Повістка

від 29.05.2024 по справі 400/570/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29.05.2024 р. справа № 400/570/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., в письмовому провадженні розглянув заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорн Мерітайм", вул. Заводська, 37,м. Миколаїв,54034,

доГоловного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4,м. Луцьк,Волинська область,43027, Київський майдан, 4,Луцьк,43027 Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

провизнання протиправними та скасування рішень від 13.02.2023 № 1724, від 21.07.2023 № 7262, від 22.11.2023 № 11998, від 04.12.2023 № 12398, від 14.12.2023 № 12947; зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі № 400/570/24 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорн Мерітайм" до Головного управління ДПС у Волинській області та Головного управління ДПС у Миколаївській області, визнано протиправним та скасувано рішення комісії Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54005, РНОКПП 44104027) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12947 від 14 грудня 2023 року; зобов`язано Головне управління ДПС в Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІКОРН МЕРІТПЙМ (54034, м. Миколаїв, вул. Заводська, б. 37, код ЄДРПОУ 38169741), з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; у решті позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" судовий збір в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Також, у рішенні щодо розподілу судових витрат судом було зазначено: "позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 000 грн, докази понесення цих витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відтак, суд не здійснює розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на час ухвалення рішення.".

14.05.24 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 800 грн.

До заяви додано копії: копії договору № 35/23 про надання правової допомоги від 26.12.2023, договору № 06-8/28/2 від 01.12.2023 про надання правової допомоги, акта від 13.05.2024 про надання правової допомоги до договору № 35/23 про надання правової допомоги від 26.12.2023, платіжну інструкцію від 10.01.2024 на суму 37 800 грн, ордеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на незначний обсяг матеріалів справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, складність справи, значення справи для позивача та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає співмірною та обґрунтованою сумою судових витрат на правничу допомогу, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" (вул. Садова, 1, офіс 207,Миколаїв,54001 43651720) судові витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн (п`ятсот гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов