Рішення

від 14.05.2024 по справі 199/10633/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10633/23

(2-о/199/34/24)

РІШЕННЯ

іменем України

14.05.2024

м. Дніпро

справа №199/10633/23

провадження № 2-о/199/34/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретарів судового засідання Терентієвої Я.О., Костючик В.В.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа - Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, -

за участі учасників справи:

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він народився у Магдебурзі ГДР. З самого дитинства проживав на території України та отримав паспорт громадянина колишнього СРСР, який згодом було втрачено. Зазначив, що на час звернення до суду з заявою не має документів, що посвідчують його особу та громадянство, утім факт проживання на території України підтверджується відомостями з місця роботи та іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що встановлення факту проживання на території України йому необхідно для отримання паспорта громадянина України, ОСОБА_1 просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15 грудня 2023 року заяву залишено без руху для усунення недоліків (а.с.5).

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.13).

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області інформацію про працевлаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Магдебург ГДР, останнє відоме місце реєстрації м. Бахмут, з березня 2023 року місце проживання АДРЕСА_1 , з 24 серпня 1991 року по теперішній час; а також витребувано у Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м.Магдебург ГДР, останнє відоме місце реєстрації м. Бахмут, з березня 2023 року місце проживання АДРЕСА_1 (дружина ОСОБА_3 , 1963 року народження, актовий запис від 03 січня 1987 року, місце реєстрації - бюро РАГСу Артемовської міської ради) та про народження дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Бахмут, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).

Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку форми ОК-5 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Магдебург ГДР, останнє відоме місце реєстрації м. Бахмут, з березня 2023 року місце проживання АДРЕСА_1 , з 24 серпня 1991 року по теперішній час (а.с.47).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив суд задовольнити заяву в повному обсязі з підстав викладених у ній. Зокрема пояснив, що він з дитинства проживає в Україні, був одружений, має двох дітей, проживав у м. Бахмуті Донецької області. У зв`язку із військовою агресією російської федерації і втратою будинку від ворожого снаряду був вимушений виїхати у м. Дніпро, де звернувся у поліцію і надав їм оригінал довідки про місце своєї реєстрації у м. Бахмут Донецької області. Також ним було отримано паспорт громадянина України, проте його було втрачено у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Представник заінтересованої особи Амур-Нижньодніпровського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області Стахова О.В. заперечувала проти задоволення заяви, підтримавши надані пояснення. Просила суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Зокрема пояснила, що інформація щодо документування паспортом громадянина колишнього СРСР знайшла своє підтвердження, проте встановити належність до громадянства України не виявилося можливим. (а.с.16-18).

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Магдебург, ГДР.

Як убачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 03 січня 1987 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області зроблено актовий запис. Місцем проживання заявника зазначено м. Артемівськ Донецької області (а.с.29-31).

Від зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.32-33,67).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_8 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с.34-36).

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 березня 2024 року вбачається, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, останнім місцем працевлаштування застрахованої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2007 року, є ЗАТ «Ясинуватський завод залізобетонних виробів», ЄДРПОУ 01350080 (а.с.37).

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 квітня 2024 року вбачається, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, місцями працевлаштування застрахованої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 2002 року по 2012 рік, були - ЗАТ «Ясинуватський завод залізобетонних виробів», СП «Агроспецмонтажник», ПП «Жил-Сервіс-1», ФОП ОСОБА_10 (а.с.54-58).

Крім того, з відповідей Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є м. Бахмут Донецької області.

Вищезазначеними доказами підтверджується факт, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 проживав на території України.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

До таких інших фактів, із якими пов`язано виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, законодавство віднесло факт, що породжує право особи на набуття громадянства України, зокрема - факт постійного проживання на території України.

Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, слід застосовувати Закон України "Про громадянство України" та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у відповідності до яких громадянами України є громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

При застосуванні законодавства про громадянство слід відрізняти правові конструкції - набуття громадянства та встановлення належності до громадянства.

Підстави набуття громадянства України встановлено у ст. 6 Закону «Про громадянство». Громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Відповідно до п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а", "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

У пункті 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

З вищенаведеного слідує, що у разі коли метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Зазначене також узгоджується із висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 25 березня2024 року у справі №161/9609/22.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відомо, що заявник з метою набуття громадянства України за територіальним походженням та отримання паспорта громадянина України звернувся до суду та просив встановити факт його постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня1991 року).

З огляду на те, що інший спосіб, ніж звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання особи на території України для набуття громадянства України, не передбачено, заявник правильно звернувся до суду для встановлення такого факту.

Відповідно до ст. 4 Європейської конвенції про громадянство, ратифікованої Законом України №163-V (163-16) від 20 вересня 2006 року, кожна особа має право на громадянство.

Статтею 5 Європейської конвенції про громадянство встановлено, що правила держави-учасниці, які стосуються громадянства, не повинні містити розрізнень або допускати практику, що призводять до дискримінації за ознакою статі, релігії, раси, кольору шкіри, національного чи етнічного походження. Кожна держава-учасниця керується принципом заборони дискримінації своїх громадян незалежно від того, чи вони є громадянами за народженням, чи набули свого громадянства пізніше.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 т. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами заявника, який, на думку суду, підтвердив належними та достатніми доказами факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Встановлення факту постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, є фактично єдиним способом реалізації права ОСОБА_1 для набуття громадянства України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 23 травня 2024 року.

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання ВПО - АДРЕСА_2 .

заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37806243, місце знаходження пр. Мануйлівський, 31, м. Дніпро, 49023.

Суддя О.Б.Подорець