Ухвала

від 30.05.2024 по справі 320/46888/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

30 травня 2024 року 320/46888/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., розглянувши до відкриття провадження у справі заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" про визнання протиправними дій, скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступником Генерального прокурора подано позов з вимогами:

визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Тисівської площі та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами;

визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 №4963, виданий ТОВ "Газовидобувна група", вид користування геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовища).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Разом з позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову з вимогами зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.2018 №4963, виданого ТОВ "Газовидобувна група".

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша); забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).

За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.

Підставами забезпечення позову зазначено, що Офісом Генерального прокурора встановлено відсутність в ТОВ "Газовидобувна група" підстав, визначених пунктом 8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, для отримання дозволу. Такий висновок, згідно з заявою про забезпечення позову, зроблено на підставі документів доданих до заяви ТОВ "Газовидобувна група" про видачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення конкурсу, з яких убачається відсутність у товариства статусу надрокористувача, що не надавало Державній комісії України по запасах корисних копалин і Державній службі геології та надр України приймати до розгляду заяву ТОВ "Газовидобувна група" з метою проведення державної реєстрації робіт і досліджень з геологічного вивчення надр за формою 3-гр У-18-323/1 та затвердження протоколу від 29.11.2023 №4607 та видачі спеціального дозволу.

Зі змісту заяви ТОВ "Газовидобувна група" від 05.12.2018 №1/18 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами вбачається, що підставою для видання дозволу зазначено підпункт 1 пункту 8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", за яким без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу.

На думку суду, твердження прокурора про те, що ТОВ "Газовидобувна група" не мало статусу надрокористувача, до яких за частиною першою статті 13 Кодексу України про надра віднесено підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, не є достатнім для висновку про очевидну необґрунтованість заяви ТОВ "Газовидобувна група" від 05.12.2018 №1/18 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та як наслідок для висновку про очевидну протиправність оскаржуваного дозволу.

Для відповідного висновку необхідно встановити, що ТОВ "Газовидобувна група", подаючи заяву від 05.12.2018 №1/18 не відповідав критеріям (вимогам), встановленим підпунктом 1 пункту 8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами". Зокрема, не здійснював за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, не здійснював за власні кошти апробацію в ДКЗ за умови дотримання трирічного строку.

Зважаючи на наведене обґрунтування забезпечення позову, суд доходить висновку про необґрунтованість тверджень прокурора про очевидну протиправність оскаржуваного дозволу, відповідно обставини щодо відповідності ТОВ "Газовидобувна група" вимогам підпункту 1 пункту 8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" підлягають установленню під час судового розгляду адміністративної справи.

Щодо забезпечення позову з підстав неможливості виконання рішення суду в майбутньому або таке виконання буде значно утрудненим, то суд зауважує, що для зупинення з цих підстав дії оскаржуваного дозволу, який є майном в розумінні статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та яким ТОВ "Газовидобувна група" користується з 29.12.2018, маючи відповідні легітимні очікування, необхідно навести достатні доводи з наданням відповідних доказів на підтвердження того, що діяльність ТОВ "Газовидобувна група" з користування надрами на підставі оскаржуваного дозволу має незворотний характер і така діяльність завдає шкоди державі, яку неможливо буде відшкодувати або можливість її відшкодування є очевидно сумнівною.

Керуючись статтями 150-156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про забезпечення позову.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.