Ухвала

від 31.05.2024 по справі 911/2186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" травня 2024 р., м. Київ Справа № 911/2186/23

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ікеда (65009, Одеська область, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60/1, офіс 16, код ЄДРПОУ 43574085)

до Фізичної особи-підприємця Талоніної Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 90217,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ікеда до Фізичної особи-підприємця Талоніної Катерини Олександрівни про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 90217,90 грн.

Здійснивши розгляд справи у порядку спрощеного провадження суд 03.01.2024 прийняв рішення, яким частково задовольнив позов стягнув з ФОП Талоніної Катерини Олександрівни на користь ТОВ Ікеда 84800,00 грн передоплати за договором надання послуг, 62,73 грн відсотків річних та 2524,84 грн судового збору за подання позовної заяви. Таким чином, позов задоволено судом на 94,07%.

Також суд стягнув з позивача витрати відповідача, що пов`язані з наданням правничої допомоги у справі у розмірі 1541,80 грн, що пропорційно розміру позовних вимог у справі, у частині яких судом відмовлено (5,93 %).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП Талоніна К.О. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.01.2023 у справі № 911/2186/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ Ікеда до ФОП Талоніної К.О. про стягнення коштів - відмовити.

Матеріали справи направлені до суду апеляційної інстанції. В цей же час, до суду першої інстанції звернувся представник позивача з заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву передано на розгляд судді Зайцю Д.Г., враховуючи те, що головуючий суддя Черногуз А.Ф. перебував у відпустці.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.01.2024 у справі без змін.

Справу повернуто до суду першої інстанції. Після надходження матеріалів з апеляційного суду, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області від 06.05.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 911/2186/23 передано до розгляду раніше визначеному складу суду, а саме судді А.Ф. Черногузу, відповідно до підпункту 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 4.10 розділу 4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій.

У позовній заяві позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, зазначав, що він не несе інших витрат, окрім тих, що пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції. У відповіді на відзив, представник позивача, адвокат М.О. Воронюк просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, розмір яких буде надано до суду у відповідності до положень статті 129 ГПК України. При цьому до суду не надавався орієнтований розрахунок судових витрат на правничу допомогу.

Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення від 14.02.2024 представник позивача просив поновити йому строк на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 18814,00 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обгрунтовуючи підстави для поновлення строку, заявник вказав, що протягом 5 днів після того, як позивачем отримано засобами поштового зв`язку завірену належним чином копію судового рішення, представником позивача, через систему Електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу, в порядку ст. 129 ГПК України. Представнику позивача 08.02.2024 через систему Електронний суд стало відомо про те, що судом прийнято ухвалу, якою повернуто без розгляду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку із тим, що заяву було подано через Електронний суд, втім сам позивач не має електронного кабінету в підсистемі.

Виявивши вказані обставини, що слугували підставою для повернення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, ТОВ Ікеда було зареєстровано в системі Електронний суд. Враховуючи це, позивач і просив суд визнати поважними причини пропуску 5-ти денного строку на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Судом з`ясовано, що рішення по суті спору було прийнято судом та підписано 03.01.2024. Вказане рішення отримане через систему електронний суд лише представником відповідача Наумовою О.М. 04.01.2024, оскільки такий представник зареєструвала в системі Електронний Суд особистий кабінет, як адвокат. Тож позивачу та відповідачу було направлено рішення у паперовому вигляді 05.01.2024 через поштового оператора, про що свідчить відмітка на оригіналі вказаного рішення..

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача 05.02.2024 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2024, що прийнята суддею Зайцем Д.Г., наведена заява позивача була повернута заявнику без розгляду з підстав того, що ТОВ «Ікеда» не мало зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, а отже не виконало встановленого законом обов`язку, щодо необхідності реєстрації кабінету в системі, як юридична особа.

З огляду на це представник позивача повторно звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, що датована 14.02.2024 разом з клопотанням про поновлення строку на подання заяви. Суд враховує, що станом на 05.02.2024 представник вважав, що ним не було пропущено строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки воно було отримано, за твердженнями заявника, лише 31.01.2024. При цьому доказів отримання рішення саме в цей день заявником не надано ані до заяви від 05.02.2024 ані до заяви від 14.02.2024.

Суд наголошує на тому, що оскільки позивачем не було виконаного обов`язку з реєстрації електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, а відтак рішення не могло бути надіслано стороні через електронну систему.

Станом на момент подання першої заяви про покладення витрат на правову допомогу від 05.02.2024 апеляційним судом вже було винесено ухвалу від 29.01.2024 про витребування матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги сторони відповідача на рішення суду першої інстанції.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд констатує, що позивач через власну бездіяльність стосовно виконання визначеного законом обов`язку з реєстрації Електронного кабінету, ймовірно отримав рішення пізніше за відповідача, про що він стверджував у заяві від 05.02.2024, водночас не надаючи суду жодних доказів на підтвердження цієї обставини.

Суд, розглядаючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу не може брати до уваги твердження заявника, які не грунтуються на жодних доказах щодо дати отримання повного тексту рішення. Більше того, судом береться до уваги та обставина, що сторона позивача пропустила строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення саме через свою бездіяльність, яка засвідчується ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2024, яка набрала законної сили та не є оскарженою, а відтак підлягає до врахування при подальшому розгляді аналогічних заяв судом.

Таким чином, суд констатує, що у клопотанні про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення заявник не надав доказів отримання ним рішення лише 31.01.2024 та жодним чином не обґрунтував наявності поважних підстав для задоволення клопотання в контексті того, що суду належним чином не доведено поважності причин, що мали наслідком не виконання стороною імперативної норми щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету юридичної особи, що стало підставою для повернення першої заяви про покладення витрат на правову допомогу, і як наслідок підставою пропуску п`ятиденного строку після прийняття рішення для подання доказів щодо розміру судових витрат, який встановлений частиною 8 статті 129 ГПК України.

Зважаючи на це, суд не може визнати поважними причини пропуску процесуального строку, які наведені заявником у його клопотанні про поновлення процесуального строку, та відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на недоведеність останнім поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено: розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що позивачем належним чином не доведено поважності причин пропуску процесуального строку визначеного ч. 8 статті 129 ГПК України, заява позивача від 14.02.2024 у відповідності до абзацу 3 частини 8 статті 129 ГПК України залишається судом без розгляду. При цьому суд виходить з принципів змагальності та запобігання зловживання сторонами своїми процесуальними правами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 129, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строків для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

2.Залишити без розгляду заяву позивача від 14.02.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 31.05.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз