Рішення

від 27.05.2024 по справі 462/4291/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4291/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Іванюк І.Д.

з участю секретаря с/з Чижа А.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою та уточненнями до неї /а.с. 213-217/, в якій просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_7 з 1997 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити черговість одержання права на спадкування за законом, визнати за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 як спадкоємця першої черги та визнати за нею право власності на спадкове майно: жиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 18,7 кв.м, а також стягнути з відповідачів судові витрати. Свою заяву мотивує тим, що в 1997році познайомиласьз ОСОБА_7 ,після чогоу нихсклались романтичністосунки таз жовтняцього рокувони почалипроживати разомза адресою: АДРЕСА_2 ,яка буласпочатку укористуванні ОСОБА_7 ,а вподальшому у2014році буланим приватизована.Вони разомза спільнікошти облаштуваливказану кімнату,придбавши диван,стіл,штори,тюль,килим напідлогу,телевізор,люстру,постільну.Як дружина ОСОБА_7 вона господарювалав ційкімнаті -готувала їжу,прибирала,прала.Оскільки їїмати хворілана ревматоїднийартрит тасерцеву недостатність,то часвід часувона змушенабула допомагатиїй погосподарству замісцем проживанняматері ус.Холодновідка таінколи залишаласяночувати вмами.У 1999році ОСОБА_8 познайомивїї зісвоєю родиною,представивши своєюцивільною дружиною,і дочасу смертіусі йогородичі сприймалиїї якйого дружину,називали братовою,невісткою.З грудня2002року почервень 2003року ОСОБА_7 працював уНімеччині,та переказувавїй половинузаробітної плати.Після повернення ОСОБА_7 вони зріднею частосвяткували видатніподії,дні народження,зокрема в2004та 2009роках воназаймалась приготуваннямїжі натаких.У 2006році вонирозпочали капітальнийремонт будинкуїї матерів селіХолодновідка,організацією якогозаймався ОСОБА_9 ,який виносивмеблі збудинку,зривав старупідлогу,робив бетоннустяжку напідлогу водній кімнатіта наверанді,збивав штукатуркуі плиткув ваннійкімнаті,а потімнаново самштукатурив.Вони разомвкладали коштив ремонт,обговорювали таобирали товаридля дому,займалися придбаннямта доставкоюнеобхідних будівельнихматеріалів,спільно клеїлишпалери настіни.Ремонт бувзатяжним,оскільки коштів,що вонизаробляли булонедостатньо,щоб зробитивсе заодин раз.Крім того,вони робилиремонт вкімнаті угуртожитку,переобладнавши зплощі кімнатималеньку кухню,а дляпоклейки шпалерчоловік залучивмайстра.В 2020-2021роках вониспільно займалисьремонтом літньоїкухні вдомав будинкув с.Холодновідка,зокрема поштукатурилиїї тавклали уце спільнікошти.Протягом усьогоспільного проживаннявони неодноразовоходили навесілля родичів,уродини,іменини,хрестини тапоминки брата ОСОБА_7 та племінника,на зустрічоднокласників,де ОСОБА_7 завжди представлявїї яксвою дружину. Ще у 2011 року стан здоров`я ОСОБА_7 погіршився, через що він неодноразово був змушений проходити курс лікування, зокрема перебував на лікуванні в обласному кардіологічному центрі у АДРЕСА_3 . Також в медінституті м. Львова йому була проведена операція нижньої кінцівки і вона здійснювала всі витрати та організаційні заходи, інколи ОСОБА_7 провідували брат з дружиною. 20 листопада 2020 року ОСОБА_7 захворів на коронавірусну інфекцію COVID-19,внаслідок чого був госпіталізований лікарями швидкої допомоги та проходив курс лікування до 06.01.2021 року. Вона здійснювала догляд за ОСОБА_10 , а відповідач сестра ОСОБА_11 і племінниця ОСОБА_12 відвідали у лікарні його лише двічі, боячись заразитися. В липні 2021 року ОСОБА_7 був госпіталізований в лікарню з діагнозом інфаркт - пневмонія, де вона знову здійснювала всі організаційні заходи, а сестра ОСОБА_11 та брат ОСОБА_13 відвідали його лише 1 раз. Оскільки пенсії ОСОБА_7 та її заробітної плати не вистачало для їх потреб, то вони вирішили здавати в оренду кімнату ОСОБА_7 в гуртожитку. В лютому 2022 року ОСОБА_7 знову захворів на коронавірусну інфекцію COVID-19, що призвело до значного погіршення стану його здоров`я, а у подальшому до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він помер вдома у селі Холодновідка, де вони проживали разом, вона займалася його похованням і несла усі супутні витрати. Після смерті ОСОБА_7 14.03.2022 року залишилось спадкове майно, а саме жиле приміщення АДРЕСА_1 . З матеріалів спадкової справи № 149/2022, заведеної 09.08.2022 року після смерті ОСОБА_7 вбачається, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 рідні сестри спадкодавця 09.08.2024 року подали заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 , а рідні брат та сестра ОСОБА_14 та ОСОБА_3 відмовились від спадщини на їх користь. Водночас, оскільки за життя ОСОБА_7 заповіту не уклав, спільно дітей вони не мали, ОСОБА_7 не перебував у зареєстрованому шлюбі, дітей від іншого шлюбу у нього не було, батьки померли, то вважає, що вона є єдиним спадкоємцем, кого можна віднести до спадкоємців першої черги спадкування, оскільки вони вели спосіб життя притаманний особам, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, а також прийняла спадщину в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому на підставі ч. 2 ст. 1259, ст.1261 ЦК України просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів адвокат Оприско М.В. зазначив, що показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Вважає, що позивачем не подано жодних допустимих та належних доказів, якими б підтверджувалися факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин. Ті поодинокі копії медичних документів за попередні роки життя ОСОБА_7 , які додані до позовної заяви не містять жодної інформації про дотичність позивачки до його лікування, а тому не належними доказами. Крім того, ОСОБА_7 переїхав до позивачки в с. Холодновідка лише після того як він з 21.09.2021 року здав належну йому кімнату в гуртожитку у найм, а тому строк спільного проживання позивачки із ОСОБА_7 становить менше, ніж 6 місяців. Зазначає, що вимога позивачки про отримання права на спадкування як спадкоємця 1 черги за законом після смерті ОСОБА_7 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а ст. 1259 ЦК України передбачена можливість фізичній особі одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, в той час, як спадкоємцями ОСОБА_7 , які прийняли спадщину, є сестри померлого, які належать до другої черги спадкоємців за законом. Крім цього, для зміни черговості спадкування необхідно, щоб померлий перебував у безпорадному стані, а позивачка жодних доказів перебування ОСОБА_7 у такому стані не подала, як і не надала доказів того, що протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві. У зв`язку з наведеним, просить у позові відмовити.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позов з аналогічних підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві.

Представник Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради вирішення позову віднесла на розсуд суду, представники Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, завідувач Другої ЛДНК Л/о подала заяву про розгляд справи за їх відсутності /а.с. 198 т.1/.

Дослідивши докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Холодновідка Львівського району, Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис 1531, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання /а.с. 9-10 т.1/.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 та висновком щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання від 14.03.2022 року, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність, коронаросклероз, атеросклеротична хвороба серця /а.с.12-14/.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.04.2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинської О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , як спадкоємцем 1 черги за законом. /а.с. 24 т.1/.

Листом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинської О.М. від 28.04.2022 року №3/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, що нею не подано документів для підтвердження перебування з померлим ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах з 1997 року до часу його смерті та роз`яснено право на звернення до суду для встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 /а.с. 25 т.1/.

Водночас із спадкової справи №149/2022 заведеної 09.08.2022 року після смерті ОСОБА_7 14.03.2022 року, вбачається, що останній заповіту за життя не уклав, ому має місце спадкування за законом. Заяви про прийняття спадщини за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 подали його рідні сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а рідний брат ОСОБА_14 та рідна сестра ОСОБА_3 31.08.2022 року подали заяви про відмову від спадщини на користь спадкоємців ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . 15.10.2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом. /а.с. 99-125 т.1/.

З розпорядження № 69 від 18.02.2014 року про укладення договору найму жилих приміщень з оформленням особових рахунків на них мешканцям гуртожитку на АДРЕСА_4 , інформаційної довідки №303995262 від 01.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_7 спочатку був користувачем, а з 08.04.2014 року відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру був власником кімнати у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.19 -23, 122 т.1/.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, оціночна вартість кімнати у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , становить 540171,42 грн /а.с.17-18 т.1/.

З довідки ЛКП «Сигнівка» від 24.04.2023 року /а.с. 230 т.1/ вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований з 09.06.2011 року власник ОСОБА_7 , який помер та знятий з реєстрації 26.04.2022 року.

Із заяви ОСОБА_7 , адресованої голові Залізничної районної адміністрації ОСОБА_15 , вбачається, що він просив укласти із ним договір найму квартирі АДРЕСА_5 , вказавши, що у такій зареєстровано та проживає 1 особа ОСОБА_7 /а.с. 231 т.1/.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит представнику відповідача від 24.04.2023 року №2/262 ЛКП «Сигнівка» здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_3 та нарахування за комунальні послуги у квартиру АДРЕСА_6 проводилось з розрахунку на 1 особу /а.с. 229 т. 1/.

Згідно із довідкою № 92390 про зняття з реєстрації місця проживання від 26.04.2022 року, ОСОБА_7 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 26.04.2022 року на підставі свідоцтва про смерть /а.с. 11 т. 2/.

Як вбачається з акту №28 обстеження житлово-побутових умов від 29.04.2022 року, комісія Зимноводівської сільської ради встановила, що ОСОБА_1 з ОСОБА_7 до часу смерті проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та побут, мали взаємні права та обов`язки /а.с. 15 т.1/.

З товарних чеків та свідоцтва про сплату єдиного податку вбачається, що ОСОБА_1 здійснила оплату послугу з поховання ОСОБА_7 на суму 2140 грн, придбала домовину, хрест, табличку за кошти у сумі 8550 грн /а.с. 27-29 т.1/.

Згідно з епікриз-випискою з історії хвороби №22219 від 12.10.2011 року ОСОБА_7 у період з 04.10.2011 року по 12.10.2011 року перебував на лікуванні у Львівській обласній лікарні з діагнозом варикозна хвороба п/ш вен правої нижньої кінцівки та після отримання згоди 05.10.2011 року виконано венекзерез великої п/ш вени правої н/кінцівки під загальним знечуленням, виписано 12.10.2011 року /а.с. 31 т.1/.

Відповідно до витягу з історії хвороби стаціонарного хворого №4322 від 19.11.2011 року ОСОБА_7 перебував на лікуванні у Інфарктному відділенні Львівського обласного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру з діагнозом варикозна хвороба нижніх кінцівок, тромбофлебіт, тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії, підгостре легеневе серце, дифузний кардіосклероз відносно недостатність тристулкового клапана, гіпертонічна хвороба. Виписаний за покращенням стану /а.с. 30 т.1/.

Згідно з результатами обстеження комп`ютерною томографією відділення променевої діагностики КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 21.11.2020 року, обстеження №18188, пацієнта ОСОБА_7 виявлено ознаки легеневого фіброзу з бронхоектазами /а.с. 33 т. 1/.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №32192 КНП «КЛШМД м. Львова» від 05.01.2021 року вбачається, що за проведеним комп?ютерним томографічним обстеженням ОСОБА_7 встановили діагноз позагоспітальна двобічна пневмонія, атеросклеротична хвороба серця, постійна форма фібриляції передсердь, гіпертонічна хвороба /а.с. 34 т. 1/.

Відповідно до обстеження № 6899 від 16.07.2021 року, проведеного у КНП «КЛШМД м. Львова», у ОСОБА_7 за результатами томографічного обстеження встановлено інфаркт-пневмонію сегменту S3 лівої легені, ознаки тромбоемболії основних гілок правої та лівої ЛА з поширенням на верхньочасткові гілки. Інфаркт-пневмонія сегменту S3 лівої легені, ознака легеневої гіпертензії /а.с. 32 т.1 /.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №20216 від 19.07.2021 року ОСОБА_7 у період з 07.07.2021 року до 21.07.2021 року перебував на лікуванні у КНП «КЛШМД м. Львова» з приводу атеросклеротичної хвороби серця неуточнених судин, тромбоемболії основних гілок правої та лівої ЛА з поширенням на верхньочасткові гілки, інфаркт-пневмонію лівої легені, персистентну фібриляція передсердь, гіпертензивну (гіпертонічну) хворобу з переважним ураженням серця з (застійною) серцевою недостатністю, застійна серцева недостатність /а.с. 35 т. 1/.

З фотознімків, які долучено позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_7 відвідувала родину останнього /36-39 т.1/.

З показань свідка ОСОБА_16 , яка проживає у кімнаті АДРЕСА_7 , поруч із квартирою АДРЕСА_6 , належною ОСОБА_7 , у судовому засіданні ствердила, що ОСОБА_7 з 1997 року проживав у гуртожитку разом із ОСОБА_1 , у них були стосунки як чоловіка та дружини, вони все робили спільно, мали спільний побут, ходили за продуктами, готували їсти, робили спільними зусиллями ремонт в кімнаті в гуртожитку та в будинку ОСОБА_1 в с. Холодновідка, а її чоловік ОСОБА_17 допомагав їм у цьому. До 2004-2005 року вони обоє проживали в гуртожитку, поки мама ОСОБА_1 не захворіла, а потім ОСОБА_7 ночував у ОСОБА_1 в с. Холодновідці, а зранку приїжджав в гуртожиток з готовою їжею, і ввечері знов їхав до позивачки додому. На всіх святах ОСОБА_7 . представляв ОСОБА_1 як свою дружину та всі навколо сприймали їх як сім`ю. Похороном та поминками займалась ОСОБА_1 . Наведене також вбачається із показань свідка ОСОБА_17 .

З показань свідка ОСОБА_18 , вбачається, що вона знає ОСОБА_7 з 1980-х років, адже разом працювали, а її чоловік товаришував з ним. У 2000 році познайомилась з ОСОБА_1 , яку ОСОБА_7 представив як свою дружину. У 2002 та 2004 роках на весіллях двох її дочок вони були запрошені як чоловік з дружиною, дарували спільний подарунок. Крім того, її чоловік та ОСОБА_7 з бригадою їздили в Німеччину на заробітки і частину заробітної плати в Україні ОСОБА_7 довіряв отримувати своїй дружині ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_19 зазначила, що вона є сусідкою позивачки в селі ОСОБА_20 , а з ОСОБА_7 працювала на роботі. Вони проживали разом в селі Холодновідка, адже постійно бачила як ОСОБА_7 . після роботи на велосипеді їхав до ОСОБА_1 , разом робили ремонт, міняли дах, штукатурку, підлогу, двері. ОСОБА_21 трохи жив у Львові, трохи в Холодновідці, а ОСОБА_22 часто їздила до ОСОБА_21 до ОСОБА_23 ночувати. У 2009 році були на весіллі її дочки як чоловік та дружина. До часу смерті ОСОБА_7 бачила, як той допомагає ОСОБА_1 по хазяйству. Похорон оплачувала ОСОБА_1 та всім займалась теж вона.

З показань свідка ОСОБА_24 , яка була однокласницею ОСОБА_7 , вбачається, що вона дізналась про його жінку ОСОБА_25 в 2000 році, так як ОСОБА_7 згадував при зустрічі, що йде до неї в лікарню. Пізніше у 2009 році була зустріч однокласників, на якій ОСОБА_7 казав, що має жінку ОСОБА_25 . У 2010 році прийшов на зустріч однокласників із ОСОБА_1 та представив всім її як свою дружину. В 2011 році вони всі разом мали збиратись на похорон однокласника, але ОСОБА_21 не з`явився, а ОСОБА_1 зателефонувала їй і повідомила, що ОСОБА_21 в лікарні в реанімації. Після цього вони почали ближче спілкуватись, часто зідзвонювались, ОСОБА_21 розповідав, що вони роблять спільно ремонт в с. Холодновідка та в кімнаті в гуртожитку. Жив ОСОБА_7 у с. Холодновідці у ОСОБА_1 , а деколи заходив в гуртожиток, щоб не забрали кімнату. Коли знаходився у лікарні, то по телефону говорив, що як був в лікарні, що ОСОБА_1 за ним доглядає, все йому приносить. Смерть ОСОБА_7 була раптовою. Парастас відбувався у будинку ОСОБА_1 і похорон також організовувала вона.

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що жив через дорогу в селі Холодновідка, поруч з будинком ОСОБА_1 З ОСОБА_7 познайомився коли він переїхав до ОСОБА_1 та став його сусідом. Вони товаришували, допомагали один одному в побуті, робили разом ремонт, копали город. Знав, що ОСОБА_7 проживав із ОСОБА_1 однією сім?єю без реєстрації шлюбу, зранку виходив і йшов на роботу, між собою вони мали гарні відносини.

З показань свідка ОСОБА_27 вбачається, що вона з ОСОБА_1 знаються з самого дитинства, так як проживають один біля одного. Познайомилась з ОСОБА_7 влітку 1997 року, з того часу він з ОСОБА_1 разом. Вони проживали разом, робили спільно ремонт, вирощували різні сорти рослин, які вона їм привозила, обробляли разом город. ОСОБА_21 був як член родини, спільно ходили на дні народження, різні свята. Жив ОСОБА_21 в селі Холодновідка, але інколи вони ночували разом в гуртожитку. Представляв завжди ОСОБА_1 як «моя ОСОБА_28 ». До останніх днів ОСОБА_7 намагався допомагати ОСОБА_29 , його смерть була раптовою, похороном, парастасом і поминками займалась ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_30 пояснила, що проживає на одній вулиці з ОСОБА_1 з протилежної сторони в селі Холодновідка. Може підтвердити той факт, що ОСОБА_7 дійсно проживав у ОСОБА_1 десь з 2006 року, оскільки вони приблизно одночасно виходили на роботу і вона постійно бачила як він виходив зранку з будинку ОСОБА_1 на роботу. Часто заходила до будинку ОСОБА_1 , так як вона хороша кравчиня, та бачила там ОСОБА_7 , який вів себе в будинку як господар, пригощав кавою та чаєм. ОСОБА_31 спочатку їздив в село на велосипеді, а в останні роки на скутері. ОСОБА_30 допомагала ОСОБА_1 з похороном, то вона при ній всі витрати сама оплачувала. Парастасом та поминками також займалась лише ОСОБА_1 .

З показань свідка ОСОБА_32 вбачається, що вона проживає у с. Холодновідка поруч із будинком ОСОБА_1 та її вікна виходять на город вказаного будинковолодіння. Неодноразово бачила ОСОБА_7 , який прибирав двір, порався на городі. Напередодні смерті бачила ОСОБА_7 , як той замітав сходи. Помер зранку.

Свідок ОСОБА_33 , яка є сусідкою ОСОБА_1 в селі Холодновідка, зазначила, що з 2000 року знає ОСОБА_7 . У 2008 році переїхала жити в с. Холодновідка та відтоді бачила як ОСОБА_7 , який жив у ОСОБА_1 . У 2008 вони разом були на її весіллі. Вони робили спільно ремонт, спільно всюди ходили. Вони з чоловіком просили ОСОБА_7 та ОСОБА_1 позичити їм кошти та після того як вони порадились між собою позичили їм певну суму коштів. Після 2020 року у ОСОБА_7 погіршилось здоров`я, перестав їздити на скутері, часто лежав в лікарні, але продовжував ходити. Востаннє бачила ОСОБА_7 за 1-2 тижні до смерті на вулиці та той із нею привітався.

З показань свідка ОСОБА_34 вбачається, що вона з ОСОБА_7 познайомилась 12-13 років тому, коли збирали виноград в отця Йосифа в селі Лапаївка. ОСОБА_7 розповідав, що живе разом з ОСОБА_1 в селі Холодновідка. Вони робили спільними зусиллями ремонт в будинку. Зранку часто бачила, як ОСОБА_7 їхав на роботу на велосипеді, а згодом на скутері. Бачила також його за 2-3 тижні до смерті у церкві в с. Хододновідка. ОСОБА_7 часто лежав в лікарні, то за ним доглядала ОСОБА_1 . Похоронений ОСОБА_7 біля родичів ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 , в якості свідка, зазначила, що є рідною сестрою ОСОБА_7 . Знала, що з 1997 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 почали зустрічатись, а у 2004 році побачила ОСОБА_1 . Водночас, однією сімєю вони не були, брат жив в себе в гуртожитку, а ОСОБА_1 жила в себе в с. Холодновідка. В 2020 році померла мама ОСОБА_1 і тоді брат почав жити трохи в гуртожитку, а трохи в с. Холодновдка в ОСОБА_22 . В 2021 році він здав кімнату в гуртожитку в найм та повністю переїхав жити в село Холодновідка до ОСОБА_1 . Вони просто зустрічались, одружуватись не збирали, весілля не планували. ОСОБА_7 робив самостійно ремонт в кімнаті в гуртожитку у 2013-2014 роках і вкладав лише власні кошти, ремонт тривав десь півтора місяці, а ОСОБА_3 приходила та приносила два рази їсти. В 2020 році ОСОБА_35 близько трьох тижнів лікувався в лікарні від коронавірусної інфекції, вона його з родиною провідували, давала йому гроші, їсти привозила два рази і завезла його після лікарні додому до ОСОБА_1 . У 2021-2022 році брат не хворів, не був лежачий, ходив, догляду не потребував. На похороні ОСОБА_3 була та допомагала коштами. Похорон організовувала ОСОБА_1 Компенсацію за поховання, дві пенсії ОСОБА_7 та кошти, які він мав при собі отримала ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_36 , зазначив, що проживав у гуртожитку АДРЕСА_3 , у кімнаті № 60 до 2018 року. ОСОБА_7 знав з 1986 року. ОСОБА_7 розповідав йому, що перебуває у романтичних стосунках, але з ОСОБА_1 не знайомив. В гуртожитку ОСОБА_1 не бачив і вперше побачив у суді. ОСОБА_7 сам собі постійно готував їсти, робив ремонт в кімнаті в гуртожитку, а допомагав йому робити його сусід з другого поверху гуртожитку.

З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що він знайомий з ОСОБА_1 з 2011 року, хоча бачив її на святкуванні дня народження брата у 2004 році. У його брата ОСОБА_7 із ОСОБА_1 були романтичні відносини, однак як чоловік та жінка вони не проживали, своєю дружиною брат її не вважав. ОСОБА_7 жив в гуртожитку сам, а після смерті мами ОСОБА_1 жив в будинку в селі Холодновідка у ОСОБА_1 . До того як переселитися до ОСОБА_1 вони мали роздільний бюджет. Відносини між ОСОБА_1 та братом були погані, ОСОБА_1 постійно йому чимось дорікала. Похорон організовувала ОСОБА_1 , а він заплатив за місце на цвинтарі 2500 грн. і віддав квитанцію ОСОБА_1 .

Стаття 3 СК України визначає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження№ 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Водночас, згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Згідно зістаттею 1258ЦК Україниспадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Ст.ст. 1261-1265 ЦК України визначено, що спадкування за законом здійснюється у наступній черговості: перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України); друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України); третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України); четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України); п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування) (ст.1265 ЦК України).

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Подібні за змістом висновки висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб`єктів прав, а також обов`язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки) неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до п. 1 ст. 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги (проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини).

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За змістом наведеної норми при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця у безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти зазначених обставин, що також зазначено в постановах Верховного Суду в аналогічних справах, зокрема від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 09 жовтня 2019 року у справі №552/8452/17 (провадження №61-48561св18), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18), від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19 (провадження № 61-6789св20), від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц (провадження № 61-23350св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14 (провадження № 61-14159св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21) від 28 червня 2023 року у справі № 691/1559/18 (провадження № 61-1917св23), від 28лютого 2024 року у справі № 489/2055/19-ц (провадження № 61-7916св23).

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі№ 401/2614/17(провадження № 61-14759св20)).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що вона тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві ОСОБА_7 , який перебував у безпорадному стані, тобто такому стані, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, а допитані в судовому засіданні свідки навпаки підтвердили те, що майже до самої смерті ОСОБА_7 міг самостійно забезпечувати свої потреби.

Таким чином, оскільки позивач не довела належними і допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у неї могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, зокрема перебування ОСОБА_7 у безпорадному стані, неможливість останньої здійснювати догляд за собою, а також перебування спадкодавця на її матеріальному забезпеченні, догляд позивачем за ним суд доходить висновку про необхідність відмовити у позовних вимогах про зміну черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_7 та визнанні права власності на спадкове майно.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений такий факт, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем позивач пов`язує з можливістю спадкування за законом майна померлого.

Як вказано у постановах Верховного суду від 19.12.2018 у справі № 540/147/17 та від 30.06.2023 року у справі № 686/19661/20, саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини /не породжуються юридичні наслідки.

Тож оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни черговості спадкування ОСОБА_1 за законом, то відсутні підстави для встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю із спадкодавцем.

За наведеного суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України). Відповідно до ч.3 ст.137ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ізч.4ст.137ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ч. 5 вказаної статті визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача суду надано: Договір про надання правової допомоги № 2-2001/23-ц від 20.01.2023 між ОСОБА_3 та адвокатським бюро «Оприско та партнери», рахунок № 011/2-2001/23-ц про надані послуги згідно із Договором від 20.01.2023, квитанцію про здійснення платіжної операції.

Згідно із рахунком № 011/2-2001/23-ц про надані послуги згідно із Договором від 20.01.2023, за збір доказів та їх опрацювання витрачено 4 год на суму 8000 грн, підготовка до подання відзиву 4 год на суму 8000 грн. та участь у судових засіданнях протягом 7 год на суму 14000 грн, а всього на суму 30000 грн.

Представник позивачки та позивачка заперечив проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи це тим, що розмір таких є необгрунтованим, значно завищеним та не відповідає складності справи.

Суд вважає, що заявлені представником відповідача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 30000 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також їх необхідністю для постановлення судового рішення.

Тому, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, із врахуванням заперечень позивачки та її представника щодо заявленої суми, суд дійшов висновку, що із позивача на користь відповідача слід стягнути 20000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.3,10,12,13,81,89,141,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування за законом відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20000 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;

Відповідачі:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_10 ;

Треті особи:

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056084 місцезнаходження: м. Львів, вул. І.Виговського, 34;

Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, ЄДРПОУ 02899387 місцезнаходження: м. Львів, вул. С. Бандери, 3.

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2024 року.

Суддя Іванюк І.Д.