., зареєстрованого в Реєстрі за № 1076.

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, що надана для експлуатації підвального сховища по вул. Борисенка, 45, перебуває в оренді строком на 5 років згідно з договором оренди земельної ділянки від 29.03.2007, укладеним між іпотекодавцем та Чернігівською міською радою, зареєстрованим в Чернігівській міській раді за № 3058.

Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 669478,00 грн, що за офіційним курсом гривні до долара США встановленим НБУ на день укладення цього Договору становить 138036,70 доларів США (п. 1.2. Іпотечного договору).

Суть та розмір забезпечених іпотекою вимог: виконання позичальником перед іпотекодержателем зобов`язань, зокрема:

- повернення кредиту, наданого на поточні потреби, в сумі 96000,00 дол. США, за графіком зниження максимального ліміту заборгованості згідно з договором, яким обумовлене основне зобов`язання, з кінцевим терміном погашення кредиту до 22.05.2008 включно, а також дострокового погашення в випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання;

- сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та комісій, в розмірі, строки та в порядку визначеними договором, яким обумовлене основне зобов`язання;

- сплата можливої неустойки (пені, штрафу) в розмірі, строки та в порядку визначеними договором, яким обумовлене основне зобов`язання;

- відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов`язання (підпункти 1.4.1. 1.4.4. пункту 1.4. Іпотечного договору).

Іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням цього Договору (п. 1.5. Іпотечного договору).

За наявності прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі підтверджених виконавчими документами, іпотекодержатель має переважне право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (п. 1.7. Іпотечного договору).

За умовами п. п. 2.4.3., 2.4.7., 4.1. Іпотечного договору, іпотекодержатель має право: в разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» тощо.

Відповідно до підпунктів 4.5.1. 4.5.5. пункту 4.5. Іпотечного договору, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:

- на підставі рішення суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

- шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»;

- шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання. Дія цього Договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку» (п. 6.3.).

27.05.2008, до Державного реєстру Іпотек (витяг № 18790293) внесені записи:

- про іпотеку спірного об`єкту нерухомості; підстава для державної реєстрації: Іпотечний договір 4308 від 27.05.2008, приватний нотаріус Коваленко В.В.; іпотекодержатель Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019);

- про обтяження спірного об`єкту нерухомості; підстава для державної реєстрації: Іпотечний договір 4308 від 27.05.2008, приватний нотаріус Коваленко В.В.; обтяжувач Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019);

19.05.2011, постановою Господарського суду Чернігівської області в справі № 5028/9/151б/2011 ТОВ «Екошамп» (іпотекодавця) визнано банкрутом з наслідками, передбаченими статтею 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

29.05.2012, ухвалою Господарського суду Чернігівської області в справі № 5028/9/151б/2011 затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Екошамп», ліквідовано (припинено діяльність) ТОВ «Екошамп» як юридичної особи, зазначено, що слід вважати погашеними вимоги всіх кредиторів, провадження в справі припинене. Постановляючи ухвалу суд зазначив, що наданий ліквідбаланс засвідчує відсутність майна банкрута та наявність непогашеної заборгованості перед кредиторами.

01.06.2012, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадський формувань внесений запис 10641170013000183 про припинення ТОВ «Екошамп», підстава: судове рішення про припинення юридичної особи в зв`язку з визнанням її банкрутом від 29.05.2012 № 5028/9/151б/2011.

На момент ліквідації Товариства, за даними ЄДР, його учасниками були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у рівних частинах (позивачі в справі).

Як зазначено в позові, спірне нерухоме майно, нежитлове приміщення літ. Г-1, площею 883,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , що знаходилось під обтяженням Банку починаючи з 25.05.2008, не увійшло до ліквідаційної маси Товариства. Банк як конкурсний кредитор, у розумінні статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (діючої на момент порушення справи про банкрутство ТОВ «Екошамп»), не звертався до суду з вимогами до Товариства в установлений цим Законом строк.

28.04.2016, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/12829/15-ц, залишеного без змін за результатом його апеляційного та касаційного переглядів (набуло законної сили 23.06.2016), задоволений частково позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008, № 941/7-57 від 27.05.2008, № 935/6-223 від 29.08.2007.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-57 від 27.05.2008, яка складається із заборгованості за кредитом 2008,43 грн, заборгованості за відсотками 328,04 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту 1019,28 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків 1142,28 грн, а всього на загальну суму 4498,03 грн.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 935/6-223 від 29.08.2007, яка складається із заборгованості за кредитом 157948,89 грн, заборгованості за відсотками 154715,28 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту 100567,30 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків 2648,70 грн, а всього на загальну суму 415880,17 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Судовим рішенням у межах справи № 750/12829/15-ц установлено, що вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 у розмірі 187592 доларів США 55 центів та 1594069 грн 38 коп., пред`явлені з пропуском строків позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем, що стало підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

Обставини встановлені судовим рішенням у межах справи № 750/12829/15-ц, що набуло законної сили, є преюдиційними та не потребують повторного доведення при вирішенні даного спору.

Суд установив, що за рішенням АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 № 5/2019 затверджений передавальний акт, за яким правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», що зазначені в передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної в акті, а саме з 15.10.2019.

05.11.2021, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Коваленком В.В. внесений запис № 44940104 про реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення літ. Г-1, площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська (попередня назва вул. Борисенка), 45, за АТ «Альфа-Банк»; підстава державної реєстрації: договір іпотеки 4308 від 27.05.2008.

АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань змінене найменування на АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

Звертаючись з позовом у цій справі, позивачі 1 та 2 мотивували заявлені вимоги тим, що відповідно до частини 12 статті 111 ЦК України майно ТОВ «Екошамп», що залишилось після задоволення вимог кредиторів та ліквідації юридичної особи, а саме: нежитлове приміщення літ. «Г-1», площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська (попередня назва вул. Борисенка), 45, не потрапило до ліквідаційної маси та підлягає поверненню їм, як учасникам ТОВ «Екошамп», шляхом визнання за ними права власності (по 1/2 частині за кожним) на цей об`єкт нерухомості.

Просили визнати іпотеку припиненою, зняти обтяження зі спірного нерухомого майна, виключити з Державного реєстру речових прав запис про іпотеку та запис про державну реєстрацію обтяження; визнати протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування і виключення з Державного реєстру речових прав запису про право власності Банку.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 104 ЦК України (в редакції чинній на 01.06.2012) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Статтею 111 ЦК України (на приписи якої посилаються позивачі в обґрунтування заявлених вимог) установлений наступний порядок ліквідації юридичної особи (частини 1, 4, 9, 11, 12), з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває в третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, в тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться в порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлене установчими документами юридичної особи або законом.

Виходячи з аналізу наведеної норми, слід дійти висновку, що порядок розпорядження майном юридичної особи, що залишилось після задоволення вимог кредиторів у процесі її ліквідації, встановлений частиною 12 статті 111 ЦК України, поширюється саме на майно, що ввійшло до ліквідаційної маси Товариства та залишилось після задоволення вимог кредиторів, що заявили відповідні вимоги.

Натомість, як визнано позивачами, нежитлове приміщення літ. «Г-1», площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська (попередня назва вул. Борисенка), 45, не було включене до ліквідаційної маси Товариства на час його ліквідації.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 27.05.2008 спірний об`єкт нерухомості перебував під обтяженням Банку згідно з Іпотечним договором від 27.05.2008 № 4308.

За дефініцією наведеною в частині 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається в володінні заставодавця або третьої особи.

На правовідносини, що виникають з забезпечувального зобов`язання в вигляді іпотеки поширюється дія § 6 глави 49 ЦК України та Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV, що є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до спірних відносин.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, установлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 590 ЦК України (в редакції діючій станом на 01.06.2012) в разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Наведене спростовує твердження позивачів, що внаслідок ліквідації іпотекодавця ТОВ «Екошамп», усі його зобов`язання, в тому числі за Іпотечним договором від 27.05.2008 № 4308, є припиненими.

Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до частин 1 - 2, 4 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції діючій станом на 01.06.2012) в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачене законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

У разі відкриття провадження в справі про банкрутство (неплатоспроможність) іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин 1, 3 та 8 статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація права власності (спеціального майнового права) на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням:

- за іпотекодержателем (якщо звернене стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його в власність (набуття спеціального майнового права) іпотекодержателем);

- за покупцем (якщо звернене стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Іпотечний договір від 27.05.2008 № 4308 містить відповідне застереження, що прирівнюється до договору, за яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням.

Позивачі як на одну з підстав припинення іпотеки вказують на припинення основного зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з пропущенням Банком строків позовної давності.

Судовим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.04.2016 у межах справи № 750/12829/15-ц, що набуло законної сили 23.06.2016, установлено, що вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 у розмірі 187592 доларів США 55 центів та 1594069 грн 38 коп. пред`явлені з пропуском строків позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем, що стало підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише в випадках, установлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона в момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо впродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина 3 статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина 5 статті 267 ЦК України).

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина 1 статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Нормами ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання або закінчення договору не передбачено.

Згідно із частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» наведений наступний перелік підстав, з яких припиняється іпотека:

-припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

-реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

-набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;

-визнання іпотечного договору недійсним;

-знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

-з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Таким чином, положеннями Закону України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

За правовими висновками Касаційного цивільного суду від 31.01.2019 у справі № 362/6630/17, від 11.09.2019 у справі № 201/13602/16-ц сплив позовної давності не припиняє невиконане зобов`язання за кредитним договором та договір іпотеки, яким таке зобов`язання забезпечене; не припиняє суб`єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання зобов`язання без використання судового примусу, зокрема в позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що Банк правомірно, на підставі застереження в Іпотечному договорі від 27.05.2008 № 4308, за власним одноосібним рішенням, 05.11.2021 зареєстрував право власності на нежитлове приміщення літ. Г-1, площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, позивачами 1, 2 на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, в їх сукупності, не доведена наявність правових підстав для задоволення вимог про визнання за ними права власності на спірний об`єкт нерухомості, що починаючи з 27.05.2008 перебував під обтяженням Банку та в подальшому, за наявності невиконаного позивачем 1 основного зобов`язання за кредитним договором № 941/7-56 від 27.05.2008, був правомірно 05.11.2021 зареєстрований за Банком на підставі застереження, включеного до Іпотечного договору від 27.05.2008 № 4308; відтак відсутні підстави для задоволення указаної вимоги, так само як і похідної: про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію № 61469748 від 09.11.2021, скасування та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 44940104.

Суд відмовив у задоволенні позову в частині вимоги про визнання припиненою іпотеку за Іпотечним договором № 4308 від 27.05.2008; та похідних від неї про: зняття обтяження спірного нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку за № 44940061 та запису про державну реєстрацію обтяження за № 44939840.

Суд відмовив у задоволенні позову до відповідача 1 - Чернігівської міської ради, яка є неналежним відповідачем у цій справі, вимоги до останньої не заявлялись.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на те, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати по сплаті судового збору та витрати позивача на правничу допомогу покладені судом на останнього.

Заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2022, підлягають скасуванню, з огляду на відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 145, 165, 178, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 34339125) та Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Коваленка Володимира Васильовича (вул. Мстиславська, 14, м. Чернігів, 14000) про визнання права власності.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2022, у виді заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти дії щодо звернення стягнення на нежитлове приміщення літ. «Г-1», загальною площею 883,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за іпотечним договором № 4308 від 27.05.2008.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 31.05.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко