Постанова

від 22.05.2024 по справі 753/4074/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 753/4074/23 Головуючий у 1 інстанції: Трусова Т.О.

Провадження №22-ц/824/600/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

22 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс-Банк» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська колекторська агенція», про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справ

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс-Банк» (далі - АТ «Сенс-Банк») про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Просила стягнути з відповідача суму списаних із зарплатної картки грошових коштів в розмірі 12 584,97 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власницею кредитної карти № НОМЕР_2, що була видана АТ «Сенс-Банк» (раніше - Акціонерне товариство «Альфа-Банк») на підставі кредитного договору № 630746311.

Борг за кредитною лінією, наданий відповідно до умов цього договору, регулярно погашався позивачем.

01 вересня 2022 року позивачу стало відомо, що її кредитний портфель нібито було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська колекторська агенція» (далі - ТОВ «Українська колекторська агенція»). Також її запевнили, що жодних змін у порядку сплати не буде.

13 вересня 2022 року без відома позивачки з її зарплатної картки в рахунок оплати боргу було списано всю наявну на картці суму коштів в розмірі 12 584,97 грн.

Позивачка вважає дії зі списання коштів з її зарплатної картки є протиправними і такими, що порушують її права споживача та право власності.

Жодних умов договору нею не було порушено, вона добросовісно повертала кредит та неодноразово виходила на зв`язок з працівниками банку, які запевнювали у законності здійснюваного нею способу повернення кредитних коштів. Таку ж інформацію позивач отримала і від представника третьої особи, судових рішень про стягнення з неї повної суми кредиту чи зміну умов договору немає.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що протиправним списанням коштів позивачці було спричинено значні душевні хвилювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано АТ «Сенс-Банк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з банківського/карткового рахунку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12 584,97 грн шляхом їх відновлення на картковому рахунку НОМЕР_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, АТ «Сенс-Банк» подало апеляційну скаргу та просило скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та прийнятим з порушення матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не звернулася з письмовою вимогою до кредитора у передбачений строк 14 днів, нею не було проведено дій з повернення кредитних коштів, а тому її права як споживача фінансової послуги при укладанні кредитного договору не було порушено.

Вважає, що підпис ОСОБА_1 свідчить, що на час укладання кредитного договору вона згодна з усіма умовами і зобов`язується їх виконувати належним чином.

Зазначає, що відповідач не порушив Закон України «Про захист прав споживачів», а якщо у позичальника існували заперечення або додаткові питання при укладенні або після укладення договору, вона мала право у передбаченому законом порядку відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» звернутись до кредитора з вимогою про ненадання їй інформації або недійсність укладення кредитного договору його дійсним намірам.

Вважає, що суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності, покладаючи весь тягар доказування на позивача, відповідач не надала жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, а надані позивачем докази при ухваленні рішення не враховані.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк», банк) прийняв (акцептував) пропозицію ОСОБА_1 (клієнта) на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - угода), яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та клієнтом.

З підписаного позивачкою паспорту споживчого кредиту вбачається, що у ньому зазначено розмір кредиту, процентів, штрафу, сукупна вартість кредиту, строки і порядок погашення кредиту, що підтверджує погодження сторонами умов кредитування.

Угодою передбачено, що кредит надається на споживчі цілі у безготівковій формі на умовах кредитування рахунку шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт якої становить 200 000,00 грн, на строк 12 місяців з можливістю пролонгації відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, нарахування процентів здійснюється за фіксованою процентною ставкою в розмірі 39,99% річних, а погашення кредиту та сплата процентів клієнтом має здійснюватися щомісячно, до 24 числа кожного місяця, шляхом сплати обов`язкового мінімального платежу в розмірі 7 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50,00 грн.

Сторони угоди домовились, що всі відносини між ними та істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані угодою, регулюються договором, діюча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua (розділ V Акцепту).

У розділі VI Акцепту зазначено, що його підписанням банк підтверджує, що клієнт попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ. Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання суми кредиту та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку.

На виконання умов договору про банківське обслуговування позивачці відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 , надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту та видано електронний платіжний засіб - банківську картку.

З наданого відповідачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивачка користувалась кредитними коштами та до січня 2022 року в цілому виконувала свої зобов`язання за угодою, після чого стала допускати істотні порушення умов угоди щодо сплати обов`язкового мінімального платежу в розмірі 7 % від суми загальної заборгованості.

Згідно з вказаним розрахунком станом на 26 серпня 2022 року заборгованість позивачки за простроченим тілом кредиту та за відсотками на прострочену заборгованість становила 23 552,06 грн.

Позивач зазначає, що 13 вересня 2022 року без її відома та згоди було здійснено операцію зі списання з її банківського рахунку власних коштів в розмірі 12 582,97 грн, які були зараховані на погашення боргу за кредитною угодою.

Незважаючи на те, що виписки за рахунком, яка б підтверджувала цю обставину, позивачкою не надано, за змістом відзиву на позовну заяву факт здійснення такої операції банком не оспорюється.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази на підтвердження наявності згоди позивачки на виконання платіжних операцій зі списання її власних грошових коштів на погашення заборгованості за кредитною угодою (або щомісячної оплати обов`язкового мінімального платежу) відсутні.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 Положення № 705).

Відповідно до пп. 7 п. 1 розділу І Положення № 705 платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.

Так, відповідно до п. 2.1 анкети-заяви її підписанням відповідач підтвердила, що зі змістом публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», яка оприлюднена на інтернет-сторінці банку за адресою www.alfabank.ua, правилами користування карткою, тарифами ПАТ «Альфа-Банк», які є невід`ємною частиною договору, ознайомлена та цілком згодна та беззаперечно підтвердила те, що свій примірник договору разом з усіма додатками, а також свій примірник цієї анкети-заяви про акцепт, вона отримала в день укладення договору.

Статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ч. 2 ст. 9 Закону).

Відповідно до розділу 4 публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» (AT - «Сенс-Банк») на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб клієнт зобов`язаний особисто користуватися карткою, виписаною на його ім`я, не передавати її в користування особам і вжити всіх можливих заходів для запобігання її втраті, вчасно розміщувати на поточному рахунку/рахунку кошти, достатні для здійснення всіх необхідних платежів по поточному рахунку/рахунку, в тому числі і пов`язані з виконанням умов даного договору (п. п. 4.2.7).

Також п. 4.2.9 договору передбачено, що у разі виникнення несанкціонованої кредитної заборгованості за рахунком клієнт зобов`язаний повертати банку таку заборгованість, сплачувати нараховані проценти за несанкціонованою кредитною заборгованістю, що виникла в поточному календарному місяці в останній робочий день поточного календарного місяця.

Підписанням цього договору, держатель доручає банку здійснювати договірне списання суми нарахованих процентів за несанкціонованою кредитною заборгованістю рахунку в будь-який робочий день банку, що слідує за днем призначеним для сплати процентів за несанкціонованою кредитною заборгованістю визначеним цим пунктом. Банк є отримувачем коштів за вказаним договірним списанням(п.п. 4.2.9.1).

Банк має право вимагати належного виконання клієнтом своїх зобов`язань, що передбачені цим договором та/чи діючим законодавством України, а також зобов`язань, що є кореспондуючими правами банку, що встановлені цим договором та/чи чинним в Україні законодавством (4.3.27); здійснювати списання сум з рахунку клієнта у разі виявлення несанкціонованих операцій відповідальними підрозділами банку та згідно повідомлень від інших банків - ініціаторів про несанкціонований переказ коштів (п.п. 4.3.42).

У такому випадку банк не є таким, що порушив договір та не несе відповідальності за відмову зупинення фінансових операцій, списання коштів з рахунку клієнта у разі виявлення несанкціонованих операцій та збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням/списанням.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що підписанням цього договору керуючись нормами ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» клієнт доручає банку, а банк має право в порядку договірного списання, списувати з будь-якого рахунку клієнта, що може бути відкритий останньому на підставі цього договору, грошові кошти та направляти їх на виконання грошових зобов`язань клієнта за цим договором та/або за будь-якими договорами, що укладені, будуть укладені між клієнтом та банком, сторонами за якими є клієнт та банк та/або на виконання грошових зобов`язань будь-якої іншої особи, в забезпечення виконання яких Клієнт уклав/укладе відповідні договори з банком, сторонами за якими є клієнт та банк, в тому числі, але не виключно договорами поруки, за якими клієнт поручився за виконання будь-якою особою будь-яких зобов`язань перед банком, договорами застави/іпотеки, з метою забезпечення звернення стягнення на заставлене майно клієнта або з метою запобігання звернення стягнення на заставлене майно клієнта, договорами доручення/комісії за умовами яких банк вчиняє дії в інтересах і за рахунок клієнта, договорами, на підставі яких банк надав клієнту/будь-якій особі кредит та/або кредитну лінію, та/або кредит, та/або надав акредитив, та/або надав гарантію, та/або авалював/врахував векселі, та/або набув прав вимоги до клієнта/будь-якої особи (на підставі договорів факторингу або відступлення права вимоги), термін чи останній день строку виконання яких настав, або виконання яких прострочено, або при настанні інших обставин, передбачим відповідним договором між клієнтом та банком (за вибором банку) у сумі, необхідній для виконання таких зобов`язань клієнта, а у відповідних випадках - третьої особи (якщо грошових коштів на рахунку не достатньо - в розмірі залишку коштів на рахунку, за відповідним договором з банком на день списання відповідних сум грошових коштів, а також у разі необхідності здійснення клієнтом купівлі/продажу іноземної валюти шляхом подання належним чином оформленої за встановленою банком формою заяви про продаж або купівлю іноземної валюти і доручаючи банку (наділяє банк правом) на умовах, передбачених відповідними заявами самостійно перераховувати з рахунку: а) суму для купівлі/продажу іноземної валюти на рахунок банку за реквізитами, вказаними у відповідній заяві Клієнта.

З огляду на п. п. 7.2. договору, у разі відсутності або недостатності коштів на будь-якому з рахунків клієнта, що відкриті чи можуть бути відкриті клієнтові на підставі цього договору у валюті, що відповідає валюті зобов`язання, з метою здійснення договірного списання, що вказане в п.7.1. цього договору, клієнт, керуючись нормами ст.26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає банку, а банк має право в порядку договірного списання списувати грошові кошти з будь-яких інших рахунків клієнта, відкритих в банку в валютах відмінних від валюти зобов`язання, у сумі, що не перевищує заборгованості клієнта/будь-якої особи за відповідним договором з банком (стороною за яким є банк) на день списання відповідних сум грошових коштів, що визначається з урахуванням безготівкового курсу купівлі іноземної валюти встановленого уповноваженим банком на день списання та здійснювати подальший продаж списаної валюти на валютному ринку України за курсом уповноваженого банку на день продажу та направляти грошові кошти, отримані від продажу списаної валюти та проданої валюти на виконання грошових зобов`язань клієнта за цим договором та/або за будь-якими договорами, що укладені, будуть укладені між клієнтом та банком, сторонами за якими є клієнт та банк та/або на виконання грошових зобов`язань будь-якої іншої особи, в забезпечення виконання яких клієнт уклав/ укладе відповідні договори з банком, сторонами за якими є клієнт та банк, в тому числі, але не виключно, договорами поруки, за якими клієнт поручився за виконання будь-якою особою будь-яких зобов`язань перед банком, договорами застави/іпотеки, з метою забезпечення звернення стягнення на заставлене майно клієнта або з метою запобігання звернення стягнення на заставлене майно клієнта, договорами доручення/комісії за умовами яких банк вчиняє дії в інтересах і за рахунок клієнта, договорами, на підставі яких банк надав клієнту/будь-якій особі кредит та/або відкрив кредитну лінію, та/або кредит, та/або надав гарантію, та/або набув прав вимоги до клієнта/будь- якої особи (на підставі договорів факторингу або відступлення права вимоги), термін чи останній день строку виконання яких настав, або виконання яких прострочено, у сумі, що визначається за правилом вказаним в цьому пункті. Списання суми грошових коштів у розмірі та порядку, що визначається згідно з умовами цього пункту договору не потребує надання заявок на договірне списання чи ініціювання такого списання за допомогою механізмів, реалізованих в системі, та здійснюється на підставі цього договору.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач не довів того, що списання коштів з її зарплатної картки є протиправними і такими, що порушують її права споживача та право власності.

Крім того, відповідач в апеляційний скарзі не підтвердив факту списання власних грошових коштів позивача на погашення заборгованості за кредитною угодою, а лише навів умови та підстави для договірного списання коштів з рахунку позивача, а тому висновки суду першої інстанції про те, що цей факт є встановленим, помилкові.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.?

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу', надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог, а тому висновки суду про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 безпідставно списаних з банківського/карткового рахунок грошових коштів в сумі 12 584,97 грн шляхом їх відновлення на картковому рахунку є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Отже, під час перегляду справи апеляційним судом було встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

З огляду на ч.13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, за наслідками судового розгляду у позові відмовлено, то судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанцій підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс-Банк» задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська колекторська агенція», про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» 1640,40 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко