Ухвала

від 31.05.2024 по справі 200/13227/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

31 травня 2024 року Справа №200/13227/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі №200/13227/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Державної Казначейської служби України у м. Слов`янськ Донецької області про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Державної Казначейської служби України у м. Слов`янськ Донецької області про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

02 червня 2022 року, рішенням Донецького окружного адміністративного суду, позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), управління Державної Казначейської служби України у м. Слов`янськ Донецької області (код ЄДРПОУ 37803368, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна, буд. 3-А) про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 01 березня 2016 року та виплатити заборгованість, яка утворилася з 01 березня 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2022 року внесено у резолютивну частину рішення суду від 02 червня 2022 року виправлення, шляхом зазначення вірного прізвища позивача, а саме: « ОСОБА_1 ».

08 липня 2022 року було виготовлено та направлено виконавчі листи.

Постановою від 06 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження №70934464.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача Котовської Т.О. про встановлення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Державної Казначейської служби України у м. Слов`янськ Донецької області про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 р. у справі № 200/13227/21 задоволено частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 р. у справі № 200/13227/21скасовано.

Прийнято нову постанову.

Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/13227/21 задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року у справі №200/13227/21.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року у справі №200/13227/21 у місячний строк з дня отримання копії цієї постанови.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 01.02.2024 року подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 02 червня 2022 року у справі № 200/13227/21.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 01.04.2024 року подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 02 червня 2022 року у справі № 200/13227/21.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області -відмовлено.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_3 , штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн за невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року у справі №200/13227/21 в частині сплати заборгованості з пенсійних виплат з 01.03.2016 р., по 31.10.2022 р., у розмірі 123 524,95 грн, - відмовлено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 01.06.2024 року подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 02 червня 2022 року у справі № 200/13227/21.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 року апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/13227/21 - залишено без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/13227/21 - залишено без змін.

27 травня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало звіт про виконання судового рішення, у якому зазначено, що відповідно до плану доходів і видатків Головного управління на 2022-2023 роки, виходячи з розрахунку виділених сум на всіх отримувачів, Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішенням суду в межах бюджетних призначень в розмірі 4490,22 грн, а саме: в листопаді 2022 року - в розмірі 530,00 грн, в грудні 2022 року в розмірі 2,18 грн, в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року в розмірі 2093,00 грн, у жовтні 2023 року в розмірі 1303,00 грн, у листопаді 2023 року в розмірі 4,10 грн та у грудні 2023 року в розмірі 0,62 грн, яка розрахована автоматизованим способом пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, що відповідає вимогам абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165). Зазначені суми перераховані на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 . Залишок доплати, нарахованої на виконання рішення суду, станом на дату подання Звіту становить 123524,95 грн. Суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2024 рік будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Отже, подальша виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до означеного Порядку №1165. З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов`язанням та виділення коштів на ці цілі, Головним управлінням було спрямовано до Пенсійного фонду України звернення з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків (листи: від 05.04.2024 № 0500-0504- 5/33170, від 21.05.2024 № 0500-0502-5/51353). У відповідях на запити Головного управління, Пенсійний фонд України листами від 09.04.2024 № 2800-040203-9/21655, від 20.03.2024 № 0500-0502- 5/27456 повідомив, що виплату коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснено у порядку, затвердженому постановою КМУ № 1165, з урахуванням бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Вирішуючи питання про прийняття звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 6 травня 2019 року у справі № 826/9960/15 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність таких підстав, оскільки відповідачем надані докази виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року і вжиття заходів залежних від ГУ ПФУ заходів в частині зобов`язання виплатити заборгованість.

До суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.

В ухвалі Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням позиції Верховного Суду, наведеної в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі може призвести лише до встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, але не до накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, що не призведе до відновлення порушених прав позивача.

При цьому, як було зазначено вище, відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від діяльності Головного управління.

Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.

За наслідками розгляду поданого відповідачем звіту та доданих до нього матеріалів суд дійшов висновку про відсутність у суду підстав для встановлення нового строку подання звіту.

Стосовно стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, суд роз`яснює наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає декілька стадій судового процесу, зокрема серед інших слід виокремити стадію судового розгляду, яка передбачає судовий розгляд справи по суті позовних вимог у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій та стадію розгляду питань пов`язаних з виконанням судових рішень.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

З наведених нормКодексу адміністративного судочинства Українивбачається, що судові витрати на правничу допомогу, можуть бути стягнуті судом на стадії розгляду судової справи під час прийняття рішення за результатами розгляду справи по суті або шляхом ухвалення додаткового судового рішення, у разі якщо питання щодо судових витрат не було вирішено судом під час судового розгляду справи.

Відповідно до частин 3, 4, 5статті 241 КАС Українисудовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

Отже, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/13227/21, подана під час виконання судового рішення та відповідно пов`язана з процесуальними питаннями виконання судового рішення, а не судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн, пов`язаних із розглядом заяви, поданої у порядку встановлення судового контролю, оскільки такі витрати не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи у суді у розумінні статей132,241 КАС України, оскільки судовий розгляд справи № 200/13227/21 був завершений прийняттям судових рішень судом першої та апеляційної інстанцій, водночас, подана заява стосується стадії виконання зазначеного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі №200/13227/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Державної Казначейської служби України у м. Слов`янськ Донецької області про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна