Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/891/22
Провадження № 1-кп/382/20/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2024 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111100000573, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Зелена Поляна Поліського району Київської області, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, на утриманні має неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, згідно обвинувального акту, 28 травня 2022 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи в АДРЕСА_2 сів на задній ряд до салону автомобіля марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 в якості пасажира за кермом якого перебував ОСОБА_6 та пасажир ОСОБА_7 . Під час руху транспортного засобу в селі Годунівка у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 з метою помсти на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх діянь та з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 застосувавши фізичну силу відносно останнього, яка виразилась у здавлюванні руками дихальних шляхів та викручуванні суглобів лівої руки потерпілого в неприродному напрямі, від чого ОСОБА_6 втратив свідомість. У подальшому реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 помістив ОСОБА_6 до багажного відділення транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без свідомості та закрив багажне відділення вказаного транспортного засобу тим самим здійснив незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному позбавленні волі людини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
Окрім того, ОСОБА_4 28.05.2022 приблизно о 23 годині 50 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в селі Годунівка, Яготинської територіальної громади, Бориспільського району, Київської області після вчинення незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 , усвідомлюючи що потерпілий внаслідок раніше застосованого ним насильства небезпечного для здоров`я не має змоги чинити опір, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_2 з невизначеною метою. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, які носять протиправний та незаконний характер, передбачаючи наслідки незаконного заволодіння транспортним засобом та свідомо цього бажаючи, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи відкрито для потерпілого ОСОБА_6 , не маючи права керувати вищевказаним транспортним засобом та дозволу власника на його експлуатацію, відчинив водійські двері автомобіля, які не були замкнені, запустив наявним у замку запалювання ключем двигун, та покинув місце вчинення злочину, тим самим здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане із застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом поєднаному з насильством, небезпечним для здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Окрім того, 29.05.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 незаконно заволодівши автомобілем марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхав ним на вулицю Перемоги в селі Годунівка Яготинської територіальної громади Бориспільського району Київської області. Перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля ОСОБА_4 побачив два мобільні телефони належні ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Відразу після цього, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв до рук мобільний телефон (смартфон) чорного кольору марки «Lenovo» модель А6010 вартістю 1200 гривень та мобільний телефон (смартфон) салатового кольору марки «Realme» модель RMX2185 вартістю 3007,20 гривень. Після чого, ОСОБА_8 вийшов з салону автомобіля тим самим з місця вчинення злочину зник, отримав можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 4207,20 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України, заперечив та надав показаи, відповідно до яких вночі з 28 на 29 травня 2022 року він йшов із дня народження із АДРЕСА_3 . Біля нього зупинився автомобіль, в якому були його знайомий ОСОБА_6 (керував) та його співмешканка ОСОБА_7 . ОСОБА_6 запропонував підвезти ОСОБА_4 додому, на що той погодився. Після цього ОСОБА_7 вийшла, а ОСОБА_9 разом з обвинуваченим поїхали в напрямку будинку матері обвинуваченого (с. Годунівка). Під час руху між ними виник конфлікт через те, що ОСОБА_15 заперечував свою причетність до старої події, яка стосувалася побиття обвинуваченого. Потім ОСОБА_6 зупинив автомобіль в с. Годунівка і вони почали один одного хватати за руки. Потім вони самостійно вийшли із автомобіля й ОСОБА_4 декілька разів вдарив ОСОБА_6 , який продовжував заперечувати свою причетність до події, про яку нагадав йому обвинувачений. Потім вони деякий час «штовхалися» і потерпілий почав тікати, сказавши обвинуваченому, щоб він забрав та пригнав автомобіль, та покинув місце події в напрямку будинку ОСОБА_10 (знаходиться неподалік). Потім обвинувачений сів за кермо автомобіля, який весь час залишався на місці зупинки із ключами в замку запалювання, та під`їхав до будинку ОСОБА_10 , в який зайшов ОСОБА_15, з метою забрати його та поїхати «по домам». Потім обвинувачений поспілкувався зі ОСОБА_10 , який заперечив перебування у нього ОСОБА_15, і обвинувачений поїхав далі в напрямку проживання своєї матері. Потім у автомобіля раптово виникли технічні несправності й обвинувачений зупинив його на узбіччі неподалік будинку своєї тещі, побачив на панелі приборів два мобільні телефони та забрав їх із собою («щоб ніхто другий не вкрав»), зачинив автомобіль, зайшов на подвір`я тещі, де поклав телефони та ключі на дах сарайчика, коли йшов до вбиральні. Потім заночував у тещі, а зранку приїхала поліція. Обвинувачений категорично заперечив поміщення ним ОСОБА_6 до багажного відділення автомобіля, втрату потерпілим свідомості під час розвитку конфлікту за участю обвинуваченого та свідоме викручування руки потерпілому. Обвинувачений також зазначив, що ключі від автомобіля ОСОБА_15 йому не передавав, оскільки вони залишалися в замку запалювання автомобіля; про телефони ОСОБА_15 обвинуваченому нічого не казав, кому належить автомобіль та телефони обвинувачений не знає.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що з обвинуваченим у нього дружні стосунки, товаришують зі школи. Потерпілий повідомив, що вночі з 28 на 29 травня 2022 року він зі своєю дружиною ОСОБА_7 їхали додому (с. Жоравка) на «робочій машині» (ВАЗ 21144). Потім між селами Жоравка та Годунівка вони зустріли ОСОБА_4 , якого ОСОБА_15 запропонував підвезти додому, на що той погодився. Потім під час руху між потерпілим та ОСОБА_4 виник конфлікт у зв`язку з тим, що обвинувачений згадав подію свого побиття річної давності, до якої він вважав причетним ОСОБА_6 . Потім обвинувачений почав давити потерпілого за шию й викручувати руку, потерпілий зупинив автомобіль на узбіччі біля зупинки в АДРЕСА_4 ). Після цього ОСОБА_7 злякалася, вибігла із машини та побігла за допомогою. Після зупинки автомобіля потерпілий та обвинувачений самостійно вийшли із автомобіля та розпочали бійку, яка тривала 30-40 хв. та закінчилася тим, що потерпілий пішки залишив місце події в напрямку будинку ОСОБА_10 (до якого йти 5 хв), залишивши автомобіль на місці зупинки із ключами в замку запалювання. Прийшовши до ОСОБА_10 , викликали швидку, яка відвезла потерпілого до лікарні, в якій він перебував до ранку. Потім потерпілого викликали до поліції, де вже перебував обвинувачений. Також потерпілий повідомив, що: він вже перебував у стані алкогольного сп`яніння («середньому»), коли їхав з ОСОБА_7 ; коли зустріли ОСОБА_11 той також перебував у стані алкогольного сп`яніння (потерпілий це бачив); обвинувачений душив потерпілого за шию і викручував руку в салоні автомобіля під час руху, коли доїжджали до зупинки; під час бійки, яка тривала біля півгодини, вони з ОСОБА_11 штовхали один одного, обвинувачений «тягав» потерпілого та кілька разів наносив удари ногами по тулубу ОСОБА_6 ; потерпілий втрачав свідомість вже на вулиці від удару ногою потерпілого; коли потерпілий прийшов у свідомість він був в тому ж самому місці але «трохи далі на траві»; автомобіль з моменту своєї зупинки до залишення потерпілим місця події положення не змінював; коли потерпілий залишав місце події ключі від автомобіля залишалися в замку запалювання; після події потерпілий прийшов до будинку своєї родички (ОСОБА_37), де потерпілий повідомив, шо його побили, і він перебував там до приїзду швидкої; коли залишив автомобіль в ньому залишилися два мобільні телефони («на торпеді») та свідоцтво на транспортний засіб; крім вже зазначеного під час розвитку події фізична сила чи спецзасоби до потерпілого обвинуваченим не застосовувалася. Факт його поміщення ОСОБА_4 до багажного відділення транспортного засобу та перебування в ньому ОСОБА_6 не підтвердив (спочатку категорично заперечив, а потім «не пам`ятаю, мабуть ні»). Потерпілий не є власником автомобіля, йому дозволили користуватися ним в робочих цілях. Потерпілий перебував в стані алкогольного сп`яніння та стресовому стані, тож пам`ятає не всі обставини події (не пам`ятає точно обставин, які стосуються «багажника та машини»). Потерпілий наголосив, що причиною бійки з обвинуваченим був колишній конфлікт між ними й обвинувачений не бив його саме з метою відібрати автомобіль. Також пізніше потерпілий зазначив, що автомобіль зупинявся двічі («очутилися на другій зупинці через все село проїхали», «очнувся на другій зупинці»). На запитання чи надавав ОСОБА_6 дозвіл ОСОБА_4 користуватися автомобілем, потерпілий спочатку надавав суперечливі відповіді; потім на пряме запитання прокурора чи надавав він дозвіл - відповів «не давав»; потім на запитання захисника - відповів «другий раз дозволяв». Претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 у потерпілого ОСОБА_6 на сьогоднішній день нема жодних. На запитання прокурора, чому потерпілий написав в поліцію заяви і надавав на досудовому розслідуванні показання, які суперечать тим показам, що він надає в суді, потерпілий відповів, що раніше був «дуже злий» на ОСОБА_4 , а потім «відлягло» і зараз будь-які претензії до нього відсутні.
В судовому засіданні були допитані наступні свідки обвинувачення.
Свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона проживає в с. Жоравка та є дружиною потерпілого ОСОБА_6 , а обвинувачений ОСОБА_4 є її знайомим. Свідок показала, що вночі з 28 на 29 травня 2022 року вона з ОСОБА_6 їхали автомобілем, зустріли ОСОБА_4 та запропонували його підвезти додому, на що він погодився. Під час руху ОСОБА_4 ззаду почав душити ОСОБА_6 Автомобіль зупинився в с. Годунівка на галявині, точне місце свідок назвати не може, назву вулиці не знає. Коли свідок хотіла їх розборонити, ОСОБА_4 лівою рукою хапав свідка за руку та волосся. Потім свідок вибігла із машини за допомогою та подальший розвиток подій не бачила. Потерпілий ОСОБА_6 при ній перебував у свідомості та залишався разом з обвинуваченим ОСОБА_4 . Свідок також повідомила, що її мобільний телефон залишився в автомобілі біля лобового скла на «торпеді». Потім свідок прибігла на подвір`я, де світилося світло, й чоловік, якого свідок не знає, відмовив їй у наданні допомоги. Після цього свідок побігла до сестри ОСОБА_6 ( ОСОБА_12 ), повідомила її про подію і ОСОБА_12 з телефону свого чоловіка викликала працівників поліції. Коли приїхала поліція ОСОБА_12 поїхала разом з поліцією на пошуки автомобіля ОСОБА_6 , а свідок залишилася в будинку. Свідок дзвонила на свій телефон, який залишився в автомобілі із телефону чоловіка ОСОБА_12 , однак ніхто не відповів. Свідок виходила із будинку із чоловіком ОСОБА_12 , щоб спитати у працівників поліції чи знайшли автомобіль. Потім біля 4 год. ранку свідок прийшла до будинку тещі ОСОБА_13 і в цей час приїхала поліція, яка зайшла на подвір`я. До місця події свідок та ОСОБА_12 не ходили. Свого чоловіка свідок побачила вже в лікарні. Також свідок вважає, що причиною початку конфлікту стало те, що два роки тому ОСОБА_6 , зі слів ОСОБА_4 , найняв людей які його побили ( ОСОБА_4 казав ОСОБА_6 , що він саме за це застосував до нього фізичне насильство). Свідок ОСОБА_7 також повідомила, що вона не казала ОСОБА_6 під час слідчих експериментів за його участі що саме йому потрібно було розповідати; на час проведення слідчого експерименту у свідка не було неприязних відносин до ОСОБА_4 ; під час конфлікту із обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у стані алкогольного сп`яніння.
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що обвинувачений та потерпілий є його знайомими з 1995 року, вони всі разом ходили в одну школу. Свідок показав, що весною 2022 року, точну дату свідок не пам`ятає, він перебував в гостях у своєї матері ( АДРЕСА_4 ) до нього заїхали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . Потім вони посиділи на веранді, вживали алкогольні напої (близько 1,5 л самогону) та десь через годину поїхали, куди саме свідку не відомо. Потім години через дві у двері до свідка постукав ОСОБА_6 , який тримався за руку, у нього був розбитий ніс. ОСОБА_15 повідомив свідка, що його побили невідомі біля зупинки, хто саме не повідомив. Свідок впустив ОСОБА_15 в будинок та викликав швидку допомогу, яка приїхала хвилин через сорок. Також свідок повідомив, що вночі після приходу ОСОБА_15 до свідка заїхав ОСОБА_11 (це було до приїзду швидкої допомоги); ОСОБА_15 в цей час перебував в іншій кімнаті та чекав на швидку, однак ОСОБА_11 його не бачив та з ним не спілкувався; свідок з ОСОБА_11 перекурили, потім обвинувачений поїхав і свідок його більше не бачив; зранку біля 5-ої години до свідка приїхали працівники поліції. Також свідок повідомив, що зупинка розташована навпроти будинку свідка на відстані біля 300 м через вигон.
Свідок ОСОБА_16 повідомив, що він проживає в с. Годунівка, обвинувачений є його односільчанином з одної вулиці, потерпілого ОСОБА_6 свідок знає, він проживає в сусідньому селі. Свідок показав що вночі в травні, точної дати та час не пам`ятає, повідомив, що вже відпочивав, коли до нього з іншої кімнати забіг онук та сказав, що якась жінка кличе та гукає. Коли свідок вийшов, то біля будинку побачив дружину ОСОБА_6 ( ОСОБА_17 ), вона кричала «викличте поліцію», з яких причин свідок не зрозумів, телефон свідка був у будинку і на ньому не було коштів, а про те що в поліцію можна дзвонити безкоштовно свідок не знав, тому нікуди не дзвонив, поліцію не викликав. Також свідок зазначив, що бачив машину, що стояла навпроти двору на вигоні, чи світили фари та чи працював двигун свідок точно не пам`ятає, було темно, свідок чув розмову двох невідомих людей, але про що вони розмовляли свідок не зрозумів, потім пішов назад до будинку.
Свідок ОСОБА_12 повідомила, що вона проживає в с. Годунівка, обвинувачений ОСОБА_4 є її знайомим односільчанином, а потерпілий ОСОБА_6 є її рідним братом та проживає в с. Жоравка. Свідок показала, що в травні 2022 року, точної дати не пам`ятає, вона ввечері була в гостях у ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 . Потім вони відвезли свідка додому, трохи посиділи та удвох поїхали додому. В цей вечір вони утрьох вживали спиртні напої. Потім через деякий час до свідка додому прибігла «дуже бліда» ОСОБА_7 , яка розповіла, що вони підвозили ОСОБА_4 додому. Потім ОСОБА_7 дзвонила з телефона чоловіка свідка на свій телефон, який залишився в машині, однак трубку ніхто не взяв. Потім вони викликали поліцію. Потім ОСОБА_7 залишилася у свідка вдома, а свідок з працівниками поліції поїхали шукати ОСОБА_6 . Потім свідку подзвонив ОСОБА_10 і сказав, що ОСОБА_6 був у нього, йому викликали швидку, яка його забрала. Потім працівники поліції відвезли свідка додому.
Свідок ОСОБА_18 повідомив, що проживає в с. Жоравка, а обвинувачений є його кумом (хрещеним доньки). Також повідомив, що з потерпілим ОСОБА_6 він знайомий, а співмешканка потерпілого ОСОБА_6 є далекою родичкою свідка. Свідок повідомив, що 28.05.2022 року вони святкували день народження його доньки, на якому був присутній обвинувачений ОСОБА_4 , вживали алкогольні напої, після 24-ої години свідок з ОСОБА_4 пішли до сусідки, у сусідки пили каву, після цього свідок пішов додому, а сусідка пішла проводити ОСОБА_4 , який далі сам пішов додому; обвинувачений тоді був напідпитку, але «ногами йшли самі, адекватно балакали». Обвинувачений про потерпілого ОСОБА_15 свідку не розповідав, але свідку відомо, що декілька років тому потерпілий побив ОСОБА_4 та його знайомого групою людей.
Свідок ОСОБА_19 повідомила, що вона проживає в с. Жоравка, обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 є її знайомими. Свідок пам`ятає, що вони святкували день народження доньки ОСОБА_18 , конкретну дату не пам`ятає, із багатьма гостями, за участю ОСОБА_4 . За словами свідка на святкуванні вони перебували разом. Потім обвинувачений заходив до свідка додому, де вони випили каву та спілкувалися. Потім свідок провела ОСОБА_4 до центральної дороги с. Жоравка й обвинувачений пішов в напрямку будинку своєї мати в с. Годунівку. Точний час, коли розійшлися, свідок сказати не може, оскільки «в тому стані, в якому вони були, вони в часових проміжках мало орієнтувалися». За словами свідка обвинувачений тоді знаходився в стані «в такому, як і я, як і всі випивші ми були нормальні». Свідку відомо, що обвинувачений та потерпілий ОСОБА_6 були однокласниками, багато років товаришували, але декілька років назад у них стався конфлікт із тілесними ушкодженнями, і як вони надалі спілкувалися свідку невідомо. Під час спілкування свідка з обвинуваченим вони його не згадували.
Свідок ОСОБА_20 повідомив, що був понятим на слідчому експерименті за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Перший експеримент проводився за участю ОСОБА_6 , йому перед цим ніхто не говорив та не показував, що саме йому слід казати та показувати. Свідок пам`ятає, що ОСОБА_6 повідомляв, що угнали автомобіль, що на нього нібито напав ОСОБА_4 . Під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 вона все розповідала, що трапилось з ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_21 повідомив, що точну дату не пам`ятає, він брав участь у слідчому експерименті як понятий, під час якого ОСОБА_6 повідомляв обставини щодо його привезення в багажнику на зупинку, нанесення йому ударів та як він втік на вигін. Що саме повідомляла ОСОБА_7 свідок повідомити не може.
Окрім показань вищевказаних свідків, потерпілого, на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення надано суду такі докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12022111100000573 від 29.05.2022 року;
- рапорти СРПП відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , в яких зазначено, що «29.05.2022 о 02:09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.05.2022 о 02:08 за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив що щойно у знайомого відібрали авто невідомі 3 чоловік, авто сірого кольору 14 модель. Із змісту вбачається, що «повідомив, що щойно у знайомого заявника, якому близько 39 років, невідомі відібрали авто, близько 3 чоловік, авто сірого кольору ВАЗ 2114, після чого побили знайомого. Зламана рука. Зараз всі на місці, за вказаною адресою. Просить швидку. Зброя не відомо. Більше інф не повідомляє. Заявник: ОСОБА_10 .»;
- рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_23 , в якому зазначено, що «29.05.2022 о 02:27 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.05.2022 о 02:26 за адресою: АДРЕСА_5 , невідома повідомила, що її чоловіка ОСОБА_24 вбили. Адресу жінка не назвала, кинула слухавку. Деталі не повідомила, де знаходиться чоловік невідомо. Виїздом на МП факт вбивства не знайшов свого підтвердження»;
- рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_23 , в якому зазначено, що «29.05.2022 о 02:42 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.05.2022 о 02:40 за адресою: АДРЕСА_5 . Зі змісту вбачається, що вул. Перемоги, біля центру, заклад Чорний принц. Мова не чітка в стані АС. Інф оператору надають 2 жінок в стані сп`яніння. Причину виклику не вказують. На поставлені питання надає різну інформацію, поставлених питань не слухає. Постійно кидає трубку. Відзвони не відповідає»;
- заяву ОСОБА_6 від 29.05.2022 року, в якій зазначено, що «Зміст 383 ККУ роз`яснено та зрозуміло. Ст. 63 Конституцією ознайомлений та зрозуміло. Прошу Вас притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 28.05.2022 близько 23 год. 00 хв. заподіяв мені тілесні ушкодження в ході чого заволодів транспортним засобом 2114 р.н. НОМЕР_1 , яким я користуюся»;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 29.05.2022 р. 05 год. 15 хв., в якому зазначено, що «в графі «1. Обставини (дата, час, місце)» зазначено» «28.05.2022 близько 23:00 ОСОБА_4 незаконно заволодів ТЗ марки «ВАЗ» модель «2114» НОМЕР_1 сірого кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_6 . В графі «2. Яку матеріальну шкоду завдано протиправними діями…» зазначено «ні». В графі «3. Чи застосовувалося фізичне насильство або погрозу його застосування, у чому це конкретно проявлялось, які предмети (ніж, пістолет, газовий балончик, палиця тощо) використовувалися під час нападу; якщо було вимагання майна чи права на нього або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою застосування насильства, заподіяння тілесних ушкоджень, пошкодження майна тощо, то в чому конкретно проявлялися ці дії» зазначено «так, тілесні ушкодження у вигляді ударів в область голови, підозра на перелом руки, удари по тулубу». В графі «4. Чи заподіяно кому-небудь тілесні ушкодження, до якого закладу охорони здоров?я звертався (лася), його місцезнаходження, чи перебував (ла) на стаціонарному або амбулаторному лікуванні» зазначено « ОСОБА_6 , якого автомобілем ШМД доставлено до Яготинської міської лікарні». В графі «5. Указує на обставини вчинення кримінального правопорушення, які можуть свідчити про мотиви нетерпимості (расова, національна належність, релігія чи переконання тощо)» зазначено «ні». В графі «6. Чи бачив (ла) особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, чи може її впізнати, за якими прикметами» зазначено «так, бачив». В графі « 7. Чи підозрюється хтось у вчиненні кримінального правопорушення (якщо так, то вказати з якої причини, а також відомості про цю особу)» зазначено « ОСОБА_4 , оскільки останній сівши за кермо вищевказаного авто почав душити водія ТЗ та в подальшому заволодів ТЗ». В графі «8. Чи були очевидці вчинення кримінального правопорушення, що відомо про них» зазначено «співмешканка ОСОБА_6 . ОСОБА_7 »;
- протокол слідчого експерименту від 07.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , в якому зазначено, що «слідчим експериментом встановлено: на пропозицію повідомити відомі йому обставини, що мали місце 29 травня 2022 року. Потерпілий провів учасників слідчого експерименту на місце події. Потерпілий ОСОБА_6 вказав місце, де сиділа жінка ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та місце де сидів ОСОБА_4 . Потім між потерпілим та підозрюваним виник конфлікт на фоні неприязних відносин з боку підозрюваного, після чого потерпілий погодився показати на статисту обставини події. ОСОБА_6 розташував статиста в сидячому положенні на передньому водійському сидінні і показав руками на статисту як на місці події підозрюваний ОСОБА_4 почав його душити з заднього лівого сидіння машини а потім почав викручувати та заламувати ліву руку потерпілого. Після чого ОСОБА_4 відпустив його потерпілого. Після чого ОСОБА_4 відпустив ліву руку та почав тягнути за волосся ОСОБА_7 . Потім продемонстрував як підозрюваний знову почав його душити. Продемонструвавши далі дій, потерпілий провів учасників слідчого експерименту на наступне місце події, де підозрюваний ОСОБА_4 на попередньому місці події поклав потерпілого до багажного відділення автомобіля, а на наступному місці події, що знаходиться по АДРЕСА_4 , підозрюваний витягнув потерпілого ОСОБА_6 з багажного відділення автомобіля за задню частину одягу та поклав на землю на правий бік головою до даного автомобіля. Після чого потерпілий ОСОБА_9 продемонстрував на статисту як підозрюваний ОСОБА_4 наносив йому удари ногою по голові та по ногах (кількість ударів потерпілий не знає). ОСОБА_6 вказав на те, як ОСОБА_4 тримав його, а потерпілий скидував з себе верхній одяг та взуття побіг в напрямку будинку свого знайомого яка розташована напроти місця події. Після чого, ОСОБА_4 намагався, знайти потерпілого, але ОСОБА_6 сховався в будинку свого знайомого ОСОБА_25 звідки визвали поліцію та швидку допомогу. Також під час слідчого експерименту потерпілим було вказано, що на панелі біля лобового скла автомобіля пасажирського сидіння лежали два телефони та який підозрюваний забрав у ОСОБА_6 , а також підозрюваний забрано ключі від автомобіля, який перебував у користуванні ОСОБА_6 »;
- компакт диск з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 07.06.2022 року (відтворений в судовому засіданні);
- протокол слідчого експерименту від 20.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , в якому зазначено, що «слідчим експериментом встановлено: на пропозицію повідомити обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Потерпілий розташував статиста на водійському кріслі сам сів на заднє сидіння за ним. Та повідомив, що ОСОБА_11 почав його душити і обхопив обома руками статиста за шию. Та повідомив що спочатку він душив його обома руками. А коли ОСОБА_26 почала їх розбороняти ОСОБА_11 заламав йому ліву руку за спину і гнув в неприродньому напрямку. Потерпілий при цьому головою нахилився до важеля перемикання передач і в цей час відчув сильний біль. Потерпілий на питання які ще дії з ним вчиняв ОСОБА_11 відповів, що більше нічого не пригадує. На питання (пропозицію) повідомити місце де це відбувалося, він вказав, що по вулиці Борщика с. Годунівка за декілька метрів (200-300) від подвір`я його матері. На пропозицію повідомити, що відбувалося на даному місці потерпілий показав що він витяг його з багажника за шкірки. Потерпілий показав на статисту захват за одяг зі спини і вказав, що після цього його повалив на землю. І почав бити ногами по голові, а потім по тілу. Потерпілий розмістив статиста в положенні лежачи на правому боці та показав удари ногами, точну кількість ударів вказати не зміг. Далі потерпілий повідомив, що коли він почав його підіймати то тримав його за одяг позаду. Потерпілий вирвався з одягу і втік. На пропозицію деталізувати кількість ударів потерпілий вказав, що не пам`ятає бив лише ногами потерпілий намагався руками затулити голову. На питання, що відбулось коли потерпілий вирвався з одягу він вказав, що побіг на вигін, після чого завівся автомобіль і він почав його наздоганяти. На питання чи є ще щось додати потерпілий вказав, що він його бив ногами, а потім говорив що прив`яже його до автомобіля і буде тягати»;
- компакт диск з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 20.07.2022 року (відтворений в судовому засіданні);
- висновок експерта № 17 від 16.07.2022 року в якому зазначено, що «1. (1.) При судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_6 з урахуванням консультації рентгенолога КЗ КОР «КОБСМЕ» виявлено: - підвивих голівки лівої плечової кістки. Вивих кісток лівого передпліччя; - ділянки зсаднення та синці на волосистій частині голови, обличчі, на ділянці грудної клітини та верхніх кінцівок. 2. (2.3.) Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого(их) предмету(ів), по механізму удару та тертя, по строку можуть відповідати 28-29.05.2022 року, та відносяться до категорії: - підвивих голівки лівої плечової кістки; вивих кісток лівого передпліччя - тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я, так як для відновлення їх функцій необхідний термін більше 21 доби. - ділянки зсаднення та синці на волосистій частині голови, обличчі, на ділянці грудної клітини та верхніх кінцівок - легких тілесних ушкоджень. 3.(4.) Враховуючи кількість, характер та розташування тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 вважаю, що їх утворення при падінні з висоти власного зросту, малоймовірно»;
- висновок експерта № 82 від 21.07.2022 року в якому зазначено «Не виключається можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 за обставин на які він вказує під час слідчого експерименту від 01.06.2022 року за його участі. 2. Не виключається можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 за обставин на які він вказує під час слідчого експерименту від 20.07.2022року за його участі. 3. Являється малоймовірною можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 за обставин на які вказує свідок ОСОБА_7 під час слідчого експерименту від 01.06.2022 року, оскільки вона вибігла з машини викликати допомогу»;
- протокол огляду місця події від 29.05.2022 року в якому зазначено, «проведеним оглядом встановлено: огляд проводиться на прилеглій території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , За вищевказаною адресою знаходиться автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21144» сірого кольору ДНЗ НОМЕР_1. Автомобіль НОМЕР_13, який розташований на відстані 8 м передньою частиною до електроопори № 13 та напроти хвіртки на вхід до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 . Автомобіль «ВАЗ 21144» стоїть в напряму ді будинку АДРЕСА_7 . Видних пошкоджень автомобіля не виявлено, маючи лише корозію на порогах та стійках. Переднє водійське скло повністю опущене, двері не зачинені. На задньому бампері на відстані 10 см від краю бамперу знаходиться речовина (пляма) бурого кольору. Напроти водійських дверей на відстані 1,5 метра в бік домоволодіння по АДРЕСА_6 знаходиться правий капець чорного кольору з чотирма поперечними сірими смугами. Біля Сидіння водія поряд з педаллю щеплення знаходиться лівий капець з чотирма сірими смугами. Ключ запалювання відсутній. Біля переднього правого пасажирського сидіння на резиновому килиму знаходиться пуста пластикова пляшка ємністю 1,5 л з жовтою етикеткою з надписом «Караван Дюшеш». На задньому пасажирському сидіння будь-яких речей не виявлено. В багажному відділенні автомобіля знаходиться лійка для пального, пластикова пляшка ємністю 1 л з рідиною схожою на мастило, пластикова пляшка ємністю з рідиною рожевого кольору, аптечка, 3 гайкові ключі та дві викрутки. В ході огляду вилучено: правий капець чорного кольору з чотирма поперечними сірими смугами, який поміщено до спец. пакету № IN23012822, лівий капець з 4 сірими смужками, який поміщено до спец. пакету № IN23012821. Зроблено змиви з водійського керма, змив з ручки важеля перемикання коробки передач, змив з внутрішньої ручки для відкриття водійських дверей, змив з зовнішньої ручки для відкриття водійських дверей, змив речовини бурого кольору з заднього бампера, змив з ручки перемикання світла фар, 3 сліда папілярних ліній пальців руки, вилучено 3 пластикових пляшки з надписом «Караван Дюшес», з зовнішньої сторони та з водійських дверей зовнішньої сторони автомобіля «ВАЗ 21144» д.н.з. НОМЕР_1 вилучено та поміщено до території ВП №2 також вилучено страховий поліс № АГ1290741, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, який поміщено до спец.пакету №SUD10319. Додано ілюстративну таблицю до протоколу ОМП від 29.05.2022»;
- протокол обшуку від 29.05.2022 року та компакт-диск до нього, переглянутого в судовому засіданні, в якому зазначено «У ході проведення обшуку виявлено: Обшук проводиться за адресою: АДРЕСА_4 . Дане господарство обгороджена парканом та на подвір`ї розташований будинок та господарські будівлі. При вході на подвір`я зі слів ОСОБА_4 , два телефони та ключі від автомобіля він поклав на шифер господарської будівлі, при вході до подвір`я через ворота з правого боку. При проведенні обшуку на шифері виявлено та вилучено наступні речі, а саме: мобільний телефон (смартфон) чорного кольору марки «Lenovo», який увімкнений та має графічний ключ; мобільний телефон (смартфон) салатового кольору з чохлом жовтого кольору марки «Redmi» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 зі сімкартою (097) НОМЕР_5 та банківською картою під чохлом приват банк: НОМЕР_6 ; автомобільні ключі в кількості 3 (трьох) штук на кільці, два металеві, один з пластиком чорного кольору. Дані речі поміщено до паперових конвертів з відповідними написами та опечатано»;
- протокол огляду речей від 07.06.2022 року в якому зазначено «проведеним оглядом встановлено: об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Redmi» салатового кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 зі сімкартою НОМЕР_7 . На телефоні знаходиться чохол жовтого кольору, під чохлом знаходиться банківська карта «Приват банк» ( НОМЕР_6 ). На камері телефону марки «Reаlme» наявне пошкоджене скло камери з тріщиною. Об`єктом огляду є мобільний телефон чорного кольору марки «Lenovo» з написом на кришці корпусу «DOLBI» з наявними потертостями кришки корпусу. Захисне скло смартфону пошкоджене, з наявними тріщинами по свій ширині скла. Дані мобільні телефони оглядалися при денному освітленні, без опадів. Протокол зачитано в голос, заяв та зауважень не надходило. Окрім цього вилучено один слід папілярного узору пальців рук, який поміщений до паперового конверту та упакований. Мобільні телефони після проведення огляду поміщений до паперових конвертів та передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №2 Бориспільського РУП». Додано ілюстративну таблицю до протоколу огляду речей від 07.06.2022»;
- висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1394/22 від 08.06.2022, в якому зазначено: «Ринкова вартість досліджуваних об`єктів, з урахуванням ПДВ,(з урахуванням зносу) станом на 28.05.2022 становить: 1. Мобільний телефон (смартфон) чорного кольору, марки «LENOVO» модель НОМЕР_8 , у працездатному стані, бувший у використанні - 1200 грн (одна тисяча двісті грн); 2. Мобільний телефон (смартфон) салатового кольору, марки «Reаlme» модель RMX2185, оперативна пам`ять 2 ГБ, у працездатному стані, бувший у використанні - 3007,20 грн (три тисячі сім грн 20 коп.). Загальна вартість об`єктів дослідження становила 4207,20 (чотири тисячі двісті сім грн 20 коп.)»;
- висновок експерта № СЕ-19/111-22/24206-Д від 04.07.2022 в якому зазначено, «- Наданий на дослідження слід пальця руки з розмірами по осях 22х3 1мм, вилучений під час проведення огляду речового доказу, за адресою: АДРЕСА_8 , придатний для ідентифікації за ним особи. - Слід пальця руки з розмірами по осях 22х31мм залишений нігтьовою фалангою пальця руки. - Слід пальця руки з розмірами по осях 22х31мм залишений не ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - Слід пальця руки з розмірами по осях 22х31мм залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - Слід пальця руки з розмірами по осях 22х31мм залишений не ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- протокол огляду місця події від 29.05.2022 року, в якому зазначено «проведеним оглядом встановлено: оглядом місця події являється земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . На якій знаходиться речі, а саме: кофта чоловіча синього кольору з надписом «ХАСКИ» «помощь в четыре руки» з плямами речовини бурого кольору; футболка салатового кольору з надписом на бирці «SERIES» з плямами речовини бурого кольору, які поміщено до паперової коробки та скріплено біркою з відповідними написами та підписами понятих та слідчих. Територіально вище вказані дані знаходяться біля зупинки Бориспільського району Київської області по правий бік дороги, земельна ділянка згідно координат геолокації НОМЕР_14». Додано ілюстративну таблицю до протоколу ОМП від 29.05.2022»;
- протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 01.06.2022 в якому зазначено «Слідчим експериментом встановлено: на пропозицію повідомити відомі свідку обставини, що мали місце 29 травня 2022 року, свідок ОСОБА_7 провела учасників слідчого експерименту до місця події по вулиці Борщика села Годунівка. Свідок вказала місце, де сидів її чоловік ОСОБА_6 та де сиділа свідок. Потім ОСОБА_27 почав душити ОСОБА_6 і тягнути його за ліву руку і заламувати її. Свідок повідомила, що вона виключила запалювання авт. ключем та почала розбороняти підозрюваного з потерпілим. Після чого ОСОБА_28 почав тягнути за руку ОСОБА_7 , однією рукою тримаючи ОСОБА_6 за ліву руку, тянучи її, а другою тягнув за ліву руку свідка, а потім потав тягнути ОСОБА_7 за волосся. ОСОБА_7 вирвалась, вибігла з автомобіля та побігла до першої побаченої хати, попросивши на допомогу. Потім вона побігла до іншого дому вулиці, звідки викликала поліцію. Більше свідку нічого не відомо, так як вона нічого не бачила.» Додано компакт-диск до слідчого експерименту від 01.06.2022 (відтворений в судовому засіданні);
- висновком експерта № 18 від 03.06.2022, в якому зазначено, «1. (1.2.3.) При судово-медичній експертизі громадянки ОСОБА_7 виявлено синець лівого ліктьового згину по внутрішній поверхні. Виявлене тілесне ушкодження утворились від дії тупого предмету, по механізму удару, по строку може відповідати 28.05.2022 року, та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. 2. (4.) Враховуючи характер та розташування тілесного ушкодження виявленого при судово-медичній експертизі ОСОБА_7 , вважаю, що його утворення при падінні з висоти власного зросту, малоймовірно»;
- протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_29 від 10.08.2022 в якому зазначено, що «хід слідчої дії зафіксовано на камеру марки SONY HDR сх-405 9,2 мр. Письмовий текст протоколу не складався так як на цьому не наполягав жоден з учасників слідчої дії». Додано оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного, переглянутого в судовому засіданні;
- лист директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 , в якому зазначено, що « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користувався транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21144», реєстраційний номер НОМЕР_1 за усною домовленістю. Представляти інтереси TOB «Гранд Агро Яготин» відносно кримінального провадження № 12022111100000573 від 29.05.2022 року, як потерпілий буде директор ОСОБА_30 »;
- заяву ОСОБА_31 в якій зазначено, що «що хоч я являюсь власником автомобіля ВАЗ 21144 д.н.з. НОМЕР_1 , але згідно договору оренди № 5 від 03.01.2022 він переданий ТОВ «Гранд Агро Яготин», згідно даного договору п. 9.5.1 орендодавець зобов`язаний передати орендарю технічно справний транспортний засіб. Вказаний транспортний засіб 03.01.2022 мною переданий орендарю про що складено акт приймання-передачі майна. Враховуючи викладене внаслідок незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 21144 д.н.з. НОМЕР_1 будь яка шкода мені не заподіяна, прошу не залучати мене до кримінального провадження № 12022111100000573 як потерпілого»;
- копія наказу директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 № 1 від. 01.03.2011 року про виконання обов`язків ОСОБА_6 директора;
- копію договору оренди № 5 від 03.01.2022 року;
- акт приймання-передачі № 1 за договором оренди № 5 від 03.01.2022 року, згідно якого ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_31 в оренду транспортний засіб ВАЗ 21144 д.н.з. НОМЕР_1 ;
- протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року, відповідно до якого 29.05.2022 року о 06 год. 30 хв. ОСОБА_4 пройшов огляд на стан сп`яніння, та яким було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (результат 2,6 ‰).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Крім допитаних свідків, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідків: ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , однак їх присутність під час судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 та ч. 2 ст. 327 КПК України, стороною обвинувачення забезпечена не була. В свою чергу судом були вжиті заходи щодо сприяння стороні обвинувачення у реалізації права на допит цих свідків, проте судовий виклик результату не дав. Явка вказаних свідків до суду стороною обвинувачення забезпечена так і не була. Крім цього, від допиту свідка ОСОБА_32 сторона обвинувачення відмовилася, пояснивши, що вона не була свідком події. На виклику свідка ОСОБА_33 сторона обвинувачення не наполягала. Сторона захисту також не наполягала на виклику вказаних свідків. У зв`язку з невиконанням стороною обвинувачення вимог КПК щодо забезпечення явки свідків обвинувачення, суд не знайшов підстав відступати у цій справі від правила дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження та дійшов висновку, що вищезазначені обставини, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було.
При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Крім цього, за клопотаннями сторони обвинувачення з метою надання їй часу для вирішення питання щодо можливої зміни обвинувачення суд неодноразово відкладав судовий розгляд.
Сторони судового провадження надали для дослідження всі докази, які вважали за потрібне, і можливість здобуття інших доказів вичерпано.
2. ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному позбавленні волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України за таких обставин.
28.05.2022 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи в АДРЕСА_2 сів на задній ряд до салону автомобіля марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 в якості пасажира за кермом якого перебував ОСОБА_6 та пасажир ОСОБА_7 . Під час руху транспортного засобу в селі Годунівка у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 з метою помсти на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх діянь та з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 застосувавши фізичну силу відносно останнього, яка виразилась у здавлюванні руками дихальних шляхів та викручуванні суглобів лівої руки потерпілого в неприродному напрямі, від чого ОСОБА_6 втратив свідомість. У подальшому реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 помістив ОСОБА_6 до багажного відділення транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без свідомості та закрив багажне відділення вказаного транспортного засобу тим самим здійснив незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 .
Вищевказане формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_4 , суд визнає недоведеним, його слід виправдати за цим обвинуваченням, тому що не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
В силу ч. 1 ст. ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Об`єктом злочину за ч. 1 ст. 146 КК України є особиста воля. Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей (статті 19 і 23 Конституції України), як гарантовану можливість реалізації нею таких конституційних прав і свобод як, зокрема: свобода та особиста недоторканність, право на невтручання в її особисте життя, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання (статті 29, 32, 33 Конституції України).
Згідно зі статтями 271-272 Цивільного кодексу України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя; фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно, в інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З об`єктивної сторони злочин за ч. 1 ст. 146 КК України може бути вчинений у двох формах: 1) незаконне позбавлення волі людини; 2) викрадення людини. Незаконним позбавлення волі є у всіх випадках, коли воно здійснюється не відповідно до Конституції, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Жодна людина не може бути позбавлена волі інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом. Позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в поміщенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього. Відтак, обов`язковою ознакою складу злочину у його першій формі є місце, яким можуть бути як приміщення, так і інші місця, в тому числі й транспортний засіб. Способами незаконною позбавлення волі можуть бути будь-які - обман, зловживання довір`ям, відібрання засобів пересування, ключів чи інших необхідних засобів тощо. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що за законом вона не має права позбавляти волі іншу особу, але бажає це зробити. Мотив та мета, як факультативні ознаки суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, в даному діянні можуть бути різними, крім суспільно корисних, проте суд відмічає, що при незаконному позбавленні волі, на відміну від викрадання людини, є мета саме позбавити волі потерпілого. Ставлення особи до тяжких наслідків незаконного позбавлення волі може бути умисним або необережним.
Незаконне позбавлення волі полягає у протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування. Воно може виявлятися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитись не бажає, або поміщення його в таке місце яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснено шляхом застосування фізичного насильства (зв`язування потерпілого і замиканні у підвалі, поміщення у заздалегідь підготовлене місце, тощо), а також шляхом психічного насильства (під погрозою зброї потерпілого примушують залишитися у приміщенні, транспортному засобі).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 146 КК України, категорично заперечив.
На обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були досліджені під час судового розгляду, а саме витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12022111100000573 від 29.05.2022 року; рапорти СРПП відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 29.05.2022 року; заява ОСОБА_6 від 29.05.2022 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 29.05.2022 р.; протокол слідчого експерименту від 07.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 з доданим компакт диск з відеозаписом до нього; протокол слідчого експерименту від 20.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 з доданим компакт диск з відеозаписом до нього; висновок експерта № 17 від 16.07.2022 року; висновок експерта № 82 від 21.07.2022 року; протокол огляду місця події від 29.05.2022 року (об`єктом огляду є транспортний засіб ВАЗ 21114); протокол обшуку від 29.05.2022 року та компакт-диск до нього; протокол огляду речей від 07.06.2022 року; висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1394/22 від 08.06.2022; висновок експерта № СЕ-19/111-22/24206-Д від 04.07.2022; протокол огляду місця події від 29.05.2022 року (об`єктом огляду є земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ); протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 01.06.2022 року; висновком експерта № 18 від 03.06.2022 року; протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_29 з відеозаписом до нього; лист директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 , копія наказу директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 № 1 від. 01.03.2011 року про виконання обов`язків ОСОБА_6 директора; заяву ОСОБА_31 ; копію договору оренди № 5 від 03.01.2022 року; акт приймання-передачі № 1 за договором оренди № 5 від 03.01.2022 року; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року.
Застосування ОСОБА_4 фізичної сили відносно ОСОБА_6 , здавлювання руками дихальних шляхів та викручуванні суглобів лівої руки потерпілого в неприродному напрямі (підтверджуються показами потерпілого ОСОБА_6 ; протоколами слідчих експериментів від 07.06.2022 та 20.06.2022 за участю потерпілого ОСОБА_6 з відеозаписами; висновком експерта № 17 від 16.07.2022 року; висновком експерта № 82 від 21.07.2022 року; часткового підтверджуються показами свідка ОСОБА_7 та обвинуваченого).
Суд визнає недоведеними обставини втрати ОСОБА_6 свідомості внаслідок застосування вищезазначеної фізичної сили, оскільки крім суперечливих показів потерпілого ОСОБА_6 втрата ним свідомості не підтверджена жодними іншими доказами (показами свідків, письмовими доказами, висновками експертів тощо) та при цьому категорично заперечується обвинуваченим. Відповідно ж до показів потерпілого ОСОБА_6 : обвинувачений викручував йому руку під час перебування в салоні автомобіля до початку бійки, після чого потерпілий зупинив автомобіль, потім вони самостійно обидва самостійно залишили автомобіль та вже на вулиці (біля автомобіля) між ними розпочалася бійка, під час якої потерпілий втрачав свідомість (на вулиці) внаслідок удару обвинуваченого; коли потерпілий прийшов у свідомість він був в тому ж місці але «трохи далі на траві», після чого він самостійно залишив місце події.
Суд визнає недоведеними формулювання та обставини «у подальшому реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 помістив ОСОБА_6 до багажного відділення транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без свідомості та закрив багажне відділення вказаного транспортного засобу тим самим здійснив незаконне позбавлення волі ОСОБА_6 ».
Факти поміщення ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_6 до багажного відділення транспортного засобу та перебування в цьому місці потерпілого не підтверджені показами свідків, письмовими доказами, висновками експертиз та категорично заперечуються обвинуваченим. Потерпілий ОСОБА_6 ці факти не підтвердив (спочатку категорично заперечив, а потім «не пам`ятаю, мабуть ні»). За словами ОСОБА_6 він під час події перебував у середньому стані алкогольного сп`яніння.
Суд також критично сприймає покази потерпілого ОСОБА_6 під час повторного допиту за клопотанням сторони обвинувачення в частині «я вже очнувся на другій зупинці», «може начебто й потрапив у багажне відділення», «я вже очнувся на другій зупинці але не пам`ятаю у машині чи у багажнику», оскільки в цій частині покази потерпілого є суперечливими та непослідовними, не підтверджуються жодними показами свідків, письмовими доказами, заперечуються обвинуваченим. Також, за словами потерпілого він «про це слідство не повідомляв, воно якось із голови вилетіло»; всі обставини події він «пам`ятає смутно»; він перебував у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, про існування кількох зупинок потерпілий під час допиту в суді спочатку нічого не повідомляв, настоюючи на своїй версії подій, відповідно до якої автомобіль після початку конфлікту зупинявся лише один раз і з моменту своєї зупинки до залишення потерпілим місця події свого положення не змінював. Обставини щодо переміщення автомобіля під час розвитку конфлікту між кількома зупинками (як й те, що вони були), крім суперечливих та непослідовних показів потерпілого, не підтверджені показами свідків, письмовими доказами, заперечуються обвинуваченим.
Суд вважає неналежними та недопустими доказами об`єктивної сторони інкримінованого злочину за ч. 1 ст. 146 КК України відомості, зазначені в протоколі проведення слідчого експерименту від 07.06.2022 за участю потерпілого ОСОБА_6 в частині «потерпілий провів учасників слідчого експерименту на наступне місце події, де підозрюваний ОСОБА_4 на попередньому місці події поклав потерпілого до багажного відділення автомобіля, а на наступному місці події, що знаходиться по АДРЕСА_4 , підозрюваний витягнув потерпілого ОСОБА_6 з багажного відділення автомобіля за задню частину одягу», а також в протоколі проведення слідчого експерименту від 20.06.2022 за участю потерпілого ОСОБА_6 в частині «на пропозицію повідомити, що відбувалося на даному місці потерпілий показав що він витяг його з багажника за шкірки; потерпілий показав на статисту захват за одяг зі спини і вказав, що після цього його повалив на землю», з відповідними поясненнями потерпілого на відеозаписах до них.
Суд враховує, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів (постанова ККС ВС від 23.04.2024 у справі № 149/2842/18). Відповідно до відтворених у судових засіданнях відеозаписів слідчих експериментів від 07.06.2022 та 20.06.2022 на них відсутнє відтворення потерпілим ОСОБА_6 відповідних дій щодо його поміщення до багажного відділення, механізм та спосіб такого поміщення, закриття. На відеозаписах потерпілий лише розповідає про частину вчинених дій і цю розповідь не можна вважати відтворенням дій.
При цьому, слідчі експерименти проводилися на підставі та для перевірки показів ОСОБА_6 , наданих ним на досудовому розслідуванні, а в силу ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, під час якого потерпілий ОСОБА_6 надав спочатку непослідовні та суперечливі, а потім повністю взаємовиключні покази щодо його поміщення у багажне відділення транспортного засобу та перебування в ньому.
Тому надаючи таку оцінку результатів слідчих експериментів суд визнає недопустимим не самі протоколи слідчих експериментів та відеозаписи до них, а виключно зазначені судом відомості, які в них містяться.
Інші надані стороною обвинувачення докази, в тому числі протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.05.2022 року, протокол огляду місця події від 29.05.2022 року, протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 01.06.2022 року, протокол слідчого експерименту від 10.08.2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 з відеозаписом до нього, протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року, висновок експерта № 17 від 16.07.2022 року, висновок експерта № 82 від 21.07.2022 року, відомості рапортів СРПП відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 29.05.2022 року, заява ОСОБА_6 від 29.05.2022 року, - прямо чи непрямо не підтверджують існування обставин на доведення об`єктивної сторони злочину за ч. 1 ст. 146 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , тому вони визнаються судом в цій частині неналежними доказами його вини.
Надані стороною обвинувачення докази у своїй сукупності не доводять обставини поміщення ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_6 до багажного відділення транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без свідомості, та закриття багажного відділення вказаного транспортного засобу. Тобто не доведено, що ОСОБА_6 був поміщений в непритомному стані обвинуваченим в місце (багажне відділення), яке він не мав змоги вільно залишити, хоча бажав цього, способом, що передбачав застосування перед цим обвинуваченим фізичної сили з метою саме незаконного позбавлення потерпілого волі.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено в діях ОСОБА_4 об`єктивної сторони злочину за ч. 1 ст. 146 КК України, в тому числі місце та спосіб його вчинення. Отже не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад цього кримінального правопорушення.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, при вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, відповідно до яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, оцінивши кожний доказ сторони обвинувачення та сторони захисту, суд вважає, що стороною обвинувачення не подано достатню кількість належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_4 обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення - незаконного позбавлення волі. Отже, ОСОБА_4 слід виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
3. Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом за таких обставин.
Вночі з 28 на 29 травня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_4 перебуваючи в АДРЕСА_2 вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_2 з невизначеною метою. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, які носять протиправний та незаконний характер, передбачаючи наслідки незаконного заволодіння транспортним засобом та свідомо цього бажаючи, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи права керувати вищевказаним транспортним засобом та дозволу власника на його експлуатацію, відчинив водійські двері автомобіля, які не були замкнені, запустив наявним у замку запалювання ключем двигун, та покинув місце вчинення злочину, тим самим здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом.
Вказані обставини підтверджуються у своїй сукупності допустимими та належними доказами: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12022111100000573 від 29.05.2022 року; рапорти СРПП відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 29.05.2022 року; заява ОСОБА_6 від 29.05.2022 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 29.05.2022 р.; протокол слідчого експерименту від 07.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 з доданим компакт диск з відеозаписом до нього; протокол слідчого експерименту від 20.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 з доданим компакт диск з відеозаписом до нього; висновок експерта № 17 від 16.07.2022 року; висновок експерта № 82 від 21.07.2022 року; протокол огляду місця події від 29.05.2022 року (об`єктом огляду є транспортний засіб ВАЗ 21114); протокол огляду місця події від 29.05.2022 року (об`єктом огляду є земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ); протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_29 з відеозаписом до нього; лист директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 , копія наказу директора ТОВ «Гранд Агро Яготин» ОСОБА_6 № 1 від. 01.03.2011 року про виконання обов`язків ОСОБА_6 директора; заяву ОСОБА_31 ; копію договору оренди № 5 від 03.01.2022 року; акт приймання-передачі № 1 за договором оренди № 5 від 03.01.2022 року; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року.
Згідно з приміткою до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Об`єктивна сторона незаконного заволодіння транспортним засобом полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Основні ознаки діяння при вчиненні цього злочину: 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу. Суб`єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння. Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умисною формою вини, мотив і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
Суд критично оцінює позицію сторони захисту, що ОСОБА_4 заволодів транспортним засобом законно, маючи дозвіл, тобто добровільну згоду ОСОБА_6 на користування транспортним засобом.
Відповідно до показів ОСОБА_4 : потерпілий почав тікати, а обвинувачений звернувся до нього зі словами «іди сюда я тебе вже не буду трогать», «не треба віднєківаться що ти не був винуватий». Після цього ОСОБА_15 почав тікати. Потім обвинувачений сказав «забирай машину я вже тебе трогати не буду», а потерпілий сказав «нє, забереш машину і прижинеш мені завтра машину, я не хочу з тобою», при цьому конкретне місце куди пригнати автомобіль ОСОБА_6 обвинуваченому не сказав.
Під час допиту потерпілого ОСОБА_6 він спочатку надавав суперечливі та непослідовні покази в частині надання/ненадання дозволу ОСОБА_13 користуватися автомобілем, а потім взагалі взаємовиключні (на пряме запитання прокурора чи надавав він дозвіл - відповів «не давав»; на запитання сторони захисту - відповів «дозволяв»). Враховуючи надання ОСОБА_6 таких взаємовиключних показів, суд їх не враховує.
Поряд з цим суд враховує, що ОСОБА_6 залишав автомобіль біля ОСОБА_4 , перебуваючи з ним у стані конфлікту, який не був вирішений, що підтверджується показами свідка ОСОБА_10 , показами потерпілого ОСОБА_15 та показами самого обвинуваченого. При цьому, ОСОБА_6 залишав автомобіль біля ОСОБА_4 не добровільно (вимушено; «втікав»), що підтверджується показами свідка ОСОБА_10 , показами потерпілого ОСОБА_15 та частково показами обвинуваченого.
Наведені обставини, які передували заволодінню транспортним засобом обвинуваченим, на переконання суду, спростовують доводи сторони захисту, що ОСОБА_6 добровільно, на власний розсуд розпорядився правом щодо надання транспортного засобу (який при цьому, йому не належить) обвинуваченому, з яким у нього щойно відбулася бійка, з яким він перебував у конфлікті, від якого він уходив вимушено, і що це відповідало внутрішній волі потерпілого.
При цьому, доводи обвинуваченого щодо того, що він законно заволодів транспортним засобом спростовуються іншими доказами та встановленими обставинами, які свідчать про те, що після заволодіння автомобілем він не мав ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб та не вважав себе законним користувачем; при цьому, суд також враховує поведінку обвинуваченого після заволодіння транспортним засобом:
У свою чергу, доводи обвинуваченого щодо того, що він законно заволодів транспортним засобом спростовуються іншими доказами та встановленими обставинами, які свідчать про те, що після заволодіння автомобілем він не мав ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб та не вважав себе законним користувачем; при цьому, суд також враховує поведінку обвинуваченого після заволодіння транспортним засобом:
- ОСОБА_15 та ОСОБА_11 обидва перебували у стані алкогольного сп`яніння (підтверджуються показами свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року);
- потерпілий та обвинувачений планували ночівлю в різних населених пунктах (підтверджуються показами свідка ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_6 та самого обвинуваченого);
- відповідно до показів самого обвинуваченого: він не знав хто є власником транспортного засобу на момент заволодіння ним, на якому праві ним користувався потерпілий; ОСОБА_15 не називав йому місце, куди необхідно доставити транспортний засіб; обвинувачений неодноразово змінював напрям свого руху після заволодіння автомобілем (спочатку поїхав до будинка ОСОБА_34 , потім в напрямку проживання матері, потім в напрямку будинку тещі);
- техпаспорт потерпілий обвинуваченому не передавав, і хоча він знаходився в автомобілі, ОСОБА_15 не повідомляв про це обвинуваченого до того, як він заволодів автомобілем;
- обвинувачений залишив автомобіль незачиненим, з відкритим водійським склом, посеред іншої вулиці, ніж проживає його теща, у якої він ночував (протокол огляду місця події від 29.05.2022 року, де об`єктом огляду є транспортний засіб ВАЗ 21114, в якому зокрема зазначено «Переднє водійське скло повністю опущене, двері не зачинені»);
- ключі від автомобіля обвинувачений сховав в місці, яке тільки йому відомо, та повідомив про це місце працівників поліції лише на допиті (протокол обшуку від 29.05.2022 року та компакт-диск до нього);
- повідомлення в поліцію стосувалися саме «угона» транспортного засобу та були здійснені одразу після того, як обвинувачений заволодів автомобілем; потерпілий заявив в поліцію саме про «угон» та про нанесення тілесних ушкоджень (відомості щодо прийнятий викликів, що містяться у рапортах СРПП відділення поліції № 2 (м. Яготин) Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , в яких зазначено, що «29.05.2022 о 02:09 надійшло повідомлення зі служби НОМЕР_9 про те, що 29.05.2022 о 02:08 за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив що щойно у знайомого відібрали авто невідомі 3 чоловік, авто сірого кольору 14 модель»; заява ОСОБА_6 від 29.05.2022 року, в якій зазначено, що «Прошу Вас притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 28.05.2022 близько 23 год. 00 хв. заподіяв мені тілесні ушкодження в ході чого заволодів транспортним засобом 2114 р.н. НОМЕР_1 , яким я користуюся»; - протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 29.05.2022 р. 05 год. 15 хв., в якому зокрема вказано, в графі «1. Обставини (дата, час, місце)» зазначено «28.05.2022 близько 23:00 ОСОБА_4 незаконно заволодів ТЗ марки «ВАЗ» модель «2114» НОМЕР_1 сірого кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_6 »).
Суд також враховує, що застосування до потерпілого фізичного насильства безпосередньо перед заволодінням обвинуваченим транспортним засобом (хоча й не пов`язаним з таким заволодінням) суд розцінює як таке, що виключає добровільну згоду потерпілого на користування транспортним засобом обвинуваченим.
Водночас, при незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з насильством, що є небезпечним, для життя чи здоров`я потерпілого (ч. 3 ст. 289 КК України), шкода заподіюється додатковому безпосередньому об`єкту - суспільним відносинам, що забезпечують збереження здоров`я та тілесну недоторканність особи. Таке насильство має бути продиктоване метою заволодіння або утримання транспортного засобу і спрямоване саме на це.
Однак стороною обвинувачення не надано належних доказів, які б свідчили про те, що застосування до потерпілого насильства перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із заволодінням транспортним засобом і що воно було спрямоване обвинуваченим саме на це.
Відповідно до показів потерпілого та обвинуваченого, показів свідка ОСОБА_7 , в ніч події ОСОБА_11 та ОСОБА_15 зустрілися випадково; конфлікт між ними розпочався в салоні автомобілі раптово з моменту, коли обвинувачений нагадав потерпілому про минулу подію (побиття), в якій він вбачав вину потерпілого, а той це заперечував; в процесі розвитку конфлікту, який виник раптово, потерпілий та обвинувачений самостійно покинули транспортний засіб, де на вулиці між ними продовжився конфлікт, пов`язаний саме з минулою подією, й який ніяким чином не стосувався заволодіння транспортним засобом; ключі від автомобіля залишалися в замку запалювання й обвинувачений мав реальну можливість заволодіти транспортним засобом значно раніше, однак він цього не зробив; обвинувачений заволодів автомобілем із розривом в часі, коли бійка припинилася, а потерпілий покинув місце події, залишивши автомобіль.
В ході судового розгляду кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_6 чітко показав, що бійка, яка виникла між ним та обвинуваченим, жодним чином не стосувалася заволодіння обвинуваченим транспортним засобом (не була спрямована на це), а також те, що обвинувачений не вчиняв насильницькі дії по відношенню до нього саме з метою заволодіння автомобілем. Вказані обставини стверджуються й обвинуваченим, а стороною обвинувачення це не спростовано.
Суд визнає недоведеним, що фізичне насильство застосовувалося обвинуваченим до потерпілого саме з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, що воно носило інструментальний характер та виступало способом заволодіння автомобілем.
При цьому, суд враховує поведінку обвинуваченого після закінчення злочину: обвинувачений вже заволодів транспортним засобом, який потерпілий залишив на місці події із ключами в замку запалювання, та без розриву в часі одразу поїхав наздоганяти потерпілого до будинку ОСОБА_34 , де перебував деякий час, розшукуючи ОСОБА_15 (підтверджується показами свідка ОСОБА_10 , показами потерпілого ОСОБА_15, стверджується обвинуваченим та не спростовано стороною обвинувачення).
Враховуючи викладене та встановлені обставини, суд вважає, що умисел на заволодіння транспортним засобом виник у обвинуваченого вже після завершення бійки між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , коли потерпілий залишив транспортний засіб, біля якого залишався обвинувачений.
Тому суд вважає недоведеною наявності в діях обвинуваченого особливо кваліфікуючої ознаки злочину за ч. 3 ст. 289 КК України «у поєднанні з насильством, небезпечним для здоров`я потерпілого».
Також суд вважає недоведеними обставини в частині висунутого обвинувачення за ч. 3 ст. 289 КК України «після вчинення незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 », оскільки обвинувачений за ч. 1 ст. 146 КК України підлягає виправданню, а також «усвідомлюючи що потерпілий внаслідок раніше застосованого ним насильства небезпечного для здоров`я не має змоги чинити опір» та «діючи відкрито для потерпілого ОСОБА_6 », оскільки ці обставини не доведені в ході судового розгляду та спростовані потерпілим.
Враховуючи викладене, вислухавши аргументи, які наводять сторони, дослідивши надані ними докази, встановивши фактичні обставини, керуючись ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення за ч. 3 ст. 289 КК України в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, що покращує становище обвинуваченого, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
4. Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, за таких обставин.
Вночі 29 травня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_4 незаконно заволодівши автомобілем марки «ВАЗ» модель «21144» реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхав ним на АДРЕСА_4 . Перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля ОСОБА_4 побачив два мобільні телефони належні ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Відразу після цього, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв до рук мобільний телефон (смартфон) чорного кольору марки «Lenovo» модель А6010 вартістю 1200 гривень та мобільний телефон (смартфон) салатового кольору марки «Realme» модель RMX2185 вартістю 3007,20 гривень. Після чого, ОСОБА_8 вийшов з салону автомобіля тим самим з місця вчинення злочину зник, отримав можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 4207,20 гривень.
Вказані обставини підтверджуються у своїй сукупності відомостями витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12022111100000573 від 29.05.2022 року; протоколом обшуку від 29.05.2022 року та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом із компакт-диску до протоколу; протоколом огляду речей від 07.06.2022 року; висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1394/22 від 08.06.2022; висновком експерта № СЕ-19/111-22/24206-Д від 04.07.2022; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 24 від 29.05.2022 року.
Також, вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , потерпілого ОСОБА_6 та частково показами самого обвинуваченого ОСОБА_4 .
За нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні уявного права.
Суд враховує, що визначальною ознакою крадіжки є суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення. Зміст суб`єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об`єктивну сторону цього кримінального правопорушення, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини скоєння кримінального правопорушення.
Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
Для визначення спрямованості умислу особи у момент заволодіння майном судовою практикою вироблені критерії, що дають можливість провести розмежування зазначених вище діянь, які знайшли своє відображення у відповідних рішеннях вищих судових інстанцій (постанова Верховного Суду України від 06.03.2014 року у справі 5-2кс14, постанова ККС Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі № 761/31918/14-к).
Про умисел на викрадення майна може свідчити поведінка винної особи під час та після злочину.
Стороною захисту оспорюється у вказаному кримінальному провадженні наявність у діях обвинуваченого умислу на вчинення крадіжки чужого майна, оскільки він суду повідомив, що після законного заволодіння автомобілем, ОСОБА_4 зупинив його на узбіччі неподалік будинку тещі, потім побачив на панелі приборів два мобільні телефони та забрав їх із собою («щоб ніхто другий не вкрав»), зачинив автомобіль, зайшов на подвір`я тещі, де поклав телефони та ключі на дах сараю, коли йшов до вбиральні.
Наведені доводи спростовуються тим, що: судом вже встановлено, що ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом, в якому перебували мобільні телефони; обвинувачений залишив автомобіль незачиненим, з відкритим водійським склом, посеред іншої вулиці, ніж де проживає його теща, у якої він ночував (протокол огляду місця події від 29.05.2022 року, де об`єктом огляду є транспортний засіб ВАЗ 21114, в якому зокрема зазначено «Переднє водійське скло повністю опущене, двері не зачинені»); мобільні телефони разом з ключами від автомобіля обвинувачений сховав в місці, яке тільки йому відомо і яке не пристосовано для зберігання цінних речей (дах сараю), а також повідомив про це місце працівників поліції лише на своєму допиті (протокол обшуку від 29.05.2022 року та відеозапис на компакт-диску до нього).
З урахуванням вищевказаних доказів, проаналізувавши їх в сукупності, суд не приймає до уваги версію сторони захисту щодо відсутності умислу на здійснення таємного викрадення майна, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами у своїй сукупності, які повністю узгоджуються між собою, доповнюють одне одного, а також поведінкою обвинуваченого як до заволодіння мобільними телефонами (незаконно заволодів транспортним засобом, в якому вони знаходилися), так і після. Обвинувачений усвідомлював, що забрав та перемістив залишені мобільні телефони (тобто чужі речі, які обвинуваченому не належать), до лише йому відомого місця (дах сараю, який не пристосований для зберігання цінних речей), нікого не повідомив про ці речі, а лише під час свого допиту, які в подальшому під час обшуку були вилучені.
Також суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що один із мобільних телефонів не належить ОСОБА_6 , а належить ОСОБА_7 , оскільки від ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні від неї заяви про її залучення в якості потерпілої не надходило. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 07.06.2022 року та розписки ОСОБА_6 від 14.07.2022, ОСОБА_6 отримав від працівників поліції належні (як чітко зазначено) саме йому речі - два мобільні телефони. Крім цього, вказані доводи сторони захисту не спростовують наявності в діях ОСОБА_4 складу злочину за ст. 185 КК України.
Оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
5. При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Частиною 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що він раніше не судимий, офіційно непрацевлаштований, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне і достатнє призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинені кримінальні правопорушення в межах санкцій відповідних статей: за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.08.2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування ст. 75 КК України, суд враховує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Суд враховує конкретні обставини справи, місце, спосіб та обстановку вчинених кримінальних правопорушень, а також те, що в ніч події ОСОБА_11 та ОСОБА_15 зустрілися випадково; конфлікт між ними розпочався раптово, носив емоційний характер; умисел на вчинення кримінальних правопорушень виник у обвинуваченого також раптово, заздалегідь не сплановано, імпульсивно, під впливом зовнішніх обставин та в силу емоційних переживань; за обставин з`ясування виключно своїх особистих відносин, що існували між ним та потерпілим; при цьому обвинувачений та потерпілий є давніми знайомими, мають добру історію стосунків, разом навчалися, спілкувалися. З огляду на це, суд також враховує позицію потерпілого, який звернувся до поліції, оскільки злився на обвинуваченого, наразі жодних претензій до нього не має та не просить призначити суворе покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі обвинуваченого. Зазначені обставини, а також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, у своїй сукупності, на переконання суду, не свідчить про значну суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень та самого обвинуваченого, що вказує на можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Тому, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття "покарання" у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Накладені ухвалами Бориспільського міськрайонного суду від 07.06.2022 року та 08.06.2022 року арешти необхідно скасувати. Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати. Відповідно до ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі період його затримання з 29.05.2022 року по 31.05.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. На підставі ст. ст. 122, 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 3032,42 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 122-125, 174, 337, 368-371, 373-374, 376, 392-393, 395, 615 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України та виправдати.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Згідно із ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі період його затримання з 29.05.2022 року по 31.05.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Скасувати накладені ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2022 року та 08.06.2022 року арешт на мобільний телефон (смартфон) чорного кольору, марки «LENOVO», мобільний телефон (смартфон) салатового кольору, марки «REDMI» IMEI 1: НОМЕР_10 ; IME 2: НОМЕР_11 зі сім картою (097) НОМЕР_5 та банківською картою «Приват Банк» під чохлом НОМЕР_6 , автомобільні ключі в кількості 3 (трьох) штук на кільці; спортивну кофту синього кольору на блискавці з капюшоном, з написом «ADIDAS» та джинсові штани темного кольору з лейбою «Лонглі Джинс»; арешт шляхом заборони відчуження на автомобіль марки «ВАЗ» модель «21144», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 27.07.2017 ОСОБА_35 , жителю АДРЕСА_9 .
Речові докази:
- правий капець чорного кольору, з чотирма поперечними сірими смугами, який поміщено до спец-пакету INZ3012822; лівий капець чорного кольору, з чотирма поперечними сірими смугами, який поміщено до спец-пакету INZ012821; змиви з водійського керма; змив з ручки важеля перемикання коробки передач; змив з внутрішньої ручки для відкриття водійських дверей; змив з зовнішньої ручки для відкриття водійських дверей; змив речовини бурого кольору з заднього бампера; змив з кнопки перемикання світла фар; три сліди папілярних ліній пальців руки вилучених з пластикової пляшки з написом «Караван дюшес»; змив з водійських дверей зовнішньої сторони; кофта чоловіча синього кольору з надписом «ХАСКИ» з плямами бурого кольору; кофта сірого кольору з надписами на бирці «А-ТЕ» «SPORTS WEAR BRAND» з плямами бурого кольору; футболка салатового кольору з надписом на бирці «SERIES» з плямами бурого кольору, після набрання вироком законної сили знищити;
- транспортний засіб марки «ВА3», модель «21144» д.н.з. « НОМЕР_1 », страховий поліс №AT1290741, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які поміщено до спец-пакету № SUD1031968, автомобільні ключі в кількості трьох штук на кільці, вважати повернутими ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон (смартфон) чорного кольору марки «Lenovo», мобільний телефон (смартфон) салатового кольору з чохлом жовтого кольору марки «Redmi» IMEI № l: НОМЕР_10 , IMEI № 2: НОМЕР_4 ; банківську карту ПриватБанк НОМЕР_6 , вважати повернутими ОСОБА_6 ;
- спортивну кофту синього кольору на блискавці з капюшоном, з написом «ADIDAS» та джинсові штани темного кольору з лейбою «Лонглі Джинс», повернути ОСОБА_4 ;
- оптичний диск формату CD-R на який нанесено напис «СЕ від 01.06.2022 з потерпілим ОСОБА_6 »; оптичний диск формату DVD-R на який нанесено напис «Слідчий експеримент з потерпілим від 20.07.22 12022111100000573»; компакт-диск для лазерних систем зчитування марки «ALERUS» CD-R об?ємом 700Mb/80min № 090220106054431; оптичний диск формату CD-R на який нанесено напис «СЕ від 01.06.2022 зі свідком ОСОБА_36 »; оптичний диск формату DVD-R на який нанесено напис «Слідчий експеримент від 10.08.22», залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 3032 (три тисячі тридцять дві) грн 42 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Яготинський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119432107 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Незаконне заволодіння транпортним засобом |
Кримінальне
Яготинський районний суд Київської області
Нарольський М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні