Ухвала

від 31.05.2024 по справі 947/17540/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17540/24

Провадження № 1-кс/947/7422/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з заступником начальника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024022420000195 від 27.05.2024року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, вища, неодруженого, без дітей, офіцера мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у військовому званні старший лейтенант,-

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

31 травня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242 240 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022420000195 від 27.05.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на завищення кваліфікації дій підозрюваного, його виключно міцні соціальні зв`язки, численні нагороди, спортивні досягнення, позитивні характеристики. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

30.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, (далі - Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_9 , інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

У зв`язку з чим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №22 від 06.03.2022. молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , призвано на військову службу за мобілізацією, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено офіцером мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час зазначеного вище ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 перейменовано на ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №14 від 17.05.2024. старшого лейтенанта ОСОБА_4 , призначено відповідальним за:

відпрацювання часткових нарядів на вилучення транспортних засобів і техніки національної економіки за загальною мобілізацією

ведення військового обліку транспортних засобів і техніки національної економіки, її розподіл та призначення для якісного комплектування військ, систематичний контроль за їх технічним станом, готовність до поставки транспортних засобів і техніки національної економіки, призначеної на комплектування військ, збереження, побудову картотеки.

Наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №15 від 20.05.2024. старшого лейтенанта ОСОБА_4 , призначено офіцером мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час зазначеного вище ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час проходження військової служби, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 , зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді офіцера мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб`єктом відповідальності за злочини вчинені у сфері службової діяльності та правопорушення пов`язані з корупцією.

Згідно вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до функціональних обов`язків, затверджених 02.01.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , на офіцера мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , покладено наступні функціональні обов`язки:

Офіцер мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час відповідає за дотримання військової і трудової дисципліни та внутрішній порядок у відділенні, за своєчасне виконання табельної звітності. Офіцер мобілізаційного відділення підпорядкований - заступнику начальника - начальнику мобілізаційного відділення.

У відповідності із завданнями, які покладено на територіального центру комплектування та соціальної підтримки, офіцеру мобілізаційного відділення визначаються наступні завдання:

виконання заходів з організації та підтримання мобілізаційної готовності територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК) на рівні, який забезпечує проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів для Збройних Сил України та інших військових формувань;

виконання заходів з організації в мирний час та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів;

виконання заходів з організації взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у здійсненні контролю за підготовкою підприємств, установ, організацій до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) в інтересах Збройних Сил, інших військових формувань, у тому числі з питань оповіщення та збору військовозобов`язаних, виділення необхідних споруд та об`єктів інфраструктури, постачання техніки на збірні пункти та у військові частини, розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил та інших військових формувань, виконання інших завдань згідно з мобілізаційними планами;

виконання заходів з організації планування і виконання заходів територіальної оборони в мирний час та її ведення в зоні відповідальності в особливий період;

підтримання на високому рівні військової дисципліни, морально-психологічного стану особового складу;

участь у розробці документів відновлення навченості особового складу за посадами;

організація підтримання у відповідності до вимог керівних документів внутрішньою порядку, стану і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріально-технічних засобів;

проведення роботи з місцевим населенням з метою забезпечення системного аналізу воєнно-політичної обстановки на території відповідальності та прогнозування її можливого перебігу.

На офіцера мобілізаційного відділення покладаються обов`язки щодо належного виконання заходів з:

знання мобілізаційного завдання, забезпечення своєчасної розробки мобілізаційних заходів, передбачених планом:

вжиття заходів щодо повното та якісного комплектування частин за нарядами;

удосконалений і розвиток бази мобілізаційного розгортання, організація проведення та обліки занять з апаратом посилення, адміністрацією ДО (ШО), ПЗСР, ППЗВТ (ЗППВТ), ЗПВ, ОЗП;

формування команд і партій у встановлені терміни, з додержанням принципів укомплектування запасних, резервних частин, та військових навчальних закладів;

організація взаємодії з військовою комендатурою щодо відправки команд та їх своєчасного прибуття до місць призначення;

проведення моніторингу засобів перевезення команд усіма видами транспорту;

розроблення заходів щодо оповіщення та збору особового складу військового комісаріату, уточнення схеми оповіщення особового складу та апарату посилення:

розроблення та узгодження з місцевими органами районної адміністрації та центрами зайнятості заходів щодо використання місцевих засобів дня задоволення мобілізаційних потреб і забезпечення призову та поставки ресурсів:

аналіз кількісного та якісного стану призначених ресурсів: підтримка постійного зв`язку з комплектуючими частинами та своєчасного призначення особового складу запасу, техніки національної економіки у ході організації призову і поставки;

контроль заповнення по закінченню призначення військовозобов`язаних у нарядах фактичного призначення ресурсів, часу відправки та прибуття команд у військові частини;

уточнення мобілізаційних документів в обсязі забезпечення призову військовозобов`язаних у військові частини;

надання звітів і донесень згідно з табелем термінових донесень.

Відповідно до п. 11 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого Постановою КМ України від 28.12.2000 № 1921, для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.

ТОВ «РЕКАР ЛОГІСТІК» ЄДРПОУ 43213650, яке здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_3 в, має у власності автомобіль AUDI Q7 2022 р.в., VIN: НОМЕР_1 . Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначений автомобіль поставлено на військовий облік.

На початку травня 2024 керівником ТОВ «РЕКАР ЛОГІСТІК» прийнято рішення про продаж автомобіля громадянину ОСОБА_7 .

Так, 28.05.2024 близько 14:20 год., перебуваючи поблизу вхідних воріт адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 , реалізуючи злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , зустрівся із ОСОБА_7 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 поцікавився яким чином можливо зняти автомобіль з військового обліку та порядок отримання дозволу на зняття автомобіля з військового обліку.

В ході бесіди між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , останній пояснив про можливість організувати складання та подальше безперешкодне отримання довідки про зняття транспортного засобу з військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 , але це потрібно узгодити з керівництвом обласного ТЦК та СП.

Однак, у ОСОБА_4 виник злочинний протиправний умисел на особисте протиправне збагачення за рахунок використання наданого йому відповідного службового становища, шляхом прохання надання особисто для себе чи третьої особи ОСОБА_7 , як представником ТОВ «РЕКАР ЛОГІСТІК» неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США, розуміючи, що уразі відмови ОСОБА_7 , зможе вичинити дії, які унеможливлять отримання останнім дозволу на зняття автомобіля з військового обліку, шляхом надання відповідної відмови, таким чином у ОСОБА_4 , виник умисел окрім іншого і на вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 .

Далі, 28.05.2024 близько 16:43 год. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, знаходячись за місцем служби в службовому кабінеті №14а за адресою: АДРЕСА_5 , використовуючи засоби мобільного зв`язку належний йому номер месенджер «WhatsApp» з особистого мобільного телефону № НОМЕР_2 надіслав особисте повідомлення ОСОБА_7 , з вимогою надати йому грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США та повідомив, що очікує його 29.05.2024 у післяобідній час на роботі.

29.05.2024 о 13:44 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, знаходячись поблизу адміністративної будівлі (у дворі) ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_5 , в ході зустрічі особисто одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи у сумі 1000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 29.05.2024 складало 40 395,9 гривень) від ОСОБА_7 , за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: за організацію складання та подальше безперешкодне отримання довідки про зняття транспортного засобу (автомобілю AUDI Q7 2022 р.в., VIN: НОМЕР_1 ) з військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 . За отриману грошову винагороду ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 , довіку довідку про зняття транспортного засобу автомобілю AUDI Q7 2022 р.в., VIN: НОМЕР_1 що належить ТОВ «РЕКАР ЛОГІСТІК» з військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2024 № 804.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , який надав показання про обставини вимагання та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за організацію складання та подальше безперешкодне отримання довідки про зняття транспортного засобу (автомобілю AUDI Q7 2022 р.в., VIN: НОМЕР_1 ) з військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 29.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 , вручено грошові кошти в сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 10 шт.);

-протоколом освідування особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.05.2024, яким зафіксований факт виявлення характерного світіння на пальцях рук ОСОБА_4 ;

-довідкою про зняття транспортного засобу автомобілю AUDI Q7 2022 р.в., VIN: НОМЕР_1 що належить ТОВ «РЕКАР ЛГІСТИК» з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2024 № 804;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисту про завищену кваліфікацію, то зазначені обставини будуть предметом подальшого досудового розслідування.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- впливати на свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений та не має дітей.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

Підозрюваний особисто знає заявника у кримінальному провадженні, покази якого є надважливими.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Знаючи обсяг доказової бази, вилучених під час слідчих дій документів у кримінальному провадженні, підозрюваний зможе знищити або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки обізнаний з іншими документами, які можуть свідчити про вчинення злочину, однак які ще не вилучались в ході досудового розслідування.

3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 довготривалий час перебування на посаді офіцеру мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час ІНФОРМАЦІЯ_2 , дає можливість останньому перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад залучати сторонніх осіб, які самостійно та і через третіх осіб, у тому числі із співробітників поліції, будуть чинити тиск на вищевказаних свідків, які вже допитані та які встановлюються та планується допитати.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З врахуванням міцних соціальних зв`язків підозрюваного, його позитивних характеристик, значних спортивних досягнень, наявності неодноразових заохочень, постійного місця проживання, розмір його офіційних доходів, а також наявності на утриманні інших осіб, слід визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 гривень.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з заступником начальника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024022420000195 від 27.05.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_8 строком до 27 липня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 27 липня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1