Рішення

від 29.05.2024 по справі 140/2628/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2628/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2024 №1121318-24/03-04.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення ГУ ДПС у Волинській області вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення. Зазначив, що не є платником податку за податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2024 №1121318-24/03-04 про сплату податкового зобов`язання у розмірі 806,32 грн, як податок для фізичних осіб (крім фізичних осіб - підприємців) - власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (код класифікації 11011300), оскільки згідно розрахунку доданого до повідомлення площа належної йому земельної ділянки становить 1,22 га та він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, окрім того є інвалідом ІІ групи.

Вважаючи оскаржуване податкового повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію вказаної ухвали 14.03.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується даними з системи «Електронний суд», проте відповідач відзив на позов у визначений законодавством строк не подав. 28.05.2024 на адресу суду направлено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 380461916 від 28.05.2024, витяг з Державного земельного кадастру щодо ОСОБА_1 , в тому числі, розрахунок зобов`язань податкового повідомлення-рішення

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07.11.2019 Волинською обласною державною адміністрацією, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, 1 категорії.

Як слідує із довідки МСЕ № 012805 від 22.02.2005 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності довічно.

22.01.2024 ГУ ДПС у Волинській області щодо належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,22 га, розташованої на території Грудківської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області та віднесеної до сільськогосподарських угідь, винесено податкове повідомлення-рішення №1121318-24/03-04 про сплату податкового зобов`язання у розмірі 806,32 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п. п. 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статей 125, 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою.

Таким чином, власник земельної ділянки сплачує до бюджету податок за площу такої земельної ділянки з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Фізична особа - власник земельної ділянки є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З дослідженого судом податкового повідомленням-рішення від 22.01.2024 №1121318-24/03-04 вбачається, що воно винесено щодо ОСОБА_1 за податковим зобов`язанням по сплаті земельного податку за 2022 рік.

З дослідженого судом розрахунку вищевказаного ППР вбачається, що за земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим № 0721482800:02:000:0034 площею 0,5449 га нараховано податкове зобов`язання в розмірі 173,80 грн, за земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим № 0721482800:02:000:0042 площею 0,4098 га нараховано податкове зобов`язання в розмірі 360,99 грн, за земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим № 0721482800:03:000:0203 площею 0,2624 га нараховано податкове зобов`язання в розмірі 271,49 грн, а загалом на суму 806,32 грн.

Відповідно до п."а" ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), однією із категорій земель за основним цільовим призначенням є землі сільськогосподарського призначення.

До земель сільськогосподарського призначення, в силу приписів ч. 2 ст. 22 ЗК України, відносяться:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно вищезазначеної норми, чітко розмежовано види земель сільськогосподарського призначення, які передаються у власність або користування громадянам, і закріплено можливість надання фізичним особам у власність (користування) земельної ділянки як для ведення особистого селянського господарства, так і для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як встановлено судом, позивач не погоджується із прийнятим ГУ ДПС у Волинській області податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2024 №1121318-24/03-04, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання в сумі 806,32 грн., за платежем плата за землю, а саме: за належну земельну ділянку площею 1,22 га, розташовану на території Грудківської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області та віднесену до сільськогосподарських угідь.

Як слідує із дослідженого судом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зробленого на запит суду станом на 28.05.2024 у власності ОСОБА_1 перебуває лише житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 81,3 кв.м.

Як вбачається із наданої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 380461916 від 28.05.2024 ОСОБА_1 був власником житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 79,3 кв.м. та земельної ділянки площею 0.25 га з кадастровим № 0722883700:01:001:2094 з 2015 року по 29.12.2018 та земельна ділянка площею 0,2241 га з кадастровим № 0721482801:01:001:0449 в АДРЕСА_3 (з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) була у власності позивача з 20.12.2012 по 09.04.2013.

Крім того, ОСОБА_1 з 22.06.2007 є власником житлових будинків в АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 .

Інших доказів щодо перебування у власності ОСОБА_1 земельних ділянок за 2022 рік відповідачем не надано.

Позивач у позові зазначив, що земельні ділянки за державним актом ВЛ 004232 від 04.10.2005 загальною площею 1,22 га знаходились на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли, але не оформлено спадкових прав.

Перевіряючи законність вказаного ППР суб`єкта владних повноважень, суд вбачає правові підстави для його скасування з наведених доводів.

Податковий кодекс України на час виникнення спірних правовідносин, не ставить в залежність обов`язок щодо сплати земельного податку від наявності у суб`єкта оформлених ним правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку, так як кодексом визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У той же час, позивач звертає увагу, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та є інвалідом ІІ групи, а площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевищує 2,00 га, тому у нього відсутній обов`язок зі сплати земельного податку на землю для фізичних осіб.

Пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу України передбачено, що від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас, згідно з приписів ст. 282 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Відтак, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 в 2022 році у власності земельних ділянок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2024 №1121318-24/03-04.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Беручи до уваги відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №1121318-24/03-04 від 22.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя С.Ф. Костюкевич