Ухвала

від 31.05.2024 по справі 990/150/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 990/150/23

Провадження № 11-101заі24

Суддя Великої Палати Верховного Суду Усенко Є. А. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до тексту рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 17.04.2024 ОСОБА_1 24.07.2023 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав до Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати останній абзац пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року «Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», який був викладений ВККС у рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13.02.2018, а саме (витяг): «Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту», залишивши попередню редакцію Положення (далі - перша позовна вимога);

- визнати протиправним висновок ВККС, викладений у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18, про те, що ОСОБА_1 «не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду» (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)), або зобов`язати ВККС вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав (далі - друга позовна вимога).

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС в частині першої позовної вимоги.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 28.11.2023, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024, повернуто ОСОБА_1 його позов до ВККС в частині другої позовної вимоги.

Касаційний адміністративний суд рішенням від 17.04.2024 відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову.

24.05.2024 ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на це рішення через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Статтею 296 КАС установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, пунктом 1 частини п`ятої цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Фактично обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до аналізу норми останнього абзацу пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) «Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», який був викладений ВККС у рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13.02.2018, а саме (витяг): «Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту».

Зазначивши в апеляційній скарзі, що рішення Касаційного адміністративного суду від 17.04.2024є незаконним та необґрунтованим, позивач не навів доводів, у чому саме, на його думку, полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права, яких норм це могло б стосуватися та чому допущені при ухвалені оскаржуваного рішення порушення правових норм можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон «Про судовий збір») ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою згаданої статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позовна заява ОСОБА_1 (з урахуванням судових рішень про повернення його позову в частині другої позовної вимоги) містить одну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2 684,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Відтак за подання апеляційної скарги в електронній формі на рішення Касаційного адміністративного суду від 17.04.2024 ставка судового збору становить 1 030,66 грн (2 684,00 грн*0,4*0,8)*150%*0,8).

ОСОБА_1 до апеляційної скарги доказів сплати судового збору не долучив, як і не надав доказів, що на нього поширюються пільги щодо сплати судового збору, установлені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Клопотань про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивач не заявив.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі у розмірі 1 030,66 грн за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; у графі «Призначення платежу» необхідно вказати: 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) у справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)».

Відповідно до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.

Нормами частин першої, другої статті 169 КАС, зокрема, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання установлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ураховуючи наведене та відповідно до вимог частини другої статті 298, частин першої, другої статті 169 КАС апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків, про які зазначено в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 296 - 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 990/150/23.

Установити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що в разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги в установлений цією ухвалою строк скарга буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. А. Усенко