Постанова

від 26.11.2024 по справі 199/10633/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7854/24 Справа № 199/10633/23 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Амур-Нижньодніпровського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування вимог заяви, яка уточнювалася заявником, ОСОБА_1 посилавсяна те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 віннародився у ГДР,м.Магдебург.З березня2023року потеперішній періодчасу проживаєза адресою: АДРЕСА_1 .Переїхав зДонецької областіБахмутського району. ОСОБА_1 зазначає,що вінотримував паспортгромадянина колишньогоСРСР,який буловтрачено.Вказує,з самогодитинства іпо теперішнійперіод часу невиїжджав замежі України.Працював Веселадолина вмехколоні №14Бахмутського районув м.Бахмутпсихоневрологічний диспансер.Він звертавсядо Амур-Нижньодніпровськоговідділу умісті ДніпріГоловного управлінняДМС Україниу Дніпропетровськійобласті зприводу видачіпаспорта громадянинаУкраїни,але йомубуло відмовленота рекомендованопідтвердити фактйого належностідо громадянстваУкраїни шляхомвстановлення фактупостійного проживанняна територіїУкраїни станомна 24серпня 1991року.Зазначив,на теперішнійперіод часувін немає документів,що посвідчуютьйого особута громадянство,та встановлення факту проживання на території України йому необхідно для отримання паспорта громадянина України. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року. Судові витрати віднесено на рахунок заявника.

В апеляційній скарзі Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області просить рішення суду від 14травня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, посилаючись на те, що встановлення вказаного факту йому необхідне для отримання паспорта громадянина України (а.с.8, 9).

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановленофакту постійногопроживання ОСОБА_1 на територіїУкраїни станомна 24серпня 1991року,суд першоїінстанції пославсяна те,що заявникпідтвердив належнимита достатнімидоказами фактпостійного проживанняна територіїУкраїни станомна 24серпня 1991року.Встановлення фактупостійного проживанняна територіїУкраїни станомна моментпроголошення незалежностіУкраїни 24серпня 1991року,є фактичноєдиним способомреалізації права ОСОБА_1 для набуттягромадянства України.

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України Про громадянство України є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України Про громадянство України громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України Про громадянство України проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ Про громадянство України (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України Про громадянство України і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього Закону дає чітке визначення поняття безперервне проживання на території України та проживання на території України на законних підставах. Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР (далі Порядок) відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У справі встановлено, згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 03 січня 1987 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області зроблено актовий запис. Місцем проживання заявника ОСОБА_1 зазначено м. Артемівськ Донецької області. Також із вказаного витягу вбачається, заявник ОСОБА_1 народився ГДР, м.Магдебург (а.с.29-31).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.32-33, 67).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044193181 від 22 березня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , батьком якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вказано його громадянство України, місце його проживання: АДРЕСА_2 та матірю є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та вказано її громадянство України, місце її проживання: АДРЕСА_3 . Дата складання актового запису 03 квітня 2000 року, №5, Верхньоторецька селищна рада Ясинуватського району. Також було проведено реєстрацію вказаного актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 за №00001460629 відділом РАЦС по Ясинуватському району Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст.126 СК України (а.с.34-36).

Із вказаноговитягу вбачається, що 31 березня 2009 року реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану по Ясинуватському району Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області внесено зміни до відомостей актового запису: запис №1 внесення відомостей про встановлення батьківства, підстава внесення змін актовий запис про встановлення батьківства №1 від 03 квітня 2000 року, виконком Верхньодніпровської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, суть змін: прізвище дитини змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . Виправлення, внесені до відомостей актового запису, зміна 13 лютого 2023 року (а.с.34, 35).

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 березня 2024 року вбачається, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, останнім місцем працевлаштування застрахованої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2007 року, є ЗАТ Ясинуватський завод залізобетонних виробів, ЄДРПОУ 01350080 (а.с.37).

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 квітня 2024 року вбачається, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, місцями працевлаштування застрахованої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 2002 року по 2012 рік, були - ЗАТ Ясинуватський завод залізобетонних виробів, СП Агроспецмонтажник, ПП Жил-Сервіс-1, ФОП ОСОБА_9 (а.с.54-58).

З відповідей Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є м.Бахмут Донецької області.

Згідно відповіді №1401.2.3-4093/1401.2.10-24 від 16 жовтня 2024 року Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ДМС ГУ у Донецькій області, відомості щодо факту документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні (а.с.158).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 08 жовтня 2024 року ОСОБА_10 пояснив, що на теперішній період часу проживає у АДРЕСА_1 . Був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Він мав паспорт громадянина колишнього СРСР, та в подальшому замінив його на паспорт громадянина України в Ясинуватському міському відділі ГУ МВС України в Донецькій області. Весь час проживав на території України, за межі України не виїжджав. ОСОБА_1 пояснив суду, що паспорт громадянина України був ним втрачений внаслідок збройної агресії РФ.

Слід зазначити, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044193181 від 22 березня 2024 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , батьком якоїє ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тавказано йогогромадянство України,місце йогопроживання: АДРЕСА_2 , дата складання актового запису про народження - ІНФОРМАЦІЯ_7 . 31березня 2009року реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану по Ясинуватському району Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області було внесено зміни до відомостей актового запису: запис №1 внесення відомостей про встановлення батьківства, підстава внесення змін актовий запис про встановлення батьківства №1 від 03 квітня 2000 року, виконком Верхньодніпровської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, суть змін: прізвище дитини змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . Виправлення, внесені до відомостей актового запису, зміна 13 лютого 2023 року.

У судовому засіданні в апеляційному суді заявник ОСОБА_1 пояснив, що паспорт громадянина України він отримував в Ясинуватському міському відділі ГУ МВС України в Донецькій області, але втратив його внаслідок збройної агресії РФ.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на період часу після 24 серпня 1991 року, на час складання вказаних актів станом на 03 квітня 2000 року та станом на 31 березня 2009 року заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав громадянство України, і мав паспорт громадянина України.

Також встановлено, що станом на 2002 рік ОСОБА_1 мав Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Враховуючи встановленіобставини усправі, відсутні підставидля встановленняфакту проживання ОСОБА_1 на території України на час проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Амур-Нижньодніпровськоговідділу умісті ДніпріГоловного управлінняДержавної Міграційноїслужби Українив Дніпропетровськійобласті задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В. Свистунова