Постанова

від 21.05.2024 по справі 440/9270/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 р.Справа № 440/9270/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представника позивача - Громова Р.С.,

представника відповідача - Стужук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 19.02.24 року) по справі № 440/9270/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке"

до Державної податкової служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо ненадання Державній казначейській службі України реєстру згідно із заявою Товариства про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року №9128242129;

- зобов`язати ДПС надіслати реєстр до Державної казначейської служби України згідно із заявою про повернення суми коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA098999980385159000000140424, доданої з податку на додану вартість за травень 2023 року №9128242129.

В обґрунтування позову зазначило, що має на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету в сумі 689 200,00 грн. У зв`язку з цим, підприємство звернулось до ДПС України із заявою про повернення суми коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Восток".

Разом з тим, вказані кошти не були перераховані на указаний у заяві рахунок у зв`язку з тим, що ДПС не надіслала реєстр до Державної казначейської служби України про їх перерахунок, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що має право на повернення коштів з рахунку у СЕА ПДВ, оскільки підприємством дотримано всі умови, а саме: на рахунку наявні кошти та реєстраційний ліміт, відсутній податковий борг з ПДВ. Інших вимог для повернення коштів, що перевищують суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань приписами ПК України не встановлено.

Відповідність заяви позивача вимогам ст. 200-1 ПК України, підтверджується витягом з СЕА ПДВ від 01.06.2023 № 1 (наявність коштів на рахунку), квитанцією № 2 до декларації (наявність ліміту) та довідкою від 18.09.2023 № 14210/АП/16-31-13-10- 02-Е (відсутність боргу з ПДВ).

Водночас, судом першої інстанції надано невірну оцінку заяві Товариства про повернення суми коштів, у зв`язку з чим помилково зазначено, що остання стосується бюджетного відшкодування та, як наслідок, потребує проведення податковим органом камеральної перевірки щодо правомірності формування податкового кредиту.

ДПС України (далі - відповідач) надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ СП "Зеленецьке" , перебувало на обліку у ГУ ДПС у Чернівецькій області, з 01.05.2023 ТОВ СП "Зеленецьке" зареєстроване платником ПДВ у Шишацькій ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області, що підтверджується витягом №2316304500006 з реєстру платників ПДВ (а.с. 4).

01.06.2023 позивач подав до ГУ ДПС у Чернівецькій області (за місцем попереднього податкового обліку) податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 року з додатками:

- додаток 1 відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування;

- додаток 2 довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- додаток 4 заява про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (а.с. 5-9).

У додатку 4 до декларації зазначено, що кошти на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету у сумі 689 200,00 грн. слід перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Восток" відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 розділу ІІ ПК України.

На момент подання податкової декларації з податку на додану вартість у Товариства в СЕА обліковувалися залишки коштів на рахунках, а саме:

- UA098999980385159000000140424 689 200,00 грн;

- UA158999980385129001000140424 3 540,99 грн.

01.06.2023 за наслідками обробки поданої Товариством податкової декларації з ПДВ за травень 2023 року Державною податковою службою України надіслано квитанцію №2, якою платника повідомлено про результати обробки, згідно з якими документ доставлено до ГУ ДПС у Чернівецькій області (Кельменецька ДПІ). Прийнято пакет. На момент прийняття декларації Sнакл складає 689 200 грн. Зазначена в декларації сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ на момент подання декларації (гр. 1 табл. 2 Д4) більша, ніж наявний залишок коштів на електронному рахунку на момент обробки декларації (зв.б. а.с. 9).

Судом встановлено, що кошти за заявою (додаток 4) в сумі 692 741,00 грн не були перераховані на вказаний ним рахунок, ДПС України не надіслано реєстр до Державної казначейської служби України про їх перерахування.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення реєстру до Державної казначейської служби України згідно із заявою товариства про повернення суми коштів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є передчасними, оскільки податковим органом не проведено перевірку заявленої суми бюджетного відшкодування, у порядку, визначеному п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України, що є передумовою для виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування за його заявою.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) визначено статтею 200-1 ПК України, а також пунктами 33, 34 і 34-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Рахунок у СЕА ПДВ - рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ у Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 Кодексу (пункт 4 Порядку №569).

Відповідно до п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок у СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 ст. 200-1 ПК України та погашення податкового боргу з ПДВ.

Згідно п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про те, що кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ платника податку, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Водночас п. 43.1 ст. 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Виходячи із норм податкового законодавства, для повернення коштів (переплати) з рахунку у СЕА ПДВ необхідна відповідність трьом умовам, а саме: наявність коштів на такому рахунку; наявність реєстраційного ліміту; відсутність податкового боргу.

Інших умов для повернення коштів з рахунку платника у СЕА ПДВ нормами податкового законодавства не передбачено.

Судом встановлено, що ТОВ СП "Зеленецьке" подало контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 року, до якої додало заяву про повернення суми коштів 689 200,00 грн на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на рахунок № НОМЕР_1 .

На момент подання податкової декларації з податку на додану вартість у Товариства в СЕА ПДВ обліковувалися залишки коштів на рахунках, а саме:

- UA098999980385159000000140424 689 200,00 грн;

- UA158999980385129001000140424 3 540,99 грн, що підтверджується витягом з СЕА ПДВ від 01.06.2023 № 1 (зв.б. а.с. 4).

Відповідність заяви позивача вимогам ст. 200-1 ПК України щодо наявності реєстраційного ліміті підтверджується квитанцією № 2 до декларації (зв.б. а.с. 9).

Також ТОВ СП "Зеленецьке" не мало податкового боргу з ПДВ, що вбачається з довідки ГУ ДПС у Полтавській області від 18.09.2023 (а.с. 38).

Вказані обставини не заперечуються і ДПС України.

Отже, позивачем дотримані вимоги для повернення коштів згідно поданої ним заяви.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції надав невірну оцінку заяві ТОВ СП "Зеленецьке" про повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ та помилково вважав, що заява стосується повернення суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність проведення контролюючим органом камеральної перевірки позивача з метою узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції залишив поза увагою і той факт, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність повернення платнику податків переплати з рахунку у СЕА ПДВ від порядку її формування.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не містить додаткових умов для повернення коштів (переплати) з рахунку у СЕА ПДВ, окрім зазначених вище.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Враховуючи, що ТОВ СП "Зеленецьке" дотримано вимоги, передбачені ПК України для повернення надміру сплачених коштів з рахунку в СЕА ПДВ, тому кошти в сумі 689 200,00 грн підлягали поверненню на підставі відповідної заяви.

Водночас, ДПС України після надходження податкової декларації з ПДВ, у складі якої подано заяву (Додаток 4) про повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок № НОМЕР_1 не вчинила відповідних дій щодо направлення реєстру до органу казначейства, що свідчить про допущену протиправну бездіяльність.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Натомість в даному випадку відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування правомірності бездіяльності.

Враховуючи гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатися своїм майном, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ТОВ СП "Зеленецьке" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Натомість, суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ СП "Зеленецьке" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 5 368 грн та апеляційної скарги 8 052 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Разом з тим, розмір судового збору за подання позову становив 2147,20 грн, за подання апеляційної скарги 3220,80 грн згідно Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 440/9270/23 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке" - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненаданні Державній казначейській службі України реєстру згідно заяви про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року № 9128242129 подану Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке".

Зобов`язати Державну податкову службу України надіслати Державній казначейській службі України реєстр згідно заяви про повернення суми коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA098999980385159000000140424, додану до декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року № 9128242129 подану Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Зеленецьке" (ЄДРПОУ 36750331, с. Зелене, Миргородський район, Полтавська область, 38042) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 31.05.2024 року