Ухвала

від 19.09.2024 по справі 140/2628/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2628/24 пров. № А/857/22310/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л. П., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 140/2628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято 22 травня 2024 року, повне судове рішення складено того ж дня.

Апеляційну скаргу подано через систему "Електронний суд" 30 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу у межах строку, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Зважаючи на отримання податковим органом коштів для сплати судового збору, така оплата проведена та повторно підготовлена апеляційна скарга. Просить врахувати активну поведінку відповідача та те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 22 травня 2024 року.

Вперше апеляційна скарга подана 20 червня 2024 року, в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Апелянтом повторно подано апеляційну скаргу 30 серпня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Крім цього, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до положень ч. 8 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Як встановлено вище, апеляційна скарга подавалася двічі, поверталася у зв`язку з несплатою судового збору.

При цьому, скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить доказів щодо об`єктивних перешкод, з яких звернення з апеляційною скаргою на рішення суду від 29 травня 2024 року стало можливим лише 30 серпня 2024 року, а відсутність бюджетного фінансування не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Отже, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

При цьому право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Верховний Суд неодноразово наголошував (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Апелянт, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Волинській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 140/2628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Волинській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ. П. Іщук